Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Всесоюзний банк фінансування капітальних вкладень (Будбанк СРСР) — радянська кредитна установа, один з трьох державних банків протягом більшої частини існування СРСР. Здійснював фінансування капітальних вкладень усіх галузей народного господарства, акумулював кошти, призначені для цього. Утворений 1922 року як Промбанк, реорганізований у Будбанк 1959 року, реорганізований з виділенням банків галузевої спрямованості 1987 року.
Визнавався найбільшим серед інвестиційних банків світу за обсягом своїх операцій.
Історія
1922—1959
Після утворення СРСР поряд з Державним банком (жовтень 1921) за рік був створений Російський торгово-промисловий банк (Промбанк) у підпорядкуванні ВРНГ. Зазначалося, що цей банк організується з тим, щоб його дедалі зростаючою функцією став би довгостроковий кредит, щоб довгострокові позики державної промисловості йшли через Промисловий банк. Згідно зі статутом, затвердженим 1922 року, банк організувався як акціонерне товариство зі змішаним державно-приватним капіталом. Початковий статутний фонд — 15 млн золотих рублів.
Адреса центрального апарату — Москва, Тверський бульвар, 13.
Першу гостру фінансову кризу банк пережив у травні 1923 р. Того року було змінене керівництво і статутний капітал збільшено до 25 млн золотих рублів.
У 1924 р. Промбанк був перейменований в Торгово-Промисловий банк СРСР.
У березні 1926 р. у складі Промбанку був створений Відділ довгострокового кредиту (ВДК), який мав самостійний баланс.
У 1928 р. усе довгострокове кредитування промисловості й електрогосподарства було зосереджено в Промбанку, а короткострокове кредитування передавалося Держбанку.
Тоді ж на базі ВДК й Електробанку був організований Банк довгострокового кредитування промисловості й електрогосподарства — БДК (Промбанк). Його кошти складалися зі статутного, резервного і спеціального фондів, вкладів промисловості та поворотних бюджетних асигнувань.
Із часом розрахункові рахунки підрядних організацій були передані з Держбанку до Банку довгострокового кредитування. Також було відкрито мережу філій БДК в районах концентрованого будівництва.
У травні 1932 р. здійснено перетворення установи на Банк фінансування капітального будівництва промисловості, транспорту та зв'язку (Промбанк) у складі Наркомфіну.
На Промбанк було покладено фінансування капітального будівництва та інших капітальних вкладень усіх державних підприємств і будівельних організацій. Банк здійснював фінансування будівництв, здійснював оплату рахунків за будівельні матеріали та обладнання, видавав кошти на заробітну плату.
У 1930-ті роки банк продовжував бурхливо розвиватися. Цьому сприяло існування власної, незалежної від Держбанку, системи переказів. Станом на 1933 рік мережа Промбанку налічувала 147 установ. Найбільша його контора знаходилася в Ленінграді.
Сталінські репресії, пік яких прийшовся на 1936-37 роки, не оминули трудовий колектив Промбанку. Були арештовані та розстріляні низка його працівників та керівників.
Чимале значення мав банк у відновленні зруйнованого в роки ВВВ господарства.
22 вересня 1951 р. був затверджений Статут Промбанку СРСР.
1959—1987
У квітні 1959 р. існуючі раніше Сільськогосподарський банк (Сільгоспбанк), Банк фінансування комунального і житлового будівництва (Цекомбанк) були ліквідовані. Їх функції передані Промбанку, перейменованому у Всесоюзний банк фінансування капітальних вкладень (Будбанк СРСР) і Державному банку СРСР.
З 1961 р. Будбанк став безпосередньо підпорядковуватися Раді Міністрів СРСР.
У застійні роки в Будбанку було зосереджено фінансування приблизно 70 % всіх капітальних вкладень країни. Він становив одну з найбільших інвестиційних інституцій СРСР.
1 жовтня 1964 р. був затверджений Статут Будбанку СРСР, який визначався як «державний банк фінансування та кредитування капітальних вкладень промисловості, транспорту, зв'язку та інших галузей народного господарства СРСР».
Основним завданням Будбанку було «здійснення відповідно до директив Партії та Уряду контролю за правильним і ефективним використанням капітальних вкладень, за виконанням завдань по введенню в дію виробничих потужностей і основних фондів, планів капітального будівництва, завдань по зниженню собівартості будівельно-монтажних робіт і планів накопичень, за мобілізацією внутрішньогосподарських резервів і своєчасним надходженням коштів, призначених на фінансування капітальних вкладень, за дотриманням кошторисної вартості будівництва, планової, фінансової та платіжної дисципліни, а також за зміцненням господарського розрахунку в будівництві».
Будбанк СРСР мав статутний фонд, резервний фонд, фонд основних коштів, фонд амортизації і фонд довгострокового кредитування. Статутний фонд визначався в сумі 250 млн. карбованців. Розмір фонду довгострокового кредитування перевищував 10 млрд крб.
Прибуток Будбанку розподілявся порівну на союзний бюджет і на резервний фонд самого банку.
15 жовтня 1981 р. був затверджений новий Статут Будбанку СРСР.
Статутний фонд зріс до 500 млн карбованців, також утворювався фонд розвитку банківської справи. Прибуток банку розподілявся наступним чином:
- 50 % перераховувалося до союзного бюджету;
- 3 % зараховувалося до фонду розвитку банківської справи;
- 47 % використовувалося за рішенням Ради Міністрів СРСР.
 Зовнішні зображення | |
|---|---|
| Ювілейний Знак «60 лет Стройбанку СССР» | |
 | аверс |
| | реверс |
У 1982 році гучно відзначалося 60-річчя банку.
Прикметно, що Будбанк свого часу був піонером у використанні ЕОМ для потреб банківської справи. Банк мав власну систему обчислювальних центрів. Лауреатами Державної премії СРСР в галузі техніки за 1983 рік стала група працівників Будбанку СРСР «за створення та впровадження інтегрованої автоматизованої системи фінансування та кредитування капітального будівництва».
1987
До 1987 року банківську систему СРСР складали всього три банки: Державний банк, Будбанк і Зовнішторгбанк. Тільки Держбанк і Будбанк мали свої відділення на всій території СРСР. Крім того, в країні існувала система держтрудощадкас (які не були банками).
Реорганізація банківської системи почалася у зв'язку з переходом до ринку і до нової економіки в цілому. Метою реформи було підвищення ролі банків у механізмі кредитування і розвитку економіки.
Після тривалих дискусій було вирішено створити дворівневу банківську систему: центральний емісійний банк (Держбанк) та державні спеціалізовані банки, що діяли б на засадах повного господарського розрахунку й самофінансування. Ними стали:
- перетворені з Будбанку:
- перетворений із Зовнішторгбанку — Зовнішекономбанк СРСР (рос. Внешэкономбанк СССР; Банк внешнеэкономической деятельности СССР);
- перетворений із ощадкас — Ощадбанк (рос. Сбербанк СССР; Банк трудовых сбережений и кредитования населения СССР).
Спеціалізовані банки приступили до операцій з 1 січня 1988 р.
Доля нащадків Будбанку
- Промбудбанк СРСР фінансував капітальні вкладення у промисловість, будівництво, транспорт і зв'язок, в системи Держпостачу СРСР та Академії наук СРСР. У 1990—1991 роках він мав назву Державний комерційний промислово-будівельний банк (рос. Государственный коммерческий промышленно-строительный банк СССР), у 1991 — Акціонерний інвестиційно-комерційний промислово-будівельний банк (рос. Акционерный инвестиционно-коммерческий промышленно-строительный банк СССР).
В Україні його наступником став Промінвестбанк (Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк). У 2008 він пережив масштабну фінансову кризу, у 2009 перейшов під контроль російського державного акціонера. З 2018 року його акції намагаються продати за борги перед фірмою з групи «Приват».
- Агропромбанк СРСР фінансував капітальні вкладення в агропромисловий комплекс країни і споживчу кооперацію. У 1990 р. отримав назву Загальносоюзний акціонерний комерційний агропромисловий банк (рос. Общесоюзный акционерный коммерческий агропромышленный банк СССР).
В Україні його наступником став Агропромбанк «Україна» (Акціонерний комерційний агропромисловий банк «Україна»). З 1998 він мав фінансові проблеми, у 2001 почалася процедура ліквідації, у 2009 — ліквідований.
- Житлосоцбанк СРСР фінансував капітальні вкладення у галузі невиробничої сфери, житлово-комунальне господарство, державну торгівлю, побутове обслуговування, легку і місцеву промисловість, в господарство, підвідомче місцевим Радам народних депутатів, а також у сферу кооперативної та індивідуальної трудової діяльності. У 1990 р. перетворений на Акціонерний комерційний банк соціального розвитку (рос. Соцбанк; Акционерный коммерческий Банк социального развития).
В Україні його наступником став Укрсоцбанк (Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку «Укрсоцбанк»). З 2011 р. він працював під брендом Unicredit Bank, з 2016 року перейшов у холдингову компанію ABH Holdings SA, що володіє «Альфа-Банком», а 25 жовтня 2019 року остаточно приєднався до останнього.
Управління й організаційна структура
Будбанком СРСР керувало Правління у складі Голови Правління, заступників Голови та членів Правління, призначуваних Радою Міністрів СРСР.
Будбанк з усіма своїми установами становив єдину централізовану систему.
У столицях республік, в крайових і обласних центрах, в районних центрах, містах та інших населених пунктах Будбанк мав свої контори, відділення, а також пункти уповноважених при установах Держбанку СРСР.
У населених пунктах, де немає контор, відділень та пунктів уповноважених операції від імені Будбанку могли здійснювати відділення Держбанку СРСР.
Контори Будбанку керували діяльністю установ, розташованих на території відповідних територіальних одиниць.
У республіканській конторі Будбанку також утворювалося правління у складі керуючого конторою (голова правління), його заступників та членів правління, призначуваних Головою Правління Будбанку СРСР.
Контори та відділення Будбанку СРСР очолювали керуючі.
Кількість республіканських та обласних (крайових) контор становила 180.
Відділення відкривалися з урахуванням обсягу фінансування та кредитування капітальних вкладень у даному районі. На початок 1986 р. їх налічувалося 908.
Пункти уповноважених Будбанку були відкриті числом близько 800.
Протягом 1960—1975 рр. загальне число установ Будбанку СРСР зросло більш ніж удвічі (з 746 до 1500).
Що стосується України, то станом на 1977 рік у підпорядкуванні Української республіканської контори Будбанку СРСР перебувало 25 обласних контор, 13 міських управлінь, 97 відділень, 99 пунктів уповноважених та республіканський обчислювальний центр.
Керівники Будбанку
Список містить імена голів Правління Будбанку СРСР, про яких є відомості.
| 1922—1923 | Краснощоков Олександр Михайлович (Абрам Мойсейович Краснощок) |
| 1923—1931 | |
| 1931—1936 | Туманов Микола Гаврилович |
| 1936—1937 | Левін Рувим Якович |
| 1937—1963 | |
| 1963—1970 | Гінзбург Семен Захарович |
| 1970—1973 | |
| 1973—1987 | Зотов Михайло Семенович |
Операції Будбанку
Будбанк обслуговував держзамовників на всіх етапах роботи. Його працівники дивилися проектно-кошторисну документацію, фізично виходили на об'єкт і дивилися — зроблено чи ні. Існує міська легенда, що коли будувалася найбільша в Європі Дніпропетровська міська набережна, бухгалтери Будбанку вдягати водолазні костюми і спускатися на дно Дніпра — щоб перевірити, чи дійсно намито стільки-то кубів піску. |
Будбанк СРСР здійснював операції, що обумовлювалися його функціями в умовах радянської адміністративно-командної економіки:
- залучення коштів, призначених для фінансування капітальних вкладень;
- фінансування капітальних вкладень підприємств і організацій промисловості, транспорту, зв'язку, державної торгівлі та інших галузей, а також витрат по будівництву за кордоном, пов'язаних з наданням СРСР технічної допомоги іншим країнам;
- короткострокове кредитування підрядних організацій і будов;
- довгострокове кредитування капітального будівництва та витрат на впровадження нової техніки, розширення випуску товарів народного споживання, будівельних матеріалів;
- довгострокове кредитування індивідуального та кооперативного житлового будівництва;
- банк також контролював правильне й ефективне використання коштів, виконання планів будівництва і завдань по введенню в дію виробничих потужностей.
Таким чином, операції Будбанку СРСР можна поділити на категорії:
- фінансування капітальних вкладень усіх галузей народного господарства (на безповоротній основі);
- довгострокове кредитування (на поворотній основі);
- короткострокове кредитування підприємств, об'єднань, організацій, які перебувають на господарському розрахунку, мають самостійний баланс і наділених власними оборотними засобами;
- забезпечення розрахунків у будівництві та геології, для чого клієнтам відкривалися рахунки фінансування, розрахункові та інші рахунки.
Будбанк користувався правом видавати обов'язкові для своєї клієнтури інструкції та інші акти.
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 12 серпня 2014. Процитовано 6 серпня 2014.
- . Архів оригіналу за 19 серпня 2014. Процитовано 17 серпня 2014.
- . Архів оригіналу за 25 вересня 2014. Процитовано 16 серпня 2014.
- . Архів оригіналу за 1 липня 2014. Процитовано 17 серпня 2014.
- . Архів оригіналу за 19 серпня 2014. Процитовано 16 серпня 2014.
- Стройбанк СССР. 1922—1982 / М. С. Зотов, П. Д. Подшиваленко, М. А. Пессель и др. — М.: Финансы и статистика, 1982. — С. 3-9.
- . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 8 серпня 2014.
- . Архів оригіналу за 19 серпня 2014. Процитовано 14 серпня 2014.
- Постановление Совмина СССР от 15.10.1981 № 1007 «Об утверждении Устава Всесоюзного банка финансирования капитальных вложений (Стройбанка СССР) [ 11.08.2014, у Wayback Machine.]»
- . Архів оригіналу за 21 липня 2014. Процитовано 13 серпня 2014.
- . Архів оригіналу за 14 серпня 2014. Процитовано 13 серпня 2014.
- . Архів оригіналу за 16 серпня 2014. Процитовано 13 серпня 2014.
- . Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 13 серпня 2014.
- . Архів оригіналу за 2 липня 2014. Процитовано 13 серпня 2014.
- . Архів оригіналу за 14.08.2014. Процитовано 13.08.2014.
- . ЕП. 25 жовтня 2019. Архів оригіналу за 25 жовтня 2019. Процитовано 25 жовтня 2019.
- . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 14 серпня 2014.
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- . Архів оригіналу за 19 серпня 2014. Процитовано 15 серпня 2014.
- В Днепропетровске вышла книга о том, как здесь строилась самая большая в Европе набережная / КП в Украине, 14 апреля 2012, 14:45
Посилання
- Про кредитний план Будбанку СРСР по Українській РСР на 1986 рік: Рада Міністрів УРСР; Постанова від 27.01.1986 № 20 [ 7 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Про кредитний план Будбанку СРСР по Українській РСР на 1987 рік: Рада Міністрів УРСР; Постанова від 20.02.1987 № 48 [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
Коментарі
- Див.: ГОЕЛРО.
- Див.: Адміністративний поділ СРСР.
| Ця стаття належить до української Вікіпедії. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vsesoyuznij bank finansuvannya kapitalnih vkladen Budbank SRSR radyanska kreditna ustanova odin z troh derzhavnih bankiv protyagom bilshoyi chastini isnuvannya SRSR Zdijsnyuvav finansuvannya kapitalnih vkladen usih galuzej narodnogo gospodarstva akumulyuvav koshti priznacheni dlya cogo Utvorenij 1922 roku yak Prombank reorganizovanij u Budbank 1959 roku reorganizovanij z vidilennyam bankiv galuzevoyi spryamovanosti 1987 roku Viznavavsya najbilshim sered investicijnih bankiv svitu za obsyagom svoyih operacij IstoriyaRosijskij social demokrat urodzhenec Chornobilya O M Krasnoshokov odin z iniciatoriv stvorennya Prombanku i jogo pershij kerivnik1922 1959 Div takozh Nova ekonomichna politika Pislya utvorennya SRSR poryad z Derzhavnim bankom zhovten 1921 za rik buv stvorenij Rosijskij torgovo promislovij bank Prombank u pidporyadkuvanni VRNG Zaznachalosya sho cej bank organizuyetsya z tim shob jogo dedali zrostayuchoyu funkciyeyu stav bi dovgostrokovij kredit shob dovgostrokovi poziki derzhavnoyi promislovosti jshli cherez Promislovij bank Zgidno zi statutom zatverdzhenim 1922 roku bank organizuvavsya yak akcionerne tovaristvo zi zmishanim derzhavno privatnim kapitalom Pochatkovij statutnij fond 15 mln zolotih rubliv Adresa centralnogo aparatu Moskva Tverskij bulvar 13 Pershu gostru finansovu krizu bank perezhiv u travni 1923 r Togo roku bulo zminene kerivnictvo i statutnij kapital zbilsheno do 25 mln zolotih rubliv U 1924 r Prombank buv perejmenovanij v Torgovo Promislovij bank SRSR U berezni 1926 r u skladi Prombanku buv stvorenij Viddil dovgostrokovogo kreditu VDK yakij mav samostijnij balans U 1928 r use dovgostrokove kredituvannya promislovosti j elektrogospodarstva bulo zoseredzheno v Prombanku a korotkostrokove kredituvannya peredavalosya Derzhbanku Todi zh na bazi VDK j Elektrobanku buv organizovanij Bank dovgostrokovogo kredituvannya promislovosti j elektrogospodarstva BDK Prombank Jogo koshti skladalisya zi statutnogo rezervnogo i specialnogo fondiv vkladiv promislovosti ta povorotnih byudzhetnih asignuvan Iz chasom rozrahunkovi rahunki pidryadnih organizacij buli peredani z Derzhbanku do Banku dovgostrokovogo kredituvannya Takozh bulo vidkrito merezhu filij BDK v rajonah koncentrovanogo budivnictva U travni 1932 r zdijsneno peretvorennya ustanovi na Bank finansuvannya kapitalnogo budivnictva promislovosti transportu ta zv yazku Prombank u skladi Narkomfinu Na Prombank bulo pokladeno finansuvannya kapitalnogo budivnictva ta inshih kapitalnih vkladen usih derzhavnih pidpriyemstv i budivelnih organizacij Bank zdijsnyuvav finansuvannya budivnictv zdijsnyuvav oplatu rahunkiv za budivelni materiali ta obladnannya vidavav koshti na zarobitnu platu U 1930 ti roki bank prodovzhuvav burhlivo rozvivatisya Comu spriyalo isnuvannya vlasnoyi nezalezhnoyi vid Derzhbanku sistemi perekaziv Stanom na 1933 rik merezha Prombanku nalichuvala 147 ustanov Najbilsha jogo kontora znahodilasya v Leningradi Stalinski represiyi pik yakih prijshovsya na 1936 37 roki ne ominuli trudovij kolektiv Prombanku Buli areshtovani ta rozstrilyani nizka jogo pracivnikiv ta kerivnikiv Chimale znachennya mav bank u vidnovlenni zrujnovanogo v roki VVV gospodarstva 22 veresnya 1951 r buv zatverdzhenij Statut Prombanku SRSR 1959 1987 Moskva Tverskij bulvar 13Moskva Tverskij bulvar 13 U kvitni 1959 r isnuyuchi ranishe Silskogospodarskij bank Silgospbank Bank finansuvannya komunalnogo i zhitlovogo budivnictva Cekombank buli likvidovani Yih funkciyi peredani Prombanku perejmenovanomu u Vsesoyuznij bank finansuvannya kapitalnih vkladen Budbank SRSR i Derzhavnomu banku SRSR Z 1961 r Budbank stav bezposeredno pidporyadkovuvatisya Radi Ministriv SRSR U zastijni roki v Budbanku bulo zoseredzheno finansuvannya priblizno 70 vsih kapitalnih vkladen krayini Vin stanoviv odnu z najbilshih investicijnih institucij SRSR 1 zhovtnya 1964 r buv zatverdzhenij Statut Budbanku SRSR yakij viznachavsya yak derzhavnij bank finansuvannya ta kredituvannya kapitalnih vkladen promislovosti transportu zv yazku ta inshih galuzej narodnogo gospodarstva SRSR Osnovnim zavdannyam Budbanku bulo zdijsnennya vidpovidno do direktiv Partiyi ta Uryadu kontrolyu za pravilnim i efektivnim vikoristannyam kapitalnih vkladen za vikonannyam zavdan po vvedennyu v diyu virobnichih potuzhnostej i osnovnih fondiv planiv kapitalnogo budivnictva zavdan po znizhennyu sobivartosti budivelno montazhnih robit i planiv nakopichen za mobilizaciyeyu vnutrishnogospodarskih rezerviv i svoyechasnim nadhodzhennyam koshtiv priznachenih na finansuvannya kapitalnih vkladen za dotrimannyam koshtorisnoyi vartosti budivnictva planovoyi finansovoyi ta platizhnoyi disciplini a takozh za zmicnennyam gospodarskogo rozrahunku v budivnictvi Budbank SRSR mav statutnij fond rezervnij fond fond osnovnih koshtiv fond amortizaciyi i fond dovgostrokovogo kredituvannya Statutnij fond viznachavsya v sumi 250 mln karbovanciv Rozmir fondu dovgostrokovogo kredituvannya perevishuvav 10 mlrd krb Pributok Budbanku rozpodilyavsya porivnu na soyuznij byudzhet i na rezervnij fond samogo banku 15 zhovtnya 1981 r buv zatverdzhenij novij Statut Budbanku SRSR Statutnij fond zris do 500 mln karbovanciv takozh utvoryuvavsya fond rozvitku bankivskoyi spravi Pributok banku rozpodilyavsya nastupnim chinom 50 pererahovuvalosya do soyuznogo byudzhetu 3 zarahovuvalosya do fondu rozvitku bankivskoyi spravi 47 vikoristovuvalosya za rishennyam Radi Ministriv SRSR Zovnishni zobrazhennyaYuvilejnij Znak 60 let Strojbanku SSSR aversrevers U 1982 roci guchno vidznachalosya 60 richchya banku Prikmetno sho Budbank svogo chasu buv pionerom u vikoristanni EOM dlya potreb bankivskoyi spravi Bank mav vlasnu sistemu obchislyuvalnih centriv Laureatami Derzhavnoyi premiyi SRSR v galuzi tehniki za 1983 rik stala grupa pracivnikiv Budbanku SRSR za stvorennya ta vprovadzhennya integrovanoyi avtomatizovanoyi sistemi finansuvannya ta kredituvannya kapitalnogo budivnictva 1987 Do 1987 roku bankivsku sistemu SRSR skladali vsogo tri banki Derzhavnij bank Budbank i Zovnishtorgbank Tilki Derzhbank i Budbank mali svoyi viddilennya na vