Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Микола Опанасович Булгаков (20 серпня (1 вересня) 1898, Київ, Російська імперія — 13 червня 1966, Кламар, О-де-Сен, Франція) — російський та французький вчений, біолог, бактеріолог, доктор філософії, син Опанаса Булгакова, брат письменника Михайла Булгакова. Прототип Миколки Турбіна з роману «Біла гвардія» .
| Булгаков Микола Опанасович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 20 серпня (1 вересня) 1898 Київ, Російська імперія |
| Помер | 13 червня 1966 (67 років) Кламар |
| Поховання | Сент-Женев'єв-де-Буа |
| Країна |  Російська імперія Югославія Франція |
| Діяльність | біолог |
| Alma mater | Загребський університет |
| Галузь | бактеріологія |
| Науковий ступінь | доктор філософії |
| Батько | Булгаков Опанас Іванович |
Біографія
Микола Опанасович Булгаков народився (20 серпня (1 вересня) 1898 року в сім'ї Опанаса Івановича та Варвари Михайлівни Булгакових. Навчався в Олександрівській гімназії . На початку жовтня 1917 року Микола вступив до Київського Олексіївського інженерного училища і став юнкером. Брав участь у жовтневих боях, після яких юнкерські училища були розпущені.
1 вересня 1918 року став студентом 1-го курсу медичного факультету Київського університету. В університеті Микола Булгаков провчився трохи більше двох місяців.
Вже 14 листопада 1918 року в Києві було оголошено військовий стан та тимчасово закрито всі вищі навчальні заклади. Військова молодь Київського університету палко підтримала формування Київської добровольчої дружини Національної гвардії під командуванням генерал-майора Лева Ниловича Кирпічова. Це дружина створювалася під патронажем міністерства внутрішніх справ України та безпосереднім заступництвом міністра Кістяковського, якому гетьман Скоропадський надав необмежені повноваження. У цю дружину вступив добровольцем Микола Булгаков .
Після того, як німці залишили Київ, стало зрозумілим, що Київ Скоропадському не втримати. Вранці 14 грудня 1918 року добровольчі частини залишили фронт і кинулися до Києва. За ними по п'ятах, не вступаючи у бій, йшли українські частини. Бійці дружини Кирпичова скупчилися біля будівлі Педагогічного музею, де змушені були здатися. Вони стали бранцями і були зібрані у музеї.
Олена Сергіївна Булгакова записала зі слів дружини Миколи Опанасовича сімейну легенду, яка навіть мала назву «Як педель Максим врятував Миколку» :
«Коли петлюрівці прийшли, вони зажадали, щоб усі офіцери та юнкери зібралися у Педагогічному музеї Першої гімназії (музей, де збиралися роботи гімназистів) . Усі зібралися. Двері замкнули. Коля сказав: „Пане, треба бігти, це пастка“. Ніхто не наважувався. Коля піднявся на другий поверх (приміщення музею він знав як свої п'ять пальців) і через якесь вікно вибрався надвір. На подвір'ї був сніг, і він упав у сніг. Це був двір їхньої гімназії, і Коля пробрався до гімназії, де зустрівся Максим (педель). Потрібно було змінити юнкерський одяг. Максим забрав його речі, дав йому одягнути свій костюм, і Коля іншим ходом вибрався — у цивільному — із гімназії і пішов додому. Інші були розстріляні».
Навесні та влітку 1919 року Микола Булгаков був студентом медичного факультету Київського університету, а тому ні петлюрівська мобілізація, ні мобілізація до Червоної армії йому не загрожували. У вересні 1919 року до Києва увійшли білі частини, і Микола Булгаков як колишній юнкер-інженер був призваний до Добровольчої армії та відправлений до одеського Сергієвського артилерійського училища для закінчення військової освіти. У лютому 1920 року до Одеси підійшли війська Червоної армії. Для оборони міста юнкера-сергіївці було виведено на вулиці міста, де охороняли порядок, відбивали атаки місцевих більшовиків та червоних частин та блокували їхні спроби прорватися до Одеського порту.
Вдень 6 лютого 1920 року за наказом командування Сергієвське училище залишило місто і на транспорті «Микола» було переправлено до Севастополя. Наступного дня до Одеси увійшли частини Червоної армії. Після прибуття училища до Севастополя генерал Слащов (прототип Хлудова з п'єси М. О. Булгакова «Біг») наказав юнкерам відбути на фронт, що проходив кримськими перешийками. У Криму Миколу було поранено у праву легеню. З Криму разом із Російською армією генерала П. Врангеля Миколу Булгакова з училищем було евакуйовано в листопаді 1920 року на транспорті «Ріона» в Галліполі. 12 липня 1921 року, в день іменин генерала Врангеля, відбулося провадження в офіцери юнкерів Сергієвського училища. Прапорщиком став і Микола Опанасович Булгаков.
З Туреччини в 1921 році Микола перебрався до Хорватії (тоді — частина Королівства Югославія), де вступив до Загребського університету на медичний факультет.
Ось як у своєму листі матері 16 січня 1922 року Микола Опанасович описує своє життя:
«Після досить тяжкого року, проведеного мною у боротьбі за існування, я остаточно поправив свої легені та вирішив знову розпочати навчальне життя. Але не так легко це було зробити: знадобився цілий рік служби в одному зі шпиталів, щоб остаточно стати на ноги, одягнутися з ніг до голови і дістати хоч трохи грошей для початку тяжкого в сьогодення навчального шляху. Це була дуже важка і завзята робота: так, наприклад, я просидів під замком 22 діб один з віспи хворими селянами, доставленими з враженого епідемією повіту. Працював у тифозному відділенні з 50 хворими, і Бог мене виніс цілим та неушкодженим. Все це пом'якшувалося свідомістю, що близька мета. І справді, я накопичив грошей, одягнувся, купив все необхідне для самотнього життя і поїхав до Університету (Загребського), куди мене влаштував проф. Лапінський за моїми паперами. Спочатку працював, скільки сил вистачало, щоб показати себе. Тепер я звільнений від плати за вчення і отримую від Університету стипендію, рівну 20-25 рублів мирного часу. Половину цього (або трохи менше) забирає квартира, опалення, освітлення, а решта інших потреб життя: їжу та інші…»
Його старший брат Михайло намагався матеріально допомогти Миколі та висилав йому гроші за кордон. Проте з 1929 року у зв'язку із припиненням публікацій у пресі та зняттям з репертуару п'єс Михайло Опанасович уже не міг більше посилати грошей. Після закінчення Загребського університету Миколай залишився там при кафедрі бактеріології в аспірантурі. В 1929 році Микола захистив дисертацію на ступінь доктора філософії — його спеціалізацією були бактеріофаги. На роботи Миколи Булгакова звернув увагу першовідкривач бактеріофага професор Фелікс д'Ерелль та викликав до себе до Парижа. Туди Микола Опанасович прибув у серпні 1929 року, про що повідомив 17 серпня братові до Москви: «Умови дають мені можливість скромно жити, ні від кого не залежно, я цього давно не мав».
У 1932 році Микола Опанасович одружився з Ксенією Олександрівною Яхонтовою, донькою професора-емігранта. У грудні 1935 року за дорученням д'Ерреля відбув до Мексики, де протягом трьох місяців читав лекції.
Микола Булгаков у 1941 році (після початку німецько-югославської війни) як підданий Югославії був заарештований німецькою окупаційною владою у Франції і відправлений до табору для інтернованих у районі Комп'єна, де працював лікарем. Він брав участь у Руху Опору, в тому числі сприяв втечі кількох в'язнів. Після війни Микола Опанасович працював у Пастерівському інституті.
За наукові досягнення французький уряд нагородив Миколу Опанасовича орденом Почесного легіону.
Помер Микола Опанасович Булгаков 13 червня 1966 року від розриву серця в паризькому передмісті Кламар. Він був похований на російському цвинтарі Сент-Женев'єв-де-Буа.
Прототип Миколки Турбіна
Друга дружина письменника Любов Євгенівна Білозерська-Булгакова у книзі «Спогади» писала:
«Один із братів Михайло Опанасовича (Микола) був також лікарем. Ось на особи молодшого брата, Миколи, мені й хочеться зупинитися. Серцю моєму завжди був милий благородний і затишний чоловічок Ніколка Турбін (особливо за романом „Біла гвардія“. У п'єсі „Дні Турбіних“ він набагато схематичніший.). У житті мені Миколи Опанасовича Булгакова побачити так і не вдалося. Це молодший представник улюбленої у булгаковській сім'ї професії — доктор медицини, бактеріолог, учений та дослідник, який помер у Парижі у 1966 році. Він навчався в Загребському університеті і там же залишився при кафедрі бактеріології».
Примітки
- Соколов Б. Тайны Булгакова. Расшифрованная «Белая гвардия».
- Тинченко Я. Ю. Белая гвардия Михаила Булгакова. Исторические портреты «Белой гвардии», или Шахматная партия по Булгакову.[недоступне посилання з января 2022] — Киев, 1997.
- Чудакова М. О. Жизнеописание Михаила Булгакова. — 2-е изд., доп. — М.: Книга, 1988. — С. 92.
- В действительности — отдельное большое здание (нынешний Киевский Дом учителя), находящееся вблизи Первой гимназии (ныне Гуманитарный корпус Киевского университета), но не относящееся к ней. Задние дворы этих зданий соприкасаются.
Література
- Булгаков Михайло Панасович. Листи. Життєпис у документах. — М.: Сучасник, 1989.
- Чудакова М. О. Життєпис Михайла Булгакова. — 2-ге вид., Дод. — М: Книга, 1988.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Bulgakov Mikola Opanasovich Bulgakov 20 serpnya 1 veresnya 1898 Kiyiv Rosijska imperiya 13 chervnya 1966 Klamar O de Sen Franciya rosijskij ta francuzkij vchenij biolog bakteriolog doktor filosofiyi sin Opanasa Bulgakova brat pismennika Mihajla Bulgakova Prototip Mikolki Turbina z romanu Bila gvardiya Bulgakov Mikola OpanasovichNarodivsya 20 serpnya 1 veresnya 1898 Kiyiv Rosijska imperiyaPomer 13 chervnya 1966 1966 06 13 67 rokiv KlamarPohovannya Sent Zhenev yev de BuaKrayina Rosijska imperiya Yugoslaviya FranciyaDiyalnist biologAlma mater Zagrebskij universitetGaluz bakteriologiyaNaukovij stupin doktor filosofiyiBatko Bulgakov Opanas IvanovichBiografiyaMikola Bulgakov pribl 1916 roku Mikola Opanasovich Bulgakov narodivsya 20 serpnya 1 veresnya 1898 roku v sim yi Opanasa Ivanovicha ta Varvari Mihajlivni Bulgakovih Navchavsya v Oleksandrivskij gimnaziyi Na pochatku zhovtnya 1917 roku Mikola vstupiv do Kiyivskogo Oleksiyivskogo inzhenernogo uchilisha i stav yunkerom Brav uchast u zhovtnevih boyah pislya yakih yunkerski uchilisha buli rozpusheni 1 veresnya 1918 roku stav studentom 1 go kursu medichnogo fakultetu Kiyivskogo universitetu V universiteti Mikola Bulgakov provchivsya trohi bilshe dvoh misyaciv Vzhe 14 listopada 1918 roku v Kiyevi bulo ogolosheno vijskovij stan ta timchasovo zakrito vsi vishi navchalni zakladi Vijskova molod Kiyivskogo universitetu palko pidtrimala formuvannya Kiyivskoyi dobrovolchoyi druzhini Nacionalnoyi gvardiyi pid komanduvannyam general majora Leva Nilovicha Kirpichova Ce druzhina stvoryuvalasya pid patronazhem ministerstva vnutrishnih sprav Ukrayini ta bezposerednim zastupnictvom ministra Kistyakovskogo yakomu getman Skoropadskij nadav neobmezheni povnovazhennya U cyu druzhinu vstupiv dobrovolcem Mikola Bulgakov Pislya togo yak nimci zalishili Kiyiv stalo zrozumilim sho Kiyiv Skoropadskomu ne vtrimati Vranci 14 grudnya 1918 roku dobrovolchi chastini zalishili front i kinulisya do Kiyeva Za nimi po p yatah ne vstupayuchi u bij jshli ukrayinski chastini Bijci druzhini Kirpichova skupchilisya bilya budivli Pedagogichnogo muzeyu de zmusheni buli zdatisya Voni stali brancyami i buli zibrani u muzeyi Persha kiyivska gimnaziya Poshtova listivka pochatku XX st Olena Sergiyivna Bulgakova zapisala zi sliv druzhini Mikoli Opanasovicha simejnu legendu yaka navit mala nazvu Yak pedel Maksim vryatuvav Mikolku Koli petlyurivci prijshli voni zazhadali shob usi oficeri ta yunkeri zibralisya u Pedagogichnomu