Бююкада або Принців острів (тур. Büyükada, грец. Πρίγκηπος, болг. Принцов остров) — найбільший острів серед Принцевих островів в Мармуровому морі біля Стамбула. Площа острова 5,36 км², населення становить 7335 осіб (2000).
Буйюкада | |
---|---|
тур. Büyükada | |
Вигляд острова з повітря | |
Географія | |
40°51′28″ пн. ш. 29°07′12″ сх. д. / 40.8577777778057722° пн. ш. 29.12000000002777966° сх. д.Координати: 40°51′28″ пн. ш. 29°07′12″ сх. д. / 40.8577777778057722° пн. ш. 29.12000000002777966° сх. д. | |
Акваторія | Мармурове море |
Група островів | Принцівські острови |
Площа | 5,4 км² |
Довжина | 4,4 км |
Ширина | 1,7 км |
Країна | |
![]() | |
Адм. одиниця | Стамбул |
Населення | 7335 осіб |
![]() Буйюкада Буйюкада (Туреччина) | |
Географія
![image](https://www.wikidata.uk-ua.nina.az/image/aHR0cHM6Ly93d3cud2lraWRhdGEudWstdWEubmluYS5hei9pbWFnZS9hSFIwY0hNNkx5OTFjR3h2WVdRdWQybHJhVzFsWkdsaExtOXlaeTkzYVd0cGNHVmthV0V2WTI5dGJXOXVjeTkwYUhWdFlpOHdMekJqTDAxaGNGOXZabDlDSlVNekpVSkRlU1ZETXlWQ1EydGhaR0ZmU1hOMFlXNWlkV3d1Y0c1bkx6SXdNSEI0TFUxaGNGOXZabDlDSlVNekpVSkRlU1ZETXlWQ1EydGhaR0ZmU1hOMFlXNWlkV3d1Y0c1bi5wbmc=.png)
Розташований за 2,3 км на південь від узбережжя, від якого відділений протокою Бююкада. Офіційно острів Бююкада належить до Стамбульського округу Адалар. Ділиться на два округи — Нізам і Маден.
Основна частина житлової забудови зосереджена в північній і північно-східній частині острова, де знаходиться селище Бююкада. На західному березі знаходиться населений пункт Низам, на північно-східному — Тепекей. Південна, більш гориста частина острова практично не заселена.
Острів складається з двох пагорбів. Пагорб на південній частині називається Йорги, його висота 211 м. Пагорб, розташований на північній частині острова, називається Христос. У долині між пагорбами знаходиться церква і монастир Св. Миколая (Айос-Ніколас) і колишня ярмаркова площа, звана Луна-Парк. У західній частині острова знаходиться мис Діль-Бурну (Dil Burnu), а на півдні острова розташований пляж.
Назва
Турецька назва острова (тур. Büyükada) перекладається як «великий острів». Грецька назва острова (грец. Πρίγκηπος) означає «принц», болгарська назва (болг. Принцов остров) перекладається так само.
Історія
У Візантійську епоху острів був місцем заслання знатних осіб. Також тут знаходилися монастирі. На початку XIV століття його накрила хвиля грецьких біженців з Малої Азії, які шукали тут порятунку від наступу турків.
На початку XX століття на Бююкада султаном і його наближеними були побудовані вілли.
Після революції на острові жив російський князь Дмитро Голіцин, який помер тут у 1920 році і похований на кладовищі місцевої православної церкви. Після висилки з СРСР в лютому 1929 року, на Бююкада чотири роки жив Лев Троцький.
До 1950-х років (стамбульського погрому) значну частину населення острова складали грецькі рибалки, а також заможні греки, євреї і вірмени.
Сучасність
Населення становить близько 7 тисяч осіб. Як і на інших островах архіпелагу, єдиний дозволений вид громадського транспорту тут — гужовий. Мешканці (крім працівників спеціальних служб) і мандрівники пересуваються по острову пішки, на велосипедах, кінних возах і на осликах; підйом на гору Йорги можливий тільки пішки або верхи на коні.
Пам'ятки
![image](https://www.wikidata.uk-ua.nina.az/image/aHR0cHM6Ly93d3cud2lraWRhdGEudWstdWEubmluYS5hei9pbWFnZS9hSFIwY0hNNkx5OTFjR3h2WVdRdWQybHJhVzFsWkdsaExtOXlaeTkzYVd0cGNHVmthV0V2WTI5dGJXOXVjeTkwYUhWdFlpODBMelF4TDBGa1lXeGhjbDgxTlRRMkxtcHdaeTh5TlRCd2VDMUJaR0ZzWVhKZk5UVTBOaTVxY0djPS5qcGc=.jpg)
На острові розташовані такі православні церкви і монастирі:
- Монастир Святого Георгія Кудунського, заснований, як заведено вважати, в 963 році на вершині південного пагорба, найвищій точці острова
- монастир «Христос» (Преображення Господнього) — на вершині північного пагорба
- церква і монастир Св. Миколая (Айос-Ніколас, Aziz Nicola Rum manastir) — між двома пагорбами на східному березі
- храм Димитрія Солунського (грец. Ναός τοῦ Ἅγίου Δημητρίου Μυροβλύτου) 1856 року побудови в основному населеному пункті острови (Alacam Sokak 17)
- храм «Панагія» коло стоянки фаетонів
Мечеть Гамідіє (Hamidiye Camii) побудована султаном Абдул-Гамідом II 1892-1893 роки; є синагога, і вірменський католицький храми. Зберігся ряд особняків, побудованих грецькими багатіями у пізню оттоманську епоху. В запустінні продовжує знаходиться найбільша дерев'яна будівля Європи, відома як «Грецький притулок» (Prinkipo Palace) на пагорбі Христос (Isa Tepesi): будівлю було побудовано французькою компанією в 1898 році як готель і казино, але на її відкриття не було отримано дозволу від Абдул-Гаміда і вона служила притулком для дітей грецького походження з 1903 до 1964 року; у червні 2010 року Патріархат виграв в Європейському суді з прав людини позов проти уряду Туреччини про право власності на споруду і планує провести його реставрацію.
Галерея
- Будинок, в якому проживав Лев Троцький у 1929-1933 роках
- Кінний екіпаж
- Центральна площа зі статуєю Ататюрка
- Пристань для поромів
- Мечеть
- Готель Splendid Palace Hotel (1908)
- Історичний Splendid Palace Hotel (1908) біля порту Бююкада
- Типова вулиця
- Типовий особняк османської епохи в Бююкада
- Типовий особняк османської епохи в Бююкада
- Будинки османської епохи на вулицях Бююкада
Відомі уродженці
- Фотій II — Константинопольський патріарх (1929-1935).
Примітки
- Українська назва згідно з Газетирем (покажчиком) географічних назв світу [ 4 травня 2021 у Wayback Machine.]. — К.: Мінекоресурсів України, 2006. — С. 255.
- . Архів оригіналу за 10 квітня 2021. Процитовано 24 червня 2020.
- . Архів оригіналу за 11 серпня 2016. Процитовано 24 червня 2020.
- Сейерс М., Кан А. Глава XVI. Возникновение «пятой колонны». 1. Троцкий на Принцевых островах // Тайная война против Советской России = Sayers M., Kahn A.E. The Great Conspiracy. The Secret War against Soviet Russia. — Boston: Brown & Co, 1946. 433 p. — М. : Государственное издательство иностранной литературы, 1947.
- Liesl Schillinger (8 липня 2011). . New York Times. Архів оригіналу за 5 квітня 2012. Процитовано 24 червня 2020.
- The Holy Monastery of St. George Koudounas. Prinkipo. The Holy Monastery of the Paraclete, Oropos, Attica, Hellas, 2004, стр. 23.
- . Архів оригіналу за 26 червня 2015. Процитовано 24 червня 2020.
- . Архів оригіналу за 23 квітня 2012.
- . Архів оригіналу за 13 лютого 2021. Процитовано 24 червня 2020.
- Panagiotisandriopoulos (19 червня 2020). . ΦΩΣ ΦΑΝΑΡΙΟΥ. Архів оригіналу за 22 червня 2020. Процитовано 21 червня 2020.
Посилання
- [1] [ 10 серпня 2007 у Wayback Machine.]
- / Бююкада на сайті Стамбула
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Буйюкада (острів)