Бібрківський район

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Бібрка (значення).

Бібркський район (Бобркський район) — колишній район Львівської області. Центр — місто Бібрка.

Бібркський район
Основні дані
Країна:	СРСР, УСРР
Округа/Область:	Львівська область
Утворений:	17 січня 1940
Ліквідований:	1962
Населені пункти та ради
Районний центр:	Бібрка
Кількість міст:	1
Районна влада

Історія

27 листопада 1939 політбюро ЦК КП(б)У обговорило питання про утворення Львівської області у складі УРСР. Область складалася з ряду повітів, один із них — Бібркський.

Однак вже 17 січня 1940 року Президія ВРУ утворила з ґмін Бібрського повіту ряд районів, одним із яких і став Бібркський із центром у місті Бібрка. До його складу увійшли села, які розташовані навколо містечка, зокрема таке село, як Свірж.

24 червня 1941 (вівторок) у Бібркському районі розпочалися виступи місцевого населення, підготовлені членами ОУН(Б).

27 липня 1944 року радянські війська оволоділи рядом міст Західної України, в тому числі Бібркою.

30 грудня 1962 року внаслідок укрупнення районів Бібркський район увійшов до складу Пустомитівського району Львівської області.

Бібркська районна організація КПУ

Бібркський районний комітет Комуністичної партії (більшовиків) України (КП(б)У) створений у січні 1940 р., у червні 1941 р. з початком війни тимчасово припинив діяльність, відновлений у вересні 1944 р., із жовтня 1952 року — Бібркський районний комітет Комуністичної партії України (КПУ).

Складався з Бюро (загального відділу), організаційно-інструкторського відділу (з 1949 р. — відділ партійних, профспілкових та комсомольських організацій), сектору партійної статистики, відділу пропаганди і агітації, сільськогосподарського відділу, військового відділу, відділу по роботі серед жінок, відділу кадрів.

Діяльність УПА у Бібрківському районі

Однак Бібрківський район став одним із центрів опору УПА, тут відбулось ряд боїв між НКВД та повстанцями. Зокрема такий бій відбувся 8 вересня 1944 року, а вже 9 вересня 1944 року біля села Стоки НКВД довелось застосувати танки і гармати. 8 січня 1945 року великий бій відбувся біля села Колодруби загін повстанців під командуванням «Дира» знищив 100 бійців та командирів НКВД, втративши при цьому 30 чоловік.

20.ІІ 1945 р. у с. Миколаїв пропали безвісти дві совітки, а саме учительку українку та фельчера-московку. 22 і 23.ІІ в с. Миколаїв переведено труси, шукаючи упавших совіток. Трус переводило НКВД та істребітелі. Заарештовано 2 громадян. На вертаючих більшовиків зробило СКВ засідку, обстріляно кулеметним вогнем, причому ранено 5 НКВД-истів. 25.ІІ ланка СКВ звела бій із більшовиками, які кватерували в с. Городиславичах. Знищено 10 більшовиків (один лейтинант). Наші втрати 2 вбитими, одного ранено. 1.III.1945 р. переходили с. Звенигород 2 членів СКВ, яких здержували кватеруючі в селі стрибки. Стрільці відкрили огонь і знищили 2 стрибків. До колишнього фільварку с. Романів приїхали більшовики і зорганізували радгосп. В цьому радгоспі кватирує 50—70 (число змінюється) більшовиків, які крім роботи в радгоспі, ходять по дооколишніх селах на грабунки.

Примітки

1. Хроніка за 17 січня 1940 року на сайті Інститут історії України НАН України
2. Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 323–324.
3. . history.org.ua. Архів оригіналу за 5 квітня 2013. Процитовано 1 березня 2013.
4. 1940 рік в історії. history.org.ua. Архів оригіналу за 5 грудня 2012. Процитовано 1 березня 2013.
5. . history.org.ua. Архів оригіналу за 29 жовтня 2013. Процитовано 1 березня 2013.
6. . history.org.ua. Архів оригіналу за 20 жовтня 2013. Процитовано 1 березня 2013.
7. Державний архів Львівської області. (PDF). archives.gov.ua. Архів оригіналу (PDF) за 28 жовтня 2018. Процитовано 8 березня 2013.