Бі́лин — село в Україні, у Оваднівській сільській громаді Володимирського району Волинської області.
село Білин | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Волинська область |
Район | Володимирський район |
Громада | Оваднівська сільська громада |
Облікова картка | Білин |
Основні дані | |
Засноване | 1653 |
Населення | 437 |
Площа | 1,685 км² |
Густота населення | 259,35 осіб/км² |
Поштовий індекс | 44713 |
Телефонний код | +380 3342 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 50°56′36″ пн. ш. 24°16′08″ сх. д. / 50.94333° пн. ш. 24.26889° сх. д.Координати: 50°56′36″ пн. ш. 24°16′08″ сх. д. / 50.94333° пн. ш. 24.26889° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 200 м |
Відстань до обласного центру | 91 км |
Відстань до районного центру | 17 км |
Відстань до залізничної станції | 9 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | вул. Перемоги, 20, с. Овадне, Володимир-Волинський р-н, Волинська обл., 44720 староста — вул. Лісова, 4, с. Білин, Володимир-Волинський р-н, Волинська обл., 44713 |
Карта | |
Білин | |
Білин | |
Мапа | |
Село засноване у 1653 році.
Загальні дані
Населення становить 437 осіб. Кількість дворів (квартир) — 122. З них 12 нових (після 1991 р.).
В селі функціонує Дмитріївська церква Київського патріархату. Кількість прихожан — 280 осіб. Працює школа-сад на 50 місць, клуб, бібліотека, лікарня, відділення зв'язку, АТС на 62 номери, торговельний заклад.
В селі доступні такі телеканали: УТ-1, УТ-2, , Інтер, СТБ, Обласне телебачення. Радіомовлення здійснюють Радіо «Промінь», , .
Село газифіковане. Дорога з твердим покриттям в незадовільному стані. Наявне постійне транспортне сполучення з районним та обласним центрами.Нещодавно пройшли вибори на посаду сільського голови. Посаду отримав діючий сільський голова Базилюк Микола Пилипович,
Історія
Польсько-український конфлікт
Білин був польським селом. Жило в ньому сім родин українців. Коли поляки почали сюди з'їжджатися, то українські родини залишилися в селі. Польські сім'ї прибували з інших сіл, селилися по кілька в одну з хат до поляків-господарів, а також до українців. Збереглись спогади про те, як польські родини переховували українців, або попереджували про небезпеку і рятували від розстрілів.
У 1943 році і до весни 1944 р. в селі була польська база, внаслідок нападів з неї на сусідні села загинуло багато українців в Устилузькому, Володимир-Волинському, Любомльському і Турійському районах. З січня 1944 р. тут розміщався осередок концентрації АК. При бомбардуванні німцями села в квітні 1944 р., напередодні польського Великодня, загинуло 14 поляків.
Загинули українці: 1. Богданович (чоловік). 2. Богданович (жінка). 3. Калитюк Іван. 4. Мороз Іван — убитий в с. Дубниках після жнив.
4 лютого 1944 р. у Тростянці був підірваний німецький ешелон. Німці почали грабувати, палити село і вбивати людей, а селяни кинулись врозтіч. Так, жителі села Адамчук Люба Іванівна з трирічним сином Толиком і Зволянська Олена Петрівна з донечкою Павлинкою опинилися на хуторі Корчунок. Це далі від німців, але ближче до поляків, і ті не забарились: через кілька днів прийшли, «побавились» із жінками і розстріляли. Обоє діток (а їм було по три роки) заховалися під ліжком. Убивці пішли, і десь через день-два до будинку, де були вбиті жінки, під'їхала фура. З неї зійшло кілька жінок-польок та давай нишпорити по коморі, хліві, на горищі, і в хаті. З-під ліжка вилізло двоє діток, страшенно замурзаних, мокрих. Польки стягнули з діток мокру одежину, позагортали в суху ряднину та й поклали на сани. Так їх і привезли до Білина. Під'їхали до будинку Броницьких, мовили: «То дзєці українскі, ви теж українци. У вас єдно дзєцко, то нєх бендзє єще два». Так маленький Толик і Павлинка залишились в сім'ї Броницьких.
Через дві хати від Броницьких жив поляк Болек. Він був біля своєї домівки, коли це дорогою йдуть два патрулі й говорять: «Маємо стріти ще двох, і зразу йдемо вбивати Броницьких». Болек через городи прибіг до Броницьких і кричить: «Швидше до мене, швидше, бо зараз прийдуть та повбивають». Броницькі, у чому були, прибігли до хати поляка. Це було пізнього вечора. Потім поляки, що були на квартирі, розповідали, що вбивці прийшли через 10-15 хвилин після того, як сім'я Броницьких залишила будинок.
Дубники — село було розташоване поміж Білином і Володимиром за 6 км від нього на північний захід. На початок війни в ньому було до 50 господарств. Довкола села були колонії (хутори) Водзинок, Водзинів, Спащина, Стасик, Калинівка, Білозовщина, Ганусин, Заславок, у яких жили переважно поляки. По колоніях було від кількох до 20 дворів. Село ліквідоване 1951 р. у зв'язку будівництвом полігону.
Коли в Білині організовувалась пляцувка, то мешканці цих колоній і самих Дубників продовжували жити мирно, разом з сусідами українцями. Уже тоді мешканці сіл і колоній почали копати схрони. Часто робили одного схрона на дві сім'ї, або помагали сусід сусідові. Але поступово змінювались обставини, мінялися погляди людей. З Білина наїжджали бойовики, збирали поляків, проводили бесіди про ворогів-українців, про боротьбу за Польщу. 16 липня 1943 р. просто на дорозі, серед білого дня був застрелений 40-річний Войтович Володимир Федорович. Він їхав фурою на поле, з ним дружина Аделька (полька) й синок Владик. Коли проїжджали повз хату осадника Кіта Вацлава, то господар вийшов з гвинтівкою і вистрелив Войтовичу в груди. З хати вискочила дружина Кіта і закричала: «Забій єще те гадувке і тего малого гада!». Аделька просила не вбивати хоч малого Владика, промовляючи: «Я теж єстем полька». Підійшов якийсь старший і наказав не чіпати жінки й дитини. Похований Войтович на кладовищі села Дубники.
Вже була глибока осінь 1943 р., коли вночі в селі почулися постріли. Корець Ганна Герамонівна, 40 р. (чоловіка її розстріляли німці за те, що в 1939—1941 рр. був секретарем сільради) з трьома дітьми сховалася в схроні. Трішки побула і згадала, що залишила в хаті прядиво. Тоді люди сіяли льон, коноплі, робили з них кужіль, пряли, ткали полотно і шили одяг. Якщо заберуть пряжу, то не буде полотна з чого зіткати. Ганна сказала дітям, аби сиділи тихо, а сама вийшла зі схрону, щоб пряжу заховати. Більше в схрон вона не повернулася. Була застрелена поляком на прізвище Краков'як Ясько. Залишились діти круглими сиротами. Жорі було 15, Борі — 13, Соні — 9 років.
10 лютого 1944 р. сорокашестирічний Войтович Степан Федорович їхав до млина. Він був високий, сильний, гарний і надзвичайно спокійний. Перестріли, закатували страшними муками: відрізали вуха, носа, піднімали на дибу, вирізали на тілі живі пасма, кололи. Мучили цілий день. Керував тортурами, брав в них участь Янек Павельчак з колонії Ганусін, за Польщі власник цегельні. Йому допомагали Бахняк з Мочиська (передмістя Володимира), Дроб'як з колонії Стрев'яга.
Це були поодинокі напади і вбивства. Так жили до Стрітення, але 14 лютого 1944 р. через село їхав на санях поляк Юзік Козак. Сани були в крові, вид у фірмана страшний. Зупинився напроти хати Кузьмицького Степана Степановича, підкликав до себе його і твердо сказав: «Ради Бога, тікайте, бо як не сьогодні вночі, то завтра вас, українців, усіх переб'ють». Він коротко розповів, що бачив за ці дві доби, зітхнув, перехрестився і ще раз повторив: «Тікайте тільки-но смеркне». У цю ніч українці покинули село. Як завжди, не всі. Особливо старші люди. Грисюк Надія, 40 р., тікати не могла: в неї вже починалися пологи. Вона була в хаті. Чоловік з двома дітьми подався в місто. Неподалік у схроні сиділи старші люди. Серед ночі Надя народила дівчинку, а в селі чулися постріли. Вранці дід Веремко вийшов зі схрона й пішов до хати подивитись і взнати, як там почуває себе Надя. Жінка лежала в ліжку вбита, а на долівці розтоптане місиво з немовляти-дівчинки. Він повернувся і розповів про цю страшну трагедію Корцю Якову Єрмолайовичу й Ользі Абрамівні. Коли під обідню пору Веремко Войтович вийшов зі схрону, то його було вбито під хатою, у якій лежала мертва породілля.
До того часу польські сім'ї жили в селі поряд з українцями, але в одну ніч усі дорослі хлопці й чоловіки залишили село й пішли в Білин, їх покликали. Минув якийсь тиждень. Люди навідувалися в село, щоб глянути на господарку, а головне, щоб узяти якийсь харч. Чотирьох мешканців села: Заремську Ольгу (15 р.), Заремського Сергія (27 р.), Заремського Володимира (30 р.), Войтовича Ананія Сергійовича (15 р.) завели до лісу (нині це місце за птахофабрикою). Трьох загнали в якийсь котлован і постріляли та почали знімати чоботи.
На другий день польські боївки напали на село, пограбували, половину дворів спалили. Були вбиті Корці — Августин (60 р.) й Аделька (55 р., полька), Войтович Ананій (70 р.), Ткачуки — Якуб (55 р.), дружина, дочки Віра (19 р.), Ніна (11 р.), Надія (8 р.), Заремські — Федько й Марія, Юрко Якуб, Климюк Калена (відрізані вуха, ніс), Козловська Ганна (45 р.) — кинута в колодязь. Син останніх Юрко (був без ока) залишився живий (як єговіст він радянською владою був тричі засуджений). Ще були вбиті Бронський Яків (був за Польщі солтисом), Грисюк Оксана з двомісячною дитиною, Грисюк Петро Артамонович (34 р.), Корець Афанасій, ще сім'я з шести душ.
Селяни Дубників, які загинули від рук польських бандитів:
1. Адолька.
2. Бронський Яків Данилович, 1891 р.н. В січні 1940 р. заарештований НКВД. Після відступу Червоної армії 23.06.1941 р. звільнений з Володимир-Волинської в'язниці. Убитий поляками 22.02.1944 р.
3. Войтович Анатолій, 70 р.
4. Войтович Ананій Сергійович, 15 р.
5. Войтович Веремко, 70 р.
6. Войтович Володимир Федорович, 40 р., убитий на полі під час жнивування.
7. Войтович Никифор.
8. Войтович Степан Федорович, 52 р.
9. Гармон. 10. Грисюк Гарам.
11. Грисюк Петро Артамонович, 34 р.
12—13. Грисюк Оксана і її дитина, 2 місяці.
14—15. Грисюк Надія, 40 р. Уночі родила, вранці була застрелена в ліжку, а новонароджена дівчинка розтоптана на долівці.
16—21. Грисюк Оксана, 50 р., Грисюк Іван (син Оксани), його дружина і троє дітей.
22—25. Гурська, двоє хлопців і грудна дитина — дівчинка.
26. Гурениха.
27. Гуть.
28. Заремський Володимир.
29. Заремський Фльорко.
30. Заремська Марія.
31. Заремський Сергій Фльорович, 27 р.
32. Заремська Ольга Фльорівна, 15 р.
33. Корець Ганна Герамонівна, 40 р.
34. Климюк Калена, закатована.
35. Козловська Ганна, 45 р. вкинута в колодязь.
36. Корець Августин, 60 р., інвалід царської війни (без ноги), закатований.
37. Корець Аделька (дружина Августина).
38. Корець Афанасій.
39—40. Ткачук Якуб, 55 р. з дружиною.
41. Ткачук Віра Якубівна,19 р.
42. Ткачук Ніна Якубівна, 11 р.
43. Ткачук Надія Якубівна, 8 р.
44. Тимошиха (по сільському) старша жінка.
45. Жінка, спалена в стодолі.
46—66. — прізвища не встановлені. Як стверджує Іполит Іванович Губерук, 1929 р. н. (з Дубників, пізніше — у м. Володимирі-Волинському) відразу після закінчення війни селяни села підраховували, хто і скільки загинуло, і тоді нарахували 66 убитих, скатованих українців; ні один поляк у селі не загинув.
Білозовщина — село знесене 1951 р., коли на його території влаштовано полігон.
Польські бандити вбили таких українських селян:
1. Гаврилюк Надія Степанівна, нар. 1.02.1924 р., заколота багнетом.
2—3. Гаврилюк Олег Степанович, нар. 20.11.1926 р. і Гаврилюк Ярослав Степанович, нар. 3.03.1929 р.
4—6. Шипер Марія Миколаївна, 64 роки, бабуся і її онуки, вся родина була скатована, порізана, бабуся заколота багнетом в суботу 11 лютого 1944 р. Батько дітей і зять Марії, який жив на той час у Володимирі-Волинському, пішов до німецької комендатури, про все розповів, йому виділили кілька німців для охорони, з якими він поїхав у село та забрав скатованих дітей і тещу, поховав на кладовищі міста.
7. Возняк, 80 років, спалений у хаті, а відрубана голова була в криниці. Це було під весну 1944 р.
8. Гісь Іван, 60 років, замучений 11.02.1944 р.
9. Омелян, вбитий.
10—13. Дулич — він сам, дружина, син Олекса (учився раніше в гімназії), дочка, школярка 4 класу, віруючі. Були вбиті поляками і кинуті до криниці. У вбивстві брав участь поляк Крук* . 7 квітня 1944 р. село було спалене німцями.
14. Маїло Ростислав Євремович, 20 р., убитий в жнива 1943 р.
Часи незалежности
До 23 червня 2016 року — адміністративний центр Білинської сільської ради Володимир-Волинського району Волинської області.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 355 осіб, з яких 159 чоловіків та 196 жінок.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 432 особи.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
Українська | 99,54 % |
Російська | 0,46 % |
Відомі люди
Уродженцем села є заслужена артистка України , дружина режисера та сценариста Василя Вовкуна.
Примітки
- . Архів оригіналу за 1 березня 2020. Процитовано 10 липня 2017.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 19 жовтня 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 19 жовтня 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 19 жовтня 2019.
Література
- Бі́лин // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Волинська область / І.С. Клімаш (голова редколегії тому), 1970 : 747с. — С.162
Посилання
- Погода в селі Білин [ 31 травня 2012 у Wayback Machine.]
- Трагедія волинських сіл 1943—1944 рр.
