Вавилонський календар — найдавніший місячний календар..
Місячний календар
Єгипетський календар був найдавнішим сонячним календарем, а Вавилон можна вважати батьківщиною першого місячного календаря. Його створено в середині третього тисячоліття до нашої ери у Шумері. Вавилонський цар Хаммурапі (1792—1750 роки до нашої ери) об'єднав під своєю владою території Дворіччя з містами-державами Урук, Кіш, Ур, Лагаш і ін.
За часів царювання Хаммурапі календар міста Ур став офіційним календарем Вавилонії. Спочатку він був місячним і рік у ньому складався з 12 місяців по 29 і 30 днів у кожному. Місяці називались: Нісану, Айру, Сівану, Дуузу, Абу, Улулу, Ташріту, Арахсамну, Кісліву, Тхабіту, Шабатху і Адар. Першим місяцем року був Нісану, який відповідав приблизно періоду з 22 березня по 22 квітня. Дрібнішою одиницею вимірювання часу був семиденний тиждень, запозичений у шумерів.
Місячно-сонячний календар
Поступово календар перетворювався на місячно-сонячний. Вже у вісімнадцятому столітті до нашої ери застосовувалася система довільних вставок. Про це йдеться в одному з указів Хаммурапі:
«Оскільки рік має недолік, то нехай місяць, що зараз починається, отримає назву другого улулу, і тому податки Вавилону сплачуватимуться не 25 числа ташріту, а 25 другого улулу».
Тобто, після першого місяця улулу вставлено другий місяць з тією ж назвою. Цей спосіб довільних вставок втримався у Вавилоні до шостого століття до нашої ери, після чого з'явилася система вставок за циклами. Найперше з'явилася «восьмирічка», протягом якої тричі вставлялися додаткові, тринадцяті, місяці (другі улулу); широко застосовувався спосіб подовження року вставлянням другого адару.
Починаючи з кінця четвертого століття до нашої ери почав застосовуватися 19-річний цикл, протягом якого вставляли 7 місяців, що припадали на 3ій, 6ий, 8ий, 11ий, 14ий, 16ий і 19ий роки циклу. Цей цикл відкрито близько 380 року до нашої ери і має назву Метонів цикл.
Сарос
Найбільшою заслугою вавилонських астрономів було відкриття періоду «сарос», що по-єгипетські означає «повторення». Сарос — це проміжок часу, після закінчення якого в тій же послідовності знову повторюються сонячні і місячні затемнення. Сарос приблизно дорівнює 6585 1/3 доби.
За повідомленням давньогрецького історика Діодора Сицилійського, що жив у першому столітті до нашої ери, вавилоняни за допомогою сароса пророкували затемнення. Достовірно відомо, що знаменитий грецький вчений Фалес з Мілета, знаючи сарос, передбачив повне сонячне затемнення, що спостерігалося у Малій Азії 28 травня 585 року до нашої ери.
Джерела
- Вавилонський календар [ 6 жовтня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vavilonskij kalendar najdavnishij misyachnij kalendar Misyachnij kalendarYegipetskij kalendar buv najdavnishim sonyachnim kalendarem a Vavilon mozhna vvazhati batkivshinoyu pershogo misyachnogo kalendarya Jogo stvoreno v seredini tretogo tisyacholittya do nashoyi eri u Shumeri Vavilonskij car Hammurapi 1792 1750 roki do nashoyi eri ob yednav pid svoyeyu vladoyu teritoriyi Dvorichchya z mistami derzhavami Uruk Kish Ur Lagash i in Za chasiv caryuvannya Hammurapi kalendar mista Ur stav oficijnim kalendarem Vaviloniyi Spochatku vin buv misyachnim i rik u nomu skladavsya z 12 misyaciv po 29 i 30 dniv u kozhnomu Misyaci nazivalis Nisanu Ajru Sivanu Duuzu Abu Ululu Tashritu Arahsamnu Kislivu Thabitu Shabathu i Adar Pershim misyacem roku buv Nisanu yakij vidpovidav priblizno periodu z 22 bereznya po 22 kvitnya Dribnishoyu odiniceyu vimiryuvannya chasu buv semidennij tizhden zapozichenij u shumeriv Misyachno sonyachnij kalendarPostupovo kalendar peretvoryuvavsya na misyachno sonyachnij Vzhe u visimnadcyatomu stolitti do nashoyi eri zastosovuvalasya sistema dovilnih vstavok Pro ce jdetsya v odnomu z ukaziv Hammurapi Oskilki rik maye nedolik to nehaj misyac sho zaraz pochinayetsya otrimaye nazvu drugogo ululu i tomu podatki Vavilonu splachuvatimutsya ne 25 chisla tashritu a 25 drugogo ululu Tobto pislya pershogo misyacya ululu vstavleno drugij misyac z tiyeyu zh nazvoyu Cej sposib dovilnih vstavok vtrimavsya u Vaviloni do shostogo stolittya do nashoyi eri pislya chogo z yavilasya sistema vstavok za ciklami Najpershe z yavilasya vosmirichka protyagom yakoyi trichi vstavlyalisya dodatkovi trinadcyati misyaci drugi ululu shiroko zastosovuvavsya sposib podovzhennya roku vstavlyannyam drugogo adaru Pochinayuchi z kincya chetvertogo stolittya do nashoyi eri pochav zastosovuvatisya 19 richnij cikl protyagom yakogo vstavlyali 7 misyaciv sho pripadali na 3ij 6ij 8ij 11ij 14ij 16ij i 19ij roki ciklu Cej cikl vidkrito blizko 380 roku do nashoyi eri i maye nazvu Metoniv cikl SarosNajbilshoyu zaslugoyu vavilonskih astronomiv bulo vidkrittya periodu saros sho po yegipetski oznachaye povtorennya Saros ce promizhok chasu pislya zakinchennya yakogo v tij zhe poslidovnosti znovu povtoryuyutsya sonyachni i misyachni zatemnennya Saros priblizno dorivnyuye 6585 1 3 dobi Za povidomlennyam davnogreckogo istorika Diodora Sicilijskogo sho zhiv u pershomu stolitti do nashoyi eri vavilonyani za dopomogoyu sarosa prorokuvali zatemnennya Dostovirno vidomo sho znamenitij greckij vchenij Fales z Mileta znayuchi saros peredbachiv povne sonyachne zatemnennya sho sposterigalosya u Malij Aziyi 28 travnya 585 roku do nashoyi eri DzherelaVavilonskij kalendar 6 zhovtnya 2012 u Wayback Machine ros