Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Данило Микитович Білий (нар. 20 жовтня 1897 — пом. 1 жовтня 1973) — радянський військовик, Герой Радянського Союзу (1943).
| Данило Микитович Білий | ||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Народження | 20 жовтня 1897 с. Самотуги | |||||||||
| Смерть | 1 жовтня 1973 (75 років) Москва | |||||||||
| Поховання | Головинське кладовище | |||||||||
| Країна |  Російська імперія →  СРСР | |||||||||
| Приналежність |  Радянська армія | |||||||||
| Рід військ | механізовані війська | |||||||||
| Освіта | Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації | |||||||||
| Роки служби | 1916-1918 1918-1955 | |||||||||
| Партія | КПРС | |||||||||
| Звання |  Генерал-майор | |||||||||
| Командування | ||||||||||
| Війни / битви | Громадянська війна у Росії Німецько-радянська війна | |||||||||
| Нагороди |
| |||||||||
Біографія
Народився Данило Микитович Білий у 1897 році у селі Самотуги Корюківського району на Чернігівщині у селянській родині. Українець. З ранніх років працював наймитом.
В 1916 році мобілізований до російської імператорської армії. В квітні 1918 року повернувся до рідного села у званні старшого унтер-офіцера. Восени 1918 року Д.Білий став на бік більшовиків воюючи спочатку у партизанському загоні О. Гарнієра, пізніше був у складі Ніжинського радянського полку Першої української радянської дивізії. Член РКП(б) з 1919 року.
Після громадянської війни вступив у військове училище. В 1926 році закінчив курси «Выстрел», в 1934 — КУКС.
У роки Німецько-радянської війни у діючій армії з 1942 року на посаді командира танкового з'єднання. На підступах до Москви у тому числі і його з'єднання створило серйозну перешкоду для гітлерівців. Відбивши чисельні атаки, танкісти перейшли у контрнаступ, відтіснивши німців від радянської столиці.
Під час Сталінградської битви, з'єднання Д. Білого боролось у складі 62-ї армії генерала Чуйкова.
На всіх ділянках фронту воювали підрозділи з'єднання Д. Білого і в період Курської битви. Потім — стрімкий наступ на Захід, визволення України.
Командир 8-ї гвардійської механізованої бригади (3-й гвардійський механізований корпус, 47-а армія, Воронезький фронт) гвардії генерал-майор Білий наприкінці вересня 1943 року організував дії частин при форсуванні Дніпра в районі села Селище (Канівський район Черкаської області). Бригада захопила плацдарм і міцно на нім закріпилась. Саме при визволенні України, за успішне командування своїм з'єднанням під час битви за Дніпро Д.Білий нагороджений званням Героя Радянського Союзу.
Подальші етапи бойового шляху з'єднання під командуванням Д. Білого — визволення Білорусі, Прибалтики, Польщі. Останні танкові бої з'єднання Д. Білого проходили на підступах до Берліна.
В 1951 році закінчив вищі академічні курси при Військовій академії Генштабу.
З 1955 року у запасі. Помер 1 жовтня 1973 року, похований у Москві.
Звання та нагороди
25 жовтня 1943 року Білому Данилу Микитовичу присвоєно звання Герой Радянського Союзу. Також нагороджений:
- 2-ма орденами Леніна
- 4-ма орденами Червоного Прапора
- орденом Суворова 2 ступеня
- орденом Червоної Зірки
- медалями
Джерела
1. Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М. : Воениздат, 1987. — Т. 1. — 911 с. с. — 100 000 прим. — ISBN отс., Рег. № в РКП 87-95382. (рос.)
2. Герої Радянського Союзу уродженці Чернігівської області — Чернігів: 1967.
3. Божок В. Течія імен золота / В. Божок. — Чернігів, 2014. — С. 29 (Білий Д. М.).
4. Корюківка — моя і наша / автор-упоряд. Василь Устименко. — К.: "Видавничий дім «Комп'ютерпрес», 2007. — C. 236—238.
5. Наріжний Б. Горобинова заграва: розповідь-документ про трагедію Корюківки / Б. Наріжний. — К.: Молодь, 1979. — С.22.
6. Сіверські скрижалі. Краєзнавчий портрет Чернігівщини. — К.: Дім, сад, город, 2011. — С. 275—292.
7. Сунко О. Наш генерал: [Д. М. Білий] / О. Сунко // Сунко О. Громобій б'є копитом: з кореспондентського блокнота. — Чернігів: Деснян. правда, 2008. — С. 371—380.
8. Чернігівщина: енциклопедичний довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К.: Укр. рад. енцикл., 1990. — С. 348.
9. Чернігівщина у вогні: календар 2003. — К.: Український Центр духовної культури, 2002. — С. 7 (Д. Білий).
