Бічуя Ніна Леонідівна

Ні́на Леоні́дівна Бічуя́ (нар. 24 серпня 1937, Київ) — українська Письменник.

Бічуя Ніна Леонідівна
Народилася	24 серпня 1937(1937-08-24) (86 років) Київ, Українська РСР, СРСР
Країна	СРСР  Україна
Діяльність	журналістка
Alma mater	ЛНУ ім. І. Франка
Членство	Національна спілка письменників України
Нагороди
Бічуя Ніна Леонідівна у Вікісховищі
Висловлювання у Вікіцитатах

Життєпис

Народилася 24 серпня 1937 року в Києві. Нині мешкає у Львові.

Навчалась у львівській (СШ № 5). Закінчила факультет журналістики Львівського університету. Займалася журналістською роботою. Працювала завлітом та модельєром (Львівського театру юного глядача).

У 1989—1997 роках була редактором газети «Просвіта».

Творчість

Ніна Бічуя є авторкою книг «Дрогобицький звіздар» (1970), «Повісті», «Квітень у човні» (1981), «Родовід», «Бенефіс», «Десять слів поета» (1986) та книжок для дітей — «Канікули в Світлогорську» (1967), («Шпага Славка Беркути») (1968), «Звичайний шкільний тиждень» (1973), «Яблуня і зернятко» (1983). Новели та повісті, перевидані у 2000-х роках, увійшли до книжок «Землі роменські», «Великі королівські лови» (Літературна агенція «Піраміда», 2011), «Три театральні повісті» (видавництво «Срібне слово», 2015).

Перекладає польську художню літературу українською мовою, зокрема твори Ольги Токарчук, (Яцека Бохенського), Людвіка Єжи Керна, Єжи Ґротовського.

Відзнаки та нагороди

• Орден Усмішки (2001).

Примітки

1. Biczuja Nina

Посилання

• Ніна Бічуя: «У місті я існую й не знаю, чи могла би існувати поза ним» [ 1 лютого 2013 у Wayback Machine.]
• Бічуя Ніна Леонідівна [ 4 березня 2018 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Коорд. бюро Енцикл. Сучас. України НАН України. — К. : Поліграфкнига, 2004. — Т. 3 : Біо — Бя. — 695 с. — .