Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Бучек Порфирій Андрійович (9 лютого 1892 — †?) — полковник армії УНР.
| Порфирій Андрійович Бучек | |||
|---|---|---|---|
 Капітан Полковник | |||
 | |||
| Загальна інформація | |||
| Народження | 9 лютого 1892 | ||
| Смерть | 27 травня 1938 (46 років) м. Хабаровськ | ||
| Військова служба | |||
| Приналежність |  УНР | ||
| Війни / битви | Перша світова війна Українсько-радянська війна | ||
| Командування | |||
| командир 11-го пішого Волинського полку | |||
| Нагороди та відзнаки | |||
| |||
Життєпис
Походив з селян Ізюмського повіту Харківської губернії. Закінчив Ізюмське реальне училище, (1913), служив у 6-му стрілецькому полку, з яким брав участь у Першій світовій війні. 21 вересня 1914 р. був поранений кулею у груди. Нагороджений всіма орденами до Святого Володимира IV ступеня з мечами та биндою та орденом Святого Георгія IV ступеня (1 червня 1915). Останнє звання у російській армії — капітан.
З 7 грудня 1917 р. — командир куреня 121-го Українського пішого полку (колишнього Пензенського). З 10 лютого 1918 р. — помічник начальника персональної частини 1-го Українського центрального етапу. З 18 березня 1918 р. — курсант Інструкторської школи старшин військ Центральної Ради. З 11 квітня 1918 р. — курсовий старшина Одеської Інструкторської школи старшин.
З 19 червня 1918 р. — командир сотні 15-го пішого Одеського полку Армії Української Держави, був підвищений до звання військового старшини. З 2 лютого 1919 р. — штаб-старшина для доручень штабу 3-го Херсонського корпусу Дієвої армії УНР. З 1 лютого 1919 р. — командир 1-го Навчального куреня 3-го Херсонського корпусу Дієвої армії УНР.
З 27 червня 1919 р. — помічник командира 10-го Сірожупанного полку, до складу якого було влито 1-й Навчальний курінь. З 5 липня 1919 р. до 22 жовтня 1919 р. — командир 11-го пішого Волинського полку Дієвої армії УНР, який 27 липня 1919 р. був перейменований на 11-й піший Сірожупанний полк. З 4 листопада 1919 р. — начальник 1-го відділу навчання військ Головного управління Генерального штабу УНР. З 19 квітня 1920 р. — помічник начальника відділу статутів та навчання військ Генерального штабу УНР. З 3 липня 1920 р. — начальник канцелярії Генерального штабу УНР.
5 грудня 1923 р. після амністії повернувся в Україну. Жив у Ізюмі. З 1926 р. працював у Сільгоспсоюзі у Полтаві.
Розстріляний 27 травня 1938 року в Хабаровську.
Посмертно реабілітований 1989 року.
Джерела
- Тинченко Я. Ю. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921). Книга I. — К. : Темпора, 2007. — .
- Бучек(рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Buchek Porfirij Andrijovich 9 lyutogo 1892 polkovnik armiyi UNR Porfirij Andrijovich Buchek Kapitan PolkovnikZagalna informaciyaNarodzhennya9 lyutogo 1892 1892 02 09 Smert27 travnya 1938 1938 05 27 46 rokiv m HabarovskVijskova sluzhbaPrinalezhnist UNRVijni bitviPersha svitova vijna Ukrayinsko radyanska vijnaKomanduvannyakomandir 11 go pishogo Volinskogo polkuNagorodi ta vidznakiOrden Svyatogo Georgiya Orden Svyatogo Volodimira 4 stupenyaZhittyepisPohodiv z selyan Izyumskogo povitu Harkivskoyi guberniyi Zakinchiv Izyumske realne uchilishe 1913 sluzhiv u 6 mu strileckomu polku z yakim brav uchast u Pershij svitovij vijni 21 veresnya 1914 r buv poranenij kuleyu u grudi Nagorodzhenij vsima ordenami do Svyatogo Volodimira IV stupenya z mechami ta bindoyu ta ordenom Svyatogo Georgiya IV stupenya 1 chervnya 1915 Ostannye zvannya u rosijskij armiyi kapitan Z 7 grudnya 1917 r komandir kurenya 121 go Ukrayinskogo pishogo polku kolishnogo Penzenskogo Z 10 lyutogo 1918 r pomichnik nachalnika personalnoyi chastini 1 go Ukrayinskogo centralnogo etapu Z 18 bereznya 1918 r kursant Instruktorskoyi shkoli starshin vijsk Centralnoyi Radi Z 11 kvitnya 1918 r kursovij starshina Odeskoyi Instruktorskoyi shkoli starshin Z 19 chervnya 1918 r komandir sotni 15 go pishogo Odeskogo polku Armiyi Ukrayinskoyi Derzhavi buv pidvishenij do zvannya vijskovogo starshini Z 2 lyutogo 1919 r shtab starshina dlya doruchen shtabu 3 go Hersonskogo korpusu Diyevoyi armiyi UNR Z 1 lyutogo 1919 r komandir 1 go Navchalnogo kurenya 3 go Hersonskogo korpusu Diyevoyi armiyi UNR Z 27 chervnya 1919 r pomichnik komandira 10 go Sirozhupannogo polku do skladu yakogo bulo vlito 1 j Navchalnij kurin Z 5 lipnya 1919 r do 22 zhovtnya 1919 r komandir 11 go pishogo Volinskogo polku Diyevoyi armiyi UNR yakij 27 lipnya 1919 r buv perejmenovanij na 11 j pishij Sirozhupannij polk Z 4 listopada 1919 r nachalnik 1 go viddilu navchannya vijsk Golovnogo upravlinnya Generalnogo shtabu UNR Z 19 kvitnya 1920 r pomichnik nachalnika viddilu statutiv ta navchannya vijsk Generalnogo shtabu UNR Z 3 lipnya 1920 r nachalnik kancelyariyi Generalnogo shtabu UNR 5 grudnya 1923 r pislya amnistiyi povernuvsya v Ukrayinu Zhiv u Izyumi Z 1926 r pracyuvav u Silgospsoyuzi u Poltavi Rozstrilyanij 27 travnya 1938 roku v Habarovsku Posmertno reabilitovanij 1989 roku DzherelaTinchenko Ya Yu Oficerskij korpus Armiyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki 1917 1921 Kniga I K Tempora 2007 ISBN 966 8201 26 4 Buchek ros