«Важки́й Гу́став» (нім. Schwerer Gustav) — друга і одна з двох виготовлених (перша — «Дора») супергармата Другої світової війни, яку побудували німці. Використовувалась при штурмі Севастополя в 1942 році та придушенні Варшавського повстання у вересні-жовтні 1944 року.
Історія створення
Після Першої світової війни розвиток німецької артилерії обмежувався положеннями Версальського договору: Німеччині було заборонено мати гармати калібру понад 150 мм, а також будь-які протитанкові і зенітні гармати. Тому, на думку лідерів нацистської Німеччини, створення потужної і великокаліберної артилерії було справою престижу.
У 1936 році при відвідуванні заводу фірми «Крупп», Адольф Гітлер зажадав у керівництва концерну створити надпотужну гармату для руйнування французької лінії Мажино і бельгійських прикордонних фортів (таких, як форт Ебен-Емаель). Гармата повинна була мати кут вертикального наведення +65º та максимальну далекобійність 35-45 км, а снаряд гармати повинен був пробивати броню товщиною 1 м, бетон 7 м, твердий ґрунт 30 м. Конструкторську групу фірми «Крупп», що створювала нову надпотужну гармату відповідно до завданням, очолив професор Еріх Мюллер, який володів величезним досвідом у цій галузі. У 1937 році проект був завершений і в тому ж році фірмі «Крупп» видали замовлення на виготовлення нової гармати, після чого концерн взявся за її негайне виробництво. У 1941 році фірмою «Крупп» було побудовано перша гармата, названа «Дора», на честь дружини головного конструктора. У тому ж році була створена друга 800 мм гармата, яка отримала назву «Товстий Густав» на честь директора фірми — Густава фон Болена і Гальбаха Круппа. Замовлення обійшовся державі у 10 мільйонів рейхсмарок. Так само було спроектовано, але не добудовано третю гармату ідентичного типу, але з калібром ствола 520 мм і довжиною 48 метрів, яка отримала назву «Schwerer Gustav».
Випробування
У 1941 році гармати були випробувані на полігоні в Рюгенвальде і [de] (120 км на захід від Берліна) в присутності Адольфа Гітлера і міністра озброєнь Альберта Шпеєра та інших високопоставлених армійських чинів. Результати випробувань відповідали вимогам технічного завдання, хоча установки не мали деяких механізмів. До кінця 1941 року всі випробування були закінчені і гармата була повністю готова до бойового застосування, до цього часу було виготовлено більше тисячі 800-мм снарядів.
Розмір кратерів після вибуху снаряда «Дори» становив 10 метрів у діаметрі і стільки ж у глибину. Гармата також була здатна пробивати близько 9 метрів армованого бетону.
Генерал-інспектор бронетанкових військ Гейнц Гудеріан, що був також присутній на випробуваннях, у своїй книзі «Спогади солдата» описав один цікавий епізод випробувань:
«Густав» являв собою потужну 800-мм гармату на залізничній платформі, яка могла пересуватися лише по двохсмуговій лінії. Ця гармата не мала відношення до моїх військ, і після демонстрації, заряджання та стрільби я хотів було піти, як раптом мене покликав Гітлер: «Послухайте! Доктор Мюллер (представник фірми Круппа) сказав мені, що з «Густава» можна стріляти також по танках. Що ви думаєте про це?» У перший момент я розгубився і вже бачив «Густава» в серійному виробництві, але швидко зібрався з думками та відповів: «Стріляти — так, але не влучати!». Доктор Мюллер почав палко протестувати. Але як можна використовувати гармату для знищення танків, якщо на один постріл з неї потрібно 45 хвилин? Питання про мінімальну дальність пострілу змусило навіть доктора Мюллера відмовитися від свого твердження. |
Технічні характеристики
- Вага: 1344 тонн
- Калібр: 800 мм
- Снаряд: від 5 до 7,5 тонн (в залежності від типу)
- Далекобійність: 37 (для бронебійних) — 45 (для розривних) км.
