Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| місто | ||||
|---|---|---|---|---|
| Бухово болг. Бухово | ||||
 | ||||
| Країна |  Болгарія | |||
| Область | Міська область Софія | |||
| Община | ||||
| Кметство | Бухово | |||
| Код ЕКАТТЕ | 07140 | |||
| Поштовий індекс | 1830 | |||
| Телефонний код | 02994 | |||
| H G O | ||||
| Висота | 689 | |||
| Населення | 2744 (2011) | |||
| Відстань | ||||
| До обласного центру | ||||
| фізична | 21 км | |||
| До Софії | ||||
| фізична | 21 км | |||
| Розташування | ||||
  Бухово Бухово (Болгарія) | ||||
| Мапа | ||||
 Бухово у Вікісховищі | ||||
Бу́хово (болг. Бухово) — місто в Міській області Софія Болгарії. Входить до складу общини . Бухово знаходиться на 7,6 км на схід від центру Креміковців та на 8 та 11,5 км на північ від Горішнього Богрова та Долішнього Богрова відповідно.
Походження назви
Назва міста має турецьке походження: "Бу-хава" і означає приємне, чисте повітря.
Згідно з іншою теорією, назва Бухово походить від «бух» («бухал» — «сова»).
Географія
Бухово розташоване за 20 км на північний схід від центру Софії та розташоване на південних схилах гори Мургаш, Стара-Планіна.
В доісторичний період — середній та пізній неоліт Бухово знаходилося за 1,5 км на схід від свого теперішнього місця. Залишились докази попередніх мешканців (керамічні залишки, молотки, сокири та шила), за допомогою яких датується ця подія. На той час населений пункт називався «Урсул».
Під час вторгнення Риму в 29 р. до н. поселення складалося з сердів. Вони були волелюбними та войовничими та чинили тривалий опір римлянам.
Згодом ці землі увійшли до складу Візантії у 3 столітті за імператора Костянтина I Великого. Залишки тринефної церкви кінця IV - початку V століття, однієї з найбільших пізньоантичних церков, знайдені у дворі сьогоднішнього Монастиря Св. Марії Магдалини однієї з найбільших пізньоантичних церковних споруд у країні довжиною 41 метр.
У 6 столітті та 7 століття південні слов’яни вони оселилися в цьому районі. У 809 вони приєднали територію Бухова до Першої Болгарської імперії. Це відбулося при хані Крумі. Фортеця Градиште, розташована на північ від міста, збереглася з того часу.
Після періоду затишшя Бухово згадується в документах від початку XV століття в османські часи, лише як обліковий запис в описі володінь. На той час були побудовані монастирі «Св. Марії Магдалини» та « Св. Архангела Михаїла», в яких розвивалася духовна та культурна діяльність.
У 1928 збудована церква «Св. Миколая”.
Село було оголошене містом декретом 1942 Державної Ради Народної Республіки Болгарія від 4 вересня 1974 (Оприлюднений СГ, випуск 72 від 17 вересня 1974 р.).
Щоб нагадувати, що це було село, «Сільський фонтан» залишився «селом». Мешканці миють килими і приходять налити води, як це було колись.
Видобуток урану
У 1938 за допомогою Німеччини було розроблене родовище уран.
Вкрай бідне населення Бухова в минулому ледве заробляло на життя для своїх багатодітних сімей на досить бідній ріллі. Після закінчення Другої світової війни, з розвитком гірничодобувної промисловості, жителі поступово заможніли. На зміну колишнім скотарству приходять видобуток та металургія.
Після закінчення війни совєцько-болгарська гірнича компанія розробляла родовище до 1956, коли була створена Болгарська компанія з рідкісних металів. Вона експлуатувала родовище до 1992, коли видобуток припинився.
117 ЗОШ «Св. Св. Кирила і Мефодія»
117 ЗОШ “Св. Св. Кирила та Мефодія» — загальноосвітня школа з природничо-математичним профілем. У школі навчається близько 330 учнів віком від 6 до 18 років, які проживають у містечку Бухово, Сеславиці, селищах району «Кремиковиці» та Софія-град.
Нині школа розміщена у двох корпусах. Один знаходиться в місті Бухово, а інший — в Сеславіцькому районі, оскільки у 2007 школа в Сеславіцькому районі була приєднана до 117 середніх шкіл.
Що стосується якості освіти, у школі працює 28 висококваліфікованих викладачів, більшість з яких — її колишні випускники.
117 ЗОШ “Св. Св. Кирила та Мефодія» має багату та постійно оновлювану матеріальну базу. У школі є 21 добре обладнаний клас, 4 комп’ютерні класи, бібліотека, 1 спортивний зал, 1 кімната для підготовчої групи із Сеславиці, 1 кімната безпеки дорожнього руху, кімната учнівського парламенту, їдальня. Планується відкриття нового спортзалу у місті Бухово.
Поряд з високою якістю освіти, колектив педагогів піклується про гарну атмосферу в школі шляхом різноманітних заходів, спрямованих на вільний час учнів. 117 ЗОШ “Св. Св. Кирила та Мефодія» має великий досвід роботи над проєктами з подібними темами, в організації позакласних заходів, шкільних свят, літніх канікул та навчальних поїздок.
У 117 ЗОШ «Св. Кирила та Мефодія» створені та активно працюють студентські клуби — студентський парламент; вокальний гурток; клуб молоді ; клуб юних пожежників; клуб «Зебра».
Школа успішно співпрацює та взаємодіє з батьками, громадськістю, органами місцевого самоврядування, установами та організаціями.
Населення
За даними перепису населення 2011 у місті проживали 2744 особи.
Розподіл населення за віком у 2011 році:
Динаміка населення:
Місцеві пам'ятки
- Церква святого Миколая Болгарської Православної Церкви.
- Бухівський стадіон «Міньор»
- Великий тренажерний зал
- Пам'ятник літаку полковника Ніколи Бонєва у дворі читалища «Просвета»
- Бухівський монастир «Св. Марії Магдалини»
- Бухівський монастир «Св. Архангел Михаїл»
- Чудотворна ікона «Достойно єсть» з Афону
- Картинг-траса «Бухово» (колишня)
- Будинок-музей полковника Ніколи Бонєва
Регулярні заходи
- Щорічні збори в останню неділю червня.
- Святкування Нового року перед Будинком культури Бухово (31 грудня).
- Щоп’ятниці о 16:00 у церкві «Святий Миколай Мірлікійський» перед копією чудотворної афонської ікони «Достойно єсть» святкується Акафіст Пресвятої Богородиці.
Видатні особистості
- Нікола Ангелов Бонєв — полковник, льотчик (13 грудня 1917 — 14 листопада 1943)
Посилання
- Снимки от Бухово във Facebook
- Албум със снимки от Бухово [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Бухово разцъфтя и загина покрай уранодобива [ 23 лютого 2016 у Wayback Machine.]
Примітки
- НСИ Националният регистър на населените места
- Фізичні відстані розраховані за координатами населених пунктів
- Бухово разцъфтя и загина покрай уранодобива [ 27 березня 2018 у Wayback Machine.] ; Посетен на 26 март 2018
- Искърски пролом [ 17 січня 2021 у Wayback Machine.]Блог-постинг
- Георгиев, Вл. И. (ред.) (1971). Български етимологичен речник. Том I (А – З). София: Издателство на Българската академия на науките. с. 93.
- Описание на гр. Бухово от сайта svetimesta.com [ 17 листопада 2020 у Wayback Machine.], посетен на 11 февруари 2012 г.
- Димитров, Димитър (2013). Християнските храмове по българските земи I-IX век. София: Фондация „Покров Богородичен“. с. 132. ISBN .
- Справка за гр. Бухово, общ. Столична, обл. София (столица) към 17 септември 1974 г. [ 3 липня 2020 у Wayback Machine.] – в сайта на НСИ
- Бухово в паника заради радиация, статия в „Монитор“ от 28 юни 2011 г.
- Национален статистически институт. Население по области, общини, населени места и възраст към 01.02.2011 г. (болгарською) . Архів оригіналу за 14.08.2013. Процитовано 18 березня 2012.
- Национален статистически институт. Справка за населението на гр. Бухово, общ. Столична, обл. София (столица) (болгарською) . Архів оригіналу за 25 серпня 2013. Процитовано 23 січня 2012.
- (болг.) Софийска епархия - Храмове // Офіційний сайт Болгарської Православної Церкви [ 16 березня 2015 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття з географії Болгарії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
mistoBuhovo bolg BuhovoKrayina BolgariyaOblast Miska oblast SofiyaObshinaKmetstvo BuhovoKod EKATTE 07140Poshtovij indeks 1830Telefonnij kod 0299442 45 54 pn sh 23 34 00 sh d H G OVisota 689Naselennya 2744 2011 VidstanDo oblasnogo centru fizichna 21 kmDo Sofiyi fizichna 21 kmRoztashuvannyaBuhovoBuhovo Bolgariya Mapa Buhovo u Vikishovishi Bu hovo bolg Buhovo misto v Miskij oblasti Sofiya Bolgariyi Vhodit do skladu obshini Buhovo znahoditsya na 7 6 km na shid vid centru Kremikovciv ta na 8 ta 11 5 km na pivnich vid Gorishnogo Bogrova ta Dolishnogo Bogrova vidpovidno Pohodzhennya nazviNazva mista maye turecke pohodzhennya Bu hava i oznachaye priyemne chiste povitrya Zgidno z inshoyu teoriyeyu nazva Buhovo pohodit vid buh buhal sova GeografiyaBuhovo roztashovane za 20 km na pivnichnij shid vid centru Sofiyi ta roztashovane na pivdennih shilah gori Murgash Stara Planina Ratusha BuhovoGolovna vulicya z aleyeyu V doistorichnij period serednij ta piznij neolit Buhovo znahodilosya za 1 5 km na shid vid svogo teperishnogo miscya Zalishilis dokazi poperednih meshkanciv keramichni zalishki molotki sokiri ta shila za dopomogoyu yakih datuyetsya cya podiya Na toj chas naselenij punkt nazivavsya Ursul Pid chas vtorgnennya Rimu v 29 r do n poselennya skladalosya z serdiv Voni buli volelyubnimi ta vojovnichimi ta chinili trivalij opir rimlyanam Zgodom ci zemli uvijshli do skladu Vizantiyi u 3 stolitti za imperatora Kostyantina I Velikogo Zalishki trinefnoyi cerkvi kincya IV pochatku V stolittya odniyeyi z najbilshih piznoantichnih cerkov znajdeni u dvori sogodnishnogo Monastirya Sv Mariyi Magdalini odniyeyi z najbilshih piznoantichnih cerkovnih sporud u krayini dovzhinoyu 41 metr U 6 stolitti ta 7 stolittya pivdenni slov yani voni oselilisya v comu rajoni U 809 voni priyednali teritoriyu Buhova do Pershoyi Bolgarskoyi imperiyi Ce vidbulosya pri hani Krumi Fortecya Gradishte roztashovana na pivnich vid mista zbereglasya z togo chasu Pislya periodu zatishshya Buhovo zgaduyetsya v dokumentah vid pochatku XV stolittya v osmanski chasi lishe yak oblikovij zapis v opisi volodin Na toj chas buli pobudovani monastiri Sv Mariyi Magdalini ta Sv Arhangela Mihayila v yakih rozvivalasya duhovna ta kulturna diyalnist U 1928 zbudovana cerkva Sv Mikolaya Selo bulo ogoloshene mistom dekretom 1942 Derzhavnoyi Radi Narodnoyi Respubliki Bolgariya vid 4 veresnya 1974 Oprilyudnenij SG vipusk 72 vid 17 veresnya 1974 r Shob nagaduvati sho ce bulo selo Silskij fontan zalishivsya selom Meshkanci miyut kilimi i prihodyat naliti vodi yak ce bulo kolis Vidobutok uranuU 1938 za dopomogoyu Nimechchini bulo rozroblene rodovishe uran Vkraj bidne naselennya Buhova v minulomu ledve zaroblyalo na zhittya dlya svoyih bagatoditnih simej na dosit bidnij rilli Pislya zakinchennya Drugoyi svitovoyi vijni z rozvitkom girnichodobuvnoyi promislovosti zhiteli postupovo zamozhnili Na zminu kolishnim skotarstvu prihodyat vidobutok ta metalurgiya Pislya zakinchennya vijni sovyecko bolgarska girnicha kompaniya rozroblyala rodovishe do 1956 koli bula stvorena Bolgarska kompaniya z ridkisnih metaliv Vona ekspluatuvala rodovishe do 1992 koli vidobutok pripinivsya 117 ZOSh Sv Sv Kirila i Mefodiya 117 ZOSh Sv Sv Kirila ta Mefodiya zagalnoosvitnya shkola z prirodnicho matematichnim profilem U shkoli navchayetsya blizko 330 uchniv vikom vid 6 do 18 rokiv yaki prozhivayut u mistechku Buhovo Seslavici selishah rajonu Kremikovici ta Sofiya grad Nini shkola rozmishena u dvoh korpusah Odin znahoditsya v misti Buhovo a inshij v Seslavickomu rajoni oskilki u 2007 shkola v Seslavickomu rajoni bula priyednana do 117 serednih shkil Sho stosuyetsya yakosti osviti u shkoli pracyuye 28 visokokvalifikovanih vikladachiv bilshist z yakih yiyi kolishni vipuskniki 117 ZOSh Sv Sv Kirila ta Mefodiya maye bagatu ta postijno onovlyuvanu materialnu bazu U shkoli ye 21 dobre obladnanij klas 4 komp yuterni klasi biblioteka 1 sportivnij zal 1 kimnata dlya pidgotovchoyi grupi iz Seslavici 1 kimnata bezpeki dorozhnogo ruhu kimnata uchnivskogo parlamentu yidalnya Planuyetsya vidkrittya novogo sportzalu u misti Buhovo Poryad z visokoyu yakistyu osviti kolektiv pedagogiv pikluyetsya pro garnu atmosferu v shkoli shlyahom riznomanitnih zahodiv spryamovanih na vilnij chas uchniv 117 ZOSh Sv Sv Kirila ta Mefodiya maye velikij dosvid roboti nad proyektami z podibnimi temami v organizaciyi pozaklasnih zahodiv shkilnih svyat litnih kanikul ta navchalnih poyizdok U 117 ZOSh Sv Kirila ta Mefodiya stvoreni ta aktivno pracyuyut studentski klubi studentskij parlament vokalnij gurtok klub molodi klub yunih pozhezhnikiv klub Zebra Shkola uspishno spivpracyuye ta vzayemodiye z batkami gromadskistyu organami miscevogo samovryaduvannya ustanovami ta organizaciyami NaselennyaZa danimi perepisu naselennya 2011 u misti prozhivali 2744 osobi Rozpodil naselennya za vikom u 2011 roci Dinamika naselennya Miscevi pam yatkiCerkva svyatogo Mikolaya Bolgarskoyi Pravoslavnoyi Cerkvi Buhivskij stadion Minor Velikij trenazhernij zal Pam yatnik litaku polkovnika Nikoli Bonyeva u dvori chitalisha Prosveta Buhivskij monastir Sv Mariyi Magdalini Buhivskij monastir Sv Arhangel Mihayil Chudotvorna ikona Dostojno yest z Afonu Karting trasa Buhovo kolishnya Budinok muzej polkovnika Nikoli Bonyeva117 SOU Sv sv Kirila ta Mefodiya BuhovoRegulyarni zahodiShorichni zbori v ostannyu nedilyu chervnya Svyatkuvannya Novogo roku pered Budinkom kulturi Buhovo 31 grudnya Shop yatnici o 16 00 u cerkvi Svyatij Mikolaj Mirlikijskij pered kopiyeyu chudotvornoyi afonskoyi ikoni Dostojno yest svyatkuyetsya Akafist Presvyatoyi Bogorodici Vidatni osobistostiNikola Angelov Bonyev polkovnik lotchik 13 grudnya 1917 14 listopada 1943 PosilannyaSnimki ot Buhovo vv Facebook Album ss snimki ot Buhovo 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Buhovo razcftya i zagina pokraj uranodobiva 23 lyutogo 2016 u Wayback Machine PrimitkiNSI Nacionalniyat registr na naselenite mesta d Track Q3658617 Fizichni vidstani rozrahovani za koordinatami naselenih punktiv Buhovo razcftya i zagina pokraj uranodobiva 27 bereznya 2018 u Wayback Machine Poseten na 26 mart 2018 Iskrski prolom 17 sichnya 2021 u Wayback Machine Blog posting Georgiev Vl I red 1971 Blgarski etimologichen rechnik Tom I A Z Sofiya Izdatelstvo na Blgarskata akademiya na naukite s 93 Opisanie na gr Buhovo ot sajta svetimesta com 17 listopada 2020 u Wayback Machine poseten na 11 fevruari 2012 g Dimitrov Dimitr 2013 Hristiyanskite hramove po blgarskite zemi I IX vek Sofiya Fondaciya Pokrov Bogorodichen s 132 ISBN 978 954 2972 17 4 Spravka za gr Buhovo obsh Stolichna obl Sofiya stolica km 17 septemvri 1974 g 3 lipnya 2020 u Wayback Machine v sajta na NSI Buhovo v panika zaradi radiaciya statiya v Monitor ot 28 yuni 2011 g Nacionalen statisticheski institut Naselenie po oblasti obshini naseleni mesta i vzrast km 01 02 2011 g bolgarskoyu Arhiv originalu za 14 08 2013 Procitovano 18 bereznya 2012 Nacionalen statisticheski institut Spravka za naselenieto na gr Buhovo obsh Stolichna obl Sofiya stolica bolgarskoyu Arhiv originalu za 25 serpnya 2013 Procitovano 23 sichnya 2012 bolg Sofijska eparhiya Hramove Oficijnij sajt Bolgarskoyi Pravoslavnoyi Cerkvi 16 bereznya 2015 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Bolgariyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi