Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ця стаття не має . |
«Білосніжка та семеро гномів» — балет сучасного польського композитора Богдана Павловського на 2 дії за мотивами однойменної казки.
Історія постановок в Україні
Прем'єра балету на сцені Національного театру опери та балету України імені Тараса Шевченка відбулася 8 листопада 1975 року. Сценарій Вітольда Борковського та Станіслава Петровського за мотивами казки про Білосніжку братів Грімм. Хореографія та постановка Генріха Майорова [ 4 лютого 2021 у Wayback Machine.]. [ 4 лютого 2021 у Wayback Machine.]
В Харківському національному академічному театрі опери та балету ім.М.В.Лисенка прем'єра відбулася в травні 1986 року.Лібрето Вітольда Борковського та Станіслава Петровського.
Балет поставлено в Київській опері (Київський муніципальний академічний театр опери і балету для дітей та юнацтва): прем'єра - 2 листопада 2006 року. Лібрето Вітольда Борковського та Станіслава Петровського, хореографія Генріха Майорова, постановка Віктора Литвинова. Ця постановка була відзначена театральною премією «Київська пектораль-2007» у номіації «Краща вистава для дітей».
У Львівському національному академічному театрі опери та балету імені Соломії Крушельницької (Львівська національна опера) прем'єра балету відбулася 28 грудня 2013 року. Лібрето і хореографія народного артиста України Ігоря Храмова.
29 квітня 2017 року Український балетний театр "Прем'єра" представив балет на сцені Львівської національної опери. Хореографія Генріха Майорова в редакції заслуженого артиста України Віктора Щербакова. Показ балетної вистави був безкоштовним (для дітей-сиріт та дітей учасників АТО).
У Дніпропетровському академічному театрі опери та балету прем'єра балету відбулася 9 листопада 2019 року. Автор лібрето, балетмейстер-постановник народний артист республіки Молдова Андрій Литвинов [ 25 січня 2021 у Wayback Machine.], диригент-постановник - народний артист України Володимир Гаркуша [ 4 лютого 2021 у Wayback Machine.], художник-постановник - Костянтин Пінчук [ 3 лютого 2021 у Wayback Machine.].
Дійові особи (лібрето В.Борковського та С.Петровського)
- Білосніжка
- Королевич
- Королева-мачуха
- Королева-мати
- Король-батько
- Єгер
- Мудрунчик
- Стидунчик
- Дрімунчик
- Чхунчик
- Розтяпа
- Веселунчик
- Буркунчик
Лібрето В.Борковського та С.Петровського
Пролог
У давні часи жили собі король та добра королева. Мали вони незлічені багатства, тільки не мали дочки. Тому королева часто сумувала. А разом з нею сумував король, сумували придворні, навіть пташки не співали своїх радісних пісень.
Прийшла зима, все навкруги вкрилося снігом.
Королева сиділа зажурена в своїх покоях і вишивала. Раптом гостра голка проколола її ніжний пальчик. Три краплі крові впали на сніжно-біле полотно. Королева глянула на них і замріялась: «Якою б я була щасливою, якби мала донечку з губами червоними, наче кров та личком білим, як сніг».
Це підслухали добрі чарівниці, і незабаром у королеви народилася прекрасна дівчинка. Всі дуже раділи, але найбільше король, який назвав королівну Білосніжкою. Тільки радість і щастя були недовгими. Королева тяжко захворіла. Одного разу вона покликала до себе короля і сказала йому: «Я відчуваю, що мені лишилося недовго жити. Тому моє останнє бажання, щоб ти одружився вдруге і у маленької Білосніжки була друга мати, яка б любила її, як я».
Через кілька днів королева померла. Сум та скорбота панували в королівському палаці. Плакав король разом з придворними, але більш за всіх тужила за матусею маленька Білосніжка.
Минуло кілька років. Білосніжка перетворилася на чарівну красуню. Її любили всі – і не тільки за вроду, а й за чуйне, добре серце.
Король довго плакав, згадуючи королеву, але не забув її останнє бажання. Він хотів, щоб нова мати Білосніжки була теж вродливою і доброю. І нова королева була красивою, тільки вдача в неї виявилася злою. А ще нова володарка палацу була дуже заздрісною і тому зненавиділа вродливу Білосніжку за красу та добре серце.
Король не знав, що його нова дружина володіла чарівним дзеркальцем, за допомогою якого могла чаклувати. У найтемнішій кімнаті ховала королева чарівне дзеркало. В цій кімнаті жили огидні кажани, чорні ворони, похмурі сови. Королева часто приходила сюди, ставала перед дзеркалом і, дивлячись на своє відображення, запитувала:
— Дзеркало, скажи мені,
наймиліша я, чи ні?
Тоді дзеркало відповідало:
— Красиве, як завжди, обличчя твоє,
але в королівстві красивіше є.
Мов кров її губи, волосся, мов нічка,
А личко — як сніг.
Її звуть — Білосніжка.
Зла королева лютувала і ще більше ненавиділа Білосніжку.
Минали роки. Король став зовсім старим і немічним, а зла королева стала повновладною володаркою у королівстві. Вона несправедливо карала людей і зовсім зневажливо ставилася навіть до короля. Тільки тепер король зрозумів, що одружився з безжалісною та злою жінкою. Серце його розривалося від горя, і однієї ночі він помер. Білосніжка залишилась зовсім самотньою. А зла мачуха відібрала в неї золоту корону, що залишилась у дівчини від матері, і примусила Білосніжку виконувати найтяжчу роботу. Але дівчина не скаржилася на свою долю. Вона знала, що у неї є багато справжніх друзів: пташки в саду та звірі в навколишньому лісі.
Перша дія
Одного ранку Білосніжка прибирала подвір'я палацу. Допомагали їй в цьому метелики та комахи. Але зла королева була незадоволена роботою Білосніжки. Дівчина тихенько плакала, а її вірні друзі намагалися веселими танцями втішити і розважити Білосніжку. Танцювали навіть квіти в саду.
Раптом почувся звук ріжка, і у палаці з'явився молодий королевич. Юнака вразила краса Білосніжки, він покохав її. Щаслива Білосніжка подарувала йому найкращу троянду із саду. Це побачила королева і позеленіла від заздрощів.
Розгнівана, вона покликала придворного єгеря і наказала йому завести Білосніжку до лісу та вбити. Зажурився бідолашний єгер. Він любив маленьку принцесу. А тепер мав виконати наказ жорстокої королеви.
Королева, впевнена в тому, що тепер вона стала найкрасивішою в світі, почала радісно танцювати. Разом з нею танцювали чорні ворони, огидні кажани та сови. Підбігла королева до дзеркала і побачила в ньому, як єгер заніс над Білосніжкою ніж. Радісна королева спитала у дзеркала:
— Дзеркало, скажи мені,
наймиліша я, чи ні?
Але у відповідь почула:
Красиве, як завжди, обличчя твоє,
та в хатці у лісі прекрасніше є.
Живе вона в гномів, ласкава та ніжна.
Красуню ту кличуть усі Білосніжка.
Здивувалася королева, адже вона була впевнена, що Білосніжка мертва. Промовляючи різні закляття, вона перетворилася на стару потворну жінку, приготувала отруєне яблуко і в оточенні своїх огидних помічників вилетіла з палацу в пошуках Білосніжки.
Друга дія
Довго бігла принцеса по темному лісу, поки не впала під великим деревом.
Її оточили різні звірята: зайчики, їжачки, маленькі ведмедики, білочки, які зацікавлено дивилися на дівчинку. Тільки через деякий час вони впізнали свою улюблену Білосніжку, таку стомлену і нещасну.
Білосніжка разом із звірятами прийшла на галявину, де стояв маленький будиночок. В ньому була тільки одна кімната, а в ній — сім маленьких ліжечок, маленький стіл, а навколо нього сім перевернутих стільців. У будиночку панувало безладдя. Білосніжка разом із своїми друзями заходилася прибирати кімнату.
Стомлена дівчина лягла перепочити і заснула. Їй приснилося, що вона знову живе зі своїми батьками в королівському палаці. У цей час гноми повернулися до своєї хатинки. Вони дуже здивувалися, коли побачили там дівчину.
Прихід гномів збудив Білосніжку. Зацікавлено дивилася вона на маленьких чоловічків. Потім лагідно усміхнулася, ввічливо привіталася і розповіла їм свою сумну історію.
Гномам сподобалася дівчина. І вони запропонували їй залишитися у них жити. Потім гноми познайомилися з Білосніжкою.
– Я – Мудрунчик, тому що найстарший і все знаю...
– Я – Розтяпа, тому що кожного разу щось гублю та забуваю...
– Я – Стидунчик, тому що завжди соромлюсь...
– Я – Чхунчик, тому що завжди чхаю...
– Я – Дрімунчик, тому що дуже люблю спати...
– Я – Веселунчик, тому що знаю багато веселих історій...
Тільки один гном тихо сидів у куточку. Це був Буркунчик. Коли він наблизився до Білосніжки, то неввічливо привітався. Але йому так дісталося від інших гномів, що він підійшов до Білосніжки ще раз і сказав:
– Я – Буркунчик. Дуже приємно.
Третя дія
Вранці працелюбна Білосніжка приготувала сніданок і наказала гномам вмитися.
Після сніданку вони вирушили на роботу, а Білосніжці звеліли замкнути двері і нікого не впускати.
Білосніжка залишилась сама і заходилася прибирати. Вона не знала, що за деревом притаїлася стара жінка — переодягнена королева. Вона усюди шукала Білосніжку. І коли гноми пішли на роботу, постукала у двері. Білосніжка, побачивши стомлену бабусю, забула поради гномів, відчинила двері і запропонувала жінці трохи перепочити. Королева, змінивши голос, сказала: «У тебе золоте серце, тому я хочу подарувати тобі чарівне яблуко. Хто його покуштує, у того здійсняться всі бажання». І королева пригостила дівчину отруєним яблуком.
Білосніжка подумала: «Я б хотіла ще раз зустріти королевича, якому я подарувала найпрекраснішу троянду із саду». Вона відкусила шматочок яблука і в цю мить впала мертвою на землю.
Все це спостерігали звірята і пташки.
Вони кинулися за допомогою до гномів. Але вже було пізно. З гіркими сльозами поклали гноми Білосніжку у кришталеву труну.
Але ось перед хатинкою почувся гомін. Це молодий королевич приїхав зі своїм почтом. Побачивши мертву королівну, він дуже засумував, адже він любив Білосніжку і хотів з нею одружитися.
Схилився королевич над дівчиною та поцілував її. І сталося диво — Білосніжка ожила.
Королевич взяв дівчину на руки і разом з гномами та своїм почтом попрямував до палацу.
Тим часом зла королева повернулася додому та почала веселитися і бенкетувати. Потім звеліла своїм слугам принести чарівне дзеркало і, впевнена в тому, що Білосніжка померла, спитала у нього:
— Дзеркало, скажи мені,
наймиліша я, чи ні?
Дзеркало відповіло:
— Красиве, як завжди, обличчя твоє,
але в королівстві красивіше є.
Мов кров її губи, волосся, мов нічка,
А личко — як сніг.
Її звуть — Білосніжка.
Біля палацу зазвучали фанфари, і до зали увійшли Білосніжка і королевич в оточенні своїх друзів. Королевич підбіг до дзеркала і розтрощив його на маленькі шматочки. З цієї миті зла королева втратила свою чаклунську силу. Вона почала просити вибачення у Білосніжки. Добра дівчина простила її, але наказала залишити палац.
Всі мешканці королівства зраділи, що у них буде така добра і лагідна королева.
Примітки
- . Архів оригіналу за 5 лютого 2021.
- . Архів оригіналу за 3 лютого 2021.
- . Архів оригіналу за 23 січня 2021.
- Білосніжка та семеро гномів.
- . Архів оригіналу за 25 лютого 2022.
- . Архів оригіналу за 28 січня 2021.
