Бурлюк Алла Леонідівна

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бурлюк.

А́лла Леоні́дівна Бурлю́к (27 листопада 1935, нині затоплене село Переволочна на Полтавщині — 5 листопада 1998, Київ) — українська театральна актриса. Народна артистка УРСР (1979).

Бурлюк Алла Леонідівна
Народилася	27 листопада 1935(1935-11-27)
Померла	5 листопада 1998(1998-11-05) (62 роки)
Діяльність	акторка

Біографія

Народилася в селі Переволочна (зняте з обліку у зв'язку із затопленням, жителів переселено в село Світлогірське Полтавської області).

1957 року закінчила Харківський інститут театрального мистецтва (викладач Іван Мар'яненко).

Працювала:

Могила Алли Бурлюк, Байкове кладовище

• у 1957—1959 роках — у Київському театрі транспорту;
• у 1959—1960 роках — у Сталінському обласному російському драматичному театрі (нині Донецьк);
• у 1962—1979 роках — у Донецькому українському музично-драматичному театрі.
• від 1979 року — у Київському молодіжному театрі, актриса першого складу трупи.

Також вела концертну діяльність.

Померла на 63-му році життя 5 листопада 1998 року. Похована разом з родиною на Байковому кладовищі (ділянка № 49а, 50°24′59″ пн. ш. 30°30′05″ сх. д. / 50.4164333° пн. ш. 30.5015972° сх. д. / 50.4164333; 30.5015972). Могила у занедбаному стані, без надгробку.

Творчий доробок

Актриса виразного драматичного темпераменту. У творенні образу поєднувала психологічну переконливість і , гротеск. Серед ролей:

• Пріся («Шельменко-денщик» Григорія Квітки-Основ'яненка).
• Гелена («Варшавська мелодія» Леоніда Зоріна).
• Секлета («За двома зайцями» Михайла Старицького).
• Марина («Марина» Миколи Зарудного).
• Сара («Іванов» Антона Чехова).
• Ольга («Три сестри» Антона Чехова).
• Мезальянсова («Баня» Володимира Маяковського).
• Комісар («Оптимістична трагедія» Всеволода Вишневського).
• Стара («І сказав Б» А. Шипенка).
• Барба («Вій, вітерець!» ).
• Луїза («Підступність і кохання» Фрідріха Шіллера).

Джерела

• Український радянський енциклопедичний словник : [у 3 т.] / гол. ред. Бабичев Ф. С. — 2-ге вид. — К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1986. — Т. 1 : А — Калібр. — 752 с. — С. 233.
• Бурлюк Алла Леонідівна // Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 96. — . [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.]
• Бурлюк Алла Леонідівна // Мистецтво України : Біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — С. 92. — .
• Вдовенко О. В. Бурлюк Алла Леонідівна // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Коорд. бюро Енцикл. Сучас. України НАН України. — К. : Поліграфкнига, 2004. — Т. 3 : Біо — Бя. — С. 623. — .