Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Григорій Миколайович Бєляєв (1843–1916) — луцький міський голова у 1881—1889 роках, член Державної думи II, III та IV скликань від Волинської губернії.
| Бєляєв Григорій Миколайович | |
 | |
| Народження: | 24 січня (5 лютого) 1843 |
|---|---|
| Смерть: | 10 (23) червня 1916 (73 роки) |
| Країна: |  Росія |
| Партія: | Всеросійский національный союз |
| Діти: | d |
| | |
Біографія
Православний. Навчався у Курській духовній семінарії, але курсу не скінчив.
Потім витримав іспит на звання вчителя арифметики та геометрії у повітовому училищі, слухав лекції на юридичному факультеті Харківського університету.
У 1863—1867 роках був учителем Льгівського повітового училища. У 1867 році був призначений виконуючим посаду світового посередника 3-ї ділянки Луцького повіту, в 1870 — переведений у 2-у ділянку, а в 1875 — в 1-у ділянку. У 1872—1875 роках виконував посаду Луцького повітового ватажка дворянства.
Землевласник Луцького повіту (1680 десятин, у тому числі придбаний маєток при селі Коршів), домовласник міста Києва (придбаний будинок із садибою вартістю 140 тисяч рублів).
У 1881-1889 роках обирався Луцьким міським головою. У 1890 був обраний дільничним мировим суддею, а в 1896—1905 роках був головою з'їзду мирових суддів округу. Декілька триріч був почесним мировим суддею Луцького судово-світового округу.
Крім того, був почесним народним учителем, почесним піклувальником заснованого ним у Коршеві однокласного народного училища (з 1875) та Луцької міської лікарні (з 1884), а також директором Луцького повітового тюремного відділення (з 1893).
В 1904 вийшов у відставку, дослужившись до чину дійсного статського радника (1903). Призначався, а після введення земства у Західному краї й обирався гласним Луцького повітового та Волинського губернського земства.
У своєму маєтку влаштував зразкове господарство. Був членом Бессарабської партії центру, а потім Всеросійського національного союзу. Входив до ревізійної комісії ВНС (1908—1916).
Депутат
У лютому 1907 був обраний членом II Державної думи від Волинської губернії. Входив до фракції «Союзу 17 жовтня» та групи правих і помірних. Виступав з аграрного питання: стверджував, що примусове відчуження приватновласницьких земель призведе до економічних втрат та соціальної кризи.
У жовтні 1907 р. обраний членом III Державної думи від Волинської губернії. Входив до фракції помірно-правих, з 3-ї сесії — до російської національної фракції. Був членом наступних комісій: розпорядчої, за запитами, сільськогосподарської та щодо заходів боротьби з пияцтвом.
У жовтні 1909 року брав участь у Західно-російському з'їзді, організованому Київським клубом російських націоналістів.
На виборах у IV Державну думу перебував як виборщик Луцького повіту від російського відділення з'їзду землевласників. 4 липня 1913 р. на додаткових виборах був обраний замість Г. Є. Рейна від з'їзду землевласників. Входив до фракції російських націоналістів та помірно-правих (ФНУП), після її розколу в серпні 1915 — до групи прихильників П. М. Балашова. Бував членом комісій: за запитами, розпорядчої, сільськогосподарської та продовольчої.
У роки Першої світової війни представляв Думу в Особливій нараді для обговорення та об'єднання заходів щодо продовольчої справи.
Помер 1916 року від запалення легень.
Родина
Був одружений, мав двох дітей, серед яких:
- Анатолій Григорович (1871—1934) — луцький повітовий ватажок дворянства, член Державної ради з виборів.
Нагороди
- Орден Святої Анни 3 ст. (1875)
- Орден Святого Станіслава 2 ст. (1885)
- Орден Святої Анни 2 ст. (1899)
- Медаль «На згадку царювання імператора Олександра III» (1896)
- Відзнака «за поземельний устрій державних селян» (1875)
Примітки
- Санькова С. М. Русская партия в России: образование и деятельность Всероссийского национального союза (1908—1917). — Орел, 2006. — СС. 50, 320, 321, 346.
Джерела
- Золота книга Російська імперія. — СПб. , 1908. — С. 100.
- 4-й скликання Державної думи: Художній фототип. альбом з портретами та біографіями. — СПб. : видання Н. Н. Ольшанського, 1913.
- Державна дума Російської імперії: 1906—1917. — М.: РОССПЕН, 2008.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Grigorij Mikolajovich Byelyayev 1843 1916 luckij miskij golova u 1881 1889 rokah chlen Derzhavnoyi dumi II III ta IV sklikan vid Volinskoyi guberniyi Byelyayev Grigorij Mikolajovich Narodzhennya 24 sichnya 5 lyutogo 1843 1843 02 05 Smert 10 23 chervnya 1916 1916 06 23 73 roki Krayina RosiyaPartiya Vserosijskij nacionalnyj soyuzDiti d Mediafajli b u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Byelyayev BiografiyaPravoslavnij Navchavsya u Kurskij duhovnij seminariyi ale kursu ne skinchiv Potim vitrimav ispit na zvannya vchitelya arifmetiki ta geometriyi u povitovomu uchilishi sluhav lekciyi na yuridichnomu fakulteti Harkivskogo universitetu U 1863 1867 rokah buv uchitelem Lgivskogo povitovogo uchilisha U 1867 roci buv priznachenij vikonuyuchim posadu svitovogo poserednika 3 yi dilyanki Luckogo povitu v 1870 perevedenij u 2 u dilyanku a v 1875 v 1 u dilyanku U 1872 1875 rokah vikonuvav posadu Luckogo povitovogo vatazhka dvoryanstva Zemlevlasnik Luckogo povitu 1680 desyatin u tomu chisli pridbanij mayetok pri seli Korshiv domovlasnik mista Kiyeva pridbanij budinok iz sadiboyu vartistyu 140 tisyach rubliv U 1881 1889 rokah obiravsya Luckim miskim golovoyu U 1890 buv obranij dilnichnim mirovim suddeyu a v 1896 1905 rokah buv golovoyu z yizdu mirovih suddiv okrugu Dekilka tririch buv pochesnim mirovim suddeyu Luckogo sudovo svitovogo okrugu Krim togo buv pochesnim narodnim uchitelem pochesnim pikluvalnikom zasnovanogo nim u Korshevi odnoklasnogo narodnogo uchilisha z 1875 ta Luckoyi miskoyi likarni z 1884 a takozh direktorom Luckogo povitovogo tyuremnogo viddilennya z 1893 V 1904 vijshov u vidstavku dosluzhivshis do chinu dijsnogo statskogo radnika 1903 Priznachavsya a pislya vvedennya zemstva u Zahidnomu krayi j obiravsya glasnim Luckogo povitovogo ta Volinskogo gubernskogo zemstva U svoyemu mayetku vlashtuvav zrazkove gospodarstvo Buv chlenom Bessarabskoyi partiyi centru a potim Vserosijskogo nacionalnogo soyuzu Vhodiv do revizijnoyi komisiyi VNS 1908 1916 Deputat U lyutomu 1907 buv obranij chlenom II Derzhavnoyi dumi vid Volinskoyi guberniyi Vhodiv do frakciyi Soyuzu 17 zhovtnya ta grupi pravih i pomirnih Vistupav z agrarnogo pitannya stverdzhuvav sho primusove vidchuzhennya privatnovlasnickih zemel prizvede do ekonomichnih vtrat ta socialnoyi krizi Deputati Derzhavnoyi dumi Rosijskoyi imperiyi III sklikannya vid Volinskoyi guberniyi Stoyat Klimenko T I Andrijchuk M S Nikityuk Ya S Danilyuk Ya G Gerasimenko Ye V Berezovskij P V sidyat Klopotovich V F Shulgin V V Byelyayev G M Volkonskij V V Kirilovich D F Baranovich D Ya Chleni II Derzhavnoyi dumi vid Volinskoyi guberniyi G M Byelyayev sidit drugij pravoruch U zhovtni 1907 r obranij chlenom III Derzhavnoyi dumi vid Volinskoyi guberniyi Vhodiv do frakciyi pomirno pravih z 3 yi sesiyi do rosijskoyi nacionalnoyi frakciyi Buv chlenom nastupnih komisij rozporyadchoyi za zapitami silskogospodarskoyi ta shodo zahodiv borotbi z piyactvom U zhovtni 1909 roku brav uchast u Zahidno rosijskomu z yizdi organizovanomu Kiyivskim klubom rosijskih nacionalistiv Na viborah u IV Derzhavnu dumu perebuvav yak viborshik Luckogo povitu vid rosijskogo viddilennya z yizdu zemlevlasnikiv 4 lipnya 1913 r na dodatkovih viborah buv obranij zamist G Ye Rejna vid z yizdu zemlevlasnikiv Vhodiv do frakciyi rosijskih nacionalistiv ta pomirno pravih FNUP pislya yiyi rozkolu v serpni 1915 do grupi prihilnikiv P M Balashova Buvav chlenom komisij za zapitami rozporyadchoyi silskogospodarskoyi ta prodovolchoyi U roki Pershoyi svitovoyi vijni predstavlyav Dumu v Osoblivij naradi dlya obgovorennya ta ob yednannya zahodiv shodo prodovolchoyi spravi Pomer 1916 roku vid zapalennya legen RodinaBuv odruzhenij mav dvoh ditej sered yakih Anatolij Grigorovich 1871 1934 luckij povitovij vatazhok dvoryanstva chlen Derzhavnoyi radi z viboriv NagorodiOrden Svyatoyi Anni 3 st 1875 Orden Svyatogo Stanislava 2 st 1885 Orden Svyatoyi Anni 2 st 1899 Medal Na zgadku caryuvannya imperatora Oleksandra III 1896 Vidznaka za pozemelnij ustrij derzhavnih selyan 1875 PrimitkiSankova S M Russkaya partiya v Rossii obrazovanie i deyatelnost Vserossijskogo nacionalnogo soyuza 1908 1917 Orel 2006 SS 50 320 321 346 DzherelaZolota kniga Rosijska imperiya SPb 1908 S 100 4 j sklikannya Derzhavnoyi dumi Hudozhnij fototip albom z portretami ta biografiyami SPb vidannya N N Olshanskogo 1913 Derzhavna duma Rosijskoyi imperiyi 1906 1917 M ROSSPEN 2008