Бу ковець село в Жденіївській селищній громаді Мукачівського району Закарпатської області України село Буковець Країна У

Бу́ковець — село в Жденіївській селищній громаді Мукачівського району Закарпатської області України.

село Буковець
Країна	Україна
Область	Закарпатська область
Район	Мукачівський район
Громада	Жденіївська громада
Код КАТОТТГ	UA21040090020014725
Основні дані
Засноване	635-647
Населення	598 осіб
Територія	454 км²
Площа	754 км²
Густота населення	361,55 осіб/км²
Поштовий індекс	89114
Телефонний код	+380 3136
Географічні дані
Географічні координати	^{H G O}
Середня висота над рівнем моря	624 м


Місцева влада
Адреса ради	89114, Закарпатська обл., Мукачівський р-н, с.Буковець,89
Карта
Буковець
Буковець
Мапа

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Буковець.

Історія

Вперше згадується у 1645 році як Bukocz.

Село між горами Пікуєм, Острою і Рівною засноване в 16 столітті селянами-кріпаками, що втекли з Галичини.

Храми

Храм всіх Святих. 1912.

Священик служив тут ще в XVII ст. У заповіті від 20 травня 1703 р. сказано про те, що священик Олександр Поп збудував церкву за власні кошти і передав церкві всі закладені в нього землі (у разі викуплення землі всі гроші мали піти на церкву, а відсотки священику).

Мабуть, цю споруду згадують у 1733 р. як церкву св. Михайла з чотирма дзвонами. У 1783 р. внаслідок впорядкування парохій Перехресний і Пашковець визначено філіями Буковця. Востаннє дерев'яну бойківську церкву, збудовану 1613 р. (можливо, дата помилкова), згадують на старому цвинтарі в 1923 p., коли в селі вже стояла типова мурована церква. На спорудження цієї церкви граф Шенборн у 1911 р. подарував 200 корон.

Організував будівництво о. Іван Кваковський, а куратором був Іван Стеців. Обидва ці прізвища названо в написі на хресті коло церкви. Основний камінь заклали 22 серпня 1909 р. До цієї дати земляки в Америці зібрали 6000 корон.

Розповідають, що Минґл Штемберг перевіз кіньми з Чинадійова до Буківця весь пісок для будівництва. На головному фасаді датою завершення вказано — Anno Domini 1912. Закінчення будівництва контролював парох Нижніх Верецьких намісник Варфоломій Галактович, який також освятив церкву 22 червня в неділю Всіх святих.

Всередині церкву гарно споряджено. Парох І. Кваковський купив жертовник. Тодішній куратор Іван Дупин побував у Будапешті, щоб замовити іконостас. Чотири намісні ікони на полотні підписані Ю. Віраґом у 1926 р., а на іконі Ісуса Христа написано також прізвище М. Рошковича, як автора рисунка. Верхні ікони перемальовано. Дияконські двері, розкішне крісло і напрестольний хрест вирізьбив монах Михайло Ряшко. Останнє малювання інтер'єру здійснили брати Щупаки з Львівщини в 1967 р.

Біля іконостаса встановлено престол з образом Богородиці, що має на звороті напис: «Fundator toho obrazu | Mychajlo Dubyn Jewczyn | jeho zena Jewka | у jeho brat Oleksa | r. 18881 Karol Biller | malar і zolotnyk.» Престол при північній стіні нави прикрашає образ св. Серця Ісуса, подарований священиком Калиняком. Як згадує церківник Іван Яртим, образ привезли на возі з Ужгорода, а впродовж радянського часу його не ховали і навіть не замалювали заборонене за СРСР зображення Серця Ісуса. Іван Панькулич та Василь Дупин привезли з Мукачева на возі дзвін вагою 14 центнерів.

У 1932 р. зафіксовано кілька написів, що стосуються попередньої дерев'яної церкви. На іконі Розп'яття: «Сей образъ купилъ Лукачъ Поповичъ со женою своею Полагою | зъ братаничем своими Грицем з маткою своєю Настасиєю…»; на іконі Спасителя в терновому вінці, в овальній позолоченій рамі (в 1932 р. ікона перебувала в приватних руках): «Т… Михайла Годинка парохії буковски и щербовскїя з рочнго адміністратора и кураторовъ Алексия Ряшко, Іоанна Голоука року АWЛЕ (1835)» і трохи нижче, очевидно, підпис автора: Ganovszky, pictor et sculpt. Церковні книги купили: Анфологіон — Іван Тербанів з сестрою Гафією та Василь Головчин з дружиною; Мінею — «попович Лукач буковекий» «року божого 1772».

З 1871 до 1873 р. священиком служив відомий письменник Євген Фенцик.

За радянської влади місцевий священик Гнат Сіксай був ув'язнений з 1949 до 1955 р.

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 643 особи, з яких 314 чоловіків та 329 жінок.

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 597 осіб.

Туристичні місця

Храм всіх Святих. 1912.

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова	Відсоток
українська	99,67 %
російська	0,33 %

Примітки

. database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
. database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
. database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.

Посилання

Сайт школи

Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[населення_1989-1] . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.

[населення_2001-2] . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.

[населення_2001_мова-3] . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.