Євге́н Володи́мирович Бурко́ (8 липня 1991, с. Вільне Кіровоградський район, Кіровоградська область — 12 червня 2014, поблизу с. Степанівка, Шахтарський район, Донецька область) — український військовослужбовець, спецпризначенець, сержант Збройних сил України, кавалер ордена «За мужність» III ступеня (посмертно).
Бурко Євген Володимирович | ||
---|---|---|
Сержант | ||
Загальна інформація | ||
Народження | 8 липня 1991 Вільне, Кіровоградська область | |
Смерть | 12 червня 2014 (22 роки) Степанівка, Донецька область (загиблий у бою) | |
Військова служба | ||
Роки служби | 2009—2014 | |
Приналежність | Україна | |
Вид ЗС | Сухопутні війська | |
Рід військ | Війська спецпризначення | |
Формування | ||
Війни / битви | ||
Командування | ||
Заступник командира розвідувальної групи | ||
Нагороди та відзнаки | ||
|
Життєпис
Євген Бурко народився в селі Вільне на Кіровоградщині. З 1998 по 2008 рік навчався в Кіровській загальноосвітній школі села Вільне. Брав участь у районних предметних олімпіадах, різноманітних конкурсах та спортивних змаганнях. В класі доглядав за квітами. Ще у 14 років Євген заробив свої перші гроші, допомагаючи фермерові на жнивах, він їх витратив на своє хобі — риболовлю, найняв екскаватор, який викопав копанку для риби, бо в селі не було ставка. Пізніше хлопець розчистив біля неї джерело. По закінченні школи хотів вступити до Кіровоградського юридичного інституту, але захворіла його мати, і він вирішив влаштуватись на роботу, щоб фінансово допомогти батькам. Працював на ринку «Престиж» в обласному центрі вантажником, а пізніше — оператором на заправці.
Восени 2009 року Євгена призвали до лав Збройних сил. Прослуживши дев'ять місяців у Кіровоградському полку спецпризначення, він підписав контракт. 2012 року одружився, мешкав із сім'єю в рідному селі поблизу обласного центру. Любив рибалити, збирав колекцію монет. 2013 року йому було присвоєно звання сержанта. Вступив на заочне навчання, хотів стати офіцером.
Сержант, заступник командира розвідувальної групи 3-го окремого полку спеціального призначення, в/ч А0680, м. Кропивницький.
З весни 2014 року брав участь в антитерористичній операції на сході України. Спецпризначенців 3-го полку направили до українсько-російського кордону в Донецьку область ще у березні, — вивчали місцевість, проводили розвідку, доповідали командуванню про поточну ситуацію в прикордонному районі, налагоджували співпрацю з місцевими мешканцями, збирали інформацію.
Вранці 12 червня 2014 року спецпризначенці 3-го полку в якості провідників супроводжували військову колону десантників 79-ї аеромобільної бригади під командуванням Максима Миргородського (позивний «Майк») під час прориву укріпрайону противника біля висоти Савур-могила в Шахтарському районі Донецької області. Близько 10:00 колону українських військових атакували російські терористи із засідки, яку вони облаштували на вершині двома годинами раніше. Розвідданих про перебування там терористів в українських військових не було. Спецпризначенці їхали у передовій дозорній групі і першими прийняли бій. В ході бою сержант Бурко отримав поранення, але продовжував вести вогонь у відповідь, доки не почала відмовляти рука. Побратими Євгена витягнули його з поля бою. Після того, як дісталися безпечного місця, намагалися врятувати життя товариша, але всі спроби були марні. Куля противника зайшла під бронежилет, після чого у Євгена почалася внутрішня кровотеча, яка і стала причиною смерті. За чотири години бою, за підтримки артилерії та вертольотів, вогонь противника було придушено, але зі штабу АТО десантникам дали наказ відступити. Це був перший бій за висоту Савур-могила. За даними Міноборони України, втрати російських терористів: 2 БТР, 2 танки (йшли на підмогу зі Сніжного, підбиті ракетами з вертольотів) та 2 автомобілі «Камаз», на яких були встановлені великокаліберні кулемети «Корд». У боях в районі Савур-могили та Степанівки 3-й полк втратив одного бійця, десантники 79-ї бригади — двох вояків убитими та більше двадцяти пораненими.
16 червня із захисником Вітчизни прощались в Кропивницькому. Похований на кладовищі рідного села Вільного.
Залишились батьки Володимир Миколайович та Людмила Павлівна, дружина Аліна та дві доньки, Аня і Марина. Молодша дочка народилася у жовтні 2014 року, вже після смерті батька, з пологового будинку її забирали спецпризначенці, товариші Євгена по службі.
Батько Євгена, Володимир Бурко, — відомий на Кіровоградщині волонтер та автор і виконавець власних пісень. Він відвідав з волонтерською допомогою Мар'їнку, Авдіївку, Попасну, Золоте, Волноваху, Володарське, Костянтинівку… Бере постійну участь у фестивалі «Пісні, народжені в АТО» як автор поезій і пісень, присвячених синові та його бойовим побратимам.
Нагороди
- 19 липня 2014 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
- 5 травня 2015 року — відзнакою Кіровоградської області «За мужність і відвагу» (посмертно).
- 1 червня 2016 року — відзнакою УПЦ КП — медаллю «За жертовність і любов до України» (посмертно).
Вшанування пам'яті
16 вересня 2014 року в селищі Вільне, у Кіровській середній ЗОШ І-ІІІ ступенів, де навчався Євген Бурко, встановлено пам'ятну дошку на його честь.
8 червня 2017 року, в залі клубу 3-го полку відбувся концерт учасників фестивалю «Пісні, народжені в АТО». Пам'ятний день на честь свого загиблого сина Євгена Бурка організував волонтер Володимир Бурко.
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 31 березня 2015. Процитовано 29 липня 2017.
- Десантники з Миколаєва потрапили у засідку терористів біля кордону з Росією — є загиблі // «НикВести», 13 червня 2014 [ 7 липня 2017 у Wayback Machine.](рос.)
- . Архів оригіналу за 29 липня 2017. Процитовано 29 липня 2017.
- . Архів оригіналу за 14 травня 2015. Процитовано 29 липня 2017.
- Дружину загиблого героя з немовлям з пологового забрали товариші по службі // ТСН, 28 жовтня 2014
- . Архів оригіналу за 29 липня 2017. Процитовано 28 липня 2017.
- Указ Президента України від 19 липня 2014 року року № 599/2014 «Про відзначення державними нагородами України»
- . Архів оригіналу за 10 жовтня 2014. Процитовано 6 жовтня 2014.
- . Архів оригіналу за 29 липня 2017. Процитовано 28 липня 2017.
- . Архів оригіналу за 29 липня 2017. Процитовано 28 липня 2017.
Джерела
- Бурко Євген Володимирович [ 8 жовтня 2014 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті полеглих за Україну.
- Бурко Євген Володимирович [ 23 жовтня 2020 у Wayback Machine.] // Український меморіал.
- За Україну, за її волю, за народ. Його не можна було не любити й не поважати [ 29 липня 2017 у Wayback Machine.] // «Вечірня газета», 26 серпня 2016.
- 12 червня 2014 року. Перший бій за Савур-могилу [ 28 липня 2017 у Wayback Machine.](рос.) // «Цензор.нет», 15 червня 2016.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yevge n Volodi mirovich Burko 8 lipnya 1991 s Vilne Kirovogradskij rajon Kirovogradska oblast 12 chervnya 2014 poblizu s Stepanivka Shahtarskij rajon Donecka oblast ukrayinskij vijskovosluzhbovec specpriznachenec serzhant Zbrojnih sil Ukrayini kavaler ordena Za muzhnist III stupenya posmertno Burko Yevgen Volodimirovich SerzhantZagalna informaciyaNarodzhennya 8 lipnya 1991 1991 07 08 Vilne Kirovogradska oblastSmert 12 chervnya 2014 2014 06 12 22 roki Stepanivka Donecka oblast zagiblij u boyu Vijskova sluzhbaRoki sluzhbi 2009 2014Prinalezhnist UkrayinaVid ZS Suhoputni vijskaRid vijsk Vijska specpriznachennyaFormuvannya 3 OP SpPVijni bitvi Vijna na shodi Ukrayini Bij pid Savur Mogiloyu 12 chervnya 2014KomanduvannyaZastupnik komandira rozviduvalnoyi grupiNagorodi ta vidznakiOrden Za muzhnist III stupenya Medal Za zhertovnist i lyubov do Ukrayini ZhittyepisYevgen Burko narodivsya v seli Vilne na Kirovogradshini Z 1998 po 2008 rik navchavsya v Kirovskij zagalnoosvitnij shkoli sela Vilne Brav uchast u rajonnih predmetnih olimpiadah riznomanitnih konkursah ta sportivnih zmagannyah V klasi doglyadav za kvitami She u 14 rokiv Yevgen zarobiv svoyi pershi groshi dopomagayuchi fermerovi na zhnivah vin yih vitrativ na svoye hobi ribolovlyu najnyav ekskavator yakij vikopav kopanku dlya ribi bo v seli ne bulo stavka Piznishe hlopec rozchistiv bilya neyi dzherelo Po zakinchenni shkoli hotiv vstupiti do Kirovogradskogo yuridichnogo institutu ale zahvorila jogo mati i vin virishiv vlashtuvatis na robotu shob finansovo dopomogti batkam Pracyuvav na rinku Prestizh v oblasnomu centri vantazhnikom a piznishe operatorom na zapravci Voseni 2009 roku Yevgena prizvali do lav Zbrojnih sil Prosluzhivshi dev yat misyaciv u Kirovogradskomu polku specpriznachennya vin pidpisav kontrakt 2012 roku odruzhivsya meshkav iz sim yeyu v ridnomu seli poblizu oblasnogo centru Lyubiv ribaliti zbirav kolekciyu monet 2013 roku jomu bulo prisvoyeno zvannya serzhanta Vstupiv na zaochne navchannya hotiv stati oficerom Serzhant zastupnik komandira rozviduvalnoyi grupi 3 go okremogo polku specialnogo priznachennya v ch A0680 m Kropivnickij Z vesni 2014 roku brav uchast v antiteroristichnij operaciyi na shodi Ukrayini Specpriznachenciv 3 go polku napravili do ukrayinsko rosijskogo kordonu v Donecku oblast she u berezni vivchali miscevist provodili rozvidku dopovidali komanduvannyu pro potochnu situaciyu v prikordonnomu rajoni nalagodzhuvali spivpracyu z miscevimi meshkancyami zbirali informaciyu Vranci 12 chervnya 2014 roku specpriznachenci 3 go polku v yakosti providnikiv suprovodzhuvali vijskovu kolonu desantnikiv 79 yi aeromobilnoyi brigadi pid komanduvannyam Maksima Mirgorodskogo pozivnij Majk pid chas prorivu ukriprajonu protivnika bilya visoti Savur mogila v Shahtarskomu rajoni Doneckoyi oblasti Blizko 10 00 kolonu ukrayinskih vijskovih atakuvali rosijski teroristi iz zasidki yaku voni oblashtuvali na vershini dvoma godinami ranishe Rozviddanih pro perebuvannya tam teroristiv v ukrayinskih vijskovih ne bulo Specpriznachenci yihali u peredovij dozornij grupi i pershimi prijnyali bij V hodi boyu serzhant Burko otrimav poranennya ale prodovzhuvav vesti vogon u vidpovid doki ne pochala vidmovlyati ruka Pobratimi Yevgena vityagnuli jogo z polya boyu Pislya togo yak distalisya bezpechnogo miscya namagalisya vryatuvati zhittya tovarisha ale vsi sprobi buli marni Kulya protivnika zajshla pid bronezhilet pislya chogo u Yevgena pochalasya vnutrishnya krovotecha yaka i stala prichinoyu smerti Za chotiri godini boyu za pidtrimki artileriyi ta vertolotiv vogon protivnika bulo pridusheno ale zi shtabu ATO desantnikam dali nakaz vidstupiti Ce buv pershij bij za visotu Savur mogila Za danimi Minoboroni Ukrayini vtrati rosijskih teroristiv 2 BTR 2 tanki jshli na pidmogu zi Snizhnogo pidbiti raketami z vertolotiv ta 2 avtomobili Kamaz na yakih buli vstanovleni velikokaliberni kulemeti Kord U boyah v rajoni Savur mogili ta Stepanivki 3 j polk vtrativ odnogo bijcya desantniki 79 yi brigadi dvoh voyakiv ubitimi ta bilshe dvadcyati poranenimi 16 chervnya iz zahisnikom Vitchizni proshalis v Kropivnickomu Pohovanij na kladovishi ridnogo sela Vilnogo Zalishilis batki Volodimir Mikolajovich ta Lyudmila Pavlivna druzhina Alina ta dvi donki Anya i Marina Molodsha dochka narodilasya u zhovtni 2014 roku vzhe pislya smerti batka z pologovogo budinku yiyi zabirali specpriznachenci tovarishi Yevgena po sluzhbi Batko Yevgena Volodimir Burko vidomij na Kirovogradshini volonter ta avtor i vikonavec vlasnih pisen Vin vidvidav z volonterskoyu dopomogoyu Mar yinku Avdiyivku Popasnu Zolote Volnovahu Volodarske Kostyantinivku Bere postijnu uchast u festivali Pisni narodzheni v ATO yak avtor poezij i pisen prisvyachenih sinovi ta jogo bojovim pobratimam Nagorodi19 lipnya 2014 roku za osobistu muzhnist i geroyizm viyavleni u zahisti derzhavnogo suverenitetu ta teritorialnoyi cilisnosti Ukrayini vidznachenij nagorodzhenij ordenom Za muzhnist III stupenya posmertno 5 travnya 2015 roku vidznakoyu Kirovogradskoyi oblasti Za muzhnist i vidvagu posmertno 1 chervnya 2016 roku vidznakoyu UPC KP medallyu Za zhertovnist i lyubov do Ukrayini posmertno Vshanuvannya pam yati16 veresnya 2014 roku v selishi Vilne u Kirovskij serednij ZOSh I III stupeniv de navchavsya Yevgen Burko vstanovleno pam yatnu doshku na jogo chest 8 chervnya 2017 roku v zali klubu 3 go polku vidbuvsya koncert uchasnikiv festivalyu Pisni narodzheni v ATO Pam yatnij den na chest svogo zagiblogo sina Yevgena Burka organizuvav volonter Volodimir Burko Div takozhBij pid Savur Mogiloyu 12 chervnya 2014 Boyi za Savur Mogilu 2014 Boyi na ukrayinsko rosijskomu kordoni 2014Primitki Arhiv originalu za 31 bereznya 2015 Procitovano 29 lipnya 2017 Desantniki z Mikolayeva potrapili u zasidku teroristiv bilya kordonu z Rosiyeyu ye zagibli NikVesti 13 chervnya 2014 7 lipnya 2017 u Wayback Machine ros Arhiv originalu za 29 lipnya 2017 Procitovano 29 lipnya 2017 Arhiv originalu za 14 travnya 2015 Procitovano 29 lipnya 2017 Druzhinu zagiblogo geroya z nemovlyam z pologovogo zabrali tovarishi po sluzhbi TSN 28 zhovtnya 2014 Arhiv originalu za 29 lipnya 2017 Procitovano 28 lipnya 2017 Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 19 lipnya 2014 roku roku 599 2014 Pro vidznachennya derzhavnimi nagorodami Ukrayini Arhiv originalu za 10 zhovtnya 2014 Procitovano 6 zhovtnya 2014 Arhiv originalu za 29 lipnya 2017 Procitovano 28 lipnya 2017 Arhiv originalu za 29 lipnya 2017 Procitovano 28 lipnya 2017 DzherelaBurko Yevgen Volodimirovich 8 zhovtnya 2014 u Wayback Machine Kniga pam yati poleglih za Ukrayinu Burko Yevgen Volodimirovich 23 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Ukrayinskij memorial Za Ukrayinu za yiyi volyu za narod Jogo ne mozhna bulo ne lyubiti j ne povazhati 29 lipnya 2017 u Wayback Machine Vechirnya gazeta 26 serpnya 2016 12 chervnya 2014 roku Pershij bij za Savur mogilu 28 lipnya 2017 u Wayback Machine ros Cenzor net 15 chervnya 2016