Вадим Вільський

Вадим Костянтинович Вільський (1925—2001) — радянський, російський та молдовський актор театру та кіно.

Вільський Вадим КостянтиновичДата народження24 серпня 1925(1925-08-24)Місце народженняКишинів, Румунське королівствоДата смерті17 листопада 2001(2001-11-17) (76 років)Місце смертіМосква, РосіяПохованняХованський цвинтарГромадянство СРСР
 РосіяAlma materЛенінградський театральний інститут імені О. М. ОстровськогоПрофесіяактор, кіноакторIMDbID 0898455

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Вільський.

Біографія

Народився 24 серпня 1925 року в Кишиневі. 1952 року закінчив Ленінградський театральний інститут імені О. М. Островського. Потім влаштувався до Молдавського республіканського драматичного театру, де пропрацював чотири роки.

З 1956 року Вадим Вільський перейшов до Російського республіканського театру імені А. П. Чехова в Кишиневі, на сцені якого він виступав із перервою до 1963 року (у 1960—1962 роках працював на студії «Молдова-фільм»). У 1963—1964 роках Вадим Вільський — актор Мінського республіканського драматичного театру (Білоруська РСР). З 1964 року Вадим Костянтинович — художній керівник Навчальної акторської студії під час кіностудії «Молдова-фільм». У 1971—1974 роках працював на Одеській кіностудії, а з 1977 року — в Москві на кіностудії "Мосфільм .

Помер 17 листопада 2001 року. Похований на Хованському (Західному) цвинтарі Москви (дільниця 500У).

Творчість

Вадим Вільський відомий глядачеві насамперед як виконавець епізодичних ролей. Найкращою роботою актора в кіно є єдина головна роль у короткометражному фільмі «Фотограф» (1997).

Фільмографія

1967 — При спробі втечі — фотограф, (немає в титрах) 1967 — Маріанна — німецький офіцер 1967 — Сергій Лазо — епізод 1968 — Ця мить — інтербригадист 1969 — Десять зим за одне літо — епізод 1969 — Падаючий іній — інвалід 1970 — Вибух уповільненої дії — філер 1970 — Секундомір — другий адміністратор 1971 —  — Окенте 1972 — Останній гайдук — робітник, епізод 1973 — Докер — епізод 1974 — Гнів — епізод 1974 — Довгота дня — румунський офіцер 1974 — Полум'я — рахівник (немає в титрах) 1974 — Свій серед чужих, чужий серед своїх — бандит із патронташем 1975 — Порт — Єгор 1975 — Раба любові — Дубов, водій трамвая 1976 — По вовчому сліду — матюхинець в окулярах 1976 — Табір іде в небо — епізод 1976 — Фаворит — Томкінс, власник кафе «Блакитне каченя» 1977 — Коли поряд чоловік — епізод 1977 — Ніч над Чилі — епізод 1977 — Пил під сонцем — Б. І. Белєшин, комісар продовольства, призначений Муравйовим 1977 — Сутичка в хуртовині — відвідувач ресторану 1978 — Мій ласкавий та ніжний звір — лікар, (немає в титрах) 1978 — Бунтівна барикада — епізод 1978 — Однокашники — працівник заводу, (немає в титрах) 1978 — Сибіріада — член президії 1978 — Подружжя Орлових — співробітник іконописної майстерні 1979 — Активна зона — працівник АЕС, голова місцевого комітету 1979 — Життя прекрасне — наглядач, (немає в титрах) 1979 — Сьогодні і завтра — епізод 1980 — Білий сніг Росії — німецький офіцер на шаховому турнірі у Празі 1981 — Душа — Норман, музичний продюсер 1981 — На Гранатових островах — співробітник ЦРУ, (немає в титрах) 1981—1982 — Росія молода — Ружанський 1982 — Терміново... Таємно... Губчека — офіціант, (немає в титрах) 1983 — Хабар. З блокнота журналіста В. Цвєткова — ветеран німецько-радянської війни, друг Михайла Міхова 1983 — Приступити до ліквідації — швейцар (немає в титрах) 1983 — 1984 — Михайло Ломоносов — епізод 1984 — Подвійний обгін — епізод 1984 — Межа можливого — учасник наради в директора заводу 1984 — Успіх — актор 1985 — Перемога (нім. Der Sieg; СРСР—НДР) — британський перекладач 1985 — Багратіон 1985 — Місто наречених — виконроб 1985 — Змієлов — вантажник 1985 — Картина — член комісії, (немає в титрах) 1985 — Набат на світанку Павло Петрович, учений 1985 — Ранок приреченої копальні — власник копальні, (немає в титрах) 1986 — Викуп — Карл Дейніц, постоялець готелю 1986 —  — Адольф Карлович 1986 — Лермонтов — лакей (немає в титрах) 1986 —  — епізод

