Буюк Джамі (болг. Буюк джамия, тур. Büyük Camii «велика мечеть») — колишня мечеть у місті Софії, столиці Болгарії. Яскрава пам'ятка ісламської архітектури в місті доби панування Османської імперії.
Буюк Джамі | |
---|---|
Фасад. Нині в приміщенні софійської мечеті Буюк Джамі міститься Національний археологічний музей | |
42°41′46″ пн. ш. 23°19′28″ сх. д. / 42.69633056002777494° пн. ш. 23.32456389002777897° сх. д.Координати: 42°41′46″ пн. ш. 23°19′28″ сх. д. / 42.69633056002777494° пн. ш. 23.32456389002777897° сх. д. | |
Країна | Болгарія |
Розташування | d |
Тип | мечеть і пам'ятка історії |
Стиль | Османська архітектура |
Дата заснування | 1494 |
Буюк Джамі Буюк Джамі (Болгарія) | |
Медіафайли у Вікісховищі |
З історії будівлі
Згідно з джерелами, першою назвою мечеті було мечеть Ходжі Махмуд-паші (болг. Коджа Махмуд паша джамия) або Мечеть великого Махмуд-паші (болг. Джамията на великия Махмуд паша).
Будівництво храму було розпочато за правління великого візира Махмуд-паші у 1451 році і завершено через 20 років після його смерті в 1494 році.
Поблизу мечеті розташовані й інші будівлі: ханські покої, медресе, водосховище і чешма (фонтан). Квартал навколо мечеті названий на її честь, однак вулиця має назву Леге, хоча до звільнення від турків звалася також на честь мечеті (болг. Буюк джамиси сокаги).
Під час російсько-турецької війни (1877—1878) мечеть перетворили на шпиталь. Згодом тут містилась бібліотека, музей і друкарня, а від 1892 року в приміщенні розташовується центральний корпус .
Джерела та посилання
- Архітектура Болгарії в кн. Вечерський В. В. Курс історії архітектури країн Східної Європи., К.: АртЕк, 2007, стор. 15
- (болг.)
- Старі фотографії вулиці Леге та Великої софійської мечеті [ 5 лютого 2010 у Wayback Machine.] на www.stara-sofia.com («Стара Софія») [ 7 лютого 2010 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Buyuk Dzhami bolg Buyuk dzhamiya tur Buyuk Camii velika mechet kolishnya mechet u misti Sofiyi stolici Bolgariyi Yaskrava pam yatka islamskoyi arhitekturi v misti dobi panuvannya Osmanskoyi imperiyi Buyuk DzhamiFasad Nini v primishenni sofijskoyi mecheti Buyuk Dzhami mistitsya Nacionalnij arheologichnij muzej Fasad Nini v primishenni sofijskoyi mecheti Buyuk Dzhami mistitsya Nacionalnij arheologichnij muzej42 41 46 pn sh 23 19 28 sh d 42 69633056002777494 pn sh 23 32456389002777897 sh d 42 69633056002777494 23 32456389002777897 Koordinati 42 41 46 pn sh 23 19 28 sh d 42 69633056002777494 pn sh 23 32456389002777897 sh d 42 69633056002777494 23 32456389002777897Krayina BolgariyaRoztashuvannyadTipmechet i pam yatka istoriyiStilOsmanska arhitekturaData zasnuvannya1494Buyuk DzhamiBuyuk Dzhami Bolgariya Mediafajli u VikishovishiZ istoriyi budivliBuyuk Dzhami 1920 rik Zgidno z dzherelami pershoyu nazvoyu mecheti bulo mechet Hodzhi Mahmud pashi bolg Kodzha Mahmud pasha dzhamiya abo Mechet velikogo Mahmud pashi bolg Dzhamiyata na velikiya Mahmud pasha Budivnictvo hramu bulo rozpochato za pravlinnya velikogo vizira Mahmud pashi u 1451 roci i zaversheno cherez 20 rokiv pislya jogo smerti v 1494 roci Poblizu mecheti roztashovani j inshi budivli hanski pokoyi medrese vodoshovishe i cheshma fontan Kvartal navkolo mecheti nazvanij na yiyi chest odnak vulicya maye nazvu Lege hocha do zvilnennya vid turkiv zvalasya takozh na chest mecheti bolg Buyuk dzhamisi sokagi Pid chas rosijsko tureckoyi vijni 1877 1878 mechet peretvorili na shpital Zgodom tut mistilas biblioteka muzej i drukarnya a vid 1892 roku v primishenni roztashovuyetsya centralnij korpus Dzherela ta posilannyaArhitektura Bolgariyi v kn Vecherskij V V Kurs istoriyi arhitekturi krayin Shidnoyi Yevropi K ArtEk 2007 stor 15 bolg Stari fotografiyi vulici Lege ta Velikoyi sofijskoyi mecheti 5 lyutogo 2010 u Wayback Machine na www stara sofia com Stara Sofiya 7 lyutogo 2010 u Wayback Machine