Це незавершена стаття з географії Волинської області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bi lin selo v Ukrayini u Ovadnivskij silskij gromadi Volodimirskogo rajonu Volinskoyi oblasti selo Bilin Krayina Ukrayina Oblast Volinska oblast Rajon Volodimirskij rajon Gromada Ovadnivska silska gromada Oblikova kartka Bilin Osnovni dani Zasnovane 1653 Naselennya 437 Plosha 1 685 km Gustota naselennya 259 35 osib km Poshtovij indeks 44713 Telefonnij kod 380 3342 Geografichni dani Geografichni koordinati 50 56 36 pn sh 24 16 08 sh d 50 94333 pn sh 24 26889 sh d 50 94333 24 26889 Koordinati 50 56 36 pn sh 24 16 08 sh d 50 94333 pn sh 24 26889 sh d 50 94333 24 26889 Serednya visota nad rivnem morya 200 m Vidstan do oblasnogo centru 91 km Vidstan do rajonnogo centru 17 km Vidstan do zaliznichnoyi stanciyi 9 km Misceva vlada Adresa radi vul Peremogi 20 s Ovadne Volodimir Volinskij r n Volinska obl 44720 starosta vul Lisova 4 s Bilin Volodimir Volinskij r n Volinska obl 44713 Karta Bilin Bilin MapaU Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Bilin Selo zasnovane u 1653 roci Zagalni daniNaselennya stanovit 437 osib Kilkist dvoriv kvartir 122 Z nih 12 novih pislya 1991 r V seli funkcionuye Dmitriyivska cerkva Kiyivskogo patriarhatu Kilkist prihozhan 280 osib Pracyuye shkola sad na 50 misc klub biblioteka likarnya viddilennya zv yazku ATS na 62 nomeri torgovelnij zaklad V seli dostupni taki telekanali UT 1 UT 2 1 1 Inter STB Oblasne telebachennya Radiomovlennya zdijsnyuyut Radio Promin Selo gazifikovane Doroga z tverdim pokrittyam v nezadovilnomu stani Nayavne postijne transportne spoluchennya z rajonnim ta oblasnim centrami Neshodavno projshli vibori na posadu silskogo golovi Posadu otrimav diyuchij silskij golova Bazilyuk Mikola Pilipovich IstoriyaPolsko ukrayinskij konflikt Bilin buv polskim selom Zhilo v nomu sim rodin ukrayinciv Koli polyaki pochali syudi z yizhdzhatisya to ukrayinski rodini zalishilisya v seli Polski sim yi pribuvali z inshih sil selilisya po kilka v odnu z hat do polyakiv gospodariv a takozh do ukrayinciv Zbereglis spogadi pro te yak polski rodini perehovuvali ukrayinciv abo poperedzhuvali pro nebezpeku i ryatuvali vid rozstriliv U 1943 roci i do vesni 1944 r v seli bula polska baza vnaslidok napadiv z neyi na susidni sela zaginulo bagato ukrayinciv v Ustiluzkomu Volodimir Volinskomu Lyubomlskomu i Turijskomu rajonah Z sichnya 1944 r tut rozmishavsya oseredok koncentraciyi AK Pri bombarduvanni nimcyami sela v kvitni 1944 r naperedodni polskogo Velikodnya zaginulo 14 polyakiv Zaginuli ukrayinci 1 Bogdanovich cholovik 2 Bogdanovich zhinka 3 Kalityuk Ivan 4 Moroz Ivan ubitij v s Dubnikah pislya zhniv 4 lyutogo 1944 r u Trostyanci buv pidirvanij nimeckij eshelon Nimci pochali grabuvati paliti selo i vbivati lyudej a selyani kinulis vroztich Tak zhiteli sela Adamchuk Lyuba Ivanivna z tririchnim sinom Tolikom i Zvolyanska Olena Petrivna z donechkoyu Pavlinkoyu opinilisya na hutori Korchunok Ce dali vid nimciv ale blizhche do polyakiv i ti ne zabarilis cherez kilka dniv prijshli pobavilis iz zhinkami i rozstrilyali Oboye ditok a yim bulo po tri roki zahovalisya pid lizhkom Ubivci pishli i des cherez den dva do budinku de buli vbiti zhinki pid yihala fura Z neyi zijshlo kilka zhinok polok ta davaj nishporiti po komori hlivi na gorishi i v hati Z pid lizhka vilizlo dvoye ditok strashenno zamurzanih mokrih Polki styagnuli z ditok mokru odezhinu pozagortali v suhu ryadninu ta j poklali na sani Tak yih i privezli do Bilina Pid yihali do budinku Bronickih movili To dzyeci ukrayinski vi tezh ukrayinci U vas yedno dzyecko to nyeh bendzye yeshe dva Tak malenkij Tolik i Pavlinka zalishilis v sim yi Bronickih Cherez dvi hati vid Bronickih zhiv polyak Bolek Vin buv bilya svoyeyi domivki koli ce dorogoyu jdut dva patruli j govoryat Mayemo striti she dvoh i zrazu jdemo vbivati Bronickih Bolek cherez gorodi pribig do Bronickih i krichit Shvidshe do mene shvidshe bo zaraz prijdut ta povbivayut Bronicki u chomu buli pribigli do hati polyaka Ce bulo piznogo vechora Potim polyaki sho buli na kvartiri rozpovidali sho vbivci prijshli cherez 10 15 hvilin pislya togo yak sim ya Bronickih zalishila budinok Dubniki selo bulo roztashovane pomizh Bilinom i Volodimirom za 6 km vid nogo na pivnichnij zahid Na pochatok vijni v nomu bulo do 50 gospodarstv Dovkola sela buli koloniyi hutori Vodzinok Vodziniv Spashina Stasik Kalinivka Bilozovshina Ganusin Zaslavok u yakih zhili perevazhno polyaki Po koloniyah bulo vid kilkoh do 20 dvoriv Selo likvidovane 1951 r u zv yazku budivnictvom poligonu Koli v Bilini organizovuvalas plyacuvka to meshkanci cih kolonij i samih Dubnikiv prodovzhuvali zhiti mirno razom z susidami ukrayincyami Uzhe todi meshkanci sil i kolonij pochali kopati shroni Chasto robili odnogo shrona na dvi sim yi abo pomagali susid susidovi Ale postupovo zminyuvalis obstavini minyalisya poglyadi lyudej Z Bilina nayizhdzhali bojoviki zbirali polyakiv provodili besidi pro vorogiv ukrayinciv pro borotbu za Polshu 16 lipnya 1943 r prosto na dorozi sered bilogo dnya buv zastrelenij 40 richnij Vojtovich Volodimir Fedorovich Vin yihav furoyu na pole z nim druzhina Adelka polka j sinok Vladik Koli proyizhdzhali povz hatu osadnika Kita Vaclava to gospodar vijshov z gvintivkoyu i vistreliv Vojtovichu v grudi Z hati viskochila druzhina Kita i zakrichala Zabij yeshe te gaduvke i tego malogo gada Adelka prosila ne vbivati hoch malogo Vladika promovlyayuchi Ya tezh yestem polka Pidijshov yakijs starshij i nakazav ne chipati zhinki j ditini Pohovanij Vojtovich na kladovishi sela Dubniki Vzhe bula gliboka osin 1943 r koli vnochi v seli pochulisya postrili Korec Ganna Geramonivna 40 r cholovika yiyi rozstrilyali nimci za te sho v 1939 1941 rr buv sekretarem silradi z troma ditmi shovalasya v shroni Trishki pobula i zgadala sho zalishila v hati pryadivo Todi lyudi siyali lon konopli robili z nih kuzhil pryali tkali polotno i shili odyag Yaksho zaberut pryazhu to ne bude polotna z chogo zitkati Ganna skazala dityam abi sidili tiho a sama vijshla zi shronu shob pryazhu zahovati Bilshe v shron vona ne povernulasya Bula zastrelena polyakom na prizvishe Krakov yak Yasko Zalishilis diti kruglimi sirotami Zhori bulo 15 Bori 13 Soni 9 rokiv 10 lyutogo 1944 r sorokashestirichnij Vojtovich Stepan Fedorovich yihav do mlina Vin buv visokij silnij garnij i nadzvichajno spokijnij Perestrili zakatuvali strashnimi mukami vidrizali vuha nosa pidnimali na dibu virizali na tili zhivi pasma kololi Muchili cilij den Keruvav torturami brav v nih uchast Yanek Pavelchak z koloniyi Ganusin za Polshi vlasnik cegelni Jomu dopomagali Bahnyak z Mochiska peredmistya Volodimira Drob yak z koloniyi Strev yaga Ce buli poodinoki napadi i vbivstva Tak zhili do Stritennya ale 14 lyutogo 1944 r cherez selo yihav na sanyah polyak Yuzik Kozak Sani buli v krovi vid u firmana strashnij Zupinivsya naproti hati Kuzmickogo Stepana Stepanovicha pidklikav do sebe jogo i tverdo skazav Radi Boga tikajte bo yak ne sogodni vnochi to zavtra vas ukrayinciv usih pereb yut Vin korotko rozpoviv sho bachiv za ci dvi dobi zithnuv perehrestivsya i she raz povtoriv Tikajte tilki no smerkne U cyu nich ukrayinci pokinuli selo Yak zavzhdi ne vsi Osoblivo starshi lyudi Grisyuk Nadiya 40 r tikati ne mogla v neyi vzhe pochinalisya pologi Vona bula v hati Cholovik z dvoma ditmi podavsya v misto Nepodalik u shroni sidili starshi lyudi Sered nochi Nadya narodila divchinku a v seli chulisya postrili Vranci did Veremko vijshov zi shrona j pishov do hati podivitis i vznati yak tam pochuvaye sebe Nadya Zhinka lezhala v lizhku vbita a na dolivci roztoptane misivo z nemovlyati divchinki Vin povernuvsya i rozpoviv pro cyu strashnu tragediyu Korcyu Yakovu Yermolajovichu j Olzi Abramivni Koli pid obidnyu poru Veremko Vojtovich vijshov zi shronu to jogo bulo vbito pid hatoyu u yakij lezhala mertva porodillya Do togo chasu polski sim yi zhili v seli poryad z ukrayincyami ale v odnu nich usi dorosli hlopci j choloviki zalishili selo j pishli v Bilin yih poklikali Minuv yakijs tizhden Lyudi naviduvalisya v selo shob glyanuti na gospodarku a golovne shob uzyati yakijs harch Chotiroh meshkanciv sela Zaremsku Olgu 15 r Zaremskogo Sergiya 27 r Zaremskogo Volodimira 30 r Vojtovicha Ananiya Sergijovicha 15 r zaveli do lisu nini ce misce za ptahofabrikoyu Troh zagnali v yakijs kotlovan i postrilyali ta pochali znimati choboti Na drugij den polski boyivki napali na selo pograbuvali polovinu dvoriv spalili Buli vbiti Korci Avgustin 60 r j Adelka 55 r polka Vojtovich Ananij 70 r Tkachuki Yakub 55 r druzhina dochki Vira 19 r Nina 11 r Nadiya 8 r Zaremski Fedko j Mariya Yurko Yakub Klimyuk Kalena vidrizani vuha nis Kozlovska Ganna 45 r kinuta v kolodyaz Sin ostannih Yurko buv bez oka zalishivsya zhivij yak yegovist vin radyanskoyu vladoyu buv trichi zasudzhenij She buli vbiti Bronskij Yakiv buv za Polshi soltisom Grisyuk Oksana z dvomisyachnoyu ditinoyu Grisyuk Petro Artamonovich 34 r Korec Afanasij she sim ya z shesti dush Selyani Dubnikiv yaki zaginuli vid ruk polskih banditiv 1 Adolka 2 Bronskij Yakiv Danilovich 1891 r n V sichni 1940 r zaareshtovanij NKVD Pislya vidstupu Chervonoyi armiyi 23 06 1941 r zvilnenij z Volodimir Volinskoyi v yaznici Ubitij polyakami 22 02 1944 r 3 Vojtovich Anatolij 70 r 4 Vojtovich Ananij Sergijovich 15 r 5 Vojtovich Veremko 70 r 6 Vojtovich Volodimir Fedorovich 40 r ubitij na poli pid chas zhnivuvannya 7 Vojtovich Nikifor 8 Vojtovich Stepan Fedorovich 52 r 9 Garmon 10 Grisyuk Garam 11 Grisyuk Petro Artamonovich 34 r 12 13 Grisyuk Oksana i yiyi ditina 2 misyaci 14 15 Grisyuk Nadiya 40 r Unochi rodila vranci bula zastrelena v lizhku a novonarodzhena divchinka roztoptana na dolivci 16 21 Grisyuk Oksana 50 r Grisyuk Ivan sin Oksani jogo druzhina i troye ditej 22 25 Gurska dvoye hlopciv i grudna ditina divchinka 26 Gureniha 27 Gut 28 Zaremskij Volodimir 29 Zaremskij Florko 30 Zaremska Mariya 31 Zaremskij Sergij Florovich 27 r 32 Zaremska Olga Florivna 15 r 33 Korec Ganna Geramonivna 40 r 34 Klimyuk Kalena zakatovana 35 Kozlovska Ganna 45 r vkinuta v kolodyaz 36 Korec Avgustin 60 r invalid carskoyi vijni bez nogi zakatovanij 37 Korec Adelka druzhina Avgustina 38 Korec Afanasij 39 40 Tkachuk Yakub 55 r z druzhinoyu 41 Tkachuk Vira Yakubivna 19 r 42 Tkachuk Nina Yakubivna 11 r 43 Tkachuk Nadiya Yakubivna 8 r 44 Timoshiha po silskomu starsha zhinka 45 Zhinka spalena v stodoli 46 66 prizvisha ne vstanovleni Yak stverdzhuye Ipolit Ivanovich Guberuk 1929 r n z Dubnikiv piznishe u m Volodimiri Volinskomu vidrazu pislya zakinchennya vijni selyani sela pidrahovuvali hto i skilki zaginulo i todi narahuvali 66 ubitih skatovanih ukrayinciv ni odin polyak u seli ne zaginuv Bilozovshina selo znesene 1951 r koli na jogo teritoriyi vlashtovano poligon Polski banditi vbili takih ukrayinskih selyan 1 Gavrilyuk Nadiya Stepanivna nar 1 02 1924 r zakolota bagnetom 2 3 Gavrilyuk Oleg Stepanovich nar 20 11 1926 r i Gavrilyuk Yaroslav Stepanovich nar 3 03 1929 r 4 6 Shiper Mariya Mikolayivna 64 roki babusya i yiyi onuki vsya rodina bula skatovana porizana babusya zakolota bagnetom v subotu 11 lyutogo 1944 r Batko ditej i zyat Mariyi yakij zhiv na toj chas u Volodimiri Volinskomu pishov do nimeckoyi komendaturi pro vse rozpoviv jomu vidilili kilka nimciv dlya ohoroni z yakimi vin poyihav u selo ta zabrav skatovanih ditej i teshu pohovav na kladovishi mista 7 Voznyak 80 rokiv spalenij u hati a vidrubana golova bula v krinici Ce bulo pid vesnu 1944 r 8 Gis Ivan 60 rokiv zamuchenij 11 02 1944 r 9 Omelyan vbitij 10 13 Dulich vin sam druzhina sin Oleksa uchivsya ranishe v gimnaziyi dochka shkolyarka 4 klasu viruyuchi Buli vbiti polyakami i kinuti do krinici U vbivstvi brav uchast polyak Kruk 7 kvitnya 1944 r selo bulo spalene nimcyami 14 Mayilo Rostislav Yevremovich 20 r ubitij v zhniva 1943 r Chasi nezalezhnosti Do 23 chervnya 2016 roku administrativnij centr Bilinskoyi silskoyi radi Volodimir Volinskogo rajonu Volinskoyi oblasti NaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 355 osib z yakih 159 cholovikiv ta 196 zhinok Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkali 432 osobi Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok Ukrayinska 99 54 Rosijska 0 46 Vidomi lyudiUrodzhencem sela ye zasluzhena artistka Ukrayini druzhina rezhisera ta scenarista Vasilya Vovkuna Primitki Arhiv originalu za 1 bereznya 2020 Procitovano 10 lipnya 2017 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 19 zhovtnya 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 19 zhovtnya 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 19 zhovtnya 2019 LiteraturaBi lin Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR u 26 t P T Tronko golova Golovnoyi redkolegiyi K Golovna redakciya URE AN URSR 1967 1974 tom Volinska oblast I S Klimash golova redkolegiyi tomu 1970 747s S 162PosilannyaPogoda v seli Bilin 31 travnya 2012 u Wayback Machine Tragediya volinskih sil 1943 1944 rr Ce nezavershena stattya z geografiyi Volinskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi