Західні Бещади (пол. Bieszczady Zachodnie, словац. Bukovské vrchy) — гірське пасмо, що розташований на кордоні України, Польщі та Словаччини. Знаходиться в межах між Ужоцьким перевалом (853 м) на сході та Лупківським перевалом (640 м) на заході. Ця область лежить в основному в межах біосферного заповідника «Східні Карпати».
Західні Бещади | ||||
Західні Бескиди в межах Польщі | ||||
49° пн. ш. 22° сх. д. / 49° пн. ш. 22° сх. д.Координати: 49° пн. ш. 22° сх. д. / 49° пн. ш. 22° сх. д. | ||||
Країна | Республіка Польща, Словаччина і Україна | |||
---|---|---|---|---|
Розташування | Польща Словаччина Україна Закарпатська область | |||
Система | Бещади, Східні Бескиди, Східні Карпати | |||
Тип | географічний регіон | |||
Висота | 1346 м (макс.) | |||
Західні Бещади Західні Бещади (Польща) | ||||
Виразною особливістю ландшафту Західних Бещад є паралельні довгі гірські пасма, що простягаються від північного заходу на південний схід, кількість яких збільшується із заходу на схід. Найвищою вершиною Західних Бещад є гора Тарниця (1346 м над рівнем моря), з найбільшим перепадом висоти — Велика Равка (523 м понад перевалом Бескид).
Назва Західні Бещади використується в основному в Польщі, в Україні ці гори історично називались Західні Бескиди, хоча зараз цей термін використовується до іншої групи гір — Західні Бескиди. Словацька частина Західних Бещад називається Буковські Верхи, а угорці називають ці гори — Keleti Beszkidek.
Місцезнаходження
На заході гори межують з Низькими Бескидами, на півночі — з Верхньодністровськими Бескидами, на схід від Західних Бещадів знаходяться Східні Бещади, а на півдні — гори Вигорлат.
Західну межу долини гір обмежують річки Ослава та Ославиця, Лупківський перевал та річка Лаборець. На східній межі гірських пасом знаходяться річки Сян, Уж та Ужоцький перевал.
Натомість північна гір межа визначається по різному. Геофізично найпівнічнішими пасмами гір є гори Оприт, Корбані та Хрещата, але Оприт також відносять до гір Саноко Турчанських (Sanocko Turczańskich). Геоморфологія вирізняє Південні Бескиди (або Високі) на південь від Сяну та Центральні Бескиди (або Низьких) між Сяном та залізничною лінією Загір'я — Устрики-Долішні. Однак, в туристичному розумінні Західними Бескидами (Бещадами) називають гори на південь від цієї залізничної лінії, а гори на північ від лінії називають Передгір'ям Бескидів (Przedgórzem Bieszczadzkim).
Пасма гір
До крупних гірських пасом Західних Бескидів відносять:
- Граничне пасмо — простягається від Лупківського перевалу довгим, звивистій гребнем до Ужоцького перевалу. Границя цього пасма проходить по кордону зі Словаччиною, і закінчується горою Кременець в Україні. У той же час через це пасмо вододіл розділення водозбірного басейну Балтійського моря та Чорного моря.
- Пасмо Полонин — найвище й найпопулярніше серед туристів пасмо включає в свою західну частину гори: Полонина Ветлинська, Полонина Чаринська, Букове Бердо, піки Тарниці та Полонини Буковської. Висота піків в цій області зростає у міру просування на схід, найвища з яких в польських Бещадах є Тарниця.
- Високий Діл — знаходиться між містами Команча та Тісна, та між долинами річок Ославиця, Солінка та Гозевка. У південно-східній частині цього пасма висота гір перевищує 1000 м над рівнем моря, а в районі гори Хрещата знаходиться природний заповідник Звезло (Zwiezło), що утворений Душатинськими озерами.
- Пасмо Лопенніка і Дурней — тягнеться від перевалу, на якому проходить дорога Тісна — Яблуньки, до села Довжиця. До цього пасма також відносять хребет Фаловей.
Крім того, також відносять до Західних Бескидів пасмо Отрит з найвищою вершиною Троханець, що розташовані між Сяном та долиною потоку Глухий.
Див. також
Джерела
- Artur Bata, Szlakiem Bieszczadzkiej Kolejki, Krajowa Agencja Wydawnicza Rzeszów 1983r
- Artur Bata, Bieszczady — Szlakiem walk z bandami UPA, KAW 1984
- Artur Bata, Jabłonki. Miejsce śmierci generała Karola Świerczewskiego, Krajowa Agencja Wydawnicza, Rzeszów 1987
- Wojciech Krukar Gniazdo Tarnicy — Halicza i dolina Wołosatego. Materiały do monografii, w: Płaj. Almanach karpacki, nr 20 (wiosna 2000), ISSN 1230-5898
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zahidni Beshadi pol Bieszczady Zachodnie slovac Bukovske vrchy girske pasmo sho roztashovanij na kordoni Ukrayini Polshi ta Slovachchini Znahoditsya v mezhah mizh Uzhockim perevalom 853 m na shodi ta Lupkivskim perevalom 640 m na zahodi Cya oblast lezhit v osnovnomu v mezhah biosfernogo zapovidnika Shidni Karpati Zahidni BeshadiZahidni Beskidi v mezhah PolshiZahidni Beskidi v mezhah Polshi49 pn sh 22 sh d 49 pn sh 22 sh d 49 22 Koordinati 49 pn sh 22 sh d 49 pn sh 22 sh d 49 22Krayina Respublika Polsha Slovachchina i UkrayinaRoztashuvannya Polsha Slovachchina Ukrayina Zakarpatska oblastSistema Beshadi Shidni Beskidi Shidni KarpatiTip geografichnij regionVisota 1346 m maks Zahidni BeshadiZahidni Beshadi Polsha Ne plutati z Zahidni Beskidi Viraznoyu osoblivistyu landshaftu Zahidnih Beshad ye paralelni dovgi girski pasma sho prostyagayutsya vid pivnichnogo zahodu na pivdennij shid kilkist yakih zbilshuyetsya iz zahodu na shid Najvishoyu vershinoyu Zahidnih Beshad ye gora Tarnicya 1346 m nad rivnem morya z najbilshim perepadom visoti Velika Ravka 523 m ponad perevalom Beskid Nazva Zahidni Beshadi vikoristuyetsya v osnovnomu v Polshi v Ukrayini ci gori istorichno nazivalis Zahidni Beskidi hocha zaraz cej termin vikoristovuyetsya do inshoyi grupi gir Zahidni Beskidi Slovacka chastina Zahidnih Beshad nazivayetsya Bukovski Verhi a ugorci nazivayut ci gori Keleti Beszkidek MisceznahodzhennyaRichka Syan v Zahidnih Beskidah Na zahodi gori mezhuyut z Nizkimi Beskidami na pivnochi z Verhnodnistrovskimi Beskidami na shid vid Zahidnih Beshadiv znahodyatsya Shidni Beshadi a na pivdni gori Vigorlat Zahidnu mezhu dolini gir obmezhuyut richki Oslava ta Oslavicya Lupkivskij pereval ta richka Laborec Na shidnij mezhi girskih pasom znahodyatsya richki Syan Uzh ta Uzhockij pereval Natomist pivnichna gir mezha viznachayetsya po riznomu Geofizichno najpivnichnishimi pasmami gir ye gori Oprit Korbani ta Hreshata ale Oprit takozh vidnosyat do gir Sanoko Turchanskih Sanocko Turczanskich Geomorfologiya viriznyaye Pivdenni Beskidi abo Visoki na pivden vid Syanu ta Centralni Beskidi abo Nizkih mizh Syanom ta zaliznichnoyu liniyeyu Zagir ya Ustriki Dolishni Odnak v turistichnomu rozuminni Zahidnimi Beskidami Beshadami nazivayut gori na pivden vid ciyeyi zaliznichnoyi liniyi a gori na pivnich vid liniyi nazivayut Peredgir yam Beskidiv Przedgorzem Bieszczadzkim Pasma girVid z Polonini Carinskoyi na Tarnicyu Do krupnih girskih pasom Zahidnih Beskidiv vidnosyat Granichne pasmo prostyagayetsya vid Lupkivskogo perevalu dovgim zvivistij grebnem do Uzhockogo perevalu Granicya cogo pasma prohodit po kordonu zi Slovachchinoyu i zakinchuyetsya goroyu Kremenec v Ukrayini U toj zhe chas cherez ce pasmo vododil rozdilennya vodozbirnogo basejnu Baltijskogo morya ta Chornogo morya Pasmo Polonin najvishe j najpopulyarnishe sered turistiv pasmo vklyuchaye v svoyu zahidnu chastinu gori Polonina Vetlinska Polonina Charinska Bukove Berdo piki Tarnici ta Polonini Bukovskoyi Visota pikiv v cij oblasti zrostaye u miru prosuvannya na shid najvisha z yakih v polskih Beshadah ye Tarnicya Visokij Dil znahoditsya mizh mistami Komancha ta Tisna ta mizh dolinami richok Oslavicya Solinka ta Gozevka U pivdenno shidnij chastini cogo pasma visota gir perevishuye 1000 m nad rivnem morya a v rajoni gori Hreshata znahoditsya prirodnij zapovidnik Zvezlo Zwiezlo sho utvorenij Dushatinskimi ozerami Pasmo Lopennika i Durnej tyagnetsya vid perevalu na yakomu prohodit doroga Tisna Yablunki do sela Dovzhicya Do cogo pasma takozh vidnosyat hrebet Falovej Krim togo takozh vidnosyat do Zahidnih Beskidiv pasmo Otrit z najvishoyu vershinoyu Trohanec sho roztashovani mizh Syanom ta dolinoyu potoku Gluhij Div takozhSeredni BeskidiDzherelaArtur Bata Szlakiem Bieszczadzkiej Kolejki Krajowa Agencja Wydawnicza Rzeszow 1983r Artur Bata Bieszczady Szlakiem walk z bandami UPA KAW 1984 Artur Bata Jablonki Miejsce smierci generala Karola Swierczewskiego Krajowa Agencja Wydawnicza Rzeszow 1987 Wojciech Krukar Gniazdo Tarnicy Halicza i dolina Wolosatego Materialy do monografii w Plaj Almanach karpacki nr 20 wiosna 2000 ISSN 1230 5898