Анатолій Вольфович Вайсер нар 5 березня 1949 Алма Ата французький шахіст казахського походження гросмейстер від 1985 рок

Анатолій Вольфович Вайсер (нар. 5 березня 1949, Алма-Ата) — французький шахіст казахського походження, гросмейстер від 1985 року.

Вайсер Анатолій Вольфович
Оригінал імені	фр. Anatoli Vaïsser рос. Анатолий Вольфович Вайсер

Країна	СРСР Казахстан Франція
Народження	5 березня 1949(1949-03-05) (75 років) Алма-Ата, Казахська РСР, СРСР
Титул	Міжнародний майстер (1982) Гросмейстер (1985)
Рейтинг ФІДЕ	2505 (травень 2018)
Піковий рейтинг	2595 (січень 1998)

Шахова кар'єра

Перших успіхів на міжнародній арені почав досягати до початку 1980-х років. 1982 року поділив 2-ге місце (позаду Смбата Лпутяна, разом з Томасом Каспером) у Берліні. У 1983 році посів 2-ге місце в Трнаві (позаду Любомира Фтачника) і переміг (разом з Євгеном Свєшніковим) у Сочі.

У наступних роках досягнув низки турнірних успіхів, зокрема, в таких містах як:

Гавана (1985, турнір B Меморіалу Капабланки, поділив 1-місце разом з ),
Баямо (1985, посів 2-ге місце позаду Євгена Пігусова),
Каппель-ла-Гранд (1987, поділив 1-місце разом з і ),
Нью-Делі (1987, поділив 2-ге місце позаду Іштвана Чома, разом з Вішванатаном Анандом),
Птуй (1989, поділив 2-ге місце позаду Зденко Кожула, разом з Михайлом Красенковим),
Будапешт (1989, посів 2-ге місце позаду Володимира Маланюка),
Каппель-ла-Гранд (1991, поділив 1-місце разом з ),
Єр (1992, посів 1-ше місце),
(1992, посів 1-ше місце),
Брюссель (1993, зональний турнір, посів 3-тє місце позаду і Люка ван Велі),
Лас-Пальмас (1996, поділив 2-ге місце позаду Бориса Гулька, разом з Ентоні Майлсом, Олегом Романишиним і Драганом Барловим),
Афіни (1997, чемпіонат Європи зі швидких шахів, посів 2-ге місце позаду ).

2010 року здобув у Арко титул (гравців старших 60 років), а 2012 року виграв на змаганнях цього циклу срібну медаль. 2013 року в Опатії виграв другий у кар'єрі титул чемпіона світу серед ветеранів, а 2014 року в Катеріні — третій (категорія старше 65 років).

Неодноразово брав участь у фіналі , ставши 1997 року в Нарбонні чемпіоном. У своєму доробку має також дві срібні медалі (1996, 2001) і одну бронзову (1998).

Представляв Францію на командних змаганнях, зокрема: двічі на шахових олімпіадах (1998, 2002) і на командному чемпіонаті Європи (1997).

Найвищий рейтинг Ело в кар'єрі мав станом на 1 січня 1998 року, досягнувши 2595 очок ділив тоді 79-89-те місце у світовому рейтинг-листі ФІДЕ, одночасно займаючи 3-тє місце (позаду Жоеля Лотьє і Йосипа Дорфмана) серед французьких шахістів.

Зміни рейтингу

Зміни рейтингу Ело

Примітки

. Архів оригіналу за 20 квітня 2016. Процитовано 18 травня 2018.
. Архів оригіналу за 19 травня 2018. Процитовано 18 травня 2018.
. Архів оригіналу за 7 квітня 2016. Процитовано 18 травня 2018.
. Архів оригіналу за 4 жовтня 2018. Процитовано 18 травня 2018.
OlimpBase. Процитовано 26 листопада 2013.
OlimpBase. Процитовано 26 листопада 2013.
. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 18 травня 2018.
Рейтинг Ело зі списків ФІДЕ. Джерело: fide.com (дані з 2001 року), benoni.de, olimpbase.org (дані 1971—2001 років)

Джерела

ChessBase Megabase 2007

Посилання

Особова картка Анатолія Вайсера на сайті ФІДЕ
Партії Анатолія Вайсера в базі Chessgames
Особова картка Анатолія Вайсера на сайті 365chess.com
Виступи на шахових олімпіадах
Виступи на командних чемпіонатах Європи

[1] . Архів оригіналу за 20 квітня 2016. Процитовано 18 травня 2018.

[2] . Архів оригіналу за 19 травня 2018. Процитовано 18 травня 2018.

[3] . Архів оригіналу за 7 квітня 2016. Процитовано 18 травня 2018.

[4] . Архів оригіналу за 4 жовтня 2018. Процитовано 18 травня 2018.

[5] OlimpBase. Процитовано 26 листопада 2013.

[6] OlimpBase. Процитовано 26 листопада 2013.

[7] . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 18 травня 2018.

[8] Рейтинг Ело зі списків ФІДЕ. Джерело: fide.com (дані з 2001 року), benoni.de, olimpbase.org (дані 1971—2001 років)