Білолуцька волость

Білолуцька волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Старобільського повіту Харківської губернії із центром у слободі Білолуцьк.

Білолуцька волость
Центр	Білолуцьк
Ліквідовано	7 березня 1923
Площа	19 698 (1885)
Населення	7984 осіб (1885)
Густота	37.1 осіб / км²
Попередники
Наступники	(Білолуцький район)

Станом на 1885 рік складалася з 9 поселень, 4 сільських громад. Населення — 7984 особи (4188 чоловічої статі та 3796 — жіночої), 1156 дворових господарств.

Земля волості

	Площа, десятин	У тому числі орної, дес.
Сільських громад	16433	14623
Приватної власності	379	209
Казенної власності	2786	2786
Іншої власності	100	100
Загалом	19698	17718

Основні поселення волості станом на 1885:

• Білолуцьк — колишня державна слобода при річці Айдар за 50 верст від повітового міста, 4805 осіб, 695 дворових господарств, 2 православні церкви, 2 школи, 2 постоялих двори, 3 лавки, базари по неділях, 5 ярмарки на рік.
• Можнякове — колишнє державне село при річці Айдар, 1271 особа, 184 дворових господарства.
• Павленкове — колишнє державне село при річці Біла, 1119 осіб, 163 дворових господарства, лавка.
• Романенкове — колишнє державне село, 572 особи, 70 дворових господарства, православна церква.

Найбільші поселення волості станом на 1914 рік:

• слобода Білолуцьк — 6389 мешканців;
• село Павленкове — 1581 мешканець;
• село Можнякове — 1897 мешканців.

Старшиною волості був Макар Михайлович Головинський, волосним писарем — Антон Гордійович Єротський, головою волосного суду — Захар Спиридонович Леоненко.

Примітки

1. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
2. Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.(рос. дореф.)

Джерела

• Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
• рос. дореф. Памятная Книжка Харьковской губерніи. Издана Харьковскимъ Губернскимъ Статистическимъ Комитетомъ. Харьковъ. Въ Университетской типографіи. 1862. IV + 234 с.
• Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с.(рос. дореф.)