muzeyi Pershoyi gimnaziyi muzej de zbiralisya roboti gimnazistiv Usi zibralisya Dveri zamknuli Kolya skazav Pane treba bigti ce pastka Nihto ne navazhuvavsya Kolya pidnyavsya na drugij poverh primishennya muzeyu vin znav yak svoyi p yat palciv i cherez yakes vikno vibravsya nadvir Na podvir yi buv snig i vin upav u snig Ce buv dvir yihnoyi gimnaziyi i Kolya probravsya do gimnaziyi de zustrivsya Maksim pedel Potribno bulo zminiti yunkerskij odyag Maksim zabrav jogo rechi dav jomu odyagnuti svij kostyum i Kolya inshim hodom vibravsya u civilnomu iz gimnaziyi i pishov dodomu Inshi buli rozstrilyani Navesni ta vlitku 1919 roku Mikola Bulgakov buv studentom medichnogo fakultetu Kiyivskogo universitetu a tomu ni petlyurivska mobilizaciya ni mobilizaciya do Chervonoyi armiyi jomu ne zagrozhuvali U veresni 1919 roku do Kiyeva uvijshli bili chastini i Mikola Bulgakov yak kolishnij yunker inzhener buv prizvanij do Dobrovolchoyi armiyi ta vidpravlenij do odeskogo Sergiyevskogo artilerijskogo uchilisha dlya zakinchennya vijskovoyi osviti U lyutomu 1920 roku do Odesi pidijshli vijska Chervonoyi armiyi Dlya oboroni mista yunkera sergiyivci bulo vivedeno na vulici mista de ohoronyali poryadok vidbivali ataki miscevih bilshovikiv ta chervonih chastin ta blokuvali yihni sprobi prorvatisya do Odeskogo portu Vden 6 lyutogo 1920 roku za nakazom komanduvannya Sergiyevske uchilishe zalishilo misto i na transporti Mikola bulo perepravleno do Sevastopolya Nastupnogo dnya do Odesi uvijshli chastini Chervonoyi armiyi Pislya pributtya uchilisha do Sevastopolya general Slashov prototip Hludova z p yesi M O Bulgakova Big nakazav yunkeram vidbuti na front sho prohodiv krimskimi pereshijkami U Krimu Mikolu bulo poraneno u pravu legenyu Z Krimu razom iz Rosijskoyu armiyeyu generala P Vrangelya Mikolu Bulgakova z uchilishem bulo evakujovano v listopadi 1920 roku na transporti Riona v Gallipoli 12 lipnya 1921 roku v den imenin generala Vrangelya vidbulosya provadzhennya v oficeri yunkeriv Sergiyevskogo uchilisha Praporshikom stav i Mikola Opanasovich Bulgakov Z Turechchini v 1921 roci Mikola perebravsya do Horvatiyi todi chastina Korolivstva Yugoslaviya de vstupiv do Zagrebskogo universitetu na medichnij fakultet Os yak u svoyemu listi materi 16 sichnya 1922 roku Mikola Opanasovich opisuye svoye zhittya Pislya dosit tyazhkogo roku provedenogo mnoyu u borotbi za isnuvannya ya ostatochno popraviv svoyi legeni ta virishiv znovu rozpochati navchalne zhittya Ale ne tak legko ce bulo zrobiti znadobivsya cilij rik sluzhbi v odnomu zi shpitaliv shob ostatochno stati na nogi odyagnutisya z nig do golovi i distati hoch trohi groshej dlya pochatku tyazhkogo v sogodennya navchalnogo shlyahu Ce bula duzhe vazhka i zavzyata robota tak napriklad ya prosidiv pid zamkom 22 dib odin z vispi hvorimi selyanami dostavlenimi z vrazhenogo epidemiyeyu povitu Pracyuvav u tifoznomu viddilenni z 50 hvorimi i Bog mene vinis cilim ta neushkodzhenim Vse ce pom yakshuvalosya svidomistyu sho blizka meta I spravdi ya nakopichiv groshej odyagnuvsya kupiv vse neobhidne dlya samotnogo zhittya i poyihav do Universitetu Zagrebskogo kudi mene vlashtuvav prof Lapinskij za moyimi paperami Spochatku pracyuvav skilki sil vistachalo shob pokazati sebe Teper ya zvilnenij vid plati za vchennya i otrimuyu vid Universitetu stipendiyu rivnu 20 25 rubliv mirnogo chasu Polovinu cogo abo trohi menshe zabiraye kvartira opalennya osvitlennya a reshta inshih potreb zhittya yizhu ta inshi Jogo starshij brat Mihajlo namagavsya materialno dopomogti Mikoli ta visilav jomu groshi za kordon Prote z 1929 roku u zv yazku iz pripinennyam publikacij u presi ta znyattyam z repertuaru p yes Mihajlo Opanasovich uzhe ne mig bilshe posilati groshej Pislya zakinchennya Zagrebskogo universitetu Mikolaj zalishivsya tam pri kafedri bakteriologiyi v aspiranturi V 1929 roci Mikola zahistiv disertaciyu na stupin doktora filosofiyi jogo specializaciyeyu buli bakteriofagi Na roboti Mikoli Bulgakova zvernuv uvagu pershovidkrivach bakteriofaga profesor Feliks d Erell ta viklikav do sebe do Parizha Tudi Mikola Opanasovich pribuv u serpni 1929 roku pro sho povidomiv 17 serpnya bratovi do Moskvi Umovi dayut meni mozhlivist skromno zhiti ni vid kogo ne zalezhno ya cogo davno ne mav U 1932 roci Mikola Opanasovich odruzhivsya z Kseniyeyu Oleksandrivnoyu Yahontovoyu donkoyu profesora emigranta U grudni 1935 roku za doruchennyam d Errelya vidbuv do Meksiki de protyagom troh misyaciv chitav lekciyi Mikola Bulgakov u 1941 roci pislya pochatku nimecko yugoslavskoyi vijni yak piddanij Yugoslaviyi buv zaareshtovanij nimeckoyu okupacijnoyu vladoyu u Franciyi i vidpravlenij do taboru dlya internovanih u rajoni Komp yena de pracyuvav likarem Vin brav uchast u Ruhu Oporu v tomu chisli spriyav vtechi kilkoh v yazniv Pislya vijni Mikola Opanasovich pracyuvav u Pasterivskomu instituti Za naukovi dosyagnennya francuzkij uryad nagorodiv Mikolu Opanasovicha ordenom Pochesnogo legionu Pomer Mikola Opanasovich Bulgakov 13 chervnya 1966 roku vid rozrivu sercya v parizkomu peredmisti Klamar Vin buv pohovanij na rosijskomu cvintari Sent Zhenev yev de Bua Prototip Mikolki TurbinaDruga druzhina pismennika Lyubov Yevgenivna Bilozerska Bulgakova u knizi Spogadi pisala Odin iz brativ Mihajlo Opanasovicha Mikola buv takozh likarem Os na osobi molodshogo brata Mikoli meni j hochetsya zupinitisya Sercyu moyemu zavzhdi buv milij blagorodnij i zatishnij cholovichok Nikolka Turbin osoblivo za romanom Bila gvardiya U p yesi Dni Turbinih vin nabagato shematichnishij U zhitti meni Mikoli Opanasovicha Bulgakova pobachiti tak i ne vdalosya Ce molodshij predstavnik ulyublenoyi u bulgakovskij sim yi profesiyi doktor medicini bakteriolog uchenij ta doslidnik yakij pomer u Parizhi u 1966 roci Vin navchavsya v Zagrebskomu universiteti i tam zhe zalishivsya pri kafedri bakteriologiyi PrimitkiSokolov B Tajny Bulgakova Rasshifrovannaya Belaya gvardiya Tinchenko Ya Yu Belaya gvardiya Mihaila Bulgakova Istoricheskie portrety Beloj gvardii ili Shahmatnaya partiya po Bulgakovu nedostupne posilannya z yanvarya 2022 Kiev 1997 Chudakova M O Zhizneopisanie Mihaila Bulgakova 2 e izd dop M Kniga 1988 S 92 V dejstvitelnosti otdelnoe bolshoe zdanie nyneshnij Kievskij Dom uchitelya nahodyasheesya vblizi Pervoj gimnazii nyne Gumanitarnyj korpus Kievskogo universiteta no ne otnosyasheesya k nej Zadnie dvory etih zdanij soprikasayutsya LiteraturaBulgakov Mihajlo Panasovich Listi Zhittyepis u dokumentah M Suchasnik 1989 Chudakova M O Zhittyepis Mihajla Bulgakova 2 ge vid Dod M Kniga 1988