Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Важинський Олександр Григорович 27 лютого 1910 1910 02 27 Майкоп Кубанська область 2 жовтня 1970 1970 10 02 Сочі Краснод

Важинський Олександр Григорович

Важинський Олександр Григорович

Важинський Олександр Григорович (27 лютого 1910(1910-02-27), Майкоп, Кубанська область — 2 жовтня 1970(1970-10-02), Сочі, Краснодарський край) — командир ескадрильї 6-го бомбардувального авіаційного Краківського полку 219-ї бомбардувальної авіаційної Ченстоховської дивізії 4-го бомбардувального авіаційного корпусу, 2-ї повітряної армії, 1-го Українського фронту, майор, Герой Радянського Союзу.

Важинський Олександр Григорович
Народження 27 лютого 1910(1910-02-27)
Майкоп, Кубанська область, Російська імперія
Смерть 2 жовтня 1970(1970-10-02) (60 років)
Сочі, Краснодарський край, РРФСР, СРСР
Країна image СРСР
Партія КПРС
Війни / битви німецько-радянська війна
Нагороди
image
image image image image image image image image
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Важинський.

Біографія

Ранні роки

Важинський Олександр Григорович народився 27 лютого 1910 року у місті Майкоп Кубанської області (нині Республіка Адигея) у російській робітничній родині. Залишившись сиротою в 11 років, коли помер батько, який працював клеєварем на меблевій фабриці, він покинув школу і пішов працювати пастухом до кулака. В 1926 році, закінчивши школу робітничої молоді, працював електромонтером у міських електричних мережах та на меблевій фабриці. У 1931 році він залишив рідний Майкоп і поїхав до Харкова, де працював на турбогенераторному заводі бригадиром комсомольської бригади електромонтерів та одночасно навчався у електромеханічному інституті.

З серпня 1933 — в рядах Червоної Армії . Закінчив військову авіаційну школу льотчиків у Харкові 1936 року.

В РККА

У серпні 1933 року А. Г. Важинський за спецнабором ЦК ВКП(б) був призваний до лав Червоної Армії та направлений комітетом комсомолу заводу до 9-ї Харківської військової авіашколи льотчиків. Після трьох років напруженого навчання, у січні 1936 року, отримавши звання лейтенанта, розпочав службу пілотом в авіачастинах Білоруського військового округу. Улітку 1940 року, як одного з кращих льотчиків, що володіли високою льотною майстерністю і методичною культурою, його направили працювати льотчиком-інструктором до Пуховічської військової авіашколи, яка з початком війни була евакуйована в Чкалов і влилася до складу місцевої авіашколи лётчіков. Член КПРС з 1942 року.

Будучи командиром навчальної ланки, Олександр Григорович себе віддавав справі навчання і виховання майбутніх льотних кадрів, але він прагнув потрапити на фронт, туди, де вирішувалася доля країни. Писав рапорт за рапортом, доки не було задоволене його прохання.

Участь у Великій Вітчизняній війні

Він був призначений командиром ланки в 18-й Червонопрапорний бомбардувальний авіаполк 202-ї Середньо-Донської бомбардувальної авіаційної дивізії, а в травні 1943 року, ставши заступником командира ескадрильї, прибув на Південно-Західний фронт, війська якого вели важкі оборонні дії. Дінці. Починаючи з 5 травня 1943 року, Олександр Важинський брав участь у бойових діях на фронтах Великої Вітчизняної війни . У складі 18-го бомбардувального авіаційного полку 5-ї повітряної армії та 6-го бомбардувального авіаполку (з 15 травня 1944 року) Важинський здійснював бойові вильоти на Воронезькому та 1-му Українському фронтах .

До квітня 1945 року здійснив 116 бойових вильотів на розвідку та бомбардування залізничних станцій, аеродромів, скупчень живої сили та техніки супротивника. З них 72 бойові вильоти — на бойові завдання групи та 19 — на розвідку. Важинський першим запровадив метод використання літаків Пе-2 на «вільне полювання» і здійснив 15 таких вильотів у винятково складних метеоумовах .

Ескадрилья Важинського під його керівництвом здійснила 554 бойові вильоти, знищивши 240 машин, 90 танків, 28 складів з пальним і боєприпасами, а також низку інших об'єктів (аеродроми, злітно-посадкові смуги, залізничне полотно, склади тощо). Крім того, ескадрилья завдала противнику великих втрат у живій силі, а в повітряних боях збила 9 літаків, при цьому втративши один свій екіпаж .

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 27 червня 1945 року за мужність і героїзм, проявлені в боях з німецько-фашистськими загарбниками, за відмінне водіння груп з найменшими втратами, відмінне керівництво підрозділом і 116 успішних бойових вильотів, майору Важинського Олександру Григоровичу було присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна та медалі «Золота Зірка» .

Після війни

З 1947 Олександр Важинський служив майором запасу. Проживав у місті Сочі та працював заступником директора з господарської частини Мацестинського чайрадгоспу.

2 жовтня 1970 року Олександр Григорович Важинський помер.

Нагороди та звання

Пам'ять

  • Ім'я Героя викарбувано золотими літерами у залі Слави Центрального музею Великої Вітчизняної війни у Парку Перемоги міста Москви
  • На могилі встановлено надгробну пам'ятку .

Див. також

  • Герой Радянського Союзу
  • Список Героїв Радянського Союзу (Адигея)
  • Список Героїв Радянського Союзу
  • Список Героїв Радянського Союзу (Краснодарський край)

Примітки

  1. Архивный реквизит на сайте «» № 150004981
  2. Звание Героя Советского Союза присвоено 27.06.1945.
  3. 27.06.1945
  4. Приказ 2-й ВА от 28.09.1943
  5. Приказ 2-й ВА от 03.10.1944
  6. Приказ 2 ВА от 07.02.1944
  7. Указ ПВС СССР от 03.11.1944
  8. Указ ПВС СССР от 09.05.1945
  9. Указ ПВС СССР от 07.05.1965

Література

  • Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М. : Воениздат, 1987. — Т. 1. — 911 с. с. — 100 000 прим. — ISBN отс., Рег. № в РКП 87-95382.
  • Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М. : Воениздат, 1988. — Т. 2. — 863 с. с. — 100 000 прим. — .
  • Твои Герои, Адыгея: очерки о Героях Советского Союза. — Майкоп : Адыгейское республиканское кн. изд-во, 2005. — 416 с. — 1000 прим. — ISBN .
  • Х. І. Сіджах . Герої Росії з Адигеї. — Майкоп: ВАТ «Поліграф-Південь», 2011. -116 с. ISBN 978-5-7992-0668-
  • Зірки доблесті бойової. Львів, 1968. / стор.107-109;
  • Золоті зірки Адигеї. 2-ге вид., дод. та дораб. Майкоп, 1980. / Стор.12-13;
  • Кубані славні сини. Краснодар, 1985, кн. 2. / стор.49-52.

