Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Білу́га звичайна, білуга каспійсько-чорноморська (Huso huso) — вид анадромних риб родини осетрових.
| Білуга | |
|---|---|
 | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Променепері (Actinopterygii) |
| Ряд: | Осетроподібні (Acipenseriformes) |
| Родина: | Осетрові (Acipenseridae) |
| Рід: | Білуга (рід) (Huso) |
| Вид: | Білуга (H. huso) |
| Біноміальна назва | |
| Huso huso | |
Білуга — прохідна риба; для нересту вона заходить далеко у річки (до 1000 км). Відкладає до 1,5 млн. ікринок. Мальки білуги скочуються в море. Живиться білуга рибою, а її молодь — різними безхребетними (молюсками, ракоподібними тощо).
Використовуються м'ясо та ікра білуги.
У викопному стані білуга відома з нижнього пліоцену (Одеса).
Будова
Тіло довге, високе, товсте. Рот великий, півмісячний, зяброві перетинки зрощені між собою та утворюють вільну шкірясту згортку під міжзябровим проміжком. Завдовжки може сягати 5 м, вага — 1000 кг (зазвичай ловлять особин до 2,5 м і до 200–300 кг). Як виняток, за непідтвердженими даними, зустрічались особини до 2 т і 9 м завдовжки, якщо ці відомості вірні, то білугу можна вважати найбільшою прісноводною рибою Земної кулі. Тривалість життя до 100 років. Верхня третина тулубу і голови сірувато-бурі або майже чорні з блакитним чи зеленкуватим відблиском, боки сірувато-білі, черево молочно-біле.
Поширення
Чорне, Азовське, Каспійське моря. До 70-х рр. XX ст. білуга зустрічалася також в Адріатичному морі, звідки входила для нересту в річку По, проте за останні 30 років її тут жодного разу не зустріли, і тому адріатична популяція білуги вважається зараз вимерлою. В Україні зустрічається в північно-західних і північній частинах Азовського моря, біля берегів Криму і в північно-західних частинах Чорного моря. Раніше білуга була порівняно численна, проте з часом її чисельність сильно збідніла.
Живлення
За способом живлення білуга — хижак, який живиться переважно рибою. Починає хижачити ще мальком в річці. У морі живиться переважно рибою (оселедця, тюльки, бички тощо), однак не нехтує і молюсками. У шлунках каспійської білуги знаходили навіть дитинчат каспійської нерпи.
Розмноження
На відміну від тихоокеанських лососів, які гинуть після нересту, білуга, як і інші осетрові, може нереститися багато разів у житті. Після нересту скочується назад у море. Нерестові міграції відбуваються двічі на рік: навесні (друга половина березня — квітень, при температурі води 4-5 °C), і восени (вересень — листопад) — нерестує навесні наступного року.
Основна частина чорноморської популяції білуги йде на нерест в основному в Дунай, Дніпро та Дністер, поодинокі особини заходять у Південний Буг. У Дніпрі великих особин (до 300 кг) іноді ловили в районі порогів (ділянка Дніпра між сучасним Дніпром та Запоріжжям), а екстремальні заходи відзначались у Києві і вище: по Десні білуга доходила до села Вишеньки, а по Сожу — до Гомеля, де в 1870-х рр. була спіймана особина вагою 295 кг. У Дунаї, в минулому вид був досить звичайний і підіймався до Сербії, а в далекому минулому доходив до міста Пассау в східній Баварії. По Дністрі нерест білуги відмічався біля міста Сороки на півночі Молдови й вище Могиліва-Подільського. По Південному Бугу білуга підіймалася до Вознесенська (північ Миколаївської області). У будь-якому випадку по Дніпру білуга не може піднятися вище Каховської ГЕС, а по Дністру — вище Дубоссарської ГЕС.
Статевої зрілості каспійські самці білуги досягають у 13-18 років, а самки — у 16-27 (переважно у 22-27) років. Плодючість білуги, в залежності від розмірів самки, становить від 500 тис. до мільйона (у виняткових випадках — до 5 мільйонів) ікринок. Є дані, що великі (2,5-2,59 м завдовжки) волзькі самки метають у середньому 937 тис. ікринок, а куринські тих же розмірів — в середньому 686 тис. ікринок. За даними 1952 року середня плодючість ходової волзької білуги становила 715 тис. ікринок. Ікра донна, клейка.
Штучне розведення і гібридизація білуги
У природі білуга гібридизує зі стерляддю, севрюгою, шипом та осетром.
На Волзі і на Дону за допомогою штучного запліднення отримані життєстійкі гібриди — білуга й стерлядь (). Ці гібриди вселені в Азовське море і деякі водосховища. Осетрові гібриди успішно вирощуються в ставкових (аквакультурних) господарствах.
Рев білуги
У російській мові існує фразеологізм «ревіти білугою», який, однак, не має стосунку до цієї риби та пов'язаний з гучними звуками, які видає ссавець білуха. У XIX столітті були поширені два варіанти написання назви цієї тварини: «білуха» і «білуга». У сучасній мові слово «білуга» має основне значення — риба білуга, але вживається і для ссавця.
Примітки
- ЧКУ
- Маркевич, О. П. Номенклатура // Маркевич О. П., Татарко К. І. Російсько-українсько-латинський зоологічний словник. — Київ : Наук. думка, 1983. — С. 151.
- . Архів оригіналу за 29 січня 2012. Процитовано 24 січня 2012.
- . Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 1 червня 2022.
Джерела
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Білуга звичайна в Червоній книзі України [ 27 травня 2014 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bilu ga zvichajna biluga kaspijsko chornomorska Huso huso vid anadromnih rib rodini osetrovih BilugaOhoronnij statusNa mezhi zniknennya MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciyaCarstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Promeneperi Actinopterygii Ryad Osetropodibni Acipenseriformes Rodina Osetrovi Acipenseridae Rid Biluga rid Huso Vid Biluga H huso Binomialna nazvaHuso huso Linnaeus 1758 Spijmana u Volzi biluga vagoyu blizko 1000 kg i dovzhinoyu 4 17 m Nacionalnij muzej Respubliki Tatarstan Kazan Biluga prohidna riba dlya nerestu vona zahodit daleko u richki do 1000 km Vidkladaye do 1 5 mln ikrinok Malki bilugi skochuyutsya v more Zhivitsya biluga riboyu a yiyi molod riznimi bezhrebetnimi molyuskami rakopodibnimi tosho Vikoristovuyutsya m yaso ta ikra bilugi U vikopnomu stani biluga vidoma z nizhnogo pliocenu Odesa BudovaTilo dovge visoke tovste Rot velikij pivmisyachnij zyabrovi peretinki zrosheni mizh soboyu ta utvoryuyut vilnu shkiryastu zgortku pid mizhzyabrovim promizhkom Zavdovzhki mozhe syagati 5 m vaga 1000 kg zazvichaj lovlyat osobin do 2 5 m i do 200 300 kg Yak vinyatok za nepidtverdzhenimi danimi zustrichalis osobini do 2 t i 9 m zavdovzhki yaksho ci vidomosti virni to bilugu mozhna vvazhati najbilshoyu prisnovodnoyu riboyu Zemnoyi kuli Trivalist zhittya do 100 rokiv Verhnya tretina tulubu i golovi siruvato buri abo majzhe chorni z blakitnim chi zelenkuvatim vidbliskom boki siruvato bili cherevo molochno bile PoshirennyaChorne Azovske Kaspijske morya Do 70 h rr XX st biluga zustrichalasya takozh v Adriatichnomu mori zvidki vhodila dlya nerestu v richku Po prote za ostanni 30 rokiv yiyi tut zhodnogo razu ne zustrili i tomu adriatichna populyaciya bilugi vvazhayetsya zaraz vimerloyu V Ukrayini zustrichayetsya v pivnichno zahidnih i pivnichnij chastinah Azovskogo morya bilya beregiv Krimu i v pivnichno zahidnih chastinah Chornogo morya Ranishe biluga bula porivnyano chislenna prote z chasom yiyi chiselnist silno zbidnila ZhivlennyaZa sposobom zhivlennya biluga hizhak yakij zhivitsya perevazhno riboyu Pochinaye hizhachiti she malkom v richci U mori zhivitsya perevazhno riboyu oseledcya tyulki bichki tosho odnak ne nehtuye i molyuskami U shlunkah kaspijskoyi bilugi znahodili navit ditinchat kaspijskoyi nerpi RozmnozhennyaNa vidminu vid tihookeanskih lososiv yaki ginut pislya nerestu biluga yak i inshi osetrovi mozhe nerestitisya bagato raziv u zhitti Pislya nerestu skochuyetsya nazad u more Nerestovi migraciyi vidbuvayutsya dvichi na rik navesni druga polovina bereznya kviten pri temperaturi vodi 4 5 C i voseni veresen listopad nerestuye navesni nastupnogo roku Osnovna chastina chornomorskoyi populyaciyi bilugi jde na nerest v osnovnomu v Dunaj Dnipro ta Dnister poodinoki osobini zahodyat u Pivdennij Bug U Dnipri velikih osobin do 300 kg inodi lovili v rajoni porogiv dilyanka Dnipra mizh suchasnim Dniprom ta Zaporizhzhyam a ekstremalni zahodi vidznachalis u Kiyevi i vishe po Desni biluga dohodila do sela Vishenki a po Sozhu do Gomelya de v 1870 h rr bula spijmana osobina vagoyu 295 kg U Dunayi v minulomu vid buv dosit zvichajnij i pidijmavsya do Serbiyi a v dalekomu minulomu dohodiv do mista Passau v shidnij Bavariyi Po Dnistri nerest bilugi vidmichavsya bilya mista Soroki na pivnochi Moldovi j vishe Mogiliva Podilskogo Po Pivdennomu Bugu biluga pidijmalasya do Voznesenska pivnich Mikolayivskoyi oblasti U bud yakomu vipadku po Dnipru biluga ne mozhe pidnyatisya vishe Kahovskoyi GES a po Dnistru vishe Dubossarskoyi GES Statevoyi zrilosti kaspijski samci bilugi dosyagayut u 13 18 rokiv a samki u 16 27 perevazhno u 22 27 rokiv Plodyuchist bilugi v zalezhnosti vid rozmiriv samki stanovit vid 500 tis do miljona u vinyatkovih vipadkah do 5 miljoniv ikrinok Ye dani sho veliki 2 5 2 59 m zavdovzhki volzki samki metayut u serednomu 937 tis ikrinok a kurinski tih zhe rozmiriv v serednomu 686 tis ikrinok Za danimi 1952 roku serednya plodyuchist hodovoyi volzkoyi bilugi stanovila 715 tis ikrinok Ikra donna klejka Shtuchne rozvedennya i gibridizaciya bilugiU prirodi biluga gibridizuye zi sterlyaddyu sevryugoyu shipom ta osetrom Na Volzi i na Donu za dopomogoyu shtuchnogo zaplidnennya otrimani zhittyestijki gibridi biluga j sterlyad Ci gibridi vseleni v Azovske more i deyaki vodoshovisha Osetrovi gibridi uspishno viroshuyutsya v stavkovih akvakulturnih gospodarstvah Rev bilugiU rosijskij movi isnuye frazeologizm reviti bilugoyu yakij odnak ne maye stosunku do ciyeyi ribi ta pov yazanij z guchnimi zvukami yaki vidaye ssavec biluha U XIX stolitti buli poshireni dva varianti napisannya nazvi ciyeyi tvarini biluha i biluga U suchasnij movi slovo biluga maye osnovne znachennya riba biluga ale vzhivayetsya i dlya ssavcya PrimitkiChKU Markevich O P Nomenklatura Markevich O P Tatarko K I Rosijsko ukrayinsko latinskij zoologichnij slovnik Kiyiv Nauk dumka 1983 S 151 Arhiv originalu za 29 sichnya 2012 Procitovano 24 sichnya 2012 Arhiv originalu za 24 veresnya 2015 Procitovano 1 chervnya 2022 DzherelaUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Biluga zvichajna v Chervonij knizi Ukrayini 27 travnya 2014 u Wayback Machine