- . Архів оригіналу за 5 лютого 2021.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya ne maye interviki posilan Vi mozhete dopomogti proyektu znajshovshi ta dodavshi yih do vidpovidnogo elementu Vikidanih Bilosnizhka ta semero gnomiv balet suchasnogo polskogo kompozitora Bogdana Pavlovskogo na 2 diyi za motivami odnojmennoyi kazki Istoriya postanovok v UkrayiniPrem yera baletu na sceni Nacionalnogo teatru operi ta baletu Ukrayini imeni Tarasa Shevchenka vidbulasya 8 listopada 1975 roku Scenarij Vitolda Borkovskogo ta Stanislava Petrovskogo za motivami kazki pro Bilosnizhku brativ Grimm Horeografiya ta postanovka Genriha Majorova 4 lyutogo 2021 u Wayback Machine 4 lyutogo 2021 u Wayback Machine V Harkivskomu nacionalnomu akademichnomu teatri operi ta baletu im M V Lisenka prem yera vidbulasya v travni 1986 roku Libreto Vitolda Borkovskogo ta Stanislava Petrovskogo Balet postavleno v Kiyivskij operi Kiyivskij municipalnij akademichnij teatr operi i baletu dlya ditej ta yunactva prem yera 2 listopada 2006 roku Libreto Vitolda Borkovskogo ta Stanislava Petrovskogo horeografiya Genriha Majorova postanovka Viktora Litvinova Cya postanovka bula vidznachena teatralnoyu premiyeyu Kiyivska pektoral 2007 u nomiaciyi Krasha vistava dlya ditej U Lvivskomu nacionalnomu akademichnomu teatri operi ta baletu imeni Solomiyi Krushelnickoyi Lvivska nacionalna opera prem yera baletu vidbulasya 28 grudnya 2013 roku Libreto i horeografiya narodnogo artista Ukrayini Igorya Hramova 29 kvitnya 2017 roku Ukrayinskij baletnij teatr Prem yera predstaviv balet na sceni Lvivskoyi nacionalnoyi operi Horeografiya Genriha Majorova v redakciyi zasluzhenogo artista Ukrayini Viktora Sherbakova Pokaz baletnoyi vistavi buv bezkoshtovnim dlya ditej sirit ta ditej uchasnikiv ATO U Dnipropetrovskomu akademichnomu teatri operi ta baletu prem yera baletu vidbulasya 9 listopada 2019 roku Avtor libreto baletmejster postanovnik narodnij artist respubliki Moldova Andrij Litvinov 25 sichnya 2021 u Wayback Machine dirigent postanovnik narodnij artist Ukrayini Volodimir Garkusha 4 lyutogo 2021 u Wayback Machine hudozhnik postanovnik Kostyantin Pinchuk 3 lyutogo 2021 u Wayback Machine Dijovi osobi libreto V Borkovskogo ta S Petrovskogo Bilosnizhka Korolevich Koroleva machuha Koroleva mati Korol batko Yeger Mudrunchik Stidunchik Drimunchik Chhunchik Roztyapa Veselunchik BurkunchikLibreto V Borkovskogo ta S PetrovskogoProlog U davni chasi zhili sobi korol ta dobra koroleva Mali voni nezlicheni bagatstva tilki ne mali dochki Tomu koroleva chasto sumuvala A razom z neyu sumuvav korol sumuvali pridvorni navit ptashki ne spivali svoyih radisnih pisen Prijshla zima vse navkrugi vkrilosya snigom Koroleva sidila zazhurena v svoyih pokoyah i vishivala Raptom gostra golka prokolola yiyi nizhnij palchik Tri krapli krovi vpali na snizhno bile polotno Koroleva glyanula na nih i zamriyalas Yakoyu b ya bula shaslivoyu yakbi mala donechku z gubami chervonimi nache krov ta lichkom bilim yak snig Ce pidsluhali dobri charivnici i nezabarom u korolevi narodilasya prekrasna divchinka Vsi duzhe radili ale najbilshe korol yakij nazvav korolivnu Bilosnizhkoyu Tilki radist i shastya buli nedovgimi Koroleva tyazhko zahvorila Odnogo razu vona poklikala do sebe korolya i skazala jomu Ya vidchuvayu sho meni lishilosya nedovgo zhiti Tomu moye ostannye bazhannya shob ti odruzhivsya vdruge i u malenkoyi Bilosnizhki bula druga mati yaka b lyubila yiyi yak ya Cherez kilka dniv koroleva pomerla Sum ta skorbota panuvali v korolivskomu palaci Plakav korol razom z pridvornimi ale bilsh za vsih tuzhila za matuseyu malenka Bilosnizhka Minulo kilka rokiv Bilosnizhka peretvorilasya na charivnu krasunyu Yiyi lyubili vsi i ne tilki za vrodu a j za chujne dobre serce Korol dovgo plakav zgaduyuchi korolevu ale ne zabuv yiyi ostannye bazhannya Vin hotiv shob nova mati Bilosnizhki bula tezh vrodlivoyu i dobroyu I nova koroleva bula krasivoyu tilki vdacha v neyi viyavilasya zloyu A she nova volodarka palacu bula duzhe zazdrisnoyu i tomu znenavidila vrodlivu Bilosnizhku za krasu ta dobre serce Korol ne znav sho jogo nova druzhina volodila charivnim dzerkalcem za dopomogoyu yakogo mogla chakluvati U najtemnishij kimnati hovala koroleva charivne dzerkalo V cij kimnati zhili ogidni kazhani chorni voroni pohmuri sovi Koroleva chasto prihodila syudi stavala pered dzerkalom i divlyachis na svoye vidobrazhennya zapituvala Dzerkalo skazhi meni najmilisha ya chi ni Todi dzerkalo vidpovidalo Krasive yak zavzhdi oblichchya tvoye ale v korolivstvi krasivishe ye Mov krov yiyi gubi volossya mov nichka A lichko yak snig Yiyi zvut Bilosnizhka Zla koroleva lyutuvala i she bilshe nenavidila Bilosnizhku Minali roki Korol stav zovsim starim i nemichnim a zla koroleva stala povnovladnoyu volodarkoyu u korolivstvi Vona nespravedlivo karala lyudej i zovsim znevazhlivo stavilasya navit do korolya Tilki teper korol zrozumiv sho odruzhivsya z bezzhalisnoyu ta zloyu zhinkoyu Serce jogo rozrivalosya vid gorya i odniyeyi nochi vin pomer Bilosnizhka zalishilas zovsim samotnoyu A zla machuha vidibrala v neyi zolotu koronu sho zalishilas u divchini vid materi i primusila Bilosnizhku vikonuvati najtyazhchu robotu Ale divchina ne skarzhilasya na svoyu dolyu Vona znala sho u neyi ye bagato spravzhnih druziv ptashki v sadu ta zviri v navkolishnomu lisi Persha diya Odnogo ranku Bilosnizhka pribirala podvir ya palacu Dopomagali yij v comu meteliki ta komahi Ale zla koroleva bula nezadovolena robotoyu Bilosnizhki Divchina tihenko plakala a yiyi virni druzi namagalisya veselimi tancyami vtishiti i rozvazhiti Bilosnizhku Tancyuvali navit kviti v sadu Raptom pochuvsya zvuk rizhka i u palaci z yavivsya molodij korolevich Yunaka vrazila krasa Bilosnizhki vin pokohav yiyi Shasliva Bilosnizhka podaruvala jomu najkrashu troyandu iz sadu Ce pobachila koroleva i pozelenila vid zazdroshiv Rozgnivana vona poklikala pridvornogo yegerya i nakazala jomu zavesti Bilosnizhku do lisu ta vbiti Zazhurivsya bidolashnij yeger Vin lyubiv malenku princesu A teper mav vikonati nakaz zhorstokoyi korolevi Koroleva vpevnena v tomu sho teper vona stala najkrasivishoyu v sviti pochala radisno tancyuvati Razom z neyu tancyuvali chorni voroni ogidni kazhani ta sovi Pidbigla koroleva do dzerkala i pobachila v nomu yak yeger zanis nad Bilosnizhkoyu nizh Radisna koroleva spitala u dzerkala Dzerkalo skazhi meni najmilisha ya chi ni Ale u vidpovid pochula Krasive yak zavzhdi oblichchya tvoye ta v hatci u lisi prekrasnishe ye Zhive vona v gnomiv laskava ta nizhna Krasunyu tu klichut usi Bilosnizhka Zdivuvalasya koroleva adzhe vona bula vpevnena sho Bilosnizhka mertva Promovlyayuchi rizni zaklyattya vona peretvorilasya na staru potvornu zhinku prigotuvala otruyene yabluko i v otochenni svoyih ogidnih pomichnikiv viletila z palacu v poshukah Bilosnizhki Druga diya Dovgo bigla princesa po temnomu lisu poki ne vpala pid velikim derevom Yiyi otochili rizni zviryata zajchiki yizhachki malenki vedmediki bilochki yaki zacikavleno divilisya na divchinku Tilki cherez deyakij chas voni vpiznali svoyu ulyublenu Bilosnizhku taku stomlenu i neshasnu Bilosnizhka razom iz zviryatami prijshla na galyavinu de stoyav malenkij budinochok V nomu bula tilki odna kimnata a v nij sim malenkih lizhechok malenkij stil a navkolo nogo sim perevernutih stilciv U budinochku panuvalo bezladdya Bilosnizhka razom iz svoyimi druzyami zahodilasya pribirati kimnatu Stomlena divchina lyagla perepochiti i zasnula Yij prisnilosya sho vona znovu zhive zi svoyimi batkami v korolivskomu palaci U cej chas gnomi povernulisya do svoyeyi hatinki Voni duzhe zdivuvalisya koli pobachili tam divchinu Prihid gnomiv zbudiv Bilosnizhku Zacikavleno divilasya vona na malenkih cholovichkiv Potim lagidno usmihnulasya vvichlivo privitalasya i rozpovila yim svoyu sumnu istoriyu Gnomam spodobalasya divchina I voni zaproponuvali yij zalishitisya u nih zhiti Potim gnomi poznajomilisya z Bilosnizhkoyu Ya Mudrunchik tomu sho najstarshij i vse znayu Ya Roztyapa tomu sho kozhnogo razu shos gublyu ta zabuvayu Ya Stidunchik tomu sho zavzhdi soromlyus Ya Chhunchik tomu sho zavzhdi chhayu Ya Drimunchik tomu sho duzhe lyublyu spati Ya Veselunchik tomu sho znayu bagato veselih istorij Tilki odin gnom tiho sidiv u kutochku Ce buv Burkunchik Koli vin nablizivsya do Bilosnizhki to nevvichlivo privitavsya Ale jomu tak distalosya vid inshih gnomiv sho vin pidijshov do Bilosnizhki she raz i skazav Ya Burkunchik Duzhe priyemno Tretya diya Vranci pracelyubna Bilosnizhka prigotuvala snidanok i nakazala gnomam vmitisya Pislya snidanku voni virushili na robotu a Bilosnizhci zvelili zamknuti dveri i nikogo ne vpuskati Bilosnizhka zalishilas sama i zahodilasya pribirati Vona ne znala sho za derevom pritayilasya stara zhinka pereodyagnena koroleva Vona usyudi shukala Bilosnizhku I koli gnomi pishli na robotu postukala u dveri Bilosnizhka pobachivshi stomlenu babusyu zabula poradi gnomiv vidchinila dveri i zaproponuvala zhinci trohi perepochiti Koroleva zminivshi golos skazala U tebe zolote serce tomu ya hochu podaruvati tobi charivne yabluko Hto jogo pokushtuye u togo zdijsnyatsya vsi bazhannya I koroleva prigostila divchinu otruyenim yablukom Bilosnizhka podumala Ya b hotila she raz zustriti korolevicha yakomu ya podaruvala najprekrasnishu troyandu iz sadu Vona vidkusila shmatochok yabluka i v cyu mit vpala mertvoyu na zemlyu Vse ce sposterigali zviryata i ptashki Voni kinulisya za dopomogoyu do gnomiv Ale vzhe bulo pizno Z girkimi slozami poklali gnomi Bilosnizhku u krishtalevu trunu Ale os pered hatinkoyu pochuvsya gomin Ce molodij korolevich priyihav zi svoyim pochtom Pobachivshi mertvu korolivnu vin duzhe zasumuvav adzhe vin lyubiv Bilosnizhku i hotiv z neyu odruzhitisya Shilivsya korolevich nad divchinoyu ta pociluvav yiyi I stalosya divo Bilosnizhka ozhila Korolevich vzyav divchinu na ruki i razom z gnomami ta svoyim pochtom popryamuvav do palacu Tim chasom zla koroleva povernulasya dodomu ta pochala veselitisya i benketuvati Potim zvelila svoyim slugam prinesti charivne dzerkalo i vpevnena v tomu sho Bilosnizhka pomerla spitala u nogo Dzerkalo skazhi meni najmilisha ya chi ni Dzerkalo vidpovilo Krasive yak zavzhdi oblichchya tvoye ale v korolivstvi krasivishe ye Mov krov yiyi gubi volossya mov nichka A lichko yak snig Yiyi zvut Bilosnizhka Bilya palacu zazvuchali fanfari i do zali uvijshli Bilosnizhka i korolevich v otochenni svoyih druziv Korolevich pidbig do dzerkala i roztroshiv jogo na malenki shmatochki Z ciyeyi miti zla koroleva vtratila svoyu chaklunsku silu Vona pochala prositi vibachennya u Bilosnizhki Dobra divchina prostila yiyi ale nakazala zalishiti palac Vsi meshkanci korolivstva zradili sho u nih bude taka dobra i lagidna koroleva Primitki Arhiv originalu za 5 lyutogo 2021 Arhiv originalu za 3 lyutogo 2021 Arhiv originalu za 23 sichnya 2021 Bilosnizhka ta semero gnomiv Arhiv originalu za 25 lyutogo 2022 Arhiv originalu za 28 sichnya 2021 Arhiv originalu za 5 lyutogo 2021