В'ячесла́в (Вацлав) Євге́нович Клочко́вський (нар. 2 (14) лютого 1873, Санкт-Петербург — 5 січня 1930, Варшава) — український, російський та польський військовий діяч, контрадмірал, командувач Чорноморським флотом Української Держави, головний командир портів Чорного і Азовського морів.
В’ячесла́в Клочко́вський | |
---|---|
контрадмірал, командувач Чорноморським флотом Української Держави | |
Загальна інформація | |
Народження | 2 (14) лютого 1873 Санкт-Петербург |
Смерть | 5 січня 1930 (56 років) Варшава, Польща |
Поховання | Повонзківський цвинтар |
Військова служба | |
Приналежність | Україна |
Рід військ | Військово-морські сили УНР |
Війни / битви | Боксерське повстання Російсько-японська війна Перша світова війна |
Командування | |
Нагороди та відзнаки | |
Клочковський В'ячеслав Євгенович у Вікісховищі |
Життєпис
На службі царю
В'ячеслав Євгенович Клочковський народився 16 лютого 1873 року у Санкт-Петербурзі у полонізованій шляхецькій родині римо-католицького віросповідання.
В 1893 році закінчив гімназію у Вільні та поступив на юридичний факультет Варшавського університету.
17 квітня 1894 року за участь у демонстрації на честь Яна Кілінського був виключений з університету і висланий в Росію до Ярославля.
В 1898 році закінчив Демидівський юридичний ліцей та Морський кадетський корпус.
У жовтні 1899 року отримав звання мічман та направлений штурманським офіцером на Балтійський флот.
В 1900—1901 роках — лейтенантом, у складі російського загону був направлений у Китай на придушення «боксерського» повстання. Після повернення з Китаю продовжує службу на Балтиці. 15 березня 1904 року призначений старшим штурманом 1 рангу крейсера «Адмірал Нахімов».
Учасник російсько-японської війни. В 1905 році брав участь у поході 2-ї Тихоокеанської ескадри адмірала Рождєствєнського. У складі екіпажа крейсера пройшов з Кронштадту навколо Африки на Далекий Схід.
15 травня 1905 року в Цусімській битві з японським флотом проявив високу мужність і героїзм, був поранений та потрапив до японського полону.
В 1906 році повернувся на батьківщину і продовжив флотську службу. За проявлену доблесть у Цусімський битві в 1906 році В'ячеслава Клочковського нагородили орденом святого Володимира 4-го ступеня з мечами і бантом, а в 1907 році — медаллю в пам'ять російсько-японської війни та медаллю за похід ескадри на Далекий Схід.
В цей час в Російській імперії починає формуватися новий рід військ — підводний флот. В'ячеслав Клочковський подає рапорт з проханням про зачислення його на курси підводного плавання. Закінчивши їх, в 1907 році направляється на Чорноморський флот командиром підводного човна «Пєскарь».
В 1908 році йому достроково присвоєно звання — капітан-лейтенант, командир нового підводного човна «Окунь».
В 1910 році — начальник дивізіону підводних човнів у Чорному морі.
10 квітня 1911 року — присвоєно військове звання «капітан 2 рангу» і нагороджено орденом Станіслава ІІ ступеня. В 1912 році — нагороджений орденом Анни ІІ.
В 1914 році призначений начальником новоствореної Підводної бригади Чорного моря. Брав активну участь у бойових діях під час Першої Світової війни. У 1915 році на чолі нового підводного човна «Краб» здійснив мінування акваторії проливу Босфор. На виставлених мінах підірвалися низка німецьких кораблів, в тому числі крейсер «Бреслау». За постановку мінних загороджень і випробування нового підводного човна «Краб» капітан 1 рангу В'ячеслав Клочковський був нагороджений орденом Святого Володимира ІІІ ступеня з мечами.
У червні 1916 року за виконання «особливого» завдання на чолі загону підводних човнів: «Краб», «Нерпа», «Тюлень» та «Кит» В. Клочковського було нагороджено іменною золотою Георгіївською зброєю.