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Vazhinskij Oleksandr Grigorovich 27 lyutogo 1910 1910 02 27 Majkop Kubanska oblast 2 zhovtnya 1970 1970 10 02 Sochi Krasnodarskij kraj komandir eskadrilyi 6 go bombarduvalnogo aviacijnogo Krakivskogo polku 219 yi bombarduvalnoyi aviacijnoyi Chenstohovskoyi diviziyi 4 go bombarduvalnogo aviacijnogo korpusu 2 yi povitryanoyi armiyi 1 go Ukrayinskogo frontu major Geroj Radyanskogo Soyuzu Vazhinskij Oleksandr GrigorovichNarodzhennya 27 lyutogo 1910 1910 02 27 Majkop Kubanska oblast Rosijska imperiyaSmert 2 zhovtnya 1970 1970 10 02 60 rokiv Sochi Krasnodarskij kraj RRFSR SRSRKrayina SRSRPartiya KPRSVijni bitvi nimecko radyanska vijnaNagorodi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Vazhinskij BiografiyaRanni roki Vazhinskij Oleksandr Grigorovich narodivsya 27 lyutogo 1910 roku u misti Majkop Kubanskoyi oblasti nini Respublika Adigeya u rosijskij robitnichnij rodini Zalishivshis sirotoyu v 11 rokiv koli pomer batko yakij pracyuvav kleyevarem na meblevij fabrici vin pokinuv shkolu i pishov pracyuvati pastuhom do kulaka V 1926 roci zakinchivshi shkolu robitnichoyi molodi pracyuvav elektromonterom u miskih elektrichnih merezhah ta na meblevij fabrici U 1931 roci vin zalishiv ridnij Majkop i poyihav do Harkova de pracyuvav na turbogeneratornomu zavodi brigadirom komsomolskoyi brigadi elektromonteriv ta odnochasno navchavsya u elektromehanichnomu instituti Z serpnya 1933 v ryadah Chervonoyi Armiyi Zakinchiv vijskovu aviacijnu shkolu lotchikiv u Harkovi 1936 roku V RKKA U serpni 1933 roku A G Vazhinskij za specnaborom CK VKP b buv prizvanij do lav Chervonoyi Armiyi ta napravlenij komitetom komsomolu zavodu do 9 yi Harkivskoyi vijskovoyi aviashkoli lotchikiv Pislya troh rokiv napruzhenogo navchannya u sichni 1936 roku otrimavshi zvannya lejtenanta rozpochav sluzhbu pilotom v aviachastinah Biloruskogo vijskovogo okrugu Ulitku 1940 roku yak odnogo z krashih lotchikiv sho volodili visokoyu lotnoyu majsternistyu i metodichnoyu kulturoyu jogo napravili pracyuvati lotchikom instruktorom do Puhovichskoyi vijskovoyi aviashkoli yaka z pochatkom vijni bula evakujovana v Chkalov i vlilasya do skladu miscevoyi aviashkoli lyotchikov Chlen KPRS z 1942 roku Buduchi komandirom navchalnoyi lanki Oleksandr Grigorovich sebe viddavav spravi navchannya i vihovannya majbutnih lotnih kadriv ale vin pragnuv potrapiti na front tudi de virishuvalasya dolya krayini Pisav raport za raportom doki ne bulo zadovolene jogo prohannya Uchast u Velikij Vitchiznyanij vijni Vin buv priznachenij komandirom lanki v 18 j Chervonoprapornij bombarduvalnij aviapolk 202 yi Seredno Donskoyi bombarduvalnoyi aviacijnoyi diviziyi a v travni 1943 roku stavshi zastupnikom komandira eskadrilyi pribuv na Pivdenno Zahidnij front vijska yakogo veli vazhki oboronni diyi Dinci Pochinayuchi z 5 travnya 1943 roku Oleksandr Vazhinskij brav uchast u bojovih diyah na frontah Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni U skladi 18 go bombarduvalnogo aviacijnogo polku 5 yi povitryanoyi armiyi ta 6 go bombarduvalnogo aviapolku z 15 travnya 1944 roku Vazhinskij zdijsnyuvav bojovi viloti na Voronezkomu ta 1 mu Ukrayinskomu frontah Do kvitnya 1945 roku zdijsniv 116 bojovih vilotiv na rozvidku ta bombarduvannya zaliznichnih stancij aerodromiv skupchen zhivoyi sili ta tehniki suprotivnika Z nih 72 bojovi viloti na bojovi zavdannya grupi ta 19 na rozvidku Vazhinskij pershim zaprovadiv metod vikoristannya litakiv Pe 2 na vilne polyuvannya i zdijsniv 15 takih vilotiv u vinyatkovo skladnih meteoumovah Eskadrilya Vazhinskogo pid jogo kerivnictvom zdijsnila 554 bojovi viloti znishivshi 240 mashin 90 tankiv 28 skladiv z palnim i boyepripasami a takozh nizku inshih ob yektiv aerodromi zlitno posadkovi smugi zaliznichne polotno skladi tosho Krim togo eskadrilya zavdala protivniku velikih vtrat u zhivij sili a v povitryanih boyah zbila 9 litakiv pri comu vtrativshi odin svij ekipazh Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 27 chervnya 1945 roku za muzhnist i geroyizm proyavleni v boyah z nimecko fashistskimi zagarbnikami za vidminne vodinnya grup z najmenshimi vtratami vidminne kerivnictvo pidrozdilom i 116 uspishnih bojovih vilotiv majoru Vazhinskogo Oleksandru Grigorovichu bulo prisvoyeno zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu z vruchennyam ordena Lenina ta medali Zolota Zirka Pislya vijni Z 1947 Oleksandr Vazhinskij sluzhiv majorom zapasu Prozhivav u misti Sochi ta pracyuvav zastupnikom direktora z gospodarskoyi chastini Macestinskogo chajradgospu 2 zhovtnya 1970 roku Oleksandr Grigorovich Vazhinskij pomer Nagorodi ta zvannyaGeroj Radyanskogo Soyuzu Orden Lenina Orden Chervonogo Prapora Orden Chervonogo Prapora Orden Oleksandra Nevskogo Medal Za bojovi zaslugi Medal Za peremogu nad Nimechchinoyu u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr 9 travnya 1945 roku Medal Na oznamenuvannya 100 richchya vid dnya narodzhennya Volodimira Illicha Lenina 6 kvitnya 1970 Yuvilejna medal Dvadcyat rokiv Peremogi u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr 7 travnya 1965 roku Medal 30 rokiv Radyanskoyi Armiyi ta Flotu Pam yatIm ya Geroya vikarbuvano zolotimi literami u zali Slavi Centralnogo muzeyu Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni u Parku Peremogi mista Moskvi Na mogili vstanovleno nadgrobnu pam yatku Div takozhGeroj Radyanskogo Soyuzu Spisok Geroyiv Radyanskogo Soyuzu Adigeya Spisok Geroyiv Radyanskogo Soyuzu Spisok Geroyiv Radyanskogo Soyuzu Krasnodarskij kraj PrimitkiArhivnyj rekvizit na sajte 150004981 Zvanie Geroya Sovetskogo Soyuza prisvoeno 27 06 1945 27 06 1945 Prikaz 2 j VA ot 28 09 1943 Prikaz 2 j VA ot 03 10 1944 Prikaz 2 VA ot 07 02 1944 Ukaz PVS SSSR ot 03 11 1944 Ukaz PVS SSSR ot 09 05 1945 Ukaz PVS SSSR ot 07 05 1965LiteraturaGeroi Sovetskogo Soyuza Kratkij biograficheskij slovar Pred red kollegii I N Shkadov M Voenizdat 1987 T 1 911 s s 100 000 prim ISBN ots Reg v RKP 87 95382 Geroi Sovetskogo Soyuza Kratkij biograficheskij slovar Pred red kollegii I N Shkadov M Voenizdat 1988 T 2 863 s s 100 000 prim ISBN 5 203 00536 2 Tvoi Geroi Adygeya ocherki o Geroyah Sovetskogo Soyuza Majkop Adygejskoe respublikanskoe kn izd vo 2005 416 s 1000 prim ISBN ISBN 5 7608 0459 6 H I Sidzhah Geroyi Rosiyi z Adigeyi Majkop VAT Poligraf Pivden 2011 116 s ISBN 978 5 7992 0668 Zirki doblesti bojovoyi Lviv 1968 stor 107 109 Zoloti zirki Adigeyi 2 ge vid dod ta dorab Majkop 1980 Stor 12 13 Kubani slavni sini Krasnodar 1985 kn 2 stor 49 52 Posilannya

Дата публікації:
Топ