Бюро де Ла Рів єр фр Bureau de La Rivière бл 1340 16 серпня 1400 Парижі французький політичний діяч камергер і радник ко

Бюро де Ла Рів'єр (фр. Bureau de La Rivière; бл. 1340 — 16 серпня 1400, Парижі) — французький політичний діяч, камергер і радник королів Карла V і Карла VI.

Бюро де Ла Рів'єр фр. Bureau de La Rivière


Народження:	14 століття
Смерть:	16 серпня 1400(1400-08-16)
Поховання:	Абатство Сен-Дені
Країна:	Королівство Франція
Батько:	^d^[1]
Мати:	^d^[1]
Шлюб:	^d
Діти:	^d^[1], ^d^[1] і ^d^[1]

Біографія

Син Жана II де Ла Рів'єра (пом. 1346/49) та Ізабо д'Ангеран (пом. 1363).

Представник роду, засновником якого вважається Жан, з 1171 перший сеньйор де Ла Рів'єр. Ще в юності, в 1358, познайомився з дофіном — майбутнім королем Карлом V, з яким був приблизно одного віку, став його другом і довіреною особою. Той, вступивши на престол, призначив його своїм камергером і радником. З 1365 — головний королівський камергер (змінив на цій посаді свого померлого брата Жана). 1376 року брав участь у мирних переговорах з англійцями.

У 1379 — один з воєначальників французької армії під час походу в Бретань.

За заповітом Карла V — член опікунської ради при малолітньому Карлі VI. Наприкінці 1380 через обвинувачення у зносинах з англійцями його відсторонили від справ дядьки короля — герцоги Людовик Анжуйський, Іоанн Беррійський і Філіп Бургундський. Проте за радника заступився конетабль Олів'є де Клісон, який завдячував Бюро де Ла Рів'єру своїм призначенням на посаду. За оповіддю середньовічного історика, на очах у всього двору він кинув рукавичку, і ніхто не наважився прийняти виклик.

З 1388 року, коли Карл VI позбавився опіки герцогів, Бюро де Ла Рів'єр став одним із «мармузетів», групи радників молодого короля, які фактично керували французькою державою. Однак 1392 року король збожеволів, і принци, дядьки короля, знову захопили владу. Бюро де Ла Рів'єра заарештували в своєму замку Оні, його володіння конфіскували. Утримували спочатку у Луврі, потім у Бастилії.

1394 року, в період тимчасового просвітління розуму, король зажадав до себе свого міністра. Дізнавшись, що того ув'язнено, Карл VI наказав звільнити Бюро де Ла Рів'єра (що й зроблено 31 січня) та повернути йому конфісковане майно. Однак король, для його ж безпеки, заборонив йому жити в столиці, і Бюро де Ла Рів'єр виїхав у свій замок Тур-дю-Пен у Дофіне. Потім йому дозволили повернутися.

Помер 16 серпня 1400 року в Парижі. Відповідно до волі короля Карла V похований у базиліці Сен-Дені біля його ніг разом із Бертраном Дюгекленом та ^[fr].

Володіння

13 червня 1366 року отримав від короля сеньйорію Сезі (Césy) в Бургундії. 20 жовтня 1370 року купив у Перронелли, дружини Клемана Руо на прізвисько Трістан, сеньйорії Сен-Моріс-ан-Тізуайль і Корвол-д'Амбернар. 8 липня 1377 року купив у ^[ru] сеньйорії Марсі й Нанне.

Сім'я

Дружина (весілля 8 березня 1360 року) — Маргарита д'Оно (бл. 1346—1418), дама д'Оно і де Рошфор (купила сеньйорію Рошфор 1380 року в Ізабелли де Русі, дочки ^[ru]). Діти:

Ізабелла, дружина сеньйора де Сен-Врена;
Шарль (пом. 1432), граф де Даммартен (1400—1402, за правами дружини), сеньйор де Ла Рів'єр, Воно, Рошфор, Кресі, Мондубло і Сесі, радник короля Карла VI;
Жанна, дама д'Єр, дружина адмірала ^[fr];
Жак (пом. 1413), сеньйор Шассі та Оно, камергер Людовика I Орлеанського.
П'єрета, дружина Гі VI де Ла Рош-Гюйона.

Примітки

Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
d:Track:Q19847329d:Track:Q19847326
Vaughan, Richard (2009). . Boydell Press. с. 12. ISBN . Архів оригіналу за 28 січня 2022. Процитовано 28 січня 2022.
Ségolène de Dainville-Barbiche, Société de l'histoire de France (1992). . Librairie Droz. с. 50. ISBN . Архів оригіналу за 28 січня 2022. Процитовано 28 січня 2022.
Adams, Tracy (2010). . JHUP. с. 9. ISBN . Архів оригіналу за 28 січня 2022. Процитовано 28 січня 2022.
Hare, Augustus John Cuthbert (1859). . G. Routledge. с. 165. OCLC 1990492. Архів оригіналу за 28 січня 2022. Процитовано 28 січня 2022.

Джерела

https://www.britannica.com/biography/Bureau-de-la-Riviere [ 28 січня 2022 у Wayback Machine.]
Françoise Autrand, Charles VI: la folie du roi, Paris, Fayard, 1986
Philippe Le Bas. Famille de la Rivière. Dans France: Dictionnaire Encyclopédique, Volume 10, 1848. pp. 64-65.
http://thierryhelene.bianco.free.fr/drupal/?q=node/180 [ 28 січня 2022 у Wayback Machine.]
LEFEBVRE (Armand). Nouvelle note sur Bureau de la Rivière et sa famille. Paris, impr. P. Dupont, 1895. In — 8 ° , 16 p .

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q35127_citetype_Q7094076_citetype_Q33270056"_data-entity-id="Q19847326"><i_class="wef_low_priority_links">[[:en:Leo_van_de_Pas|Pas&nbsp;L.&nbsp;v.]]</i>_Genealogics.org<span_class="wef_low_priority_links">_—_2003.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q19847329]][[d:Track:Q19847326]]</div>-1] Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
d:Track:Q19847329d:Track:Q19847326

[Vaughan-2] Vaughan, Richard (2009). . Boydell Press. с. 12. ISBN . Архів оригіналу за 28 січня 2022. Процитовано 28 січня 2022.

[Dainville-Barbiche-3] Ségolène de Dainville-Barbiche, Société de l'histoire de France (1992). . Librairie Droz. с. 50. ISBN . Архів оригіналу за 28 січня 2022. Процитовано 28 січня 2022.

[Adams-4] Adams, Tracy (2010). . JHUP. с. 9. ISBN . Архів оригіналу за 28 січня 2022. Процитовано 28 січня 2022.

[Hare-5] Hare, Augustus John Cuthbert (1859). . G. Routledge. с. 165. OCLC 1990492. Архів оригіналу за 28 січня 2022. Процитовано 28 січня 2022.

[1]