Сергій Михайлович Бушев (19 липня 1900, Самара — 11 листопада 1969, Куйбишев) — радянський військовий діяч, Генерал-майор. Голова Центрального комітету ТСОАВІАХІМ Української РСР.
Сергій Михайлович Бушев | |
---|---|
Народження | 19 липня 1900 Самара |
Смерть | 11 листопада 1969 (69 років) Самара |
Країна | СРСР |
Приналежність | Радянська армія |
Освіта | Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації |
Партія | КПРС |
Звання | Генерал-майор |
Командування | голова ЦК ДТСААФ України |
Війни / битви | Друга світова війна |
Нагороди |
Біографія
Народився 19 липня 1900 року в Самарі. У листопаді 1918 вступив до лав РСЧА. Служив червоноармійцем в 1-му Самарському радянському робітничому полку, після чого брав участь у бойових діях на Південному і Кавказькому фронтах проти військ під командуванням генерала Антона Денікіна.
У квітні 1919 був направлений на навчання на 33-ті Самарські піхотні командні курси, в складі яких в червні-серпні 1920 брав участь у придушенні антирадянського повстання під керівництвом А. П. Сапожкова в Самарській губернії. Після закінчення курсів у серпні 1920 року був направлений в Астрахань в 1-шу Східну бригаду курсантів. У лютому 1921 курсантом і командиром відділення 5-го стрілецького полку цієї бригади на Кавказькому фронті брав участь в ході війни з Грузією.
У грудні 1922 був направлений на навчання на 10-ті Бакинські повторні курси начскладу РСЧА, після закінчення яких з липня 1923 року командував взводом і ротою в 21-й командний піхотній школі, а з серпня 1925 року командував взводом полкової школи 6-го стрілецького полку (, ).
З травня 1926 року служив у 5-му Кавказькому стрілецькому полку (, ) на посадах командира взводу полкової школи, командира стрілецького взводу і роти, тимчасово виконувача обов'язків командира батальйону, помічника начальника штабу полку і начальника штабу батальйону. У 1925 році закінчив курси фізпідготовки комскладу.
У вересні 1923 брав участь в ході придушення антирадянських виступів в Душеті, з серпня по вересень 1926 — в операції з роззброєння бандформувань в Дагестані, а з травня по червень 1930 року — в ліквідації бандитизму в Нагірному Карабасі.
У грудні 1931 році був призначений на посаду помічника начальника 1-го відділення штабу 2-ї Кавказької стрілецької дивізії, а в січні 1933 направлений на навчання на курси удосконалення начальницького складу при Розвідувальному управлінні Генштабу, після закінчення яких у листопаді того ж року був призначений на посаду начальника 2-ї частини штабу 2-ї Кавказької стрілецької дивізії.
У листопаді 1937 направлений на навчання на курси удосконалення комскладу «Постріл», проте вже в січні 1938 був направлений в урядову відрядження в Іспанію, де брав участь у ході громадянської війни. Після повернення з лютого 1939 виконував обов'язки помічника командира по стройовій частині.
З серпня 1939 по серпень 1941 року очолював Центральний комітет ТСОАВІАХІМ Української РСР.
Друга світова війна
З початком війни командир , що знаходилася на формуванні в Астрахані (Північно-Кавказький військовий округ), а потім була включена до складу 57-й резервної армії, після чого в листопаді дивізія була відправлена на Південний фронт. У січні 1942 року дивізія у складі 6-й армії фронту взяла участь у ході Барвінково-Лозівської операції, під час якої діяла невдало, внаслідок чого наказом командувача 6-ю армією від 3 лютого полковник Сергій Михайлович Бушев був відсторонений від посади, після чого був призначений виконуючим обов'язків заступника командира .
У березні 1942 року був призначений на посаду командира 211-ї окремої курсантської стрілецької бригади, а в квітні — на посаду командира , яка перебувала на формуванні в Сталінградському військовому окрузі. У середині липня бригада під командуванням Бушева була передислокована в район міста Розсош, де була включена до складу Південного фронту, після чого вела бойові дії на річці Сіверський Донець, забезпечуючи відхід армій фронту, потім відступала з боями на південний схід в напрямку міст Ростов-на-Дону і Моздок. У серпні в районі Моздока 23-тя винищувальна бригада пішла на доукомплектування інших частин 9-й армії, а Бушев був призначений на посаду командира , яка протягом серпня-жовтня у складі (9-та армія, Північна група Закавказького фронту) вела в ході Моздок-Малгобецької оборонної операції важкі бойові дії на Моздок-Малгобецькому напрямку.
У листопаді 1942 року призначений на посаду командира 176-ї стрілецької дивізії, яка у складі 18-ї армії брала участь у бойових діях під час Новоросійсько-Таманської наступальної операції, а також у звільненні Новоросійська і Таманського півострова. За відвагу в цій операції дивізія була перетворена в , а Сергій Михайлович Бушев нагороджений орденом Кутузова 2 ступеня. У листопаді 1943 року дивізія була передислокована в район Києва, де незабаром взяла участь у Житомирсько-Бердичівській наступальній операції, а також у визволенні міст Коростишів і Житомир, за що отримала почесне найменування «Житомирська» і була нагороджена орденом Червоного Прапора. Незабаром, в 1944, дивізія брала участь в ході до Проскурівсько-Чернівецької наступальної операції.
С 7 по 14 червня 1944 рр. — виконував обов'язки командира , а 25 червня 1944 року був призначений на посаду командира , який успішно діяв під час Львівсько-Сандомирської наступальної операції, а також у звільненні українських міст Львів, Миколаїв та інших населених пунктів. За відвагу при звільненні міста Львів корпус отримав почесне найменування «Львівський», а Бушев був нагороджений орденом Суворова 2 ступеня. З вересня 1944 по лютий 1945 командував корпусом під час визволення міст Кросно і Ясло, а також в Західно-Карпатської наступальної операції, в результаті чого пройшов з боями понад 100 кілометрів і звільнив до 200 населених пунктів, в тому числі польські міста Новий Сонч, Вадовиці і Бельсько-Бяла. Особливу роль корпус зіграв при прориві сильно укріпленої оборони противника в районі Кшіжовіце, Бзе, Гурни, чим забезпечив допомогу і (38-ма армія) під час визволення міст Жори і .
За відвагу та героїзм в боях за звільнення Польщі і Чехословаччини 52-й стрілецький корпус під командуванням Бушева був нагороджений орденом Червоного Прапора.
У повоєнний час
У березні 1946 року направлений на навчання на Вищі академічні курси при Вищої військової академії ім. К. Є. Ворошилова, після закінчення яких у березні 1947 року призначений на посаду начальника відділу бойової та фізичної підготовки Уральського військового округу, в серпні 1949 року — на посаду командира 119-го гірськострілецької корпусу (Туркестанський військовий округ), в лютому 1951 — на посаду заступника командувача військами , з грудня 1954 — на посаду начальника військової кафедри Казанського ветеринарного інституту.
З жовтня 1956 року у відставці. Помер 11 листопада 1969 року в місті Куйбишев.
Нагороди та відзнаки
- Орден Леніна;
- Чотири ордена Червоного Прапора;
- Орден Богдана Хмельницького 1 ст.;
- Орден Суворова 2 ст.;
- Орден Кутузова 2 ст.;
- Орден Вітчизняної війни 1 ст.;
Посилання
- Nekropole [ 14 березня 2016 у Wayback Machine.]
- СЕРГІЙ МИХАЙЛОВИЧ БУШЕВ: БІОГРАФІЯ
- Коллектив авторов. Великая Отечественная: Комкоры. Военный биографический словарь / Под общей редакцией М. Г. Вожакина. — М.; Жуковский: Кучково поле, 2006. — Т. 1. — С. 105—107. —
- E.J.Nalepa — «Oficerowie Armii Radzieckiej w Wojsku Polskim w latach 1943—1968», Wyd. WIH, Warszawa, 1995 r.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sergij Mihajlovich Bushev 19 lipnya 1900 Samara 11 listopada 1969 Kujbishev radyanskij vijskovij diyach General major Golova Centralnogo komitetu TSOAVIAHIM Ukrayinskoyi RSR Sergij Mihajlovich BushevNarodzhennya19 lipnya 1900 1900 07 19 SamaraSmert11 listopada 1969 1969 11 11 69 rokiv SamaraKrayina SRSRPrinalezhnist Radyanska armiyaOsvitaVijskova akademiya Generalnogo shtabu Zbrojnih Sil Rosijskoyi FederaciyiPartiyaKPRSZvannya General majorKomanduvannyagolova CK DTSAAF UkrayiniVijni bitviDruga svitova vijnaNagorodiBiografiyaNarodivsya 19 lipnya 1900 roku v Samari U listopadi 1918 vstupiv do lav RSChA Sluzhiv chervonoarmijcem v 1 mu Samarskomu radyanskomu robitnichomu polku pislya chogo brav uchast u bojovih diyah na Pivdennomu i Kavkazkomu frontah proti vijsk pid komanduvannyam generala Antona Denikina U kvitni 1919 buv napravlenij na navchannya na 33 ti Samarski pihotni komandni kursi v skladi yakih v chervni serpni 1920 brav uchast u pridushenni antiradyanskogo povstannya pid kerivnictvom A P Sapozhkova v Samarskij guberniyi Pislya zakinchennya kursiv u serpni 1920 roku buv napravlenij v Astrahan v 1 shu Shidnu brigadu kursantiv U lyutomu 1921 kursantom i komandirom viddilennya 5 go strileckogo polku ciyeyi brigadi na Kavkazkomu fronti brav uchast v hodi vijni z Gruziyeyu U grudni 1922 buv napravlenij na navchannya na 10 ti Bakinski povtorni kursi nachskladu RSChA pislya zakinchennya yakih z lipnya 1923 roku komanduvav vzvodom i rotoyu v 21 j komandnij pihotnij shkoli a z serpnya 1925 roku komanduvav vzvodom polkovoyi shkoli 6 go strileckogo polku Z travnya 1926 roku sluzhiv u 5 mu Kavkazkomu strileckomu polku na posadah komandira vzvodu polkovoyi shkoli komandira strileckogo vzvodu i roti timchasovo vikonuvacha obov yazkiv komandira bataljonu pomichnika nachalnika shtabu polku i nachalnika shtabu bataljonu U 1925 roci zakinchiv kursi fizpidgotovki komskladu U veresni 1923 brav uchast v hodi pridushennya antiradyanskih vistupiv v Dusheti z serpnya po veresen 1926 v operaciyi z rozzbroyennya bandformuvan v Dagestani a z travnya po cherven 1930 roku v likvidaciyi banditizmu v Nagirnomu Karabasi U grudni 1931 roci buv priznachenij na posadu pomichnika nachalnika 1 go viddilennya shtabu 2 yi Kavkazkoyi strileckoyi diviziyi a v sichni 1933 napravlenij na navchannya na kursi udoskonalennya nachalnickogo skladu pri Rozviduvalnomu upravlinni Genshtabu pislya zakinchennya yakih u listopadi togo zh roku buv priznachenij na posadu nachalnika 2 yi chastini shtabu 2 yi Kavkazkoyi strileckoyi diviziyi U listopadi 1937 napravlenij na navchannya na kursi udoskonalennya komskladu Postril prote vzhe v sichni 1938 buv napravlenij v uryadovu vidryadzhennya v Ispaniyu de brav uchast u hodi gromadyanskoyi vijni Pislya povernennya z lyutogo 1939 vikonuvav obov yazki pomichnika komandira po strojovij chastini Z serpnya 1939 po serpen 1941 roku ocholyuvav Centralnij komitet TSOAVIAHIM Ukrayinskoyi RSR Druga svitova vijnaZ pochatkom vijni komandir sho znahodilasya na formuvanni v Astrahani Pivnichno Kavkazkij vijskovij okrug a potim bula vklyuchena do skladu 57 j rezervnoyi armiyi pislya chogo v listopadi diviziya bula vidpravlena na Pivdennij front U sichni 1942 roku diviziya u skladi 6 j armiyi frontu vzyala uchast u hodi Barvinkovo Lozivskoyi operaciyi pid chas yakoyi diyala nevdalo vnaslidok chogo nakazom komanduvacha 6 yu armiyeyu vid 3 lyutogo polkovnik Sergij Mihajlovich Bushev buv vidstoronenij vid posadi pislya chogo buv priznachenij vikonuyuchim obov yazkiv zastupnika komandira U berezni 1942 roku buv priznachenij na posadu komandira 211 yi okremoyi kursantskoyi strileckoyi brigadi a v kvitni na posadu komandira yaka perebuvala na formuvanni v Stalingradskomu vijskovomu okruzi U seredini lipnya brigada pid komanduvannyam Busheva bula peredislokovana v rajon mista Rozsosh de bula vklyuchena do skladu Pivdennogo frontu pislya chogo vela bojovi diyi na richci Siverskij Donec zabezpechuyuchi vidhid armij frontu potim vidstupala z boyami na pivdennij shid v napryamku mist Rostov na Donu i Mozdok U serpni v rajoni Mozdoka 23 tya vinishuvalna brigada pishla na doukomplektuvannya inshih chastin 9 j armiyi a Bushev buv priznachenij na posadu komandira yaka protyagom serpnya zhovtnya u skladi 9 ta armiya Pivnichna grupa Zakavkazkogo frontu vela v hodi Mozdok Malgobeckoyi oboronnoyi operaciyi vazhki bojovi diyi na Mozdok Malgobeckomu napryamku U listopadi 1942 roku priznachenij na posadu komandira 176 yi strileckoyi diviziyi yaka u skladi 18 yi armiyi brala uchast u bojovih diyah pid chas Novorosijsko Tamanskoyi nastupalnoyi operaciyi a takozh u zvilnenni Novorosijska i Tamanskogo pivostrova Za vidvagu v cij operaciyi diviziya bula peretvorena v a Sergij Mihajlovich Bushev nagorodzhenij ordenom Kutuzova 2 stupenya U listopadi 1943 roku diviziya bula peredislokovana v rajon Kiyeva de nezabarom vzyala uchast u Zhitomirsko Berdichivskij nastupalnij operaciyi a takozh u vizvolenni mist Korostishiv i Zhitomir za sho otrimala pochesne najmenuvannya Zhitomirska i bula nagorodzhena ordenom Chervonogo Prapora Nezabarom v 1944 diviziya brala uchast v hodi do Proskurivsko Cherniveckoyi nastupalnoyi operaciyi S 7 po 14 chervnya 1944 rr vikonuvav obov yazki komandira a 25 chervnya 1944 roku buv priznachenij na posadu komandira yakij uspishno diyav pid chas Lvivsko Sandomirskoyi nastupalnoyi operaciyi a takozh u zvilnenni ukrayinskih mist Lviv Mikolayiv ta inshih naselenih punktiv Za vidvagu pri zvilnenni mista Lviv korpus otrimav pochesne najmenuvannya Lvivskij a Bushev buv nagorodzhenij ordenom Suvorova 2 stupenya Z veresnya 1944 po lyutij 1945 komanduvav korpusom pid chas vizvolennya mist Krosno i Yaslo a takozh v Zahidno Karpatskoyi nastupalnoyi operaciyi v rezultati chogo projshov z boyami ponad 100 kilometriv i zvilniv do 200 naselenih punktiv v tomu chisli polski mista Novij Sonch Vadovici i Belsko Byala Osoblivu rol korpus zigrav pri prorivi silno ukriplenoyi oboroni protivnika v rajoni Kshizhovice Bze Gurni chim zabezpechiv dopomogu i 38 ma armiya pid chas vizvolennya mist Zhori i Za vidvagu ta geroyizm v boyah za zvilnennya Polshi i Chehoslovachchini 52 j strileckij korpus pid komanduvannyam Busheva buv nagorodzhenij ordenom Chervonogo Prapora U povoyennij chasU berezni 1946 roku napravlenij na navchannya na Vishi akademichni kursi pri Vishoyi vijskovoyi akademiyi im K Ye Voroshilova pislya zakinchennya yakih u berezni 1947 roku priznachenij na posadu nachalnika viddilu bojovoyi ta fizichnoyi pidgotovki Uralskogo vijskovogo okrugu v serpni 1949 roku na posadu komandira 119 go girskostrileckoyi korpusu Turkestanskij vijskovij okrug v lyutomu 1951 na posadu zastupnika komanduvacha vijskami z grudnya 1954 na posadu nachalnika vijskovoyi kafedri Kazanskogo veterinarnogo institutu Z zhovtnya 1956 roku u vidstavci Pomer 11 listopada 1969 roku v misti Kujbishev Nagorodi ta vidznakiOrden Lenina Chotiri ordena Chervonogo Prapora Orden Bogdana Hmelnickogo 1 st Orden Suvorova 2 st Orden Kutuzova 2 st Orden Vitchiznyanoyi vijni 1 st PosilannyaNekropole 14 bereznya 2016 u Wayback Machine SERGIJ MIHAJLOVICh BUShEV BIOGRAFIYa Kollektiv avtorov Velikaya Otechestvennaya Komkory Voennyj biograficheskij slovar Pod obshej redakciej M G Vozhakina M Zhukovskij Kuchkovo pole 2006 T 1 S 105 107 ISBN 5 901679 08 3 E J Nalepa Oficerowie Armii Radzieckiej w Wojsku Polskim w latach 1943 1968 Wyd WIH Warszawa 1995 r