Бу́ковець — село в Україні, у Закарпатській області, Хустському районі. Входить в склад Пилипецької сільської громади.
село Буковець | |
---|---|
Церква Введення Пр. Богородиці | |
Країна | Україна |
Область | Закарпатська область |
Район | Хустський район |
Громада | Пилипецька сільська |
Основні дані | |
Засноване | 1649 |
Населення | 465 |
Поштовий індекс | 90021 |
Телефонний код | +380 3146 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°37′47″ пн. ш. 23°21′49″ сх. д. / 48.62972° пн. ш. 23.36361° сх. д.Координати: 48°37′47″ пн. ш. 23°21′49″ сх. д. / 48.62972° пн. ш. 23.36361° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 575 м |
Місцева влада | |
Адреса ради | 90021, Закарпатська обл., Міжгірський р-н, с.Буковець,201 |
Карта | |
Буковець | |
Буковець | |
Мапа | |
Буковець у Вікісховищі |
Буковець вперше згадується в 1463: Bukvecz, 1649: Bukouecz, Bukovicza , 1725: Bukovecz (Revizki), 1808: Bukovecz, Bukucza, 1828: Bukócz, Bukovetz , 1838: Bukócz Máramaros megye helységneveinek etimológiai szótára 34, 1851: Bukócz, 1877: Bukovec, Bukóc, 1892: Bukócz (Bukovecz), 1913: Bükköspatak, 1925: Bukovec, 1944: Bukóc, Буковецъ, 1983: Буковець, Буковец.
Село заснували мешканці поселення Верховина з Прикарпаття.
До 2020 року село входило до складу Міжгірського району.
Храми
Храм Введення пр. богородиці. 1808.
У 1751 р. в селі були дві дерев'яні церкви. Нижня церква св. Архангела Михайла була «нова, красна, шинґлями крита… огорожена терниною», вмішувала 200 вірників, мала всі церковні книги, всі нові образи і три дзвони.
Верхня церква вмішувала 100 вірників і була «престара, близ розпадку… Звони два: един не благословен. Образи дуже давні, без жодної вартости».
У 1801 р. знову згадують дві церкви: нижню — добру, верхню — «розпадаючу». Згодом одну із старих церков подарували селу Нижній Бистрий, звідки її пізніше перевезено у Вучкове. Того ж року село просило з релігійного фонду 240 ринських для будівництва нової церкви посеред села, оскільки існуючі церкви «обі не отповідні вірникам, бо малі». В селі згадують, що старі церкви стояли в урочищі «Заломисте», у Нижньому кінці та в урочищі «Закобза». Церква, збудована із смерекових брусів у 1808 році стоїть у селі й тепер і утворює разом із дзвіницею та нині рідкісною дерев'яною вхідною брамою чудовий ансамбль релігійних споруд. Дата спорудження вирізана на одвірку. Башта має своєрідне барокове завершення з приплюснутим гранчастим куполом. Бабинець і нава перекриті спільним високим дахом, над вівтарем окремий дах. У інтер'єрі східний і центральний зруби перекриті коробовими склепіннями, над бабинцем — плоске перекриття. Довкола всіх зрубів іде опасання.
Дзвіниця традиційно двоярусна, квадратна в плані, з широким опасанням. Великий дзвін, відлитий Францом Лехерером у Пряшеві в 1832 p., має напис: «ДО ЦЄРКВЄ ВЄСИ БУКОВЕЦЪ ИЗЛЯТЫЙ ИЖДИВЄНІЄМ IО[А]HHA ТЄСЛЄВИЧА»
Два менші виготовив К. Маноушек у місті Брно в 1924 р.
Зафіксовано такі написи, що стосуються історії церки: на зрубі — «ВО СЛАВУ СТЬІЯ ЕДИНОСУЩЫЯ И ЖИВОТВОРЯЩІА ТРЦЫ ОТЦА И СНА И СТАГО ДУХА СОЗДАННЫЙ ДОМ СЄЙ AWИ (1808)», на жертовнику — «Сєй жєрътовъникъ | справили раби бжіи | Исавъка Черепаничъ | Іоанъ Баранишинецъ | за одпущеніє гріховъ своих | року АΨξ (1760) мца априля дня КΘ (29)».
Присілки
Заломіска
Заломіска - колишнє село в Україні, в Закарпатській області.
Обєднане з селом Буковець
Згадки: 1798: Zalomiszta, 1804: Zalomist, 1808: Zalomiska, 1828: Zalomistoje, 1851: Zalomisztáje, 1930: Zalomiska
Павловець
Павловець - колишнє село в Україні, в Закарпатській області.
Обєднане з селом Буковець
Згадки: 1745: Palovecz , 1780-1: Paulovecz, 1808: Pavlovecz vel. Paulovecz, Paulucza, 1828: Paulovetz, 1851: Paulovecz, 1892: Paulovecz, 1898: Paulovecz, 1907: Páloskő, 1913: Páloskő, 1944: Pávlovec, Павловецъ.
Храм Введення пр. богородиці. XVIII ст.
У невеличкому селі (нині тут 12 дворів) стоїть унікальна церковна споруда. Важко визначити її вік, але все свідчить про те, що у XVIII ст. церква вже була збудована. Згідно з однією з версій, церкву перенесено в Павловець з сусідньої Річки, але, найімовірніше, церкву утворено шляхом прибудови нави і вівтарного зрубу до більш давньої дзвіниці,
Розповідають також, що церкву самотужки збудував один житель села.
Відомості зовсім небагаті, але слід бути вдячними долі, що зберегла до нашого часу цю унікальну споруду – єдину з малих церков XVIII ст.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 480 осіб, з яких 231 чоловік та 249 жінок.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 449 осіб.
Туристичні місця
- деревяний храм Введення пр. богородиці. XVIII ст.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,78 % |
російська | 0,22 % |
Примітки
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Буковець (Хустський район) |
- Інформація на сайті Дерев'яні Храми України [ 3 травня 2010 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bu kovec selo v Ukrayini u Zakarpatskij oblasti Hustskomu rajoni Vhodit v sklad Pilipeckoyi silskoyi gromadi selo BukovecCerkva Vvedennya Pr BogorodiciKrayina UkrayinaOblast Zakarpatska oblastRajon Hustskij rajonGromada Pilipecka silskaOsnovni daniZasnovane 1649Naselennya 465Poshtovij indeks 90021Telefonnij kod 380 3146Geografichni daniGeografichni koordinati 48 37 47 pn sh 23 21 49 sh d 48 62972 pn sh 23 36361 sh d 48 62972 23 36361 Koordinati 48 37 47 pn sh 23 21 49 sh d 48 62972 pn sh 23 36361 sh d 48 62972 23 36361Serednya visota nad rivnem morya 575 mMisceva vladaAdresa radi 90021 Zakarpatska obl Mizhgirskij r n s Bukovec 201KartaBukovecBukovecMapa Bukovec u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Bukovec Bukovec vpershe zgaduyetsya v 1463 Bukvecz 1649 Bukouecz Bukovicza 1725 Bukovecz Revizki 1808 Bukovecz Bukucza 1828 Bukocz Bukovetz 1838 Bukocz Maramaros megye helysegneveinek etimologiai szotara 34 1851 Bukocz 1877 Bukovec Bukoc 1892 Bukocz Bukovecz 1913 Bukkospatak 1925 Bukovec 1944 Bukoc Bukovec 1983 Bukovec Bukovec Selo zasnuvali meshkanci poselennya Verhovina z Prikarpattya Do 2020 roku selo vhodilo do skladu Mizhgirskogo rajonu HramiHram Vvedennya pr bogorodici 1808 U 1751 r v seli buli dvi derev yani cerkvi Nizhnya cerkva sv Arhangela Mihajla bula nova krasna shinglyami krita ogorozhena terninoyu vmishuvala 200 virnikiv mala vsi cerkovni knigi vsi novi obrazi i tri dzvoni Verhnya cerkva vmishuvala 100 virnikiv i bula prestara bliz rozpadku Zvoni dva edin ne blagosloven Obrazi duzhe davni