Більськовільська волость — адміністративно-територіальна одиниця Луцького повіту Волинської губернії Російської імперії. Волосний центр — село Більська Воля.
Більськовільська волость | ||||
Центр | Більська Воля | |||
---|---|---|---|---|
Площа | 40 159 (1885) | |||
Населення | 4896 осіб (1885) | |||
Густота | 11.2 осіб / км² | |||
Станом на 1885 рік складалася з 7 поселень, 7 сільських громад. Населення — 4896 осіб (2423 чоловічої статі та 2473 — жіночої), 479 дворових господарств.
Площа, десятин | У тому числі орної, дес. | |
---|---|---|
Сільських громад | 14056 | 6358 |
Приватної власності | 25733 | 1330 |
Казенної власності | 43 | 19 |
Іншої власності | 327 | 268 |
Загалом | 40159 | 7975 |
Основні поселення волості:
- Більська Воля — колишнє власницьке село за 115 верст від повітового міста, 1041 особа, 103 двори, православна церква, школа, 3 постоялі двори, постоялий будинок, кузня, водяний млин, солодовий та винокурний заводи.
- Галузійська Вулька — колишнє власницьке село, 332 особи, 27 дворів, православна церква, постоялий будинок, водяний млин, сукновальня.
- Галузія — колишнє власницьке село, 683 особи, 76 дворів, православна церква, школа, 2 постоялі двори, 2 водяні млини.
- Єзерці — колишнє власницьке село при озері , 581 особа, 72 двори, православна церква, школа.
- Мольчиці — колишнє власницьке село при річці , 1102 особи, 98 дворів, 2 православні церкви, школа, постоялий двір, кузня, водяний млин.
- Серхів — колишнє власницьке село, 503 особи, 63 двори, 2 православні церкви, каплиця, школа, постоялий двір.
У складі Польщі
Гміна Бєльска Воля | |
1920—1939 | |
Воєводство | Поліське, Волинське |
---|---|
Повіт | Сарненський |
Адмінцентр гміни | Більська Воля |
Тип гміни | Сільська |
Громади | 11 (1936) |
Населення (1921) • населення • густота населення | 7 461 |
Після окупації поляками Волині волость називали ґміна Бєльска Воля і включили до Сарненського повіту Поліського воєводства Польської республіки. Центром ґміни було село Більська Воля. У міжвоєнний період на території ґміни засновували колонії для польських переселенців.
16 грудня 1930 ґміна у складі повіту була передана до Волинського воєводства.
На 1936 рік ґміна складалася з 11 громад:
- Більська-Воля — село: Більська Воля, маєток: Більська-Воля, тартак: Більська-Воля та хутори: Погибле і Залядини;
- Галузія — село: Галузія, маєтки: Галузія I-а, Галузія II-а, Галузія III-я і Галузія IV-а;
- Озерці — село: Озерці та хутори: Цетині, Чортяниця, Чиста-Лядина, Гірник, Городок, Красна-Вісь, Ставище, Вільхів і Застаровиння;
- Конинськ — село: Конинськ;
- Мульчиці — село: Мульчиці та хутори: Ямне, Горіхове, Піджабець, Тараж, Терешове, Уричі, Висуш, Захоромці, Заперебрід і Жиляни;
- Оптова — колонія: Оптова та маєток: Оптова;
- Рудка — село: Рудка та хутір: Олександрія;
- Собіщиці — село: Собіщиці, лісове селище: Берлі, лісничівка: Борок та гаївки: Смородського і Жолоби;
- Серхів — село: Серхів, гаївки: Яма, Людніж, Підозерці й Височ, лісничівка: Обнова та хутір: Заболоття;
- Траугуттівка — військове селище: Траугуттівка;
- Вілька-Галузійська — село: Вілька-Галузійська, маєток: Вілька-Галузійська та хутір: Заіваничі.
Після радянської анексії західноукраїнських земель ґміна ліквідована у зв'язку з утворенням районів.
Джерела
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
Посилання
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- Wołyński Dziennik Wojewódzki nr 1 z dnia 4 stycznia 1936 roku, s. 76-77 [ 4 травня 2017 у Wayback Machine.] (пол.)
Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bilskovilska volost administrativno teritorialna odinicya Luckogo povitu Volinskoyi guberniyi Rosijskoyi imperiyi Volosnij centr selo Bilska Volya Bilskovilska volostCentr Bilska VolyaPlosha 40 159 1885 Naselennya 4896 osib 1885 Gustota 11 2 osib km Stanom na 1885 rik skladalasya z 7 poselen 7 silskih gromad Naselennya 4896 osib 2423 cholovichoyi stati ta 2473 zhinochoyi 479 dvorovih gospodarstv Zemlya volosti Plosha desyatin U tomu chisli ornoyi des Silskih gromad 14056 6358 Privatnoyi vlasnosti 25733 1330 Kazennoyi vlasnosti 43 19 Inshoyi vlasnosti 327 268 Zagalom 40159 7975 Osnovni poselennya volosti Bilska Volya kolishnye vlasnicke selo za 115 verst vid povitovogo mista 1041 osoba 103 dvori pravoslavna cerkva shkola 3 postoyali dvori postoyalij budinok kuznya vodyanij mlin solodovij ta vinokurnij zavodi Galuzijska Vulka kolishnye vlasnicke selo 332 osobi 27 dvoriv pravoslavna cerkva postoyalij budinok vodyanij mlin suknovalnya Galuziya kolishnye vlasnicke selo 683 osobi 76 dvoriv pravoslavna cerkva shkola 2 postoyali dvori 2 vodyani mlini Yezerci kolishnye vlasnicke selo pri ozeri 581 osoba 72 dvori pravoslavna cerkva shkola Molchici kolishnye vlasnicke selo pri richci 1102 osobi 98 dvoriv 2 pravoslavni cerkvi shkola postoyalij dvir kuznya vodyanij mlin Serhiv kolishnye vlasnicke selo 503 osobi 63 dvori 2 pravoslavni cerkvi kaplicya shkola postoyalij dvir U skladi PolshiGmina Byelska Volya 1920 1939 Voyevodstvo Poliske VolinskePovit SarnenskijAdmincentr gmini Bilska VolyaTip gmini SilskaGromadi 11 1936 Naselennya 1921 naselennya gustota naselennya 7 461 Pislya okupaciyi polyakami Volini volost nazivali gmina Byelska Volya i vklyuchili do Sarnenskogo povitu Poliskogo voyevodstva Polskoyi respubliki Centrom gmini bulo selo Bilska Volya U mizhvoyennij period na teritoriyi gmini zasnovuvali koloniyi dlya polskih pereselenciv 16 grudnya 1930 gmina u skladi povitu bula peredana do Volinskogo voyevodstva Na 1936 rik gmina skladalasya z 11 gromad Bilska Volya selo Bilska Volya mayetok Bilska Volya tartak Bilska Volya ta hutori Pogible i Zalyadini Galuziya selo Galuziya mayetki Galuziya I a Galuziya II a Galuziya III ya i Galuziya IV a Ozerci selo Ozerci ta hutori Cetini Chortyanicya Chista Lyadina Girnik Gorodok Krasna Vis Stavishe Vilhiv i Zastarovinnya Koninsk selo Koninsk Mulchici selo Mulchici ta hutori Yamne Gorihove Pidzhabec Tarazh Tereshove Urichi Visush Zahoromci Zaperebrid i Zhilyani Optova koloniya Optova ta mayetok Optova Rudka selo Rudka ta hutir Oleksandriya Sobishici selo Sobishici lisove selishe Berli lisnichivka Borok ta gayivki Smorodskogo i Zholobi Serhiv selo Serhiv gayivki Yama Lyudnizh Pidozerci j Visoch lisnichivka Obnova ta hutir Zabolottya Trauguttivka vijskove selishe Trauguttivka Vilka Galuzijska selo Vilka Galuzijska mayetok Vilka Galuzijska ta hutir Zaivanichi Pislya radyanskoyi aneksiyi zahidnoukrayinskih zemel gmina likvidovana u zv yazku z utvorennyam rajoniv DzherelaVolosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk III Gubernii Malorossijskiya i Yugo Zapadnyya Sostavil starshij redaktor V V Zverinskij SanktPeterburg 1885 ros doref PosilannyaVolosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk III Gubernii Malorossijskiya i Yugo Zapadnyya Sostavil starshij redaktor V V Zverinskij SanktPeterburg 1885 ros doref Wolynski Dziennik Wojewodzki nr 1 z dnia 4 stycznia 1936 roku s 76 77 4 travnya 2017 u Wayback Machine pol Ce nezavershena stattya pro administrativno teritorialnij podil Rosijskoyi imperiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi