В ячеслав Рафаельович Манучаров нар 6 жовтня 1981 Москва СРСР російський актор театру і кіно та пропагандист Підтримує П

В'ячеслав Рафаельович Манучаров (нар. 6 жовтня 1981, Москва, СРСР) — російський актор театру і кіно та пропагандист. Підтримує Путінський режим та війну проти України.

В'ячеслав Манучаров
рос. Вячеслав Рафаэльевич Манучаров
В'ячеслав Манучаров, 2017
В'ячеслав Манучаров, 2017
Ім'я при народженні	Манучаров В'ячеслав Рафаельович
Народився	6 жовтня 1981(1981-10-06) (42 роки) Москва, СРСР
Громадянство	Росія
Діяльність	актор
Alma mater	Театральний інститут імені Бориса Щукіна
Роки діяльності	1999 — нині
IMDb	ID 2102708

Нагороди та премії






В'ячеслав Манучаров у Вікісховищі

Фігурант бази даних центру «Миротворець».

Біографія

Народився 6 жовтня 1981 року в родині директора першої хутряної фабрики міста Москви Рафаеля Манучарова та директора салону «Чародійка» Надії Шепелєвої-Копєйко. В'ячеслав походить з давнього вірменського роду Манучарянц (таким спочатку було прізвище предків актора по батьківській лінії), по материнській лінії веде історію від старовинного дворянського роду корінних москвичів Князів Шепелєва, що були в прямому спорідненні з Мусін-Пушкіними. Його бабуся, Шушаніка Манучарянц, була особистим секретарем і бібліотекарем В. І. Леніна. У дитячий сад він не ходив, його вихованням займалася бабуся, дружина генерала; влітку В'ячеслав постійно проводив час на генеральських урядових дачах у Передєлкіно, Цхалтубо (Грузія) та Саулкрасти (Латвія).

В'ячеслав навчався в школі з хімічним ухилом при хімфаку МДУ. Будучи школярем, почав зніматися в «Простих істинах» — першому російському молодіжному серіалі. 2003 року закінчив Театральне училище ім. Щукіна (курс Р. Овчинникова). В 2003—2009 роках працював у Російському академічному молодіжному театрі.

У 2008 році В'ячеслав прийняв пропозицію стати актором найяскравішого проекту року — шоу пародій «Велика різниця». За всі роки роботи в проекті В'ячеслав зіграв найвідоміших і популярних персон російського та світового шоу-бізнесу. У 2009 році на великі екрани виходить фільм «Ласкавий травень». В'ячеслав грає головну роль — Андрія Разіна. Фільм має великий успіх на території Росії і країн СНД. У 2010 році на Першому каналі з В'ячеславом стартувало кулінарне шоу . Його співведучою стала Вікторія Агапова. [1] У грудні 2011 року В'ячеслав Манучаров покинув проект .

У 2011 році почав вести на програми і «Cosmopolitan: Відеоверсія». З 31 серпня 2013 веде музичне шоу на каналі НТВ". З 2012 року працює в трупі Театру Естради імені Аркадія Райкіна (Санкт-Петербург).

Санкції

У червні 2024 року проти Манучарова введено персональні санкції ЄС за підтримку путінського режиму.

Особисте життя

У квітні 2010 року одружився зі студенткою Вікторією Селіверстовою (1988—2017); в шлюбі в жовтні народилася дочка Аріна. Через рік пара розлучилася.

У березні 2015 року в Нью-Йорку в цивільному шлюбі з американкою російського походження Дорою Надеждиной народилася дочка Ніна, в січні 2017 року син Данило.

Визнання та нагороди

На прем'єрі фільму " "у жовтні 2009 року

* 2003 Лауреат конкурсу ім. Смоленського
* 2002 Лауреат конкурсу ім. А. Миронова
* 2007 Премія газети «Московський комсомолець» «за найкращу чоловічу роль другого плану в категорії „Початківці“ за роль Єгорушки в спектаклі .
* 2015 Премія Fashion People Awards-2015 «Актор року»
* 2018 Медаль 2018 рік
* (3 травня 2018) — за великий внесок в розвиток вітчизняної культури і мистецтва, багатолітню плідну діятльність.

Театральні роботи

— «Незнайко-мандрівник». Реж. — , — Пілюлькін
— «Пригоди Тома Сойєра». Реж. — Д. Кренні — Джо Харпер
— «Лоренцаччо». Реж. — —Вентурі
— «Вишневий сад». Реж. — — Гість
«Forever» — Ессі
«Пігмаліон» — Фредді
Саймон
«Попелюшка» чарівник, капрал
«Forever» — Ессі
«Пігмаліон» — Фредді
моноспектакль на вірші Саші Чорного, головна роль
Шпігельскій
«Ераст Фандорін» Ахтирцев — провідник у поїзді
Герцог Чеширський
2007 Єгорушка
2013 — Реж. Валерій Гаркалін Поль
2012 — «Уявний хворий». Реж. — Ніна Чусова
2017 — «Яма» Горізонт
«Калина червона» Петро
«Москва і москвичі» голос автора за кадром

«Велика різниця»

Були спародійовано:

Марат Башаров (1, 14 випуск)
Сергій Звєрєв (1 випуск)
Сергій Безруков (1 випуск)
(1 випуск)
(3 випуск)
Іван Ургант (6, 11 випуск)
(6 і 14 випуск)
Андрій Малахов (6 і 10 випуск)
Стас Костюшкін (8 і 19 випуск)
Арсен Венгер (9 випуск)
Віктор Коклюшкин (9 і 18 випуск)
Микола Цискарідзе (15 випуск)
(15 випуск)
(15 випуск)
Хьюго Вівінг (17 випуск)
Олексій Єгоров (16 випуск)
Антон Савлепов (16 випуск)
Микола Гоголь (19 випуск)
Діма Білан (20 випуск)
Іван Моховиків (20 випуск)
Ігор Старигін (21 випуск)
Дмитро Шепелєв (21 випуск)
(23 випуск)
Ілля Олейников (Олів'є-шоу 2010)
Георгій Віцин (Олів'є-шоу 2010)
Деніел Редкліфф (30.05.2010)
Томас Андерс (Modern Talking) (Велика Різниця в Одесі 2010)
Олександр Волков (43 випуск)

Фільмографія


Рік		Українська назва	Оригінальна назва	Роль
1999	с		Простые истины	Павло Бєлкін
2002	с		Моя граница	Бормут (рядовий)
2003	ф	(Італія)	Трапеция (Италия)	хлопчик
2003	ф	(короткометражний)	Чудо-парк (короткометражный)
2003	ф		Русский ковчег	солдат
2003	ф		Медовый месяц	Колька
2004	ф		Похитители книг	рожевощокий
2004	ф	Сищик	Сыщики 3 (фильм 9. «По трамвайному билету»)	другий кишеньковий злодій
2005	ф		Адъютанты любви	Ежен Богарне
2005	ф	22 серія	Аэропорт	епізод
2006—[[ у кіно\|]]	с	Закон и порядок. Преступный умысел		Рудик (патологоанатом)
2006	ф		Папараца	Антон
2006—[[ у кіно\|]]	с	Кодекс чести-3		фільм 1 Гриша
2007	ф		Смокинг по-рязански	Семен Ратько
2007	с	Татусеві дочки	Папины дочки	заробітчанин
2008	ф		Опасная связь	Ігор
2008	с	Моя прекрасна няня	Моя прекрасная няня	(серия 149. «Утечка информации») Олег, артист мюзиклу
2008	ф		Пять шагов по облакам	— ведучий заходу
2009	ф		Последний вагон	пасажир
2009	ф		Лапа моя	головна роль
2009	ф		Ласковый май
2009	ф		Анна Каренина	Микола Щербацький
2009	ф		Отблески	Ігор Дмитрович Шевцов
2010	ф	Глухар в кіно	Глухарь в кино	Олег Петрович Зінкевич, мажор
2010	ф	Хроніки зради	Хроники измены	Єгор
2010—[[ у кіно\|]]	с	Робинзон	'Сергій Балаян'
2010	ф		Бриллианты.Похищение	продавець діамантів реж. Рустам Хамдамов
2010	ф		Дом образцового содержания	Ігор
2010	с		Счастье есть	Павло Каменський, викладач
2011	ф	Кохання-зітхання 3	Любовь-морковь 3	Міша
2011	ф		Моя безумная семья	Максим
2013	ф		Страна хороших деточек	Повноважний представник
2013	ф		До свидания, мальчики	Олексій Єгоров
2014	ф			Плоский
2014	с		Бегущая от любви	Віктор Панков
2016	с		Опекун	Ігор Мещеряков
2016	ф
2017	с		Чисто московские убийства	Сергій Єрохін
2018	ф
2018	с		Декабристка	Соболев
2019	с		Пекарь и красавица	ведучий
2019	с		Содержанки	ведучий

Музична творчість

2011 — Записав декілька ретро-шлягерів, виконуваних на світських заходах.

Примітки

. Архів оригіналу за 12 листопада 2021. Процитовано 12 листопада 2021.
Екатерина Филимонова. Вячеслав Манучаров: «Если бы я не сбросил 40 килограммов, Семенович меня бы не подняла». 7 дней. Архів оригіналу за 7 серпня 2012. Процитовано 2 червня 2012.
. Архів оригіналу за 2 лютого 2014. Процитовано 30 січня 2014.
Мати Кадирова, Охлобистін та ФСБшники. Хто увійшов у 14-й санкційний список ЄС. РБК-Украина (укр.). Процитовано 24 червня 2024.
. Архів оригіналу за 30 жовтня 2019. Процитовано 16 березня 2022.
. Архів оригіналу за 29 жовтня 2019. Процитовано 30 жовтня 2019.
. Архів оригіналу за 9 квітня 2015. Процитовано 18 травня 2015.
. Архів оригіналу за 26 грудня 2017. Процитовано 30 січня 2014.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Манучаров В'ячеслав Рафаельович

Посилання

Офіційний сайт [ 18 лютого 2014 у Wayback Machine.]
Інтерв'ю В'ячеслава Манучарова порталу TheBestPhotos.ru [ 18 січня 2012 у Wayback Machine.]
В'ячеслав Манучаров у соцмережі «Facebook»
В'ячеслав Манучаров у соцмережі «Твіттер»

[1] . Архів оригіналу за 12 листопада 2021. Процитовано 12 листопада 2021.

[Atom-2] Екатерина Филимонова. Вячеслав Манучаров: «Если бы я не сбросил 40 килограммов, Семенович меня бы не подняла». 7 дней. Архів оригіналу за 7 серпня 2012. Процитовано 2 червня 2012.

[rusakters.ru-3] . Архів оригіналу за 2 лютого 2014. Процитовано 30 січня 2014.

[4] Мати Кадирова, Охлобистін та ФСБшники. Хто увійшов у 14-й санкційний список ЄС. РБК-Украина (укр.). Процитовано 24 червня 2024.

[5] . Архів оригіналу за 30 жовтня 2019. Процитовано 16 березня 2022.

[6] . Архів оригіналу за 29 жовтня 2019. Процитовано 30 жовтня 2019.

[7] . Архів оригіналу за 9 квітня 2015. Процитовано 18 травня 2015.

[8] . Архів оригіналу за 26 грудня 2017. Процитовано 30 січня 2014.