bez zhodnoyi vartosti U 1801 r znovu zgaduyut dvi cerkvi nizhnyu dobru verhnyu rozpadayuchu Zgodom odnu iz starih cerkov podaruvali selu Nizhnij Bistrij zvidki yiyi piznishe perevezeno u Vuchkove Togo zh roku selo prosilo z religijnogo fondu 240 rinskih dlya budivnictva novoyi cerkvi posered sela oskilki isnuyuchi cerkvi obi ne otpovidni virnikam bo mali V seli zgaduyut sho stari cerkvi stoyali v urochishi Zalomiste u Nizhnomu kinci ta v urochishi Zakobza Cerkva zbudovana iz smerekovih brusiv u 1808 roci stoyit u seli j teper i utvoryuye razom iz dzviniceyu ta nini ridkisnoyu derev yanoyu vhidnoyu bramoyu chudovij ansambl religijnih sporud Data sporudzhennya virizana na odvirku Bashta maye svoyeridne barokove zavershennya z priplyusnutim granchastim kupolom Babinec i nava perekriti spilnim visokim dahom nad vivtarem okremij dah U inter yeri shidnij i centralnij zrubi perekriti korobovimi sklepinnyami nad babincem ploske perekrittya Dovkola vsih zrubiv ide opasannya Dzvinicya tradicijno dvoyarusna kvadratna v plani z shirokim opasannyam Velikij dzvin vidlitij Francom Lehererom u Pryashevi v 1832 p maye napis DO CYeRKVYe VYeSI BUKOVEC IZLYaTYJ IZhDIVYeNIYeM IO A HHA TYeSLYeVIChA Dva menshi vigotoviv K Manoushek u misti Brno v 1924 r Zafiksovano taki napisi sho stosuyutsya istoriyi cerki na zrubi VO SLAVU STIYa EDINOSUShYYa I ZhIVOTVORYaShIA TRCY OTCA I SNA I STAGO DUHA SOZDANNYJ DOM SYeJ AWI 1808 na zhertovniku Syej zhyertovnik spravili rabi bzhii Isavka Cherepanich Ioan Baranishinec za odpusheniye grihov svoih roku APS3 1760 mca aprilya dnya K8 29 PrisilkiZalomiska Zalomiska kolishnye selo v Ukrayini v Zakarpatskij oblasti Obyednane z selom Bukovec Zgadki 1798 Zalomiszta 1804 Zalomist 1808 Zalomiska 1828 Zalomistoje 1851 Zalomisztaje 1930 Zalomiska Pavlovec Pavlovec kolishnye selo v Ukrayini v Zakarpatskij oblasti Obyednane z selom Bukovec Zgadki 1745 Palovecz 1780 1 Paulovecz 1808 Pavlovecz vel Paulovecz Paulucza 1828 Paulovetz 1851 Paulovecz 1892 Paulovecz 1898 Paulovecz 1907 Palosko 1913 Palosko 1944 Pavlovec Pavlovec Hram Vvedennya pr bogorodici XVIII st U nevelichkomu seli nini tut 12 dvoriv stoyit unikalna cerkovna sporuda Vazhko viznachiti yiyi vik ale vse svidchit pro te sho u XVIII st cerkva vzhe bula zbudovana Zgidno z odniyeyu z versij cerkvu pereneseno v Pavlovec z susidnoyi Richki ale najimovirnishe cerkvu utvoreno shlyahom pribudovi navi i vivtarnogo zrubu do bilsh davnoyi dzvinici Rozpovidayut takozh sho cerkvu samotuzhki zbuduvav odin zhitel sela Vidomosti zovsim nebagati ale slid buti vdyachnimi doli sho zberegla do nashogo chasu cyu unikalnu sporudu yedinu z malih cerkov XVIII st NaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 480 osib z yakih 231 cholovik ta 249 zhinok Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkalo 449 osib Turistichni miscya derevyanij hram Vvedennya pr bogorodici XVIII st Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotokukrayinska 99 78 rosijska 0 22 Primitki database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Bukovec Hustskij rajon Informaciya na sajti Derev yani Hrami Ukrayini 3 travnya 2010 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi