Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
В'язове́ць (стара назва Вежовець) — село в Україні, у Ямпільській селищній громаді Шепетівського району Хмельницької області. Розташоване на річці Горинь.
| село В'язовець | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Хмельницька область |
| Район | Шепетівський район |
| Громада | Ямпільська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA68060350030073525 |
| Облікова картка | село В'язовець |
| Основні дані | |
| Населення | 960 осіб (2001) |
| Площа | 0,273 км² |
| Густота населення | 3516.48 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 30236 |
| Телефонний код | +380 3841 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°54′41″ пн. ш. 26°11′02″ сх. д. / 49.91139° пн. ш. 26.18389° сх. д.Координати: 49°54′41″ пн. ш. 26°11′02″ сх. д. / 49.91139° пн. ш. 26.18389° сх. д. |
| Водойми | р. Горинь |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 30231, Хмельницька обл. Шепетівський р-н, смт Ямпіль, вул. Миру, 8 |
| Карта | |
  В'язовець | |
 В'язовець | |
| Мапа | |
Історія
Назва села В'язовець найбільш достовірно походить від того, що під час нападу татари у селі в'язали полонених і відправляли їх в свої улуси. Із народних переказів, які записані в історичній літературі, відомо, що за околицями села В'язовець була місцевість, яка «во всей околице могла быть самой благоприятной для преследования уходивших горемык, так как оно слишком открыто, безводно, здесь нет ни прудов, заросших камышом, ни лесов, удобных для убежища беглецов. Следовательно, при внезапном набеге татар им легко было брать, ловить и угонять пленных. Село Вязовец было, вероятно, сборным пунктом, куда татары сгоняли несчастных пленников, здесь их вязали, а затем уводили в свои улусы.» Є й інші варіанти. Кажуть, що через село проїжджав якийсь пан і його карета загрузла, «зав'язла» в болоті, і від цього пішла назва «В'язовець».
Про село В'язовець згадується в історичній пам'ятці — описові Кременецького замку (акт від 1545 року, том 4, стор.200-202). В цій пам'ятці село В'язовець під назвою «Вежовец», «как имение Кременецких земян Денисковичей, купленное у них княгиней Ильиной.» Село В'язовець згадується тут в числі «городень княгині Ільїної» В згаданій пам'ятці говориться про те що «у моста Кременецкого замка строили также крестьяне с имений княгини Ильиной, купленных у земян Кременецких Денисковичей, каковы — Паньковцы, Вежовцы, Норилов, Дрибова, Дедковцы и Шельвов» Із історичних документів відомо, що селом В'язовець до княгині Ільїної володів її брат — князь Януш, який купив городище Тихомельське з іншими селами, в тому числі і село В'язовець.
Потім селом В'язовець володіли землевласники, які одночасно володіли і містом Ямпіль. Становище селян тоді було тяжким. Так, ще в 16 ст. на княгиню Ільїну по дорозі з м. Ямполя було вчинено напад 150 селянами з навколишніх сіл, в тому числі жителями села В'язовець. До 1861 року жителі села В'язовець були селянами — кріпаками, які належали княгині Яблуновській, що жила в Кракові, а землі віддавала в оренду. Селяни відбували панщину 4-5 днів на тиждень і сплачували натуральну та грошову данину. Деякі з селян відмовлялися ходити на панщину, за що їх жорстоко карали.
У 1860 році у с. В'язовець відкрито школу в приватному будинку. Через десять років її взяло під відомство Міністерство народної освіти, яке в 1881 році знову повернуло школу в духовне відомство з утриманням вчителя за рахунок прихожан. Селяни сплачували вчителю 200 крб. на рік. У 1913 році в школі навчалося до 30 учнів, яких навчали 2 вчителі, а закінчували початкову школу 4-6 хлопчиків.
У 1906 році село Ямпільської волості Кременецького повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 42 верст, від волості 8. Дворів 305, мешканців 1607.
У 1918-1921 рр. село переходило від рук однієї влади до іншої. Остаточно тут закріпилась радянська влада.
В 1927 році було побудовано сільський клуб для молоді, у 1926 році відкрито сільське споживче товариство, яке обслуговувало населення села необхідними товарами. В 1930 році в селі В'язовець початкова школа була перетворена в семирічну школу, де навчалось напередодні 1941 року — понад 250 учнів, яких навчали 12 вчителів. При школі та клубі працювала бібліотека та гуртки художньої самодіяльності. В 1930 році в с. В'язовець було відкрито фельдшерсько — акушерський медпункт, в якому працювало два працівники з медичною освітою.