- Мінімальний інтервал між пострілами: 15 хвилин
Транспортування
Транспортування гармати здійснювалося за допомогою декількох залізничних потягів, зокрема під Севастополь вона була доставлена в 106 вагонах п'ятьма потягами. Обслуговуючий персонал перевозили в 43 вагонах першого потягу, там же розташовувалися кухня і засоби маскування. Монтажний кран і допоміжне обладнання перевозили в 16 вагонах другого потягу. Частини самої гармати й майстерню транспортували в 17 вагонах третього. У 20 вагонах четвертого потягу перевозили 400-тонний 32-метровий ствол і механізми заряджання. Останній п'ятий потяг в кількості 10 вагонів перевозив снаряди і порохові заряди, в його вагонах підтримувався штучний клімат з постійною температурою в 15 градусів за Цельсієм.
Безпосереднє обслуговування гармати покладалося на спеціальний 672-й артилерійський дивізіон «Е» чисельністю близько 500 чоловік під командуванням полковника артилерії Р. Бова і складався з декількох підрозділів, у тому числі штабної та вогневої батарей. У складі штабної батареї були обчислювальні групи, які виконували всі необхідні для наведення на ціль розрахунки, а також взвод артилерійських спостерігачів, в якому крім звичайних засобів (теодоліти, стереотруби), використовувалася і нова для того часу інфрачервона техніка. Також в обслугу гармати входив транспортний батальйон, комендатура, маскувальна рота і польовий хлібозавод. Крім того в особовий склад входили відділення польової пошти і похідний будинок розпусти. Плюс до всього до дивізіону були прикомандировані 20 інженерів заводу фірми «Крупп». Під час війни загальна чисельність особового складу, залученого до обслуговування гармати «Дора», становила понад 4000 чоловік офіцерів і солдатів.
Бойове застосування
У бойових умовах гармата використовувалася тільки один раз, при облозі Севастополя в 1942 році, але її застосування мало низьку ефективність через низьку влучність пострілів (похибка влучання снаряду в ціль іноді становила 500—800 м).
Перший бетонобійний снаряд вагою 7088 кілограмів «Дора» випустила 5 червня 1942 року по північній частині Севастополя. Але застосування гармати не дало тих результатів, на які розраховувало командування Вермахту. Було зафіксовано лише одне вдале попадання, що викликало вибух складу боєприпасів на північному березі бухти Північної, що знаходився на глибині 27 м. Так доповіли Гітлеру, але насправді склад боєприпасів підірвали радянські війська. Снаряд гармати, проникаючи в ґрунт, пробивав круглий стовбур діаметром близько 1 м і глибиною до 12 м (за деякими даними — до 32 м). Біля основи стовбура в результаті вибуху бойового заряду ґрунт ущільнювався і утворювалася краплеподібна порожнина діаметром близько 3 м.
Всього було витрачено 48 снарядів, а стовпи диму від вибухів підіймалися на висоту більше 150 м. Так само з «Дори» були випущені 5 випробувальних далекобійних фугасних снарядів, які пішли на 35 кілометрів у море. Обстріл з гармати вівся 13 днів, після чого вона була демонтована.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:80 cm K (E) railway gun |
Примітки
- «ДОРА», «Карл» і «Важкий Густав» …[недоступне посилання з травня 2019]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vazhki j Gu stav nim Schwerer Gustav druga i odna z dvoh vigotovlenih persha Dora supergarmata Drugoyi svitovoyi vijni yaku pobuduvali nimci Vikoristovuvalas pri shturmi Sevastopolya v 1942 roci ta pridushenni Varshavskogo povstannya u veresni zhovtni 1944 roku Model Dori Snaryad Dori v muzeyi Snaryad Dori v muzeyi Gustav Gustav pid chas transportuvannyaIstoriya stvorennyaPislya Pershoyi svitovoyi vijni rozvitok nimeckoyi artileriyi obmezhuvavsya polozhennyami Versalskogo dogovoru Nimechchini bulo zaboroneno mati garmati kalibru ponad 150 mm a takozh bud yaki protitankovi i zenitni garmati Tomu na dumku lideriv nacistskoyi Nimechchini stvorennya potuzhnoyi i velikokalibernoyi artileriyi bulo spravoyu prestizhu U 1936 roci pri vidviduvanni zavodu firmi Krupp Adolf Gitler zazhadav u kerivnictva koncernu stvoriti nadpotuzhnu garmatu dlya rujnuvannya francuzkoyi liniyi Mazhino i belgijskih prikordonnih fortiv takih yak fort Eben Emael Garmata povinna bula mati kut vertikalnogo navedennya 65º ta maksimalnu dalekobijnist 35 45 km a snaryad garmati povinen buv probivati bronyu tovshinoyu 1 m beton 7 m tverdij grunt 30 m Konstruktorsku grupu firmi Krupp sho stvoryuvala novu nadpotuzhnu garmatu vidpovidno do zavdannyam ocholiv profesor Erih Myuller yakij volodiv velicheznim dosvidom u cij galuzi U 1937 roci proekt buv zavershenij i v tomu zh roci firmi Krupp vidali zamovlennya na vigotovlennya novoyi garmati pislya chogo koncern vzyavsya za yiyi negajne virobnictvo U 1941 roci firmoyu Krupp bulo pobudovano persha garmata nazvana Dora na chest druzhini golovnogo konstruktora U tomu zh roci bula stvorena druga 800 mm garmata yaka otrimala nazvu Tovstij Gustav na chest direktora firmi Gustava fon Bolena i Galbaha Kruppa Zamovlennya obijshovsya derzhavi u 10 miljoniv rejhsmarok Tak samo bulo sproektovano ale ne dobudovano tretyu garmatu identichnogo tipu ale z kalibrom stvola 520 mm i dovzhinoyu 48 metriv yaka otrimala nazvu Schwerer Gustav ViprobuvannyaU 1941 roci garmati buli viprobuvani na poligoni v Ryugenvalde i de 120 km na zahid vid Berlina v prisutnosti Adolfa Gitlera i ministra ozbroyen Alberta Shpeyera ta inshih visokopostavlenih armijskih chiniv Rezultati viprobuvan vidpovidali vimogam tehnichnogo zavdannya hocha ustanovki ne mali deyakih mehanizmiv Do kincya 1941 roku vsi viprobuvannya buli zakincheni i garmata bula povnistyu gotova do bojovogo zastosuvannya do cogo chasu bulo vigotovleno bilshe tisyachi 800 mm snaryadiv Rozmir krateriv pislya vibuhu snaryada Dori stanoviv 10 metriv u diametri i stilki zh u glibinu Garmata takozh bula zdatna probivati blizko 9 metriv armovanogo betonu General inspektor bronetankovih vijsk Gejnc Guderian sho buv takozh prisutnij na viprobuvannyah u svoyij knizi Spogadi soldata opisav odin cikavij epizod viprobuvan Gustav yavlyav soboyu potuzhnu 800 mm garmatu na zaliznichnij platformi yaka mogla peresuvatisya lishe po dvohsmugovij liniyi Cya garmata ne mala vidnoshennya do moyih vijsk i pislya demonstraciyi zaryadzhannya ta strilbi ya hotiv bulo piti yak raptom mene poklikav Gitler Posluhajte Doktor Myuller predstavnik firmi Kruppa skazav meni sho z Gustava mozhna strilyati takozh po tankah Sho vi dumayete pro ce U pershij moment ya rozgubivsya i vzhe bachiv Gustava v serijnomu virobnictvi ale shvidko zibravsya z dumkami ta vidpoviv Strilyati tak ale ne vluchati Doktor Myuller pochav palko protestuvati Ale yak mozhna vikoristovuvati garmatu dlya znishennya tankiv yaksho na odin postril z neyi potribno 45 hvilin Pitannya pro minimalnu dalnist postrilu zmusilo navit doktora Myullera vidmovitisya vid svogo tverdzhennya Tehnichni harakteristikiVaga 1344 tonn Kalibr 800 mm Snaryad vid 5 do 7 5 tonn v zalezhnosti vid tipu Dalekobijnist 37 dlya bronebijnih 45 dlya rozrivnih km Minimalnij interval mizh postrilami 15 hvilinTransportuvannyaTransportuvannya garmati zdijsnyuvalosya za dopomogoyu dekilkoh zaliznichnih potyagiv zokrema pid Sevastopol vona bula dostavlena v 106 vagonah p yatma potyagami Obslugovuyuchij personal perevozili v 43 vagonah pershogo potyagu tam zhe roztashovuvalisya kuhnya i zasobi maskuvannya Montazhnij kran i dopomizhne obladnannya perevozili v 16 vagonah drugogo potyagu Chastini samoyi garmati j majsternyu transportuvali v 17 vagonah tretogo U 20 vagonah chetvertogo potyagu perevozili 400 tonnij 32 metrovij stvol i mehanizmi zaryadzhannya Ostannij p yatij potyag v kilkosti 10 vagoniv perevoziv snaryadi i porohovi zaryadi v jogo vagonah pidtrimuvavsya shtuchnij klimat z postijnoyu temperaturoyu v 15 gradusiv za Celsiyem Bezposerednye obslugovuvannya garmati pokladalosya na specialnij 672 j artilerijskij divizion E chiselnistyu blizko 500 cholovik pid komanduvannyam polkovnika artileriyi R Bova i skladavsya z dekilkoh pidrozdiliv u tomu chisli shtabnoyi ta vognevoyi batarej U skladi shtabnoyi batareyi buli obchislyuvalni grupi yaki vikonuvali vsi neobhidni dlya navedennya na cil rozrahunki a takozh vzvod artilerijskih sposterigachiv v yakomu krim zvichajnih zasobiv teodoliti stereotrubi vikoristovuvalasya i nova dlya togo chasu infrachervona tehnika Takozh v obslugu garmati vhodiv transportnij bataljon komendatura maskuvalna rota i polovij hlibozavod Krim togo v osobovij sklad vhodili viddilennya polovoyi poshti i pohidnij budinok rozpusti Plyus do vsogo do divizionu buli prikomandirovani 20 inzheneriv zavodu firmi Krupp Pid chas vijni zagalna chiselnist osobovogo skladu zaluchenogo do obslugovuvannya garmati Dora stanovila ponad 4000 cholovik oficeriv i soldativ Bojove zastosuvannyaU bojovih umovah garmata vikoristovuvalasya tilki odin raz pri oblozi Sevastopolya v 1942 roci ale yiyi zastosuvannya malo nizku efektivnist cherez nizku vluchnist postriliv pohibka vluchannya snaryadu v cil inodi stanovila 500 800 m Pershij betonobijnij snaryad vagoyu 7088 kilogramiv Dora vipustila 5 chervnya 1942 roku po pivnichnij chastini Sevastopolya Ale zastosuvannya garmati ne dalo tih rezultativ na yaki rozrahovuvalo komanduvannya Vermahtu Bulo zafiksovano lishe odne vdale popadannya sho viklikalo vibuh skladu boyepripasiv na pivnichnomu berezi buhti Pivnichnoyi sho znahodivsya na glibini 27 m Tak dopovili Gitleru ale naspravdi sklad boyepripasiv pidirvali radyanski vijska Snaryad garmati pronikayuchi v grunt probivav kruglij stovbur diametrom blizko 1 m i glibinoyu do 12 m za deyakimi danimi do 32 m Bilya osnovi stovbura v rezultati vibuhu bojovogo zaryadu grunt ushilnyuvavsya i utvoryuvalasya kraplepodibna porozhnina diametrom blizko 3 m Vsogo bulo vitracheno 48 snaryadiv a stovpi dimu vid vibuhiv pidijmalisya na visotu bilshe 150 m Tak samo z Dori buli vipusheni 5 viprobuvalnih dalekobijnih fugasnih snaryadiv yaki pishli na 35 kilometriv u more Obstril z garmati vivsya 13 dniv pislya chogo vona bula demontovana Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Category 80 cm K E railway gunPrimitki DORA Karl i Vazhkij Gustav nedostupne posilannya z travnya 2019