1986 — Мій ніжно коханий детектив — член клубу холостяків (немає в титрах) 1986 — Таємничий в'язень — генерал-губернатор 1987 — Клуб жінок — член клубу «Чашка чаю» (в титрах В. Вільська) 1987 — Оголошенню не підлягає — змовник, (немає в титрах) 1988 — (молд./рум. Actiune civila) — експерт Мірський 1988 — Гулящі люди — епізод 1988 — На допомогу, братці! — епізод 1988 — Осінь, Чертаново... — чоловік на похороні 1988 — Публікація — дворовий забулдига, в титрах К. Вільський 1988 — Нехай я помру, господи… 1989 — Закон — гість на бенкеті 1989 —  — гість на прийомі, (немає в титрах) 1989 — З життя Федора Кузькіна — епізод 1989 — Світ в іншому вимірі (фільм № 1 «Казенний будинок») 1989 — Кому на Русі жити... — слідчий 1989 — Сходи 1989 — Любов з привілеями — гість на весіллі 1990 — Десять років без права листування — відвідувач ресторану, (немає в титрах) 1990 — Морський вовк — Хаскінс 1990 —  — веселий дідусь в автобусі 1990 — Похорон Сталіна — гравець у шашки (немає в титрах) 1990 — Система «Ніпель» — психіатр 1990 — Людина з чорної «Волги» — секретар парткому 1991 — Господня риба — будівельник 1991 — І повертається вітер… — «сусід» 1991 — Одкровення Іоанна Першодрукаря — епізод 1992 — (короткометражний) 1992 — (фр. Luna Park; Росія, Франція) — гість на ювілеї 1992 —  — хірург 1992 — Серця трьох — Паркер, камердинер 1993 — (англ. The Ice Runner, США) 1993 — 1993 —  — психічно хворий із ложкою, (немає в титрах) 1994 — Майстер і Маргарита — літератор 1995 —  — слуга Берестових 1995 —  — полонений старий 1995 —  — епізод 1996 — Повернення «Броненосця» — актор Посредрабіса 1997 — Графиня де Монсоро — Жером, озвучування — Юрій Саранцев 1997 —  — актор з телесеріалу 1997 — (короткометражний фільм) 1997 — (короткометражний фільм) — фотограф 1998 —  — епізод 1998 —  — ветеран на репетиції параду, (немає в титрах) 1999 —  — літня людина 1999 —  — епізод 1999 —  — епізод 1999 —  — Гаучо 2000 — Брат-2 — вахтер 2001 —  — епізод 2001 —  — епізод

Примітки

1. Молдавские кинематографисты. оригіналу за 24 березня 2015. Процитовано 1 березня 2013.
2. Вильский Вадим Константинович (1925—2001). оригіналу за 22 грудня 2014. Процитовано 1 березня 2013.

Посилання

• ВИЛЬСКИЙ Вадим Константинович // Энциклопедия кино. — 2010.
• rusactors.ru Вильский Вадим Константинович Архівна копія на сайті Wayback Machine.
• ruskino.ru Вадим Вильский Архівна копія на сайті Wayback Machine.