Васи ль Дми трович Білінчу к псевдо Сибіряк 14 січня 1926 с Жаб є Ільці Косівський повіт Станиславівське воєводство нині

Васи́ль Дми́трович Білінчу́к (псевдо: «Сибіряк»; 14 січня 1926, с. Жаб'є-Ільці, Косівський повіт, Станиславівське воєводство (нині Верховинський район Івано-Франківська область) — 28 травня 1952, с. Красник, Верховинський район) — український військовик, вояк ОУН-УПА, член Жаб'ївської СБ ОУН.

Василь Білінчук

Загальна інформація
Народження	14 січня 1926(1926-01-14) с.Жаб'є-Ільці Косівського повіту Станиславівського воєводства (нині Верховинський район Івано-Франківська область, Україна)
Смерть	28 травня 1952(1952-05-28) (26 років) с. Красник Верховинський район
Псевдо	«Сибіряк»
Військова служба
Приналежність	Українська держава (1941)
Вид ЗС	УПА ОУНР
Війни / битви	Друга світова війна

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Білінчук.

Життєпис

Родина

Четвертий син у п'ятидітній сім'ї, молодший брат Білінчука Дмитра — «Хмари» і полівтв'язня, учасника Норільського повстання Білінчука Михайла.

Виростав у національно свідомій родині, батько приятелював з відомим громадським діячем, відомим гуцульським письменником .

У 1941 році сім'ю Білінчуків, окрім найстаршого з братів, Дмитра, який уже був у підпіллі, виселили до Росії в Красноярський край. Разом зі старшим братом Онуфрієм працював у риболовецькій бригаді на Єнісеї. Законфліктувавши, вступив у бійку з бригадиром, а що той більше потерпів, а головне — був «з вільних», потрапив у в'язницю. Врятувало, що не виповнилося ще 18, тому отримав 2 роки за побутовою статтею. На волю вийшов з довідкою, у якій та стаття значилась, завдяки чому наприкінці 1944 року йому вдалося повернутись у Карпати.

Анна Портяк з роду Хімчак, дружина Василя Білінчука.

В УПА

На Гуцульщині вже розгорнула боротьбу Українська Повстанська Армія, брат Дмитро був сотенним командиром, псевдо «Хмара». Василь вступив до сотні кулеметником під псевдом «Сибіряк», брав участь у боях, а після переформування сотень у малі підрозділи був у охороні «Хмари», згодом перейшов у СБ, де часто, досконало володіючи російською, виконував спецзавдання. Вирізнявся надзвичайною силою: 18-кілограмовий кулемет носив наче гвинтівку, у походах обходився без амуніційного (солдата, що носив набої до зброї), носив взуття 47-го розміру, в оперативних документах чекістів проходив під псевдом «Атлет». Побратимам Василь Білінчук запам'ятався гуманізмом. Одного разу він знайшов у лісі ведмедя, що підрвався на міні; замість убити тварину Василь Білінчук вилікував її. Порятований ведмідь став ручним і навіть позував з господарем перед фотографом.

Загибель

У 1952 році під час оточення боївки "Хмари" був захоплений в полон провідник кущової СБ Роман Тучак (псевдо «Кіров») погодився на співпрацю, з його допомогою чекістам вдалося схопити чи знищити ряд повстанців на Жаб'ївщині (тепер Верховинський район). Вивів опергрупу і на «Сибіряка». Боячись його неймовірної сили, полонити його навіть не пробували, а просто вбили кулеметною чергою з засідки.

Вшанування

На місці загибелі повстанця місцеві жителі встановили хрест.

Діти

Син — Василь Портяк — український драматург, письменник, сценарист. Автор сценаріїв до таких відомих фільмів як: «Нескорений», «Вишневі ночі», «Залізна сотня» тощо.

Див. також

† Мартиролог загиблих діячів ОУН та УПА †

Примітки

Михайло Андрусяк Брати грому. — Коломия: Вік, 2013. — С. 179—180. — 832 с. —
Михайло Андрусяк Брати грому. — Коломия: Вік, 2013. — С. 481. — 832 с. —

Джерела

Зроблено в Україні. Упівець Василь Білінчук прихистив та виховав осиротілого ведмедя [ 11 жовтня 2017 у Wayback Machine.]
Сага про родину Білінчуків [ 9 лютого 2018 у Wayback Machine.]
Як упівець Василь Білінчук ведмежа виховав

[БГ-1] Михайло Андрусяк Брати грому. — Коломия: Вік, 2013. — С. 179—180. — 832 с. —

[2] Михайло Андрусяк Брати грому. — Коломия: Вік, 2013. — С. 481. — 832 с. —