Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ігор Львович Бунич рос И горь Льво вич Бу нич 28 вересня 1937 19370928 Дніпропетровськ 15 червня 2000 Санкт Петербург ро

Бунич Ігор Львович

Бунич Ігор Львович

Ігор Львович Бунич (рос. И́горь Льво́вич Бу́нич, 28 вересня 1937(19370928), Дніпропетровськ — 15 червня 2000, Санкт-Петербург) — російський письменник, публіцист, перекладач, дисидент. Відомий завдяки своїм творам у жанрах політичної публіцистики та фольк-хісторі.

Ігор Бунич
рос. Игорь Львович Бунич
image
Ім'я при народженніІгор Львович Бунич
ПсевдонімВ. Кольт
Народився28 вересня 1937(1937-09-28)
Дніпропетровськ
Помер15 червня 2000(2000-06-15) (62 роки)
Санкт-Петербург
Похованняd
Громадянствоimage СРСР
image Росія
Діяльністьісторик, прозаїк, перекладач
Сфера роботиd[1], публіцистика[1] і перекладацтво[d][1]
Alma materd
Мова творівросійська
Роки активності1991–2000
Напрямокпроза
Жанрісторичний роман, повість, літературний переклад
Magnum opus
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Бунич.

Біографія

Ігор Бунич народився у 1937 році в Дніпропетровську в сім'ї інженера-конструктора. Більшу частину дитинства та юності жив у Ленінграді. У 1956—1959 роках він навчався у Єйському училищі військово-морської авіації, після закінчення якого служив штурманом в авіації Північного флоту. За кілька років Бунич повернувся до Ленінграда, де вступив до . Після закінчення вишу Ігор Бунич з 1964 року працював у Центральному науково-дослідному інституті імені Крилова, а з 1974 року у Військово-морській академії, займаючись дослідженнями архівних матеріалів та складаючи аналітичні огляди для керівництва академії. Також під час роботи в академії Бунич займався перекладами та реферування іноземної літератури на морську тематику, окрім того, його хобі стала історія флоту. Звільнився з академії Бунич у 1984 році у званні підполковника.

Ще під час служби Ігор Бунич з середини 70-х років ХХ століття зайнявся поширенням у колі своїх знайомих власних перекладів з іноземної спеціалізованої літератури без вказівки свого імені або з використанням псевдоніму при зазначенні перекладача. Також він поширював і свої власні твори з військової історії, видаючи їх за перекладені твори іноземних авторів. З 1981 року Бунич став публікувати свої твори у ленінградському самвидавчому журналі «Годинник» під псевдонімом «В.Кольт». У 1982 році він отримав перше застереження від КДБ за розмноження і нелегальне поширення антирадянської літератури, а також «матеріалів, близьких до секретних». У 1984 році Бунич отримав друге застереження за поширення антирадянської літератури. У цьому ж році його звільнили зі служби офіційно за скороченням штатів, після чого Бунич не міг ніде влаштуватись на роботу, та був вимушений працювати вахтером і нічним сторожем у . У 90-х роках ХХ століття, після лібералізації радянського режиму, Бунич працював помічником депутата Держдуми Юлія Рибакова, та розпочав уже легально видавати свої твори. З початку 90-х років ХХ століття Ігор Бунич розпочав уже легально видавати свої твори, які розходились великими тиражами Початково він писав твори переважно на теми недавньої історії Радянського Союзу, в останні роки життя Бунич писав переважно на теми морської історії.

Помер Ігор Бунич 15 червня 2000 року в Санкт-Петербурзі, похований на .

Літературна творчість

Літературну творчість Ігор Бунич офіційно розпочав із публікації в серпні 1991 року в одній із обласних газет короткої повісті «Кейс Президента» про події серпня 1991 року. У цьому ж році вперше надрукований його роман , після виходу якого Бунич став відомим письменником. У романі описується захоплення влади в колишній Російській імперії більшовиками, подальше пограбування ними країни, а також доля золотовалютних резервів Радянського Союзу та ймовірне походження багатства новоявлених мільйонерів та мільярдерів із колишніх радянських республік. Наступним твором письменника став роман , в якому письменник, повністю підтримуючи та розвиваючи теорію Віктора Суворова про підготовку Сталіним превентивного удару по Третьому Рейху, описує перебіг подій перед початком Другої світової війни та перші роки після її початку. У цей же період Бунич публікує свої перші твори з історії флоту: «Корсари кайзера» про діяльність німецьких надводних кораблів у акваторії Індійського океану та півдня Атлантичного океану під час Першої світової війни, «Таллінський перехід» про трагедію під час евакуації основних сил Балтійського флоту з Талліна до Кронштадта в серпні 1941 року, та перша частина роману «У вогні воєн і переворотів» про долю Балтійського флоту Росії на початку ХХ століття аж до закінчення громадянської війни в Росії. У 1994 році вийшов друком ще один із найвідоміших творів письменника (рос. Беспредел), у якому критично описано життя пострадянських держав у перші роки після розпаду Радянського Союзу. У 1996 році вийшли перші два томи найбільшого твору Ігора Бунича , в якому письменник описує історію Росії та СРСР як безперервну війну влади зі своїм народом, у 1997 році вийшов третій том книги. До цього твору увійшли також і видані окремими книгами повісті та романи «Кейс президента», «Лом президента», «Меч президента», «Ікла президента», «Хроніка чеченської бійні та шість днів у Будьоннівську». В останні роки життя письменник більш активно писав твори на теми з морської історії, зокрема книги «Пірати фюрера» про діяльність надводних кораблів гітлерівської Німеччини під час Другої світової війни, «Другий Перл-Харбор» про одну з маловідомих морських битв Другої світової війни, «Порт-Артурська пастка» про події російсько-японської війни. Більшість творів письменника критики відносять до жанру фольк-хісторі, і, хоча значна частина російських істориків займає позицію спростування фактів, наведених у творах Бунича, але частина російських істориків непрямо підтверджує факти, наведені у творах Бунича. Ігор Бунич також відомий як перекладач книжок з військово-морської історії.

Вибрана бібліографія

  • Золото партии: Историческая хроника. (1992)
  • Операция «Гроза», или Ошибка в третьем знаке. (1994)
  • Беспредел (1994)
  • Быль беспредела, или Синдром Николая II. (1994-95)
  • Династический рок: Сборник (Две смерти императора Александра I. Синдром Николая II: повести (1995)
  • В огне войн и переворотов (История Балтийских броненосцев) (1995)
  • Князь Суворов (1995)
  • В центре чертовщины: Сборник повестей (1995)
  • Балтийская трагедия (1996)
  • Д'Артаньян из НКВД: Сборник (1996)
  • Пятисотлетняя война в России (1996—1997)
  • Корсары кайзера (1998)
  • Пираты Фюрера (1998)
  • Порт-Артурская ловушка. Историческая хроника (1999)
  • Черноморская Цусима. 1914—1921. (1999)
  • Влекомые роком (1999)
  • Мученик Цусимы (1999)
  • Второй Перл-Харбор (1999)

Примітки

  1. Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  2. Антонов А. С. Фольк-хистори (рос.). Звездная Радуга. Архів оригіналу за 13 квітня 2003.
  3. Балод А. (23 листопада 2005). . Сетевая Словесность. Архів оригіналу за 22 квітня 2012. Процитовано 27 березня 2009. (рос.)
  4. Бунич Игорь Львович. Некрополь Свято-Троицкой Александро-Невской лавры [ 18 березня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
  5. . Архів оригіналу за 29 жовтня 2018. Процитовано 28 жовтня 2018.
  6. Игорь Бунич. Биографии Великих Писателей [ 30 жовтня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
  7. Игорь Бунич (из восспоминаний) Ю. В. Кашина [ 23 лютого 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
  8. Бунич Игорь Львович (1937—2000). Некрополь Санкт-Петербурга и окрестностей [ 18 березня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
  9. Лебедев В. П. Марш-бросок Суворова и Бунича на книжный рынок (Начало) : ( )[рос.] // Вестник. — 1998a. — № 5.
  10. Лебедев В. П. Марш-бросок Суворова и Бунича на книжный рынок (Окончание) : ( )[рос.] // Вестник. — 1998b. — № 6 (187).
  11. . Архів оригіналу за 1 листопада 2018. Процитовано 31 жовтня 2018.

Посилання

  • Ігор Бунич на LiveLib (рос.)
  • Ігор Бунич на сайті peoples.ru [ 31 жовтня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
  • Книги Ігора Бунича [ 10 червня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
  • Ігор Буніч — людина думки і слова [ 31 жовтня 2018 у Wayback Machine.]
  • Игорь Львович Бунич [ 1 листопада 2018 у Wayback Machine.] (рос.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Igor Lvovich Bunich ros I gor Lvo vich Bu nich 28 veresnya 1937 19370928 Dnipropetrovsk 15 chervnya 2000 Sankt Peterburg rosijskij pismennik publicist perekladach disident Vidomij zavdyaki svoyim tvoram u zhanrah politichnoyi publicistiki ta folk histori Igor Bunichros Igor Lvovich BunichIm ya pri narodzhenniIgor Lvovich BunichPsevdonimV KoltNarodivsya28 veresnya 1937 1937 09 28 DnipropetrovskPomer15 chervnya 2000 2000 06 15 62 roki Sankt PeterburgPohovannyadGromadyanstvo SRSR RosiyaDiyalnististorik prozayik perekladachSfera robotid 1 publicistika 1 i perekladactvo d 1 Alma materdMova tvorivrosijskaRoki aktivnosti1991 2000NapryamokprozaZhanristorichnij roman povist literaturnij perekladMagnum opus U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Bunich BiografiyaIgor Bunich narodivsya u 1937 roci v Dnipropetrovsku v sim yi inzhenera konstruktora Bilshu chastinu ditinstva ta yunosti zhiv u Leningradi U 1956 1959 rokah vin navchavsya u Yejskomu uchilishi vijskovo morskoyi aviaciyi pislya zakinchennya yakogo sluzhiv shturmanom v aviaciyi Pivnichnogo flotu Za kilka rokiv Bunich povernuvsya do Leningrada de vstupiv do Pislya zakinchennya vishu Igor Bunich z 1964 roku pracyuvav u Centralnomu naukovo doslidnomu instituti imeni Krilova a z 1974 roku u Vijskovo morskij akademiyi zajmayuchis doslidzhennyami arhivnih materialiv ta skladayuchi analitichni oglyadi dlya kerivnictva akademiyi Takozh pid chas roboti v akademiyi Bunich zajmavsya perekladami ta referuvannya inozemnoyi literaturi na morsku tematiku okrim togo jogo hobi stala istoriya flotu Zvilnivsya z akademiyi Bunich u 1984 roci u zvanni pidpolkovnika She pid chas sluzhbi Igor Bunich z seredini 70 h rokiv HH stolittya zajnyavsya poshirennyam u koli svoyih znajomih vlasnih perekladiv z inozemnoyi specializovanoyi literaturi bez vkazivki svogo imeni abo z vikoristannyam psevdonimu pri zaznachenni perekladacha Takozh vin poshiryuvav i svoyi vlasni tvori z vijskovoyi istoriyi vidayuchi yih za perekladeni tvori inozemnih avtoriv Z 1981 roku Bunich stav publikuvati svoyi tvori u leningradskomu samvidavchomu zhurnali Godinnik pid psevdonimom V Kolt U 1982 roci vin otrimav pershe zasterezhennya vid KDB za rozmnozhennya i nelegalne poshirennya antiradyanskoyi literaturi a takozh materialiv blizkih do sekretnih U 1984 roci Bunich otrimav druge zasterezhennya za poshirennya antiradyanskoyi literaturi U comu zh roci jogo zvilnili zi sluzhbi oficijno za skorochennyam shtativ pislya chogo Bunich ne mig nide vlashtuvatis na robotu ta buv vimushenij pracyuvati vahterom i nichnim storozhem u U 90 h rokah HH stolittya pislya liberalizaciyi radyanskogo rezhimu Bunich pracyuvav pomichnikom deputata Derzhdumi Yuliya Ribakova ta rozpochav uzhe legalno vidavati svoyi tvori Z pochatku 90 h rokiv HH stolittya Igor Bunich rozpochav uzhe legalno vidavati svoyi tvori yaki rozhodilis velikimi tirazhami Pochatkovo vin pisav tvori perevazhno na temi nedavnoyi istoriyi Radyanskogo Soyuzu v ostanni roki zhittya Bunich pisav perevazhno na temi morskoyi istoriyi Pomer Igor Bunich 15 chervnya 2000 roku v Sankt Peterburzi pohovanij na Literaturna tvorchistLiteraturnu tvorchist Igor Bunich oficijno rozpochav iz publikaciyi v serpni 1991 roku v odnij iz oblasnih gazet korotkoyi povisti Kejs Prezidenta pro podiyi serpnya 1991 roku U comu zh roci vpershe nadrukovanij jogo roman pislya vihodu yakogo Bunich stav vidomim pismennikom U romani opisuyetsya zahoplennya vladi v kolishnij Rosijskij imperiyi bilshovikami podalshe pograbuvannya nimi krayini a takozh dolya zolotovalyutnih rezerviv Radyanskogo Soyuzu ta jmovirne pohodzhennya bagatstva novoyavlenih miljoneriv ta milyarderiv iz kolishnih radyanskih respublik Nastupnim tvorom pismennika stav roman v yakomu pismennik povnistyu pidtrimuyuchi ta rozvivayuchi teoriyu Viktora Suvorova pro pidgotovku Stalinim preventivnogo udaru po Tretomu Rejhu opisuye perebig podij pered pochatkom Drugoyi svitovoyi vijni ta pershi roki pislya yiyi pochatku U cej zhe period Bunich publikuye svoyi pershi tvori z istoriyi flotu Korsari kajzera pro diyalnist nimeckih nadvodnih korabliv u akvatoriyi Indijskogo okeanu ta pivdnya Atlantichnogo okeanu pid chas Pershoyi svitovoyi vijni Tallinskij perehid pro tragediyu pid chas evakuaciyi osnovnih sil Baltijskogo flotu z Tallina do Kronshtadta v serpni 1941 roku ta persha chastina romanu U vogni voyen i perevorotiv pro dolyu Baltijskogo flotu Rosiyi na pochatku HH stolittya azh do zakinchennya gromadyanskoyi vijni v Rosiyi U 1994 roci vijshov drukom she odin iz najvidomishih tvoriv pismennika ros Bespredel u yakomu kritichno opisano zhittya postradyanskih derzhav u pershi roki pislya rozpadu Radyanskogo Soyuzu U 1996 roci vijshli pershi dva tomi najbilshogo tvoru Igora Bunicha v yakomu pismennik opisuye istoriyu Rosiyi ta SRSR yak bezperervnu vijnu vladi zi svoyim narodom u 1997 roci vijshov tretij tom knigi Do cogo tvoru uvijshli takozh i vidani okremimi knigami povisti ta romani Kejs prezidenta Lom prezidenta Mech prezidenta Ikla prezidenta Hronika chechenskoyi bijni ta shist dniv u Budonnivsku V ostanni roki zhittya pismennik bilsh aktivno pisav tvori na temi z morskoyi istoriyi zokrema knigi Pirati fyurera pro diyalnist nadvodnih korabliv gitlerivskoyi Nimechchini pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Drugij Perl Harbor pro odnu z malovidomih morskih bitv Drugoyi svitovoyi vijni Port Arturska pastka pro podiyi rosijsko yaponskoyi vijni Bilshist tvoriv pismennika kritiki vidnosyat do zhanru folk histori i hocha znachna chastina rosijskih istorikiv zajmaye poziciyu sprostuvannya faktiv navedenih u tvorah Bunicha ale chastina rosijskih istorikiv nepryamo pidtverdzhuye fakti navedeni u tvorah Bunicha Igor Bunich takozh vidomij yak perekladach knizhok z vijskovo morskoyi istoriyi Vibrana bibliografiyaZoloto partii Istoricheskaya hronika 1992 Operaciya Groza ili Oshibka v tretem znake 1994 Bespredel 1994 Byl bespredela ili Sindrom Nikolaya II 1994 95 Dinasticheskij rok Sbornik Dve smerti imperatora Aleksandra I Sindrom Nikolaya II povesti 1995 V ogne vojn i perevorotov Istoriya Baltijskih bronenoscev 1995 Knyaz Suvorov 1995 V centre chertovshiny Sbornik povestej 1995 Baltijskaya tragediya 1996 D Artanyan iz NKVD Sbornik 1996 Pyatisotletnyaya vojna v Rossii 1996 1997 Korsary kajzera 1998 Piraty Fyurera 1998 Port Arturskaya lovushka Istoricheskaya hronika 1999 Chernomorskaya Cusima 1914 1921 1999 Vlekomye rokom 1999 Muchenik Cusimy 1999 Vtoroj Perl Harbor 1999 PrimitkiCzech National Authority Database d Track Q13550863 Antonov A S Folk histori ros Zvezdnaya Raduga Arhiv originalu za 13 kvitnya 2003 Balod A 23 listopada 2005 Setevaya Slovesnost Arhiv originalu za 22 kvitnya 2012 Procitovano 27 bereznya 2009 ros Bunich Igor Lvovich Nekropol Svyato Troickoj Aleksandro Nevskoj lavry 18 bereznya 2017 u Wayback Machine ros Arhiv originalu za 29 zhovtnya 2018 Procitovano 28 zhovtnya 2018 Igor Bunich Biografii Velikih Pisatelej 30 zhovtnya 2018 u Wayback Machine ros Igor Bunich iz vosspominanij Yu V Kashina 23 lyutogo 2018 u Wayback Machine ros Bunich Igor Lvovich 1937 2000 Nekropol Sankt Peterburga i okrestnostej 18 bereznya 2017 u Wayback Machine ros Lebedev V P Marsh brosok Suvorova i Bunicha na knizhnyj rynok Nachalo ros Vestnik 1998a 5 Lebedev V P Marsh brosok Suvorova i Bunicha na knizhnyj rynok Okonchanie ros Vestnik 1998b 6 187 Arhiv originalu za 1 listopada 2018 Procitovano 31 zhovtnya 2018 PosilannyaIgor Bunich na LiveLib ros Igor Bunich na sajti peoples ru 31 zhovtnya 2018 u Wayback Machine ros Knigi Igora Bunicha 10 chervnya 2017 u Wayback Machine ros Igor Bunich lyudina dumki i slova 31 zhovtnya 2018 u Wayback Machine Igor Lvovich Bunich 1 listopada 2018 u Wayback Machine ros

Дата публікації:
Топ