У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Білоусько Іва н Васи льович Білоу сько нар 1920 пом 1945 радянський оф

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Білоусько.

Іва́н Васи́льович Білоу́сько (нар. 1920, — пом. 1945) — радянський офіцер-танкіст, Герой Радянського Союзу (1945, посмертно).

Іван Васильович Білоусько

Народження

1920
с. Соломахівка

Смерть

28 квітня 1945
Берлін, Третій Райх

Поховання

Країна

Приналежність

Роки служби

1940–1945

Звання

Старший лейтенант

Війни / битви

Німецько-радянська війна

Нагороди

Біографія

Іван Білоусько народився в селі Соломахівка (нині Полтавського району Полтавської області України) у селянській родині. Вчився в школі в селі Абазівка, а потім в селі Гожули (обидва Полтавського району). Закінчив дорожньо-механічний технікум у Полтаві та дивізійну партійну школу.

Від 1940 року служив у РСЧА. Від літа 1942 року, після закінчення військового училища, перебував на фронті. Був двічі важко поранений. Відзначився у битві за Берлін.

Командир танкової роти 45-ї гвардійської танкової бригади (11-й гвардійський танковий корпус, 1-а гвардійська танкова армія, 1-й Білоруський фронт) гвардії старший лейтенант Білоусько 21 квітня 1945 року зустрів сильний супротив переважаючих сил противника в районі міста Кагель, оцінивши обставини зробив вдалий маневр. Залишив один взвод на фронті перед обороною противника, з рештою сил увірвався до гітлерівців з тилу і розгромив їх. У ході цієї атаки було знищено 2 танки, 3 гармати, 4 міномети, 1 САУ і до 120 гітлерівців.

22 квітня 1945 року в районі міста Калькберге гітлерівці зустріли радянські підрозділи організованою обороною, не допускаючи їх до переправи через річку (західніше міста Калькберге). Старший лейтенант Білоусько вирвавшись вперед своєї роти повів її в бій. У цьому бою знищив 1 танк, 2 САУ, 5 фаустників і до 50 солдат і офіцерів противника. Танкісти його роти розгромивши противника першими вийшли до Берліна.

22 квітня 1945 року в районі Нойкельн правильно оцінюючи бойові обставини його рота захоплювала один квартал за іншим, зустрівши ворожу САУ яка почала обстріл радянських частин, вправно обійшов її і знищив з двох пострілів , а з кулемета ліквідував до 30 гітлерівців.

28 квітня 1945 року загинув в боях за Берлін. Похований в місті Альтландсберг (Німеччина).

Звання та нагороди

28 квітня 1945 року І. В. Білоуську присвоєно звання Героя Радянського Союзу посмертно.

Також нагороджений:

орденом Леніна
орденом Червоного Прапора.
2-ма орденами Вітчизняної війни 2 ступеня
орденом Червоної Зірки

Вшанування пам'яті

У селі Абазівка Полтавського району 22 вересня 1979 року встановлено погруддя Білоуська. Також у селі є вулиця Івана Білоуська.

Література

Мосієнко С. В. Білоусько Іван Васильович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Коорд. бюро Енцикл. Сучас. України НАН України. — К. : Поліграфкнига, 2003. — Т. 2 : Б — Біо. — 872 с. — . — С. 840.
Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М. : Воениздат, 1987. — Т. 1. — 911 с. с. — 100 000 прим. — ISBN отс., Рег. № в РКП 87-95382. (рос.)

Посилання

Нагородні листи І. В. Білоуська на сайті «Подвиг народа» [ 1 січня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)