У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бурлакова Валерія Ігорівна Бурлакова позивний Лера нар м Київ українсь

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бурлакова.

Валерія Ігорівна Бурлакова (позивний «Лера»; нар. м. Київ) — українська журналістка, письменниця, волонтерка, військовослужбовиця, молодший сержант Збройних сил України, учасниця російсько-української війни.

Валерія Бурлакова

Валерія Ігорівна Бурлакова

Молодший сержант

Загальна інформація

Народження

Київ

Національність

українець

Псевдо

«Лера»

Військова служба

Роки служби

2014—2017

Приналежність

Україна

Вид ЗС

Збройні сили

Формування

54 ОМБр

93 ОМБр

«Карпатська Січ»

Війни / битви

Російсько-українська війна

Нагороди та відзнаки

Медаль «За військову службу Україні»

Життєпис

Працювала журналісткою журналу «Український тиждень».

Учасниця Революції гідності.

У 2014 році добровільно вступила в добробат «Карпатська січ» (воювала із Василем Сліпаком). Згодом служила у 93-й окремій механізованій бригаді, 54-й окремій механізованій бригаді (командир мінометного розрахунку), 46-му окремому батальйоні спеціального призначення «Донбас». Пройшла бої за с-ще Піски, шахту «Бутівка», Світлодарську дугу та м. Дебальцеве.

Нині журналістка «Цензор.нет».

Доробок

Авторка книги «Життя P. S.» (2016, перекладена французькою мовою). 2020 року за цією книжкою в Театрі ім. М. Заньковецької поставили однойменну виставу.

Одна із героїнь фільмів «Вона та війна» (2017) та «Моя війна» (2020).

Нагороди

медаль «За військову службу Україні» (29 грудня 2016) — за особисту мужність, самовідданість і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі;
лавреатка особливої відзнаки премії Women in Arts (2021).

Військові звання

молодший сержант запасу (4.1.2017);
солдат (на 29.12.2016).

Примітки

Знаменита мінометниця ЗСУ Бурлакова звільнилася в запас. І починає книжку історій 30 наших «двохсотих» // Новинарня. — 2017. — 15 грудня.
К. Чикунова. «З війни не повертаються». Як журналістка Валерія Бурлакова стала доброволицею, а після фронту — письменницею // hromadske. — 2021. — 11 жовтня.
Валерія Бурлакова^{[недоступне посилання]} // 30 Незалежних.
Г. Терещук. Василь Сліпак. 5 років від дня загибелі на Донбасі Героя України, воїна-співака // Радіо Свобода. — 2021. — 29 червня.
Група «повстанців» із 54-ї бригади стала до лав батальйону «Донбас» // Новинарня. — 2017. — 16 липня.
Р. Рудомський. Гранатометниця Бурлакова: Про війну, добробати, та боротьбу з бюрократією ЗСУ // Depo.ua. — 2017. — 10 серпня.
#30незалежних: Валерія Бурлакова // Посольство України в Республіці Індонезія. — 2021. — 30 вересня.
Валерія Бурлакова // Цензор.нет.
Д. Дроздовський. Війна і кохання // День. — 2016. — 9 листопада.
О. Пухонська. Література vs війна: «Життя p.s.» Валерії Бурлакової як посттравматична рефлексія // Вісник Запорізького національного університету. Філологічні науки. — 2018. — № 1. — С. 17-23.
Військовий щоденник ветеранки АТО стане театральною виставою
. Архів оригіналу за 8 лютого 2023. Процитовано 8 лютого 2023.
Сюжет 03.09.2020 Сюжет вистави заснований на реальних подіях на YouTube // Суспільне Львів. — 2020. — 3 вересня.
Вистава «Життя P.S.» у театрі Заньковецької за книгою Лєри Бурлакової: «твоя власна війна» // Новинарня. — 2020. — 5 вересня.
Життя P. S. [ 2023-02-08 у Wayback Machine.] // Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької.
Премія Women in Arts назвала першу володарку Особливої відзнаки // Укрінформ. — 2021. — 28 лютого.
Фронтові історії трьох жінок. На фестивалі Docudays UA покажуть фільм «Вона та війна» // Новинарня. — 2018. — 24 березня.
І. Прокопенко. Тисячі українок стали солдатками // Gazeta.ua. — 2022. — 26 травня.
«Молодість» представила прем'єру документальної стрічки «Моя війна» // Укрінформ. — 2021. — 1 червня.
Указ Президента України від 29 грудня 2016 року № 580/2016 «Про відзначення державними нагородами України»
Women in Arts 2021: жінкам вручили премію за досягнення в українському мистецтві // Вечірній Київ. — 2021. — 13 березня.

Джерела

Є. Подобна. Дівчата зрізають коси. Книга спогадів // Український інститут національної пам'яті. — Київ: Люта справа, 2018. — С. 137—151. — .

Посилання

Зовнішні відеофайли
	«З війни не повертаються», — доброволиця та журналістка Валерія Бурлакова на YouTube // hromadske. — 2021. — 11 жовтня.
	Валерія Бурлакова розповіла, як потрапила в лави військових та пережила втрату коханого на YouTube // Сніданок з 1+1. — 2018. — 14 жовтня.
	Говорить Жадан: Валерія Бурлакова про війну, ненависть та ветеранську прозу на YouTube // Radio NV. — 2021. — 31 березня.
	Гранатометниця Лєра Бурлакова про війну, любов та ненависть. За чай.com на YouTube // 5 канал. — 2018. — 11 квітня.
	Як жінці адаптуватися після війни? на YouTube // Громадське радіо. — 2018. — 13 травня.
	Бурлакова: Моя книга «Життя P.S.» є фронтовим щоденником на YouTube // Espreso.TV. — 2018. — 4 березня.
	Весілля під мінами на YouTube // Радіо Свобода Україна. — 2015. — 26 березня.

Яке б то було щастя, якби ти залишився без ніг... Але живий. Уривок із найсильнішої книги про війну на Донбасі // Texty. — 2016. — 12 вересня.

Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[:новинарня0-1] Знаменита мінометниця ЗСУ Бурлакова звільнилася в запас. І починає книжку історій 30 наших «двохсотих» // Новинарня. — 2017. — 15 грудня.

[:громадське-2] К. Чикунова. «З війни не повертаються». Як журналістка Валерія Бурлакова стала доброволицею, а після фронту — письменницею // hromadske. — 2021. — 11 жовтня.

[:незалежні-3] Валерія Бурлакова^{[недоступне посилання]} // 30 Незалежних.

[4] Г. Терещук. Василь Сліпак. 5 років від дня загибелі на Донбасі Героя України, воїна-співака // Радіо Свобода. — 2021. — 29 червня.

[:новинарня2017-5] Група «повстанців» із 54-ї бригади стала до лав батальйону «Донбас» // Новинарня. — 2017. — 16 липня.

[6] Р. Рудомський. Гранатометниця Бурлакова: Про війну, добробати, та боротьбу з бюрократією ЗСУ // Depo.ua. — 2017. — 10 серпня.

[:посольство-7] #30незалежних: Валерія Бурлакова // Посольство України в Республіці Індонезія. — 2021. — 30 вересня.

[8] Валерія Бурлакова // Цензор.нет.

[9] Д. Дроздовський. Війна і кохання // День. — 2016. — 9 листопада.

[10] О. Пухонська. Література vs війна: «Життя p.s.» Валерії Бурлакової як посттравматична рефлексія // Вісник Запорізького національного університету. Філологічні науки. — 2018. — № 1. — С. 17-23.

[11] Військовий щоденник ветеранки АТО стане театральною виставою

[12] . Архів оригіналу за 8 лютого 2023. Процитовано 8 лютого 2023.

[13] Сюжет 03.09.2020 Сюжет вистави заснований на реальних подіях на YouTube // Суспільне Львів. — 2020. — 3 вересня.

[14] Вистава «Життя P.S.» у театрі Заньковецької за книгою Лєри Бурлакової: «твоя власна війна» // Новинарня. — 2020. — 5 вересня.

[15] Життя P. S. [ 2023-02-08 у Wayback Machine.] // Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької.

[:укрінформ-16] Премія Women in Arts назвала першу володарку Особливої відзнаки // Укрінформ. — 2021. — 28 лютого.

[17] Фронтові історії трьох жінок. На фестивалі Docudays UA покажуть фільм «Вона та війна» // Новинарня. — 2018. — 24 березня.

[18] І. Прокопенко. Тисячі українок стали солдатками // Gazeta.ua. — 2022. — 26 травня.

[19] «Молодість» представила прем'єру документальної стрічки «Моя війна» // Укрінформ. — 2021. — 1 червня.

[20] Указ Президента України від 29 грудня 2016 року № 580/2016 «Про відзначення державними нагородами України»

[21] Women in Arts 2021: жінкам вручили премію за досягнення в українському мистецтві // Вечірній Київ. — 2021. — 13 березня.