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Danilo Mikitovich Bilij nar 20 zhovtnya 1897 pom 1 zhovtnya 1973 radyanskij vijskovik Geroj Radyanskogo Soyuzu 1943 Danilo Mikitovich BilijNarodzhennya20 zhovtnya 1897 1897 10 20 s SamotugiSmert1 zhovtnya 1973 1973 10 01 75 rokiv MoskvaPohovannyaGolovinske kladovisheKrayinaRosijska imperiya SRSRPrinalezhnist Radyanska armiyaRid vijskmehanizovani vijskaOsvitaVijskova akademiya Generalnogo shtabu Zbrojnih Sil Rosijskoyi FederaciyiRoki sluzhbi1916 1918 1918 1955PartiyaKPRSZvannya General majorKomanduvannyaVijni bitviGromadyanska vijna u Rosiyi Nimecko radyanska vijnaNagorodiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Bilij BiografiyaNarodivsya Danilo Mikitovich Bilij u 1897 roci u seli Samotugi Koryukivskogo rajonu na Chernigivshini u selyanskij rodini Ukrayinec Z rannih rokiv pracyuvav najmitom V 1916 roci mobilizovanij do rosijskoyi imperatorskoyi armiyi V kvitni 1918 roku povernuvsya do ridnogo sela u zvanni starshogo unter oficera Voseni 1918 roku D Bilij stav na bik bilshovikiv voyuyuchi spochatku u partizanskomu zagoni O Garniyera piznishe buv u skladi Nizhinskogo radyanskogo polku Pershoyi ukrayinskoyi radyanskoyi diviziyi Chlen RKP b z 1919 roku Pislya gromadyanskoyi vijni vstupiv u vijskove uchilishe V 1926 roci zakinchiv kursi Vystrel v 1934 KUKS U roki Nimecko radyanskoyi vijni u diyuchij armiyi z 1942 roku na posadi komandira tankovogo z yednannya Na pidstupah do Moskvi u tomu chisli i jogo z yednannya stvorilo serjoznu pereshkodu dlya gitlerivciv Vidbivshi chiselni ataki tankisti perejshli u kontrnastup vidtisnivshi nimciv vid radyanskoyi stolici Pid chas Stalingradskoyi bitvi z yednannya D Bilogo borolos u skladi 62 yi armiyi generala Chujkova Na vsih dilyankah frontu voyuvali pidrozdili z yednannya D Bilogo i v period Kurskoyi bitvi Potim strimkij nastup na Zahid vizvolennya Ukrayini Komandir 8 yi gvardijskoyi mehanizovanoyi brigadi 3 j gvardijskij mehanizovanij korpus 47 a armiya Voronezkij front gvardiyi general major Bilij naprikinci veresnya 1943 roku organizuvav diyi chastin pri forsuvanni Dnipra v rajoni sela Selishe Kanivskij rajon Cherkaskoyi oblasti Brigada zahopila placdarm i micno na nim zakripilas Same pri vizvolenni Ukrayini za uspishne komanduvannya svoyim z yednannyam pid chas bitvi za Dnipro D Bilij nagorodzhenij zvannyam Geroya Radyanskogo Soyuzu Podalshi etapi bojovogo shlyahu z yednannya pid komanduvannyam D Bilogo vizvolennya Bilorusi Pribaltiki Polshi Ostanni tankovi boyi z yednannya D Bilogo prohodili na pidstupah do Berlina V 1951 roci zakinchiv vishi akademichni kursi pri Vijskovij akademiyi Genshtabu Z 1955 roku u zapasi Pomer 1 zhovtnya 1973 roku pohovanij u Moskvi Zvannya ta nagorodi25 zhovtnya 1943 roku Bilomu Danilu Mikitovichu prisvoyeno zvannya Geroj Radyanskogo Soyuzu Takozh nagorodzhenij 2 ma ordenami Lenina 4 ma ordenami Chervonogo Prapora ordenom Suvorova 2 stupenya ordenom Chervonoyi Zirki medalyamiDzherela1 Geroi Sovetskogo Soyuza Kratkij biograficheskij slovar Pred red kollegii I N Shkadov M Voenizdat 1987 T 1 911 s s 100 000 prim ISBN ots Reg v RKP 87 95382 ros 2 Geroyi Radyanskogo Soyuzu urodzhenci Chernigivskoyi oblasti Chernigiv 1967 3 Bozhok V Techiya imen zolota V Bozhok Chernigiv 2014 S 29 Bilij D M 4 Koryukivka moya i nasha avtor uporyad Vasil Ustimenko K Vidavnichij dim Komp yuterpres 2007 C 236 238 5 Narizhnij B Gorobinova zagrava rozpovid dokument pro tragediyu Koryukivki B Narizhnij K Molod 1979 S 22 6 Siverski skrizhali Krayeznavchij portret Chernigivshini K Dim sad gorod 2011 S 275 292 7 Sunko O Nash general D M Bilij O Sunko Sunko O Gromobij b ye kopitom z korespondentskogo bloknota Chernigiv Desnyan pravda 2008 S 371 380 8 Chernigivshina enciklopedichnij dovidnik za red A V Kudrickogo K Ukr rad encikl 1990 S 348 9 Chernigivshina u vogni kalendar 2003 K Ukrayinskij Centr duhovnoyi kulturi 2002 S 7 D Bilij