Буе́а (фр. Buéa) — місто на південному заході Камеруну, столиця Південно-Західного регіону. Населення 47,3 тис. осіб (2001 рік), разом з прилеглими селищами — 150 тис. чоловік.
Буеа фр. Buéa | ||||
---|---|---|---|---|
| ||||
Основні дані | ||||
4°10′ пн. ш. 9°14′ сх. д. / 4.167° пн. ш. 9.233° сх. д.Координати: 4°10′ пн. ш. 9°14′ сх. д. / 4.167° пн. ш. 9.233° сх. д. | ||||
Країна | Камерун | |||
Адмінодиниця | Південно-Західний регіон | |||
Столиця для | Південно-Західний регіон, Німецький Камерун, Британський Камерун, Південний Камерун і Амбазонія | |||
Населення | 131 325 осіб (2005) | |||
Висота НРМ | 870 ± 1 м | |||
Часовий пояс | ||||
GeoNames | 2233410 | |||
OSM | r3834929 ·R | |||
Міська влада | ||||
Мапа | ||||
Буеа Буеа (Камерун) | ||||
| ||||
| ||||
Буеа у Вікісховищі |
Географія
Місто розташоване за 80 кілометрів на захід від Дуали, за 15 кілометрів на північ від міста Лімбе і Атлантичного океану, на південно-східному схилі вулкану Камерун висотою 4070 метрів.
Клімат
Східне підніжжя вулкана Камерун — одне з найбільш дощових місць в Африці, дощі йдуть 250 днів на рік.
Місто знаходиться у зоні, котра характеризується мусонним кліматом. Найтепліший місяць — лютий із середньою температурою 21.1 °C (70 °F). Найхолодніший місяць — серпень, із середньою температурою 18.3 °С (65 °F).
Клімат Буеа | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
Середній максимум, °C | 25 | 26,7 | 26,7 | 26,1 | 25,6 | 23,9 | 22,2 | 21,7 | 23,3 | 23,9 | 25 | 25 | 24,6 |
Середня температура, °C | 19,4 | 21,1 | 21,1 | 21,1 | 20,6 | 20 | 18,9 | 18,3 | 19,4 | 19,4 | 20 | 19,4 | 19,9 |
Середній мінімум, °C | 14,4 | 15 | 16,1 | 16,1 | 16,1 | 15,6 | 15,6 | 15,6 | 15 | 14,4 | 15 | 14,4 | 15,3 |
Норма опадів, мм | 25 | 55 | 155 | 225 | 187 | 252 | 72 | 96 | 252 | 264 | 94 | 36 | 1713 |
Днів з опадами | 2 | 4 | 11 | 13 | 11 | 13 | 12 | 11 | 11 | 11 | 13 | 2 | 114 |
Джерело: Weatherbase |
Історія
На території міста спочатку проживало плем'я , в 1891 році в цей район німцями була направлена експедиція. В результаті баквірі були змушені потіснитися, а німці почали створювати в цьому районі плантації. В 1901 році Буеа стала столицею Німецького Камеруну (столиця була перенесена з Дуали). Але 26 квітня 1909 року сталося виверження вулкана Камерун, і німці повернули столицю в Дуалу. Після Першої світової війни Буеа перейшов до англійців, а в 1949 році став адміністративним центром Британського Камеруну. Чергове виверження відбулося в 1922 році і тривало два тижні, багато плантації в околицях Буеа загинули. Лава дійшла навіть до океану, вода в якому закипіла через високу температуру. Наступне виверження спостерігалося в 1954 році, довжина лавового потоку становила 4 кілометри, ширина — 100 метрів, а глибина — 20 метрів. Через 5 років, в 1959 році, сталося ще одне виверження. Останнє виверження було зафіксовано в березні 1999 року, коли вогняна лава засипала автодорогу і довелося будувати об'їзну дорогу.
У 1961 році Буеа увійшло до складу об'єднаної незалежної республіки Камерун. У квітні 1993 року англомовними жителями Камеруну в місті Буеа був організований мітинг, на якому було озвучено невдоволення засиллям в країні франкомовного населення і прозвучала вимога повернення федеративного устрою країни.
Населення
Колись основне населення міста становили баквірі, але з появою університету в місті спостерігається приплив найрізноманітніших етнічних груп, і частка баквірі в населенні поступово скорочується.
Чисельність населення по роках (тис. ос.) | ||||
Дата оцінки або перепису | 1967 | 1987 | 2001 | 2008 |
---|---|---|---|---|
Чисельність населення | 9,1 | 32,9 | 47,3 | 57,2 |
Освіта
Буеа має свій університет, єдиний в англомовній частині Камеруну. Університет включає сім факультетів.
Релігія
Буеа є центром католицької єпархії.
Економіка
Основна галузь — виробництво чаю, поруч з Буеа розташовані плантації, а в самому місті — чайна фабрика.
Транспорт
Сполучений автодорогою з містами Дуала, , Лімбе і , залізницею з містом Лімбе. Дорога від Дуали в дуже хорошому стані, весь шлях до Буеа займає близько півтори години. Власного аеропорту в місті немає, жителі і туристи користуються аеропортом в місті Тіко.
Пам'ятки
- Сусідній вулкан Камерун — головна визначна пам'ятка міста. Буеа вважається відправною точкою для підйому на його вершину.
- Німецька церква Енгельскірхен.
- Чайна вулиця — дорога, яка тягнеться на кілька кілометрів в напрямку океану вздовж чайних плантацій.
- Будинки колоніального часу, з яких виділяється губернаторський палац, колишнє місце проживання губернатора Єско фон Путткамера. Губернатор побудував собі справжній замок, баварська архітектура якого виглядає дуже незвично в центральноафриканському місті. Деякі будинки зараз перебувають у важкому стані і потребують реконструкції.
- Фонтан із зображенням Бісмарка 1899 року, що знаходиться перед поштамтом.
- Німецький цвинтар.
- Французький культурний центр (L'Alliance franco-camerounaise).
Спорт
Щорічно в січні проводиться незвичайний крос, учасники якого повинні добігти до вершини вулкана (4070 метрів) і повернутися назад. Поява даного заходу обумовлено пологими схилами Камеруну, які дають можливість без особливих труднощів дістатися до вершини. Загальна протяжність забігу складає 27 кілометрів (13,5 кілометра в одну сторону), на його подолання йде 4-5 годин.
Інше
У Буеа розташоване консульство Нігерії, яке видає нігерійські візи не тільки жителям Камеруну, а й іноземним громадянам. для туристів в місті розташовано багато готелів різного класу з ресторанами і нічними клубами. У місті також розвинений екологічний туризм.
Примітки
- Казі Ю. Навколо гори Камерун [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] // Подорож по Камеруну
- Клімат Буеа
- Генш К. Центральна Африка. — М.: АСТ: Схід-Захід, 2006. — 415 с. —
- Камерун // Офіційний сайт БПГУ
- Буэа // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).
- . Архів оригіналу за 22 червня 2011. Процитовано 27 листопада 2018.
- Прогнозне значення за інформацією World Gazetteer: Cameroon — largest cities (per geographical entity) [ 22 червня 2011 у Wayback Machine.]
- Нігерія [ 29 жовтня 2007 у Wayback Machine.] // Вільна енциклопедія
Посилання
Це незавершена стаття з географії Камеруну. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bue a fr Buea misto na pivdennomu zahodi Kamerunu stolicya Pivdenno Zahidnogo regionu Naselennya 47 3 tis osib 2001 rik razom z prileglimi selishami 150 tis cholovik Buea fr Buea BueaOsnovni dani4 10 pn sh 9 14 sh d 4 167 pn sh 9 233 sh d 4 167 9 233 Koordinati 4 10 pn sh 9 14 sh d 4 167 pn sh 9 233 sh d 4 167 9 233 Krayina KamerunAdminodinicya Pivdenno Zahidnij regionStolicya dlya Pivdenno Zahidnij region Nimeckij Kamerun Britanskij Kamerun Pivdennij Kamerun i AmbazoniyaNaselennya 131 325 osib 2005 Visota NRM 870 1 mChasovij poyas UTC 1GeoNames 2233410OSM r3834929 R Miska vlada Mapa BueaBuea Kamerun Buea u VikishovishiGeografiyaMisto roztashovane za 80 kilometriv na zahid vid Duali za 15 kilometriv na pivnich vid mista Limbe i Atlantichnogo okeanu na pivdenno shidnomu shili vulkanu Kamerun visotoyu 4070 metriv Klimat Shidne pidnizhzhya vulkana Kamerun odne z najbilsh doshovih misc v Africi doshi jdut 250 dniv na rik Misto znahoditsya u zoni kotra harakterizuyetsya musonnim klimatom Najteplishij misyac lyutij iz serednoyu temperaturoyu 21 1 C 70 F Najholodnishij misyac serpen iz serednoyu temperaturoyu 18 3 S 65 F Klimat Buea Pokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud Rik Serednij maksimum C 25 26 7 26 7 26 1 25 6 23 9 22 2 21 7 23 3 23 9 25 25 24 6 Serednya temperatura C 19 4 21 1 21 1 21 1 20 6 20 18 9 18 3 19 4 19 4 20 19 4 19 9 Serednij minimum C 14 4 15 16 1 16 1 16 1 15 6 15 6 15 6 15 14 4 15 14 4 15 3 Norma opadiv mm 25 55 155 225 187 252 72 96 252 264 94 36 1713 Dniv z opadami 2 4 11 13 11 13 12 11 11 11 13 2 114 Dzherelo WeatherbaseIstoriyaNa teritoriyi mista spochatku prozhivalo plem ya v 1891 roci v cej rajon nimcyami bula napravlena ekspediciya V rezultati bakviri buli zmusheni potisnitisya a nimci pochali stvoryuvati v comu rajoni plantaciyi V 1901 roci Buea stala stoliceyu Nimeckogo Kamerunu stolicya bula perenesena z Duali Ale 26 kvitnya 1909 roku stalosya viverzhennya vulkana Kamerun i nimci povernuli stolicyu v Dualu Pislya Pershoyi svitovoyi vijni Buea perejshov do anglijciv a v 1949 roci stav administrativnim centrom Britanskogo Kamerunu Chergove viverzhennya vidbulosya v 1922 roci i trivalo dva tizhni bagato plantaciyi v okolicyah Buea zaginuli Lava dijshla navit do okeanu voda v yakomu zakipila cherez visoku temperaturu Nastupne viverzhennya sposterigalosya v 1954 roci dovzhina lavovogo potoku stanovila 4 kilometri shirina 100 metriv a glibina 20 metriv Cherez 5 rokiv v 1959 roci stalosya she odne viverzhennya Ostannye viverzhennya bulo zafiksovano v berezni 1999 roku koli vognyana lava zasipala avtodorogu i dovelosya buduvati ob yiznu dorogu U 1961 roci Buea uvijshlo do skladu ob yednanoyi nezalezhnoyi respubliki Kamerun U kvitni 1993 roku anglomovnimi zhitelyami Kamerunu v misti Buea buv organizovanij miting na yakomu bulo ozvucheno nevdovolennya zasillyam v krayini frankomovnogo naselennya i prozvuchala vimoga povernennya federativnogo ustroyu krayini NaselennyaKolis osnovne naselennya mista stanovili bakviri ale z poyavoyu universitetu v misti sposterigayetsya pripliv najriznomanitnishih etnichnih grup i chastka bakviri v naselenni postupovo skorochuyetsya Chiselnist naselennya po rokah tis os Data ocinki abo perepisu 1967 1987 2001 2008 Chiselnist naselennya 9 1 32 9 47 3 57 2OsvitaBuea maye svij universitet yedinij v anglomovnij chastini Kamerunu Universitet vklyuchaye sim fakultetiv Ferma z viroshuvannya kakao v BueaReligiyaBuea ye centrom katolickoyi yeparhiyi EkonomikaOsnovna galuz virobnictvo chayu poruch z Buea roztashovani plantaciyi a v samomu misti chajna fabrika TransportSpoluchenij avtodorogoyu z mistami Duala Limbe i zalizniceyu z mistom Limbe Doroga vid Duali v duzhe horoshomu stani ves shlyah do Buea zajmaye blizko pivtori godini Vlasnogo aeroportu v misti nemaye zhiteli i turisti koristuyutsya aeroportom v misti Tiko Pam yatkiSusidnij vulkan Kamerun golovna viznachna pam yatka mista Buea vvazhayetsya vidpravnoyu tochkoyu dlya pidjomu na jogo vershinu Nimecka cerkva Engelskirhen Chajna vulicya doroga yaka tyagnetsya na kilka kilometriv v napryamku okeanu vzdovzh chajnih plantacij Budinki kolonialnogo chasu z yakih vidilyayetsya gubernatorskij palac kolishnye misce prozhivannya gubernatora Yesko fon Puttkamera Gubernator pobuduvav sobi spravzhnij zamok bavarska arhitektura yakogo viglyadaye duzhe nezvichno v centralnoafrikanskomu misti Deyaki budinki zaraz perebuvayut u vazhkomu stani i potrebuyut rekonstrukciyi Fontan iz zobrazhennyam Bismarka 1899 roku sho znahoditsya pered poshtamtom Nimeckij cvintar Francuzkij kulturnij centr L Alliance franco camerounaise SportShorichno v sichni provoditsya nezvichajnij kros uchasniki yakogo povinni dobigti do vershini vulkana 4070 metriv i povernutisya nazad Poyava danogo zahodu obumovleno pologimi shilami Kamerunu yaki dayut mozhlivist bez osoblivih trudnoshiv distatisya do vershini Zagalna protyazhnist zabigu skladaye 27 kilometriv 13 5 kilometra v odnu storonu na jogo podolannya jde 4 5 godin InsheU Buea roztashovane konsulstvo Nigeriyi yake vidaye nigerijski vizi ne tilki zhitelyam Kamerunu a j inozemnim gromadyanam dlya turistiv v misti roztashovano bagato goteliv riznogo klasu z restoranami i nichnimi klubami U misti takozh rozvinenij ekologichnij turizm PrimitkiKazi Yu Navkolo gori Kamerun 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Podorozh po Kamerunu Klimat Buea Gensh K Centralna Afrika M AST Shid Zahid 2006 415 s ISBN 5 478 00187 2 Kamerun Oficijnij sajt BPGU Buea Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t gl red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros Arhiv originalu za 22 chervnya 2011 Procitovano 27 listopada 2018 Prognozne znachennya za informaciyeyu World Gazetteer Cameroon largest cities per geographical entity 22 chervnya 2011 u Wayback Machine Nigeriya 29 zhovtnya 2007 u Wayback Machine Vilna enciklopediyaPosilannyaCe nezavershena stattya z geografiyi Kamerunu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi