Бурдун-Риков Микола Миколайович

Мико́ла Микола́йович Бурду́н-Ри́ков (19 травня 1885, Хрящеватка, Харківська губернія — після 1923) — полковник Армії УНР.

Бурдун-Риков Микола Миколайович
Полковник
Загальна інформація
Народження	19 травня 1885(1885-05-19) Хрящеватка
Смерть	? після 1923
Громадянство	УНР
Військова служба
Приналежність	УНР
Вид ЗС	Армія УНР

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Риков.

Життєпис

Служив в армії царської Росії, останнє звання невідоме; себе називав полковником.

Військовики Дієвої армії УНР у своїх спогадах писали, начебто 1919 року служив у Збройних силах Півдня Росії та був командиром . Проте в білоемігрантських джерелах підтвердження цього нема.

Гамченко та Бурдун-Риков прибули на початку липня 1920-го з Ланцута й були направлені до 5-ї дивізії. З 20 липня 1920-го — командир 13-ї стрілецької бригади (5-та Херсонська стрілецька дивізія Армії УНР).

Груднем 1921 — січнем 1922-го — начальник .

З 1923 року — на еміграції у Франції. Подальша доля невідома.

В українській армії служив також молодший брат Бурдуна-Рикова — Віктор, навесні 1919 року був комендантом штабу Окремої кінної бригади Дієвої армії УНР.

Джерела

• Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921)^{[недоступне посилання з червня 2019]}
• ЦДАВОУ, ф. 1078, оп. 5, спр. 1, С. 2—4 — Список особового складу Гайсинсько-Брацлавської бригади А. Волинця (нач. штабу — Юліан Шепарович) на 6.06.1920