Вайдаг великохвостий Самець великохвостого вайдага Самиця великохвостого вайдага Охоронний статус Найменший ризик МСОП 3

Вайдаг великохвостий

Самець великохвостого вайдага

Самиця великохвостого вайдага

Охоронний статус

Найменший ризик (МСОП 3.1)

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина:	Ткачикові (Ploceidae)
Підродина:	Ткачичні (Ploceinae)
Рід:	Вайдаг (Euplectes)
Вид:	Вайдаг великохвостий

Біноміальна назва

Euplectes progne
(Boddaert, 1783)

Ареал виду

Підвиди

(Див. текст)

Синоніми

Emberiza progne

Посилання

Вікісховище:	Euplectes progne
Віківиди:	Euplectes progne
ITIS:	560047
МСОП:	22719244
NCBI:	221973

Вайда́г великохвостий (Euplectes progne) — вид горобцеподібних птахів ткачикових (Ploceidae). Мешкає в Африці на південь від Сахари.

Самці великохвостого вайдага (знизу під час негніздового періоду)

Опис

Довжина самців становить 19-21 см, самиць 15 см, вага самців 33-46 г, самиць 25-39 г. Під час сезону розмноження самці мають повністю чорне забарвлення, за винятком червоних плям на плечах і білих плям на покривних перах крил. Також під час сезону розмноження у самців помітно видовжуються хвіст, який вони використовують під час демонстраційних польотів. Довжина самця під час сезону розмноження, враховуючи хвіст, становить 50-71 см. Самиці мають переважно охристе забарвлення, верхня частина тіла у них сильно поцяткована чорнуватими смугами, нижня частина тіла блідіша, нижні покривні пера крил чорні. Самці під час негніздового періоду загалом мають подібне забарвлення, хоча і мають дещо більші розміри. Вони вирізняються від самиць більш вираженими чорнуватими і охристим смугами, а також тим, що зберігають чорні і білі плями на плечах і крилах. Лапи відносно короткі, мінці, дзьоб товстий, світло-сизий.

Таксономія

Великохвостий вайдаг був описаний французьким натуралістом Жоржем-Луї Леклерком де Бюффоном в 1779 році в праці «Histoire Naturelle des Oiseaux» за зразком з Мису Доброї Надії. Науково вид був описаний в 1783 році, коли голландський натураліст Пітер Боддерт класифікував його під назвою Emberiza progne. Пізніше вид був переведений до роду Вайдаг (Euplectes).

Підвиди

Виділяють три підвиди:

E. p. delamerei (Shelley, 1903) — високогір'я центральної Кенії;
E. p. delacouri Wolters, 1953 — Ангола, південь ДР Конго і Замбія;
E. p. progne (Boddaert, 1783) — від південно-східної Ботсвани до сходу ПАР.

Поширення і екологія

Великохвості вайдаги мешкають в Кенії, Демократичній Республіці Конго, Анголі, Замбії, Ботсвані, Південно-Африканській Респубюліці, Лесото і Есватіні. Вони живуть на високогірних, вологих, заболочених і заплавних луках, на пустищах і болотах. Зустрічаються переважно на висоті від 1800 до 2800 м над рівнем моря. Живляться насінням трав і комахами. Сезон розмноження в ДР Конго триває з грудня по квітень, в Замбії у квітні-травні, в Кенії з листопада по січень, в ПАр з жовтня по червень з піком у листопаді-лютому. Великохвостим вайдагам притаманна полігінія, коли на одного самця припадає до 5 самиць. Гніздо має овальну форму з бічним входом, робиться з трави. В кладці від 1 до 4 яєць. Інкубаційний період триває 12-14 днів, пташенята покидають гніздо через 17 днів після вилплення.

Примітки

BirdLife International (2016). Euplectes progne.
Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
Buffon, Georges-Louis Leclerc de (1779). La veuve a épaulettes. Histoire Naturelle des Oiseaux (фр.). Т. 7. Paris: De L'Imprimerie Royale. с. 232.
Buffon, Georges-Louis Leclerc de; ; ; Daubenton, Louis-Jean-Marie (1765–1783). La veuve à ailes rouges, du Cap de bonne Esperance. Planches Enluminées D'Histoire Naturelle. Т. 7. Paris: De L'Imprimerie Royale. Plate 635.
Boddaert, Pieter (1783). Table des planches enluminéez d'histoire naturelle de M. D'Aubenton : avec les denominations de M.M. de Buffon, Brisson, Edwards, Linnaeus et Latham, precedé d'une notice des principaux ouvrages zoologiques enluminés (фр.). Utrecht. с. 39, Number 635.
Swainson, William John (1829). Zoological illustrations, or, Original figures and descriptions of new, rare, or interesting animals. 2nd series. Т. 1. London: Baldwin, Cradock, and Joy; and W. Wood. Plate 37 text.
Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Old World sparrows, snowfinches, weavers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 14 червня 2022.

Джерела

Long-tailed Widowbird - Species text in Weaver Watch.
Long-tailed widow – Species text in The Atlas of Southern African Birds

Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] BirdLife International (2016). Euplectes progne.

[2] Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .

[3] Buffon, Georges-Louis Leclerc de (1779). La veuve a épaulettes. Histoire Naturelle des Oiseaux (фр.). Т. 7. Paris: De L'Imprimerie Royale. с. 232.

[4] Buffon, Georges-Louis Leclerc de; ; ; Daubenton, Louis-Jean-Marie (1765–1783). La veuve à ailes rouges, du Cap de bonne Esperance. Planches Enluminées D'Histoire Naturelle. Т. 7. Paris: De L'Imprimerie Royale. Plate 635.

[5] Boddaert, Pieter (1783). Table des planches enluminéez d'histoire naturelle de M. D'Aubenton : avec les denominations de M.M. de Buffon, Brisson, Edwards, Linnaeus et Latham, precedé d'une notice des principaux ouvrages zoologiques enluminés (фр.). Utrecht. с. 39, Number 635.

[6] Swainson, William John (1829). Zoological illustrations, or, Original figures and descriptions of new, rare, or interesting animals. 2nd series. Т. 1. London: Baldwin, Cradock, and Joy; and W. Wood. Plate 37 text.

[ioc-7] Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Old World sparrows, snowfinches, weavers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 14 червня 2022.