У 1936 році в селі В'язовець була побудована двоповерхова школа, а в 1937 році була побудована теплова електростанція, яка обслуговувала господарство колгоспу та частину дворів колгоспників.
Недобре для розвитку села позначилась Друга світова війна. Село В'язовець було окуповане німецькими загарбниками 4 липня 1941 року. З травня 1942 року почали групами відправляти насильно в Німеччину мешканців села. Так з весни 1942 року по літо 1943 року з села В'язовець було насильно вивезено до Німеччини 223 жителі. Із них — молоді до 15 років — 25 хлопців і 45 дівчат. Люди села погано виконували завдання німецької влади, не виходили на роботу, ховались, а як і виходили, то старались погано працювати.
В липні 1943 року у В'язовці була організована партизанська група, яка потім перетворилася у великий партизанський загін. 13 листопада на території села партизани розбили машину і знищили 27 нацистів. За це на другий день, 14 листопада 1943 року, з Ізяслава приїхав спеціальний каральний загін німецьких солдатів і поліцаїв. Село було оточене. Жителів В'язівця згонили до центру села і погрожували всіх розстріляти, а село спалити. Хто не хотів іти — розстрілювали на місці. В той день загинуло 16 мешканців села і знищено 5 будинків. Лише патріотичний вчинок місцевого священника Сагайдаковського врятував в'язівчан від смерті, а село від знищення. Сагайдаковський прилюдно перед мешканцями села і нацистами поклявся на Христі, що ніхто з жителів села не винен у смерті німецьких солдатів і що партизанів у селі немає. Тоді, за наказом карателів, в'язівчани зігнали і віддали німцям свою худобу.
Село В'язовець було визволено військовими 1-го українського фронту 23 березня 1944 року. Було організовано збір яєць для поранених воїнів Червоної армії. Медалями та орденами за бойові заслуги нагороджено 207 мешканців села В'язовець. Окупанти причинили великі збитки колгоспу та селу. Були зруйновані всі тваринницькі приміщення колгоспу «Нове життя», сільськогосподарська техніка, реманент, спалено двоповерховий будинок школи, спалено 5 хат учасників партизанського руху, знищено деревонасадження біля села та школи, знищено робочу тяглову силу колгоспу.
В післявоєнний період в селі відкрито відділення зв'язку. В 1953 р. В'язовецька семирічна школа була переведена в середню. На 1 січня 1963 р. в школі навчалося 301 учень. Їх навчало 14 вчителів. З часу відкриття середню школу закінчили 129 юнаків і дівчат. В колгоспному клубі систематично проводяться тематичні вечори, читаються лекції, проводяться бесіди, ігри, танці. В селі є бібліотека, яка нараховує до 5тис. томів художньої, політичної і наукової літератури. Вона охоплює понад 600 читачів сіл В'язовець та Ставок. В селі був місцевий радіовузол, який налічував 410 радіоточок. По місцевому радіомовленню виступали лектори місцевого лекторію, а також випускалась радіогазета, яку очолював вчитель місцевої школи Павло Лозінський.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1048 осіб, з яких 462 чоловіки та 586 жінок.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 951 особа.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 99,17 % |
| російська | 0,63 % |
| інші | 0,20 % |
Відомі особистості
В поселенні народилась:
- (нар. 1958) — український педагог.
Примітки
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 23 грудня 2019.
- Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Хмельницька область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Хмельницька область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Розподіл населення за рідною мовою, Хмельницька область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
Посилання
- Село В'язовець // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.
- .
- Погода в селі В'язовець [ 4 квітня 2022 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina V yazovec V yazove c stara nazva Vezhovec selo v Ukrayini u Yampilskij selishnij gromadi Shepetivskogo rajonu Hmelnickoyi oblasti Roztashovane na richci Gorin selo V yazovecKrayina UkrayinaOblast Hmelnicka oblastRajon Shepetivskij rajonGromada Yampilska selishna gromadaKod KATOTTG UA68060350030073525Oblikova kartka selo V yazovec Osnovni daniNaselennya 960 osib 2001 Plosha 0 273 km Gustota naselennya 3516 48 osib km Poshtovij indeks 30236Telefonnij kod 380 3841Geografichni daniGeografichni koordinati 49 54 41 pn sh 26 11 02 sh d 49 91139 pn sh 26 18389 sh d 49 91139 26 18389 Koordinati 49 54 41 pn sh 26 11 02 sh d 49 91139 pn sh 26 18389 sh d 49 91139 26 18389Vodojmi r GorinMisceva vladaAdresa radi 30231 Hmelnicka obl Shepetivskij r n smt Yampil vul Miru 8KartaV yazovecV yazovecMapaIstoriyaNazva sela V yazovec najbilsh dostovirno pohodit vid togo sho pid chas napadu tatari u seli v yazali polonenih i vidpravlyali yih v svoyi ulusi Iz narodnih perekaziv yaki zapisani v istorichnij literaturi vidomo sho za okolicyami sela V yazovec bula miscevist yaka vo vsej okolice mogla byt samoj blagopriyatnoj dlya presledovaniya uhodivshih goremyk tak kak ono slishkom otkryto bezvodno zdes net ni prudov zarosshih kamyshom ni lesov udobnyh dlya ubezhisha beglecov Sledovatelno pri vnezapnom nabege tatar im legko bylo brat lovit i ugonyat plennyh Selo Vyazovec bylo veroyatno sbornym punktom kuda tatary sgonyali neschastnyh plennikov zdes ih vyazali a zatem uvodili v svoi ulusy Ye j inshi varianti Kazhut sho cherez selo proyizhdzhav yakijs pan i jogo kareta zagruzla zav yazla v boloti i vid cogo pishla nazva V yazovec Pro selo V yazovec zgaduyetsya v istorichnij pam yatci opisovi Kremeneckogo zamku akt vid 1545 roku tom 4 stor 200 202 V cij pam yatci selo V yazovec pid nazvoyu Vezhovec kak imenie Kremeneckih zemyan Deniskovichej kuplennoe u nih knyaginej Ilinoj Selo V yazovec zgaduyetsya tut v chisli goroden knyagini Ilyinoyi V zgadanij pam yatci govoritsya pro te sho u mosta Kremeneckogo zamka stroili takzhe krestyane s imenij knyagini Ilinoj kuplennyh u zemyan Kremeneckih Deniskovichej kakovy Pankovcy Vezhovcy Norilov Dribova Dedkovcy i Shelvov Iz istorichnih dokumentiv vidomo sho selom V yazovec do knyagini Ilyinoyi volodiv yiyi brat knyaz Yanush yakij kupiv gorodishe Tihomelske z inshimi selami v tomu chisli i selo V yazovec Potim selom V yazovec volodili zemlevlasniki yaki odnochasno volodili i mistom Yampil Stanovishe selyan todi bulo tyazhkim Tak she v 16 st na knyaginyu Ilyinu po dorozi z m Yampolya bulo vchineno napad 150 selyanami z navkolishnih sil v tomu chisli zhitelyami sela V yazovec Do 1861 roku zhiteli sela V yazovec buli selyanami kripakami yaki nalezhali knyagini Yablunovskij sho zhila v Krakovi a zemli viddavala v orendu Selyani vidbuvali panshinu 4 5 dniv na tizhden i splachuvali naturalnu ta groshovu daninu Deyaki z selyan vidmovlyalisya hoditi na panshinu za sho yih zhorstoko karali U 1860 roci u s V yazovec vidkrito shkolu v privatnomu budinku Cherez desyat rokiv yiyi vzyalo pid vidomstvo Ministerstvo narodnoyi osviti yake v 1881 roci znovu povernulo shkolu v duhovne vidomstvo z utrimannyam vchitelya za rahunok prihozhan Selyani splachuvali vchitelyu 200 krb na rik U 1913 roci v shkoli navchalosya do 30 uchniv yakih navchali 2 vchiteli a zakinchuvali pochatkovu shkolu 4 6 hlopchikiv U 1906 roci selo Yampilskoyi volosti Kremeneckogo povitu Volinskoyi guberniyi Vidstan vid povitovogo mista 42 verst vid volosti 8 Dvoriv 305 meshkanciv 1607 U 1918 1921 rr selo perehodilo vid ruk odniyeyi vladi do inshoyi Ostatochno tut zakripilas radyanska vlada V 1927 roci bulo pobudovano silskij klub dlya molodi u 1926 roci vidkrito silske spozhivche tovaristvo yake obslugovuvalo naselennya sela neobhidnimi tovarami V 1930 roci v seli V yazovec pochatkova shkola bula peretvorena v semirichnu shkolu de navchalos naperedodni 1941 roku ponad 250 uchniv yakih navchali 12 vchiteliv Pri shkoli ta klubi pracyuvala biblioteka ta gurtki hudozhnoyi samodiyalnosti V 1930 roci v s V yazovec bulo vidkrito feldshersko akusherskij medpunkt v yakomu pracyuvalo dva pracivniki z medichnoyu osvitoyu U 1936 roci v seli V yazovec bula pobudovana dvopoverhova shkola a v 1937 roci bula pobudovana teplova elektrostanciya yaka obslugovuvala gospodarstvo kolgospu ta chastinu dvoriv kolgospnikiv Nedobre dlya rozvitku sela poznachilas Druga svitova vijna Selo V yazovec bulo okupovane nimeckimi zagarbnikami 4 lipnya 1941 roku Z travnya 1942 roku pochali grupami vidpravlyati nasilno v Nimechchinu meshkanciv sela Tak z vesni 1942 roku po lito 1943 roku z sela V yazovec bulo nasilno vivezeno do Nimechchini 223 zhiteli Iz nih molodi do 15 rokiv 25 hlopciv i 45 divchat Lyudi sela pogano vikonuvali zavdannya nimeckoyi vladi ne vihodili na robotu hovalis a yak i vihodili to staralis pogano pracyuvati V lipni 1943 roku u V yazovci bula organizovana partizanska grupa yaka potim peretvorilasya u velikij partizanskij zagin 13 listopada na teritoriyi sela partizani rozbili mashinu i znishili 27 nacistiv Za ce na drugij den 14 listopada 1943 roku z Izyaslava priyihav specialnij karalnij zagin nimeckih soldativ i policayiv Selo bulo otochene Zhiteliv V yazivcya zgonili do centru sela i pogrozhuvali vsih rozstrilyati a selo spaliti Hto ne hotiv iti rozstrilyuvali na misci V toj den zaginulo 16 meshkanciv sela i znisheno 5 budinkiv Lishe patriotichnij vchinok miscevogo svyashennika Sagajdakovskogo vryatuvav v yazivchan vid smerti a selo vid znishennya Sagajdakovskij prilyudno pered meshkancyami sela i nacistami poklyavsya na Hristi sho nihto z zhiteliv sela ne vinen u smerti nimeckih soldativ i sho partizaniv u seli nemaye Todi za nakazom karateliv v yazivchani zignali i viddali nimcyam svoyu hudobu Selo V yazovec bulo vizvoleno vijskovimi 1 go ukrayinskogo frontu 23 bereznya 1944 roku Bulo organizovano zbir yayec dlya poranenih voyiniv Chervonoyi armiyi Medalyami ta ordenami za bojovi zaslugi nagorodzheno 207 meshkanciv sela V yazovec Okupanti prichinili veliki zbitki kolgospu ta selu Buli zrujnovani vsi tvarinnicki primishennya kolgospu Nove zhittya silskogospodarska tehnika remanent spaleno dvopoverhovij budinok shkoli spaleno 5 hat uchasnikiv partizanskogo ruhu znisheno derevonasadzhennya bilya sela ta shkoli znisheno robochu tyaglovu silu kolgospu V pislyavoyennij period v seli vidkrito viddilennya zv yazku V 1953 r V yazovecka semirichna shkola bula perevedena v serednyu Na 1 sichnya 1963 r v shkoli navchalosya 301 uchen Yih navchalo 14 vchiteliv Z chasu vidkrittya serednyu shkolu zakinchili 129 yunakiv i divchat V kolgospnomu klubi sistematichno provodyatsya tematichni vechori chitayutsya lekciyi provodyatsya besidi igri tanci V seli ye biblioteka yaka narahovuye do 5tis tomiv hudozhnoyi politichnoyi i naukovoyi literaturi Vona ohoplyuye ponad 600 chitachiv sil V yazovec ta Stavok V seli buv miscevij radiovuzol yakij nalichuvav 410 radiotochok Po miscevomu radiomovlennyu vistupali lektori miscevogo lektoriyu a takozh vipuskalas radiogazeta yaku ocholyuvav vchitel miscevoyi shkoli Pavlo Lozinskij NaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 1048 osib z yakih 462 choloviki ta 586 zhinok Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkala 951 osoba Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotokukrayinska 99 17 rosijska 0 63 inshi 0 20 Vidomi osobistostiV poselenni narodilas nar 1958 ukrayinskij pedagog Primitki PDF Arhiv originalu PDF za 14 grudnya 2017 Procitovano 23 grudnya 2019 Kilkist nayavnogo ta postijnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Hmelnicka oblast osib Region Rik Kategoriya naselennya Stat 1989 12 01 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Kilkist nayavnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Hmelnicka oblast osib Region Rik 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu Hmelnicka oblast u do zagalnoyi chiselnosti naselennya Region Rik Vkazali u yakosti ridnoyi movu 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini PosilannyaSelo V yazovec Oblikova kartka na oficijnomu vebsajti Verhovnoyi Radi Ukrayini Pogoda v seli V yazovec 4 kvitnya 2022 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi