Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ця стаття містить правописні лексичні граматичні стилістичні або інші мовні помилки які треба виправити Ви можете допомо

Буди (Гайсинський район)

Буди (Гайсинський район)
Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. Ви можете допомогти вдосконалити цю статтю, погодивши її із чинними . (жовтень 2016)
Ця стаття може містити . Будь ласка, удоскональте її, сумнівні твердження й додавши . Твердження, які містять лише оригінальне дослідження, мають бути вилучені. (жовтень 2016)
У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Буди.

Бу́ди — село в Україні, у Тростянецькій селищній громаді Гайсинського району Вінницької області. Орган місцевого самоврядування — Тростянецька селищна рада. До 2020 р. - центр Будівської сільської ради. Населення становить 1290 осіб.

село Буди
image
Країна image Україна
Область Вінницька область
Район Гайсинський район
Громада Тростянецька селищна громада
Основні дані
Населення 1290
Площа 1,92 км²
Густота населення 671,88 осіб/км²
Поштовий індекс 24312
Телефонний код +380 4343
Географічні дані
Географічні координати 48°28′01″ пн. ш. 29°13′59″ сх. д. / 48.46694° пн. ш. 29.23306° сх. д. / 48.46694; 29.23306Координати: 48°28′01″ пн. ш. 29°13′59″ сх. д. / 48.46694° пн. ш. 29.23306° сх. д. / 48.46694; 29.23306
Середня висота
над рівнем моря 		261 м
Водойми 10 000 тис.кв м
Місцева влада
Адреса ради 24300, Вінницька обл., Гайсинський р-н, смт Тростянець, вул. Соборна, 77
Карта
image
image
Буди
image
image
Буди
Мапа

image Буди у Вікісховищі

Географія

Село Буди знаходиться на південний схід від обласного центру — м. Вінниці. Буди розташовані між смт Тростянець і с. Ободівка на шосейній дорозі, яка сполучає м. Вінницю з м. Бершадь. Село розкинулось на обох схилах неглибокої балки, яка тягнеться, як і більшість балок Поділля, з північного заходу на південний схід.

Історія

400 років тому весь простір, де тепер знаходиться селище, займав суцільний ліс, у якому на березі річки Берладинка, де тепер розташоване велике село Ободівка, був обозний завод, на якому виробляли обіддя для коліс до возів. За десятки років існування обозного заводу дерева ясена в околицях були вирубані. Після цього лісоруби стали заготовляти ясенову деревину в семи восьми кілометрах на північ від заводу-на схилах балки, там де тепер розташоване село Буди.

Щоб не ходити щодня на роботу з Ободівки, частина лісорубів побудували в балці біля струмка кілька будок. Біля цих тимчасових жител лісорубів  поступово виникло селище, у якому постійно стали жити десятки селян — лісорубів і пастухів. Це поселення спочатку носило назву «Будки». Через багато років кількість селянських хат збільшилось, невеличкий населений пункт Будки перетворився на село Буди.

Отже, село Буди виникло не пізніше як 350 років тому.

У зв'язку з цим можна навести ще й такий приклад. В 1927 році під час земляних робіт по розширенню дороги з Тростянця в Ободівку, яка проходить через центр с. Буд, було відкопано могилу, у якій знайдено 12 кістяків людини, глиняний посуд та монети. Вчені, що приїжджали з міста Вінниця, оглянули викопані знахідки і сказали, що це поховання людей було зроблено близько 300 років тому.

До 1917 року із 1960 га рівної землі, яка була в селі, 1250 га належало поміщикові. Більша половина селян були малоземельні або зовсім безземельні і без робочої худоби. Селяни бідняки наймитували в поміщика Собанського.

До 1897 року в одній кімнаті найнятої селянської хати один вчитель і піп навчали біля двох десятків дітей заможних селян. До Жовтневої революції в Будянській приходській школі в трьох групах навчалося разом 30-40 учнів, з якими одночасно працював один вчитель та піп, який вчив дітей закону божого. Школа була погано обладнана. На незграбних грубозбитих довгих партах сиділо 5-6 учнів. Підручників не вистачало.

У 1922 році створено сільську раду. Першим головою сільської ради був Ільницький Василь. У 1930 році 30 господарств об'єднано в колгосп, який був названий в честь Т. Шевченка. Першим головою колгоспу обраний комсомолець Козаченко Олексій.

Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років помер щонайменше 301 житель села.

Держава мусила надавати колгоспу насіневу позику. В 1933 році урожайність підвищилась. Колгосп розрахувався з державою, придбав молотарку МК-1700 і двигун. В 1934 році в селі організувався другий колгосп імені Любченка, який об'єднав решту 150 господарств. Першим головою був Килівник Трохим. Обидва колгоспи вже одержували машини від держави через МТС. Розпочалось в обох колгоспах будівництво тваринницьких приміщень. З розповіді 80-річного колгоспника Книша П. Д. і Шкарпітного А. М.: було створено молочні ферми і свиноферми.

На 1941 рік колгоспи мали до 75 кг свиней, 150—200 голів, пасіку з 380 вуликами, 100 овець, була птахоферма на 3000 курей. Колгоспи мали дві вантажних машини. Підвищилась урожайність сільськогосподарських культур.

Велика кількість юнаків і дівчат після закінчення семирічної школи навчаються в середніх навчальних закладах і у вишах.

Але війна 1941—1945 рр. не минула і село Буди. З приходом німецьких нацистів господарство колгоспів було зруйноване і пограбоване. Культура землеробства занепала.

14 березня 1944 року село Буди було звільнено радянськими військами. Зруйновані господарства обох колгоспів були об'єднані в один колгосп імені Шевченка. Головою колгоспу був Підгірський Петро Пилипович. Не вистачало тракторів та інших сільськогосподарських машин, було мало робочої худоби. Низькою була урожайність основних сільськогосподарських культур. Згодом поповнився тракторний парк. Корінного перелому у підвищенні урожайності сільськогосподарських культур та продуктивності тваринництва колгосп добився особливо починаючи з 1954—1955 років. Почали збирати по 15-18 ц зернових з 1 га, цукрових буряків по 160—200 ц, кукурудзи в зерні по 25 ц з га і більше. Побудовано кам'яні будинки: корівник на 120 голів, свинарник на 300 голів, склад.

У 1960 році колгосп реорганізовано в відділення радгоспу імені Шевченка. У 1978 році відділення збирає урожай зернових з 1 га: 38 ц гороху, 58 ц пшениці, 60 ц кукурудзи, 350 ц буряків, 18 ц цукрового насіння. Побудовано три корівники на 500 голів, три телятники на 600 голів, відгодівельну свиноплощадку на 300 голів, два кормоцехи. На той час у відділенні радгоспу було: корів-400 голів, молодняка-800 голів, свиней-560, 140 бджолосімей. Річний надій на фуражну корову становив 3100 кг. Відділення радгоспу мало тракторів-20 штук, комбайнів-10. За роки Радянської влади село виросло і в культурному відношенні. До Жовтневої революції більшість дітей шкільного віку не мали змоги здобути навіть початкову освіту. А Тростянецьке двокласне училище закінчили лише двоє. В перші десятиріччя радянської влади Комітет незаможних селян провів велику роботу по ліквідації неграмотності дорослого населення та підлітків.

Будянська початкова школа була розширена і було охоплено навчанням всіх дітей шкільного віку. А з 1933 року школа стала семирічною, а пізніше восьмирічною. Зараз в Будянській школі працює 22 учителів, навчається 180 учнів. З 1925 року в селі була організована хата-читальня (в дяковій хаті), якою завідував комсомолець Новотарський. При хаті-читальні був невеликий радіовузол, який обслуговував 30 хат.

У 1932 році за рішенням загальних зборів села була закрита церква, приміщення якої використовували під зерносховище, а потім було перебудовано на сільський клуб.

З 1961 року село повністю електрифіковане і радіофіковане. Раніше в сільському клубі діяла стаціонарна кіноустановка, яка на тиждень давала 4 сеанси, крім дитячих.

12 червня 2020 року, відповідно розпорядження Кабінету Міністрів України № 707-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області», село увійшло до складу Тростянецької селищної громади.

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи і ліквідації Тростянецького району, село увійшло до складу Гайсинського району.

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними :

Мова Кількість Відсоток
українська 1269 98.37%
російська 20 1.55%
інші/не вказали 1 0.08%
Усього 1290 100%

Сьогодення

На даний час в селі є промтоварні та продуктові магазини, фельдшерсько-акушерський пункт, дитсадок, селищна рада, пошта, двоповерхова школа та клуб. Також є пам'ятник невідомому солдату, який віддав своє життя, захищаючи наше село.

Примітки

  1. Буди. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
  2. . www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 4 березня 2021. Процитовано 10 листопада 2021.
  3. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  4. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Література

  • Бу́ди // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.625

Посилання

  • Погода в селі Буди [ 20 грудня 2011 у Wayback Machine.]
  • Тростянецька громада [ 17 травня 2021 у Wayback Machine.]
  • Будянська школа [ 17 травня 2021 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Cya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami zhovten 2016 Cya stattya mozhe mistiti originalne doslidzhennya Bud laska udoskonalte yiyi perevirivshi sumnivni tverdzhennya j dodavshi posilannya na dzherela Tverdzhennya yaki mistyat lishe originalne doslidzhennya mayut buti vilucheni zhovten 2016 U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Budi Bu di selo v Ukrayini u Trostyaneckij selishnij gromadi Gajsinskogo rajonu Vinnickoyi oblasti Organ miscevogo samovryaduvannya Trostyanecka selishna rada Do 2020 r centr Budivskoyi silskoyi radi Naselennya stanovit 1290 osib selo Budi Krayina Ukrayina Oblast Vinnicka oblast Rajon Gajsinskij rajon Gromada Trostyanecka selishna gromada Osnovni dani Naselennya 1290 Plosha 1 92 km Gustota naselennya 671 88 osib km Poshtovij indeks 24312 Telefonnij kod 380 4343 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 28 01 pn sh 29 13 59 sh d 48 46694 pn sh 29 23306 sh d 48 46694 29 23306 Koordinati 48 28 01 pn sh 29 13 59 sh d 48 46694 pn sh 29 23306 sh d 48 46694 29 23306 Serednya visota nad rivnem morya 261 m Vodojmi 10 000 tis kv m Misceva vlada Adresa radi 24300 Vinnicka obl Gajsinskij r n smt Trostyanec vul Soborna 77 Karta Budi Budi Mapa Budi u VikishovishiGeografiyaSelo Budi znahoditsya na pivdennij shid vid oblasnogo centru m Vinnici Budi roztashovani mizh smt Trostyanec i s Obodivka na shosejnij dorozi yaka spoluchaye m Vinnicyu z m Bershad Selo rozkinulos na oboh shilah neglibokoyi balki yaka tyagnetsya yak i bilshist balok Podillya z pivnichnogo zahodu na pivdennij shid Istoriya400 rokiv tomu ves prostir de teper znahoditsya selishe zajmav sucilnij lis u yakomu na berezi richki Berladinka de teper roztashovane velike selo Obodivka buv oboznij zavod na yakomu viroblyali obiddya dlya kolis do voziv Za desyatki rokiv isnuvannya oboznogo zavodu dereva yasena v okolicyah buli virubani Pislya cogo lisorubi stali zagotovlyati yasenovu derevinu v semi vosmi kilometrah na pivnich vid zavodu na shilah balki tam de teper roztashovane selo Budi Shob ne hoditi shodnya na robotu z Obodivki chastina lisorubiv pobuduvali v balci bilya strumka kilka budok Bilya cih timchasovih zhitel lisorubiv postupovo viniklo selishe u yakomu postijno stali zhiti desyatki selyan lisorubiv i pastuhiv Ce poselennya spochatku nosilo nazvu Budki Cherez bagato rokiv kilkist selyanskih hat zbilshilos nevelichkij naselenij punkt Budki peretvorivsya na selo Budi Otzhe selo Budi viniklo ne piznishe yak 350 rokiv tomu U zv yazku z cim mozhna navesti she j takij priklad V 1927 roci pid chas zemlyanih robit po rozshirennyu dorogi z Trostyancya v Obodivku yaka prohodit cherez centr s Bud bulo vidkopano mogilu u yakij znajdeno 12 kistyakiv lyudini glinyanij posud ta moneti Vcheni sho priyizhdzhali z mista Vinnicya oglyanuli vikopani znahidki i skazali sho ce pohovannya lyudej bulo zrobleno blizko 300 rokiv tomu Do 1917 roku iz 1960 ga rivnoyi zemli yaka bula v seli 1250 ga nalezhalo pomishikovi Bilsha polovina selyan buli malozemelni abo zovsim bezzemelni i bez robochoyi hudobi Selyani bidnyaki najmituvali v pomishika Sobanskogo Do 1897 roku v odnij kimnati najnyatoyi selyanskoyi hati odin vchitel i pip navchali bilya dvoh desyatkiv ditej zamozhnih selyan Do Zhovtnevoyi revolyuciyi v Budyanskij prihodskij shkoli v troh grupah navchalosya razom 30 40 uchniv z yakimi odnochasno pracyuvav odin vchitel ta pip yakij vchiv ditej zakonu bozhogo Shkola bula pogano obladnana Na nezgrabnih grubozbitih dovgih partah sidilo 5 6 uchniv Pidruchnikiv ne vistachalo U 1922 roci stvoreno silsku radu Pershim golovoyu silskoyi radi buv Ilnickij Vasil U 1930 roci 30 gospodarstv ob yednano v kolgosp yakij buv nazvanij v chest T Shevchenka Pershim golovoyu kolgospu obranij komsomolec Kozachenko Oleksij Pid chas organizovanogo radyanskoyu vladoyu Golodomoru 1932 1933 rokiv pomer shonajmenshe 301 zhitel sela Derzhava musila nadavati kolgospu nasinevu poziku V 1933 roci urozhajnist pidvishilas Kolgosp rozrahuvavsya z derzhavoyu pridbav molotarku MK 1700 i dvigun V 1934 roci v seli organizuvavsya drugij kolgosp imeni Lyubchenka yakij ob yednav reshtu 150 gospodarstv Pershim golovoyu buv Kilivnik Trohim Obidva kolgospi vzhe oderzhuvali mashini vid derzhavi cherez MTS Rozpochalos v oboh kolgospah budivnictvo tvarinnickih primishen Z rozpovidi 80 richnogo kolgospnika Knisha P D i Shkarpitnogo A M bulo stvoreno molochni fermi i svinofermi Na 1941 rik kolgospi mali do 75 kg svinej 150 200 goliv pasiku z 380 vulikami 100 ovec bula ptahoferma na 3000 kurej Kolgospi mali dvi vantazhnih mashini Pidvishilas urozhajnist silskogospodarskih kultur Velika kilkist yunakiv i divchat pislya zakinchennya semirichnoyi shkoli navchayutsya v serednih navchalnih zakladah i u vishah Ale vijna 1941 1945 rr ne minula i selo Budi Z prihodom nimeckih nacistiv gospodarstvo kolgospiv bulo zrujnovane i pograbovane Kultura zemlerobstva zanepala 14 bereznya 1944 roku selo Budi bulo zvilneno radyanskimi vijskami Zrujnovani gospodarstva oboh kolgospiv buli ob yednani v odin kolgosp imeni Shevchenka Golovoyu kolgospu buv Pidgirskij Petro Pilipovich Ne vistachalo traktoriv ta inshih silskogospodarskih mashin bulo malo robochoyi hudobi Nizkoyu bula urozhajnist osnovnih silskogospodarskih kultur Zgodom popovnivsya traktornij park Korinnogo perelomu u pidvishenni urozhajnosti silskogospodarskih kultur ta produktivnosti tvarinnictva kolgosp dobivsya osoblivo pochinayuchi z 1954 1955 rokiv Pochali zbirati po 15 18 c zernovih z 1 ga cukrovih buryakiv po 160 200 c kukurudzi v zerni po 25 c z ga i bilshe Pobudovano kam yani budinki korivnik na 120 goliv svinarnik na 300 goliv sklad U 1960 roci kolgosp reorganizovano v viddilennya radgospu imeni Shevchenka U 1978 roci viddilennya zbiraye urozhaj zernovih z 1 ga 38 c gorohu 58 c pshenici 60 c kukurudzi 350 c buryakiv 18 c cukrovogo nasinnya Pobudovano tri korivniki na 500 goliv tri telyatniki na 600 goliv vidgodivelnu svinoploshadku na 300 goliv dva kormocehi Na toj chas u viddilenni radgospu bulo koriv 400 goliv molodnyaka 800 goliv svinej 560 140 bdzholosimej Richnij nadij na furazhnu korovu stanoviv 3100 kg Viddilennya radgospu malo traktoriv 20 shtuk kombajniv 10 Za roki Radyanskoyi vladi selo viroslo i v kulturnomu vidnoshenni Do Zhovtnevoyi revolyuciyi bilshist ditej shkilnogo viku ne mali zmogi zdobuti navit pochatkovu osvitu A Trostyanecke dvoklasne uchilishe zakinchili lishe dvoye V pershi desyatirichchya radyanskoyi vladi Komitet nezamozhnih selyan proviv veliku robotu po likvidaciyi negramotnosti doroslogo naselennya ta pidlitkiv Budyanska pochatkova shkola bula rozshirena i bulo ohopleno navchannyam vsih ditej shkilnogo viku A z 1933 roku shkola stala semirichnoyu a piznishe vosmirichnoyu Zaraz v Budyanskij shkoli pracyuye 22 uchiteliv navchayetsya 180 uchniv Z 1925 roku v seli bula organizovana hata chitalnya v dyakovij hati yakoyu zaviduvav komsomolec Novotarskij Pri hati chitalni buv nevelikij radiovuzol yakij obslugovuvav 30 hat U 1932 roci za rishennyam zagalnih zboriv sela bula zakrita cerkva primishennya yakoyi vikoristovuvali pid zernoshovishe a potim bulo perebudovano na silskij klub Z 1961 roku selo povnistyu elektrifikovane i radiofikovane Ranishe v silskomu klubi diyala stacionarna kinoustanovka yaka na tizhden davala 4 seansi krim dityachih 12 chervnya 2020 roku vidpovidno rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini 707 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Vinnickoyi oblasti selo uvijshlo do skladu Trostyaneckoyi selishnoyi gromadi 19 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi i likvidaciyi Trostyaneckogo rajonu selo uvijshlo do skladu Gajsinskogo rajonu NaselennyaMova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi Mova Kilkist Vidsotok ukrayinska 1269 98 37 rosijska 20 1 55 inshi ne vkazali 1 0 08 Usogo 1290 100 SogodennyaNa danij chas v seli ye promtovarni ta produktovi magazini feldshersko akusherskij punkt ditsadok selishna rada poshta dvopoverhova shkola ta klub Takozh ye pam yatnik nevidomomu soldatu yakij viddav svoye zhittya zahishayuchi nashe selo PrimitkiBudi Geoinformacijna sistema misc Golodomor 1932 1933 rokiv v Ukrayini Ukrayinskij institut nacionalnoyi pam yati Procitovano 18 chervnya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya www kmu gov ua ua Arhiv originalu za 4 bereznya 2021 Procitovano 10 listopada 2021 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danihLiteraturaBu di Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR u 26 t P T Tronko golova Golovnoyi redkolegiyi K Golovna redakciya URE AN URSR 1967 1974 tom Vinnicka oblast A F Olijnik golova redkolegiyi tomu 1972 788s S 625PosilannyaPogoda v seli Budi 20 grudnya 2011 u Wayback Machine Trostyanecka gromada 17 travnya 2021 u Wayback Machine Budyanska shkola 17 travnya 2021 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