Наприкінці 1916 року активні бойові дії на Чорному морі припинились, ворогуючі сторони перейшли до тактики «стратегічної оборони». Виходи підводних човнів в море не планувалися, більшість з них були направлені на ремонт.
На службі Українській Державі
Після Лютневої революції на Чорноморському флоті суттєво активізувався український національний рух. Навесні 1917 року в Севастополі діяли Українська Чорноморська громада на чолі з В'ячеславом Лащенком, військовий клуб ім. Івана Сірка й інші національні організації. Згодом були створені Чорноморський Український військовий комітет, Центрофлот та Рада військових і робітничих депутатів. В усіх гарнізонах флоту, на більшості кораблів та полків, в портах та в навчальних закладах були створені українські організації.
В цей час В'ячеслав Клочковський очолив рух за єднання матросів, солдатів і офіцерів на основі нових взаємовідносин і дисципліни в демократичній республіці та створив товариство поляків у Севастополі. З проголошенням Центральної Ради в Києві він стає прихильником українських національно-патріотичних організацій. Клочковський стає членом «Центрофлоту».
18 липня 1917 року наказом по армії і флоту йому присвоєно військове звання контрадмірал. Тим часом все потужнішим стає рух за створення флоту української держави. Моряки-українці активно вимагають від Центральної Ради реальних дій з українізації Чорноморського флоту та створення Українського військового флоту.
В.Клочковський активно підтримує українізацію бойового складу підводних човнів. 12 жовтня на всіх кораблях і установах флоту, в тому числі і на всіх підводних човнах, на один день було піднято національні українські прапори та стеньгові сигнали «Хай живе вільна Україна».
Після жовтневого перевороту моряки-підводники відкинули домагання більшовицького уряду щодо підпорядкування їм ЧФ, й прийняли резолюцію на підтримку УНР.
Проте через пасивність Центральної Ради вже на початку 1918 року Крим було окуповано більшовиками.
Коли наприкінці квітня до півострова наблизилися загони Запорізької дивізії армії УНР під командою полковника Петра Болбочана та німецько-австрійські війська, керівництво Радянської Росії зажадало від нового командувача Чорноморського Флоту контрадмірала Михайла Сабліна вивести всі кораблі до Новоросійська.
Але екіпажі підводних човнів, як і більшість кораблів флоту, відмовилися виконувати наказ Раднаркому радянської Росії йти до Новоросійська і підняли українські державні прапори. Не дозволили підводники, на чолі з Клочковським, й вивезти майно своєї бригади.
29 квітня 1918 року В'ячеслав Клочковський очолив делегацію «Центрофлоту» і міської ради Севастополя на переговорах з командувачем німецьких військ у Криму генералом фон Кошем. Переговори були не прості, адже німецьке командування знало про постійні провокації більшовиків та не довіряло ніяким «радам».
Тим часом події розвивалися з калейдоскопічною швидкістю. У Києві відбувався гетьманський переворот. У Севастополі — 29 квітня майже весь флот підняв українські прапори. 30 квітня — 19 бойових кораблів, під командою Михайла Сабліна, покинули Севастополь. А вже 1 травня до міста увійшли німецькі війська.
Розцінивши вихід частини флоту до Новоросійська, як порушення Берестейського мирного договору, 4 травня німецьке командування оголосило бойові кораблі під українськими прапорами тимчасово полоненими. Севастополь і флот стали причиною підвищеної напруги у взаємовідносинах України не лише з Москвою, а й з Німеччиною. З цього приводу гетьман Павло Скоропадський відмовився призначати до Берліна військово-морського аташе України.
В Севастополі та на флоті періодично виникали конфлікти між німецьким командуванням й командуючим Чорноморським флотом Михайлом Остроградським. Шукаючи вихід із ситуації, гетьман Скоропадський 10 червня 1918 року замість прямолінійного Остроградського призначає тимчасовим командувачем флоту і представником свого уряду в Криму й в Севастополі більш дипломатичного В'ячеслава Клочковського. Одночасно Клочковський залишився на посаді начальника Підводної бригади, яка у повному складі була зарахована до українського флоту.
Клочковському вдалося порозумітися з генералом фон Кошем, незабаром німці почали передавати один за другим кораблі Військово-морським силам Української Держави. У Севастополі почало налагоджуватися нормальне життя. Через деякий час були відремонтовані есмінці «Счастливый», «Капитан Сакен», «Зоркий», підводний човен «Гагара».
23 жовтня 1918 року військово-морський аташе Німеччини в Україні віцеадмірал А. Гопман оголосив В'ячеславу Клочковському, що німецьке командування вирішило остаточно передати Україні Чорноморський флот і вручив йому порядок і особливі правила його передачі.
12 листопада до складу українського флоту приймається передана німцями Мозирська (Пінська) річна флотилія.
Та вже 15 листопада Туреччина капітулювала в Першій Світовій війні, і 16 листопада в Чорне море увійшла об'єднана ескадра Антанти: 10 лінкорів, 9 крейсерів, 12 міноносців, 1 протичовновий корабель із загоном десантних і допоміжних суден.
22 листопада Павло Скоропадський отримав телеграму з Відня від князя Фірстенберга і консула Енно, що Антанта визнає уряд гетьмана і, що її війська ідуть в Україну як «друзі народу» і підтримають лише його уряд і ніякий інший.
24 листопада ескадра Антанти окупувала Севастополь а через два дні — Одесу. Після падіння уряду Скоропадського (14.12.1818), через антигетьманське повстання, на щоглах кораблів Чорноморського флоту замайоріли британські, французькі, італійські та грецькі прапори. Командування флотом перейшло до представників Антанти.
В'ячеслав Клочковський був призначений комендантом Північного порту у Севастополі, хоча в уряді Симона Петлюри він числився командувачем флоту до середини 1919 року. В той же час, підводні човни, що базувались в Одесі, стояли під українськими прапорами аж до повної окупації України більшовиками.
Будучи комендантом порту, він всіляко допомагає морякам-підводникам, яким вдалось врятувати свої човни від представників Антанти.
На службі Речі Посполитій
Втративши всі надії на відродження українського флоту, контрадмірал В'ячеслав Клочковський у березні 1919 року переїздить до Польщі і поступає на службу до польського флоту.
20 квітня 1919 року В. Клочковського призначають заступником начальника департаменту Морських справ. Був представником Польської Республіки на Мирній конференцію у Парижі. У червні того ж року представляє польський флот на конгресі Морської ліги Європи у Парижі.
1921 року — уже Вацлав Клочковський (Wacław Kłoczkowski) оголошується контрадміралом польського флоту.
1922 року Вацлав Клочковський призначається заступником командувача Військового флоту Республіки Польща. З грудня 1924 року очолював технічну комісію з прийому замовлених у Франції підводних човнів класу «Вовк». 19 травня 1925 року звільняється в запас.
Проте, вже 25 травня його призначають радником польського посла в Парижі з технічних питань будівництва підводних човнів.
1927 року В.Клочковський повертається до Війська Польського і з 17 березня до 30 вересня 1927 року командує дивізією в Торуні в чині бригадного генерала.
Вийшов у відставку в 1928 році. Помер у Варшаві 5 січня 1930 року і похований на цвинтарі Повонзки.
За період служби у Війську Польському нагороджений орденами Полонія Рестітута III ступеня, Почесного Легіону IV класу та Комбатантським Хрестом.
Примітки
- Kłoczkowski Wacław — Polski Petersburg [ 1 березня 2021 у Wayback Machine.] (пол.)
Джерела та література
- К. Є. Науменко. Клочковський В'ячеслав Євгенович [ 17 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 355. — .
- Чорноморський флот в період діяльності Центральної ради, Гетьманату та Директорії [ 16 жовтня 2007 у Wayback Machine.]
- Флот в 17-19 роках ХХ століття [ 23 вересня 2009 у Wayback Machine.]
- http://ukrlife.org/main/prosvita/_klochkovsky.htm [ 15 грудня 2007 у Wayback Machine.]
- http://www.hrono.info/biograf/bio_k/klochkovski.html [ 1 січня 2009 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
V yachesla v Vaclav Yevge novich Klochko vskij nar 2 14 lyutogo 1873 18730214 Sankt Peterburg 5 sichnya 1930 Varshava ukrayinskij rosijskij ta polskij vijskovij diyach kontradmiral komanduvach Chornomorskim flotom Ukrayinskoyi Derzhavi golovnij komandir portiv Chornogo i Azovskogo moriv V yachesla v Klochko vskijkontradmiral komanduvach Chornomorskim flotom Ukrayinskoyi DerzhaviZagalna informaciyaNarodzhennya2 14 lyutogo 1873 1873 02 14 Sankt PeterburgSmert5 sichnya 1930 1930 01 05 56 rokiv Varshava PolshaPohovannyaPovonzkivskij cvintarVijskova sluzhbaPrinalezhnist UkrayinaRid vijskVijskovo morski sili UNRVijni bitviBokserske povstannya Rosijsko yaponska vijna Persha svitova vijnaKomanduvannyaNagorodi ta vidznaki Klochkovskij V yacheslav Yevgenovich u VikishovishiZhittyepisNa sluzhbi caryu V yacheslav Yevgenovich Klochkovskij narodivsya 16 lyutogo 1873 roku u Sankt Peterburzi u polonizovanij shlyaheckij rodini rimo katolickogo virospovidannya V 1893 roci zakinchiv gimnaziyu u Vilni ta postupiv na yuridichnij fakultet Varshavskogo universitetu 17 kvitnya 1894 roku za uchast u demonstraciyi na chest Yana Kilinskogo buv viklyuchenij z universitetu i vislanij v Rosiyu do Yaroslavlya V 1898 roci zakinchiv Demidivskij yuridichnij licej ta Morskij kadetskij korpus U zhovtni 1899 roku otrimav zvannya michman ta napravlenij shturmanskim oficerom na Baltijskij flot V 1900 1901 rokah lejtenantom u skladi rosijskogo zagonu buv napravlenij u Kitaj na pridushennya bokserskogo povstannya Pislya povernennya z Kitayu prodovzhuye sluzhbu na Baltici 15 bereznya 1904 roku priznachenij starshim shturmanom 1 rangu krejsera Admiral Nahimov Uchasnik rosijsko yaponskoyi vijni V 1905 roci brav uchast u pohodi 2 yi Tihookeanskoyi eskadri admirala Rozhdyestvyenskogo U skladi ekipazha krejsera projshov z Kronshtadtu navkolo Afriki na Dalekij Shid 15 travnya 1905 roku v Cusimskij bitvi z yaponskim flotom proyaviv visoku muzhnist i geroyizm buv poranenij ta potrapiv do yaponskogo polonu V 1906 roci povernuvsya na batkivshinu i prodovzhiv flotsku sluzhbu Za proyavlenu doblest u Cusimskij bitvi v 1906 roci V yacheslava Klochkovskogo nagorodili ordenom svyatogo Volodimira 4 go stupenya z mechami i bantom a v 1907 roci medallyu v pam yat rosijsko yaponskoyi vijni ta medallyu za pohid eskadri na Dalekij Shid V cej chas v Rosijskij imperiyi pochinaye formuvatisya novij rid vijsk pidvodnij flot V yacheslav Klochkovskij podaye raport z prohannyam pro zachislennya jogo na kursi pidvodnogo plavannya Zakinchivshi yih v 1907 roci napravlyayetsya na Chornomorskij flot komandirom pidvodnogo chovna Pyeskar V 1908 roci jomu dostrokovo prisvoyeno zvannya kapitan lejtenant komandir novogo pidvodnogo chovna Okun V 1910 roci nachalnik divizionu pidvodnih chovniv u Chornomu mori 10 kvitnya 1911 roku prisvoyeno vijskove zvannya kapitan 2 rangu i nagorodzheno ordenom Stanislava II stupenya V 1912 roci nagorodzhenij ordenom Anni II V 1914 roci priznachenij nachalnikom novostvorenoyi Pidvodnoyi brigadi Chornogo morya Brav aktivnu uchast u bojovih diyah pid chas Pershoyi Svitovoyi vijni U 1915 roci na choli novogo pidvodnogo chovna Krab zdijsniv minuvannya akvatoriyi prolivu Bosfor Na vistavlenih minah pidirvalisya nizka nimeckih korabliv v tomu chisli krejser Breslau Za postanovku minnih zagorodzhen i viprobuvannya novogo pidvodnogo chovna Krab kapitan 1 rangu V yacheslav Klochkovskij buv nagorodzhenij ordenom Svyatogo Volodimira III stupenya z mechami U chervni 1916 roku za vikonannya osoblivogo zavdannya na choli zagonu pidvodnih chovniv Krab Nerpa Tyulen ta Kit V Klochkovskogo bulo nagorodzheno imennoyu zolotoyu Georgiyivskoyu zbroyeyu Naprikinci 1916 roku aktivni bojovi diyi na Chornomu mori pripinilis voroguyuchi storoni perejshli do taktiki strategichnoyi oboroni Vihodi pidvodnih chovniv v more ne planuvalisya bilshist z nih buli napravleni na remont Na sluzhbi Ukrayinskij Derzhavi Pechatka Chornomorskogo ukrayinskogo vijskovogo komitetu sho diyav u 1917 roci v Sevastopoli Pislya Lyutnevoyi revolyuciyi na Chornomorskomu floti suttyevo aktivizuvavsya ukrayinskij nacionalnij ruh Navesni 1917 roku v Sevastopoli diyali Ukrayinska Chornomorska gromada na choli z V yacheslavom Lashenkom vijskovij klub im Ivana Sirka j inshi nacionalni organizaciyi Zgodom buli stvoreni Chornomorskij Ukrayinskij vijskovij komitet Centroflot ta Rada vijskovih i robitnichih deputativ V usih garnizonah flotu na bilshosti korabliv ta polkiv v portah ta v navchalnih zakladah buli stvoreni ukrayinski organizaciyi V cej chas V yacheslav Klochkovskij ocholiv ruh za yednannya matrosiv soldativ i oficeriv na osnovi novih vzayemovidnosin i disciplini v demokratichnij respublici ta stvoriv tovaristvo polyakiv u Sevastopoli Z progoloshennyam Centralnoyi Radi v Kiyevi vin staye prihilnikom ukrayinskih nacionalno patriotichnih organizacij Klochkovskij staye chlenom Centroflotu 18 lipnya 1917 roku nakazom po armiyi i flotu jomu prisvoyeno vijskove zvannya kontradmiral Tim chasom vse potuzhnishim staye ruh za stvorennya flotu ukrayinskoyi derzhavi Moryaki ukrayinci aktivno vimagayut vid Centralnoyi Radi realnih dij z ukrayinizaciyi Chornomorskogo flotu ta stvorennya Ukrayinskogo vijskovogo flotu V Klochkovskij aktivno pidtrimuye ukrayinizaciyu bojovogo skladu pidvodnih chovniv 12 zhovtnya na vsih korablyah i ustanovah flotu v tomu chisli i na vsih pidvodnih chovnah na odin den bulo pidnyato nacionalni ukrayinski prapori ta stengovi signali Haj zhive vilna Ukrayina Pislya zhovtnevogo perevorotu moryaki pidvodniki vidkinuli domagannya bilshovickogo uryadu shodo pidporyadkuvannya yim ChF j prijnyali rezolyuciyu na pidtrimku UNR Prote cherez pasivnist Centralnoyi Radi vzhe na pochatku 1918 roku Krim bulo okupovano bilshovikami Koli naprikinci kvitnya do pivostrova nablizilisya zagoni Zaporizkoyi diviziyi armiyi UNR pid komandoyu polkovnika Petra Bolbochana ta nimecko avstrijski vijska kerivnictvo Radyanskoyi Rosiyi zazhadalo vid novogo komanduvacha Chornomorskogo Flotu kontradmirala Mihajla Sablina vivesti vsi korabli do Novorosijska Ale ekipazhi pidvodnih chovniv yak i bilshist korabliv flotu vidmovilisya vikonuvati nakaz Radnarkomu radyanskoyi Rosiyi jti do Novorosijska i pidnyali ukrayinski derzhavni prapori Ne dozvolili pidvodniki na choli z Klochkovskim j vivezti majno svoyeyi brigadi 29 kvitnya 1918 roku V yacheslav Klochkovskij ocholiv delegaciyu Centroflotu i miskoyi radi Sevastopolya na peregovorah z komanduvachem nimeckih vijsk u Krimu generalom fon Koshem Peregovori buli ne prosti adzhe nimecke komanduvannya znalo pro postijni provokaciyi bilshovikiv ta ne doviryalo niyakim radam Tim chasom podiyi rozvivalisya z kalejdoskopichnoyu shvidkistyu U Kiyevi vidbuvavsya getmanskij perevorot U Sevastopoli 29 kvitnya majzhe ves flot pidnyav ukrayinski prapori 30 kvitnya 19 bojovih korabliv pid komandoyu Mihajla Sablina pokinuli Sevastopol A vzhe 1 travnya do mista uvijshli nimecki vijska Rozcinivshi vihid chastini flotu do Novorosijska yak porushennya Berestejskogo mirnogo dogovoru 4 travnya nimecke komanduvannya ogolosilo bojovi korabli pid ukrayinskimi praporami timchasovo polonenimi Sevastopol i flot stali prichinoyu pidvishenoyi naprugi u vzayemovidnosinah Ukrayini ne lishe z Moskvoyu a j z Nimechchinoyu Z cogo privodu getman Pavlo Skoropadskij vidmovivsya priznachati do Berlina vijskovo morskogo atashe Ukrayini V Sevastopoli ta na floti periodichno vinikali konflikti mizh nimeckim komanduvannyam j komanduyuchim Chornomorskim flotom Mihajlom Ostrogradskim Shukayuchi vihid iz situaciyi getman Skoropadskij 10 chervnya 1918 roku zamist pryamolinijnogo Ostrogradskogo priznachaye timchasovim komanduvachem flotu i predstavnikom svogo uryadu v Krimu j v Sevastopoli bilsh diplomatichnogo V yacheslava Klochkovskogo Odnochasno Klochkovskij zalishivsya na posadi nachalnika Pidvodnoyi brigadi yaka u povnomu skladi bula zarahovana do ukrayinskogo flotu Klochkovskomu vdalosya porozumitisya z generalom fon Koshem nezabarom nimci pochali peredavati odin za drugim korabli Vijskovo morskim silam Ukrayinskoyi Derzhavi U Sevastopoli pochalo nalagodzhuvatisya normalne zhittya Cherez deyakij chas buli vidremontovani esminci Schastlivyj Kapitan Saken Zorkij pidvodnij choven Gagara 23 zhovtnya 1918 roku vijskovo morskij atashe Nimechchini v Ukrayini viceadmiral A Gopman ogolosiv V yacheslavu Klochkovskomu sho nimecke komanduvannya virishilo ostatochno peredati Ukrayini Chornomorskij flot i vruchiv jomu poryadok i osoblivi pravila jogo peredachi 12 listopada do skladu ukrayinskogo flotu prijmayetsya peredana nimcyami Mozirska Pinska richna flotiliya Ta vzhe 15 listopada Turechchina kapitulyuvala v Pershij Svitovij vijni i 16 listopada v Chorne more uvijshla ob yednana eskadra Antanti 10 linkoriv 9 krejseriv 12 minonosciv 1 protichovnovij korabel iz zagonom desantnih i dopomizhnih suden 22 listopada Pavlo Skoropadskij otrimav telegramu z Vidnya vid knyazya Firstenberga i konsula Enno sho Antanta viznaye uryad getmana i sho yiyi vijska idut v Ukrayinu yak druzi narodu i pidtrimayut lishe jogo uryad i niyakij inshij 24 listopada eskadra Antanti okupuvala Sevastopol a cherez dva dni Odesu Pislya padinnya uryadu Skoropadskogo 14 12 1818 cherez antigetmanske povstannya na shoglah korabliv Chornomorskogo flotu zamajorili britanski francuzki italijski ta grecki prapori Komanduvannya flotom perejshlo do predstavnikiv Antanti V yacheslav Klochkovskij buv priznachenij komendantom Pivnichnogo portu u Sevastopoli hocha v uryadi Simona Petlyuri vin chislivsya komanduvachem flotu do seredini 1919 roku V toj zhe chas pidvodni chovni sho bazuvalis v Odesi stoyali pid ukrayinskimi praporami azh do povnoyi okupaciyi Ukrayini bilshovikami Buduchi komendantom portu vin vsilyako dopomagaye moryakam pidvodnikam yakim vdalos vryatuvati svoyi chovni vid predstavnikiv Antanti Na sluzhbi Rechi Pospolitij Vtrativshi vsi nadiyi na vidrodzhennya ukrayinskogo flotu kontradmiral V yacheslav Klochkovskij u berezni 1919 roku pereyizdit do Polshi i postupaye na sluzhbu do polskogo flotu 20 kvitnya 1919 roku V Klochkovskogo priznachayut zastupnikom nachalnika departamentu Morskih sprav Buv predstavnikom Polskoyi Respubliki na Mirnij konferenciyu u Parizhi U chervni togo zh roku predstavlyaye polskij flot na kongresi Morskoyi ligi Yevropi u Parizhi 1921 roku uzhe Vaclav Klochkovskij Waclaw Kloczkowski ogoloshuyetsya kontradmiralom polskogo flotu 1922 roku Vaclav Klochkovskij priznachayetsya zastupnikom komanduvacha Vijskovogo flotu Respubliki Polsha Z grudnya 1924 roku ocholyuvav tehnichnu komisiyu z prijomu zamovlenih u Franciyi pidvodnih chovniv klasu Vovk 19 travnya 1925 roku zvilnyayetsya v zapas Prote vzhe 25 travnya jogo priznachayut radnikom polskogo posla v Parizhi z tehnichnih pitan budivnictva pidvodnih chovniv 1927 roku V Klochkovskij povertayetsya do Vijska Polskogo i z 17 bereznya do 30 veresnya 1927 roku komanduye diviziyeyu v Toruni v chini brigadnogo generala Vijshov u vidstavku v 1928 roci Pomer u Varshavi 5 sichnya 1930 roku i pohovanij na cvintari Povonzki Za period sluzhbi u Vijsku Polskomu nagorodzhenij ordenami Poloniya Restituta III stupenya Pochesnogo Legionu IV klasu ta Kombatantskim Hrestom PrimitkiKloczkowski Waclaw Polski Petersburg 1 bereznya 2021 u Wayback Machine pol Dzherela ta literaturaK Ye Naumenko Klochkovskij V yacheslav Yevgenovich 17 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2007 T 4 Ka Kom S 355 ISBN 978 966 00 0692 8 Chornomorskij flot v period diyalnosti Centralnoyi radi Getmanatu ta Direktoriyi 16 zhovtnya 2007 u Wayback Machine Flot v 17 19 rokah HH stolittya 23 veresnya 2009 u Wayback Machine http ukrlife org main prosvita klochkovsky htm 15 grudnya 2007 u Wayback Machine http www hrono info biograf bio k klochkovski html 1 sichnya 2009 u Wayback Machine