Білал ібн Рабах

Біляль ібн Рібах аль-Хабаші (араб. بلال بن رباح الحبشي; 592, Мекка — 640, Дамаск) — один з найвідоміших сподвижників пророка Мухаммеда, перший муедзин. Біляль був чорношкірим рабом і одним з перших прийняв іслам. Відомий також як Ібн Хамам. Ототожнюється з Білан Бунамою (або Йоном Бунамою, Білалі Кейта), засновником династії малійських імператорів Кейта.

Біляль ібн Рібах
араб. بلال بن رباح
Народився	581 Аксумське царство
Помер	642 або 641 Дамаск, Праведний халіфат
Поховання	Баб-ель-Сагір
Країна	Праведний халіфат
Діяльність	Сахаба
Учасник	Битва при Бадрі, ^d, Битва при Ухуді, Битва при Хайбарі і ^d
Суспільний стан	Муедзин
Конфесія	іслам
Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Його батько, Рабах, був родом з Ефіопії. Мати звали — Хамамою. Біляль був рабом одного з впливових мекканців, якого звали Умайя ібн Халаф. Біляль був одним з перших мусульман і через це його стали піддавати нестерпним тортурам. Господар Біляля клав його на розпечений пісок і клав на його груди важкий камінь, але він стійко переносив всі тортури і не відрікся від ісламу. Згодом він був викуплений Абу Бакр ас-Сиддіком за величезну на ті часи ціну. У 622 році Біляль разом з іншими мусульманами зробив хіджру в Медину.

Біляль ібн Рабах брав участь у всіх великих боях між мусульманами і многобожниками. У битві при Бадрі, Біляль зіткнувся віч-на-віч зі своїм колишнім господарем. Він повідомив про це своїм товаришам, які і вбили Умайя ібн Халафа разом з його сином.

Після смерті пророка Мухаммада, Біляль був в Сирії і брав участь у війнах з візантійцями. При взятті мусульманами Єрусалиму, він зустрів Праведного халіфа Умара і разом з ним увійшов в місто. Разом з ними в Єрусалимі перебували Абу Убайда ібн аль-Джаррах, Муаз ібн Джабаль, Амр ібн аль-Ас і інші сподвижники пророка.

До кінця життя Біляль оселився в Сирії, де і помер у віці близько 60 років. Незадовго до смерті, він відвідав Медину, де зустрівся з онуками пророка Мухаммада — Хасаном і Хусейном і з іншими своїми друзями. За одними даними у нього не було дітей, а за іншими — він залишив після себе сім синів, один з яких вважається засновником малійской династії Кейта

Похований на кладовищі Баб-ель-Сагір у Дамаску.

Примітки

1. Али-заде А. Билал аль-Хабаши // Исламский энциклопедический словарь — Москва: Ансар, 2007. — С. 164.
   d:Track:Q18517268d:Track:Q649d:Track:Q16488478d:Track:Q4062223d:Track:Q80212971
2. Али-заде, 2007.
3. Д. А. Ольдерогге,. Этническая история Африки: Доколониальный период : Сборник статей / Институт этнографии им. Н.Н. Миклухо-Маклая. — М. : Наука, 1977. — С. 67.

Література

• Али-заде, А. А. Билал аль-Хабаши // Исламский энциклопедический словарь. — М. : , 2007. — С. 164.
• Bilāl b. Rabāḥ // Encyclopaedia of Islam. 2 ed. — Leiden : BrillOnline, 1960—2005.
• Curtis, Edward E. Islam in Black America: identity, liberation, and difference in African-American Islamic thought. — 2002. — P. 119. — .(англ.)
• H.M. Ashtiyani. Bilâl d’Afrique, le muezzin du Prophète, Montréal, Abbas Ahmad al-Bostani, la Cité du Savoir. — 1999. — .(фр.)