Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Петро Пилипович Бузук (13.09.1879 — 1923) — український еколог.
Біографія
Народився в сім'ї молдавського селянина в селі Шипка Тираспольського повіту. Педагогічну освіту отримав в Білгородському учительському інституті, закінчивши його в 1908 р. Після закінчення інституту викладав природознавство в Центральному жіночому німецькому училищі села Верхня Хортиця. Навесні 1910 р. за його ініціативою в селі Верхня Хортиця Катеринославської губернії була організована одна з перших громадських природоохоронних організацій у Російській імперії — Хортицьке товариство охоронників природи.
У листі до відомого в Росії спеціаліста з охорони природи академіка І. П. Бородіна Бузук писав:
Спостерігаючи в плині цілої низки років … як викладач природознавства, я помітив, що у нас в Росії дивно нерозумно населення користується природою, навіть варварськи. Цей погляд я виклав у великій статті в місцевій (катерінославській) газеті … Статтю я закінчив закликом до населення заснувати товариство охоронців природи … і ось заснувалось товариство, хоча і не відразу, тому що роки два тягнулося канцелярське листування.
18 березня 1910 р. департамент Землеробства затвердив Статут ХТОП (Хортицького товариства охоронців природи).
Товариство вело найрізноманітнішу природоохоронну роботу: займалося лісорозведенням, розвішували штучні гнізда для залучення птахів (частина гніздівель в грудні 1913 р. демонструвалася в Харкові, на виставці охорони природи), через директорів народних училищ звернулося до вчителів з проханням про навіювання школярам, що не можна нищити пташині гнізда і мучити тварин; заклало лісової розплідник.
Багато саджанців члени товариства висадили по навколишніх балках і ярах, на пустищах і пісках. Товариство здійснювало контроль за веденням полювання на 7300 навколишніх десятинах. Було виділено кілька розсадників дичини, заборонених ділянок для ведення мисливства, оголошено заборону на відстріл хижих і співочих птахів. Також члени товариства займалися контролем за веденням рибного лову.
У 1910 р. ХТОП викупило у Олександрівської земської управи ділянку скелястого узбережжя Дніпра площею кілька сот гектарів, де планували почати кар'єрні розробки. Таким чином було врятовано мальовничі історичні скелі. Нині там — геологічний заказник.
У 1911 р. товариство випускає спеціальну брошуру «Інструктаж для панів членів Хортицького товариства охоронців природи і виписка із законів, що відносяться до дій Хортицького товариства охоронців природи».
Недовго довелося Петру Пилиповичу Бузуку очолювати товариство. Академік І. П. Бородін писав:
В даний час проте Хортицьке товариство втратило головного свого діяча, бо Петро Пилипович, збурений жагою знання, з вчителя перетворився на учня, і, з дозволу Головного Управління Землевпорядкування, прийнятий студентом в Московський Сільськогосподарський Інститут (з 15 вересня 1911 р .). Для створеного ним товариства це, без сумніву, величезна втрата, але справу охорони природи в нашій батьківщині, мабуть, від цього виграє: свою незвичайну енергію Петро Пилипович може застосувати на більш широкому полі в більш великому центрі.
До кінця 1913 р. товариство налічувало 245 дійсних, 5 почесних і 1 довічний член. Діяло і 17 «уповноважених контролерів» з нагляду за правильним веденням полювання та рибної ловлі.
Однак, до початку 1915 р. в ньому залишилася тільки 31 людина. 29 травня 1915 р., відповідаючи на клопотання Катеринославського губернатора, і попри прохання голови ХТОП не закривати товариство, Департамент землеробства указом № 38 офіційно закриває товариство. Це, мабуть, пояснювалося тим, що товариство в основному складалося з німців-колоністів, а в зв'язку з першою світовою війною в країні панували антинімецькі настрої.
У 1912 р. на Всеросійській сільськогосподарській виставці в Москві П. П. Бузук керує відділом орнітології, за що був удостоєний срібної медалі. У 1913 р., під час експедиції по Семиреченській області, зібрав 400 видів рослин, визначив і склав найцікавіший гербарій. У 1913 р. Бузук входить в Російський орнітологічний комітет, завідуючи відділом захисту та охорони птахів. Навесні 1915 р. закінчує Московський сільськогосподарський інститут «з правом на звання вченого-агронома 1 розряду». Деякий час продовжує працювати в інституті при кафедрі приватної зоотехнії професора М. Ф. Іванова, викладає природознавство в Московському комерційному училищі. У травні 1917 П. П. Бузук відряджений відділом тваринництва Міністерства землеробства в північні губернії для обстеження тваринництва. Потім до 1923 р. викладає в Тимирязевській сільгоспакадемії.
Помер П. П. Бузук в 1923 р. від інфекційного захворювання в московській лікарні після невдало зробленої операції. Похований на Ваганьковському кладовищі.
Див. також
Примітки
- Бородин И. П. 1912. Хортицкое общество охранителей природы // Тр. бот. сада Император. Юрьев. ун-та. — 1912. — Т. XIII, вып. 1. — С. 24-27.
Джерела
- Борейко В. Е. Первое в России общество охраны природы // Природа. — 1986. — № 3.
- Борейко В. Е. Деятельность первых общественных природоохранных организаций Украины (до 1917 г.) // Бюлл. Моск. об-ва испытателей природы. Отд. биол. — 1987. — Т. 92, вып. 4. — С. 134—143.
- Бюллетень Харьков. об-ва любителей природы. — 1913. — № 4. — С. 60.
- ГА Московской области, ф. 961, оп. 4, д. 62.
- Охрана природы // Орнитол. вестник. — 1912. — № 2. — С. 191—192.
- Протокол заседания Отделения орнитологии // Птицеведение и птицеводство. — 1913. — Ч. 1. — С. 21-41.
- Пуха И. Симпатичнейшее общество // Индустр. Запорожье. — 1989, 11 января.
- Хортицкое общество охранителей природы // Любитель природы. — 1912. — № 12.
- ЦГИА СССР, ф. 398, оп. 71, д. 26534.
- ЦГИА Украины, ф. 313, оп. 2, д. 2158.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Buzuk Petro Pilipovich Buzuk 13 09 1879 1923 ukrayinskij ekolog BiografiyaNarodivsya v sim yi moldavskogo selyanina v seli Shipka Tiraspolskogo povitu Pedagogichnu osvitu otrimav v Bilgorodskomu uchitelskomu instituti zakinchivshi jogo v 1908 r Pislya zakinchennya institutu vikladav prirodoznavstvo v Centralnomu zhinochomu nimeckomu uchilishi sela Verhnya Horticya Navesni 1910 r za jogo iniciativoyu v seli Verhnya Horticya Katerinoslavskoyi guberniyi bula organizovana odna z pershih gromadskih prirodoohoronnih organizacij u Rosijskij imperiyi Horticke tovaristvo ohoronnikiv prirodi U listi do vidomogo v Rosiyi specialista z ohoroni prirodi akademika I P Borodina Buzuk pisav Sposterigayuchi v plini ciloyi nizki rokiv yak vikladach prirodoznavstva ya pomitiv sho u nas v Rosiyi divno nerozumno naselennya koristuyetsya prirodoyu navit varvarski Cej poglyad ya viklav u velikij statti v miscevij katerinoslavskij gazeti Stattyu ya zakinchiv zaklikom do naselennya zasnuvati tovaristvo ohoronciv prirodi i os zasnuvalos tovaristvo hocha i ne vidrazu tomu sho roki dva tyagnulosya kancelyarske listuvannya 18 bereznya 1910 r departament Zemlerobstva zatverdiv Statut HTOP Hortickogo tovaristva ohoronciv prirodi Tovaristvo velo najriznomanitnishu prirodoohoronnu robotu zajmalosya lisorozvedennyam rozvishuvali shtuchni gnizda dlya zaluchennya ptahiv chastina gnizdivel v grudni 1913 r demonstruvalasya v Harkovi na vistavci ohoroni prirodi cherez direktoriv narodnih uchilish zvernulosya do vchiteliv z prohannyam pro naviyuvannya shkolyaram sho ne mozhna nishiti ptashini gnizda i muchiti tvarin zaklalo lisovoyi rozplidnik Bagato sadzhanciv chleni tovaristva visadili po navkolishnih balkah i yarah na pustishah i piskah Tovaristvo zdijsnyuvalo kontrol za vedennyam polyuvannya na 7300 navkolishnih desyatinah Bulo vidileno kilka rozsadnikiv dichini zaboronenih dilyanok dlya vedennya mislivstva ogolosheno zaboronu na vidstril hizhih i spivochih ptahiv Takozh chleni tovaristva zajmalisya kontrolem za vedennyam ribnogo lovu U 1910 r HTOP vikupilo u Oleksandrivskoyi zemskoyi upravi dilyanku skelyastogo uzberezhzhya Dnipra plosheyu kilka sot gektariv de planuvali pochati kar yerni rozrobki Takim chinom bulo vryatovano malovnichi istorichni skeli Nini tam geologichnij zakaznik U 1911 r tovaristvo vipuskaye specialnu broshuru Instruktazh dlya paniv chleniv Hortickogo tovaristva ohoronciv prirodi i vipiska iz zakoniv sho vidnosyatsya do dij Hortickogo tovaristva ohoronciv prirodi Nedovgo dovelosya Petru Pilipovichu Buzuku ocholyuvati tovaristvo Akademik I P Borodin pisav V danij chas prote Horticke tovaristvo vtratilo golovnogo svogo diyacha bo Petro Pilipovich zburenij zhagoyu znannya z vchitelya peretvorivsya na uchnya i z dozvolu Golovnogo Upravlinnya Zemlevporyadkuvannya prijnyatij studentom v Moskovskij Silskogospodarskij Institut z 15 veresnya 1911 r Dlya stvorenogo nim tovaristva ce bez sumnivu velichezna vtrata ale spravu ohoroni prirodi v nashij batkivshini mabut vid cogo vigraye svoyu nezvichajnu energiyu Petro Pilipovich mozhe zastosuvati na bilsh shirokomu poli v bilsh velikomu centri Do kincya 1913 r tovaristvo nalichuvalo 245 dijsnih 5 pochesnih i 1 dovichnij chlen Diyalo i 17 upovnovazhenih kontroleriv z naglyadu za pravilnim vedennyam polyuvannya ta ribnoyi lovli Odnak do pochatku 1915 r v nomu zalishilasya tilki 31 lyudina 29 travnya 1915 r vidpovidayuchi na klopotannya Katerinoslavskogo gubernatora i popri prohannya golovi HTOP ne zakrivati tovaristvo Departament zemlerobstva ukazom 38 oficijno zakrivaye tovaristvo Ce mabut poyasnyuvalosya tim sho tovaristvo v osnovnomu skladalosya z nimciv kolonistiv a v zv yazku z pershoyu svitovoyu vijnoyu v krayini panuvali antinimecki nastroyi U 1912 r na Vserosijskij silskogospodarskij vistavci v Moskvi P P Buzuk keruye viddilom ornitologiyi za sho buv udostoyenij sribnoyi medali U 1913 r pid chas ekspediciyi po Semirechenskij oblasti zibrav 400 vidiv roslin viznachiv i sklav najcikavishij gerbarij U 1913 r Buzuk vhodit v Rosijskij ornitologichnij komitet zaviduyuchi viddilom zahistu ta ohoroni ptahiv Navesni 1915 r zakinchuye Moskovskij silskogospodarskij institut z pravom na zvannya vchenogo agronoma 1 rozryadu Deyakij chas prodovzhuye pracyuvati v instituti pri kafedri privatnoyi zootehniyi profesora M F Ivanova vikladaye prirodoznavstvo v Moskovskomu komercijnomu uchilishi U travni 1917 P P Buzuk vidryadzhenij viddilom tvarinnictva Ministerstva zemlerobstva v pivnichni guberniyi dlya obstezhennya tvarinnictva Potim do 1923 r vikladaye v Timiryazevskij silgospakademiyi Pomer P P Buzuk v 1923 r vid infekcijnogo zahvoryuvannya v moskovskij likarni pislya nevdalo zroblenoyi operaciyi Pohovanij na Vagankovskomu kladovishi Div takozhHorticke tovaristvo ohraniteliv prirodiPrimitkiBorodin I P 1912 Hortickoe obshestvo ohranitelej prirody Tr bot sada Imperator Yurev un ta 1912 T XIII vyp 1 S 24 27 DzherelaBorejko V E Pervoe v Rossii obshestvo ohrany prirody Priroda 1986 3 Borejko V E Deyatelnost pervyh obshestvennyh prirodoohrannyh organizacij Ukrainy do 1917 g Byull Mosk ob va ispytatelej prirody Otd biol 1987 T 92 vyp 4 S 134 143 Byulleten Harkov ob va lyubitelej prirody 1913 4 S 60 GA Moskovskoj oblasti f 961 op 4 d 62 Ohrana prirody Ornitol vestnik 1912 2 S 191 192 Protokol zasedaniya Otdeleniya ornitologii Pticevedenie i pticevodstvo 1913 Ch 1 S 21 41 Puha I Simpatichnejshee obshestvo Industr Zaporozhe 1989 11 yanvarya Hortickoe obshestvo ohranitelej prirody Lyubitel prirody 1912 12 CGIA SSSR f 398 op 71 d 26534 CGIA Ukrainy f 313 op 2 d 2158