Олександр Васильович Вакульський (28 серпня 1922 — 31 липня 1990) — майор Радянської Армії, учасник Другої світової війни, Герой Радянського Союзу (1945).
Вакульський Олександр Васильович | |
---|---|
Народження | 28 серпня 1922 Калтиманово, Уфимський кантон, Башкирська АРСР, РСФРР |
Смерть | 31 липня 1990 (67 років) Ізмаїл, Одеська область, Українська РСР, СРСР |
Країна | СРСР |
Війни / битви | німецько-радянська війна |
Нагороди |
Біографія
Олександр Вакульський народився 28 серпня 1922 рокув селі Калтиманово (нині — Іглінського району Башкортостану). Закінчив дев'ять класів школи, працював токарем на Уфимському моторобудівному заводі, одночасно навчався в Уфимському аероклубі. У квітні 1941 року Вакульський призваний на службу в Робітничо-селянську Червону Армію Уфимським міським військовим комісаріатом. Закінчив військову авіаційну школу пілотів у Тамбові. З червня 1943 року — на фронтах Другої світової війни. До квітня 1945 року капітан Олександр Вакульський командував ескадрильєю 949-го штурмового авіаполку 211-ї штурмової авіадивізії 3-ї повітряної армії 3-го Білоруського фронту.
До квітня 1945 року Вакульський здійснив 95 бойових вильотів, з них 77 — водив групи з 2-15 літаків на розвідку і штурмовку скупчень техніки і живої сили противника. На своєму штурмовику особисто знищив близько 280 ворожих солдатів і офіцерів, 55 автомашин, 16 возів, 9 гармат, 5 танків, 12 батарей зенітної артилерії, 5 мінометних батарей, 2 склади з боєприпасами і 3 — з пальним, 7 залізничних ешелонів, 3 цистерни з паливом. Брав участь у 17 повітряних боях, в ході яких його стрілець збив 1 німецький літак. Тільки з 19 березня по квітень ескадрилья Вакульського здійснила 97 бойових вильотів, не зазнаючи при цьому втрат.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 29 червня 1945 року капітан Олександр Вакульский удостоєний високого звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» за номером 7469.
У 1946 році в званні майора Вакульський звільнений у запас. Закінчив школу вищої льотної підготовки, після чого працював у цивільному повітряному флоті. Проживав в місті Ізмаїл Одеської області, помер 31 липня 1990 року.
Також нагороджений трьома орденами Червоного Прапора, двома орденами Вітчизняної війни 1-го ступеня і одним — 2-го ступеня, а також низкою медалей.
Примітки
- Вакульский, Александр Васильевич [ 2012-05-24 у Wayback Machine.]. Сайт «Герои страны».
Посилання та література
- Вакульський Олександр Васильович. // Сайт «Герои страны» (рос.).
- Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М.: Воениздат, 1987. — Т. 1 /Абаев — Любичев/. — 911 с. — 100 000 экз. — ISBN отс., Рег. № в РКП 87-95382.
- Дриго С. В. За подвигом — подвиг. Калининградское кн.изд.,1984.
- Навечно в сердце народном. 3-е изд., доп. и испр. Минск, 1984.
- Славные сыны Башкирии. Книга 3. Уфа, 1968.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Oleksandr Vasilovich Vakulskij 28 serpnya 1922 31 lipnya 1990 major Radyanskoyi Armiyi uchasnik Drugoyi svitovoyi vijni Geroj Radyanskogo Soyuzu 1945 Vakulskij Oleksandr VasilovichNarodzhennya28 serpnya 1922 1922 08 28 Kaltimanovo Ufimskij kanton Bashkirska ARSR RSFRRSmert31 lipnya 1990 1990 07 31 67 rokiv Izmayil Odeska oblast Ukrayinska RSR SRSRKrayina SRSRVijni bitvinimecko radyanska vijnaNagorodiBiografiyaOleksandr Vakulskij narodivsya 28 serpnya 1922 rokuv seli Kaltimanovo nini Iglinskogo rajonu Bashkortostanu Zakinchiv dev yat klasiv shkoli pracyuvav tokarem na Ufimskomu motorobudivnomu zavodi odnochasno navchavsya v Ufimskomu aeroklubi U kvitni 1941 roku Vakulskij prizvanij na sluzhbu v Robitnicho selyansku Chervonu Armiyu Ufimskim miskim vijskovim komisariatom Zakinchiv vijskovu aviacijnu shkolu pilotiv u Tambovi Z chervnya 1943 roku na frontah Drugoyi svitovoyi vijni Do kvitnya 1945 roku kapitan Oleksandr Vakulskij komanduvav eskadrilyeyu 949 go shturmovogo aviapolku 211 yi shturmovoyi aviadiviziyi 3 yi povitryanoyi armiyi 3 go Biloruskogo frontu Do kvitnya 1945 roku Vakulskij zdijsniv 95 bojovih vilotiv z nih 77 vodiv grupi z 2 15 litakiv na rozvidku i shturmovku skupchen tehniki i zhivoyi sili protivnika Na svoyemu shturmoviku osobisto znishiv blizko 280 vorozhih soldativ i oficeriv 55 avtomashin 16 voziv 9 garmat 5 tankiv 12 batarej zenitnoyi artileriyi 5 minometnih batarej 2 skladi z boyepripasami i 3 z palnim 7 zaliznichnih esheloniv 3 cisterni z palivom Brav uchast u 17 povitryanih boyah v hodi yakih jogo strilec zbiv 1 nimeckij litak Tilki z 19 bereznya po kviten eskadrilya Vakulskogo zdijsnila 97 bojovih vilotiv ne zaznayuchi pri comu vtrat Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 29 chervnya 1945 roku kapitan Oleksandr Vakulskij udostoyenij visokogo zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu z vruchennyam ordena Lenina i medali Zolota Zirka za nomerom 7469 U 1946 roci v zvanni majora Vakulskij zvilnenij u zapas Zakinchiv shkolu vishoyi lotnoyi pidgotovki pislya chogo pracyuvav u civilnomu povitryanomu floti Prozhivav v misti Izmayil Odeskoyi oblasti pomer 31 lipnya 1990 roku Takozh nagorodzhenij troma ordenami Chervonogo Prapora dvoma ordenami Vitchiznyanoyi vijni 1 go stupenya i odnim 2 go stupenya a takozh nizkoyu medalej PrimitkiVakulskij Aleksandr Vasilevich 2012 05 24 u Wayback Machine Sajt Geroi strany Posilannya ta literaturaVakulskij Oleksandr Vasilovich Sajt Geroi strany ros Geroi Sovetskogo Soyuza Kratkij biograficheskij slovar Pred red kollegii I N Shkadov M Voenizdat 1987 T 1 Abaev Lyubichev 911 s 100 000 ekz ISBN ots Reg v RKP 87 95382 Drigo S V Za podvigom podvig Kaliningradskoe kn izd 1984 Navechno v serdce narodnom 3 e izd dop i ispr Minsk 1984 Slavnye syny Bashkirii Kniga 3 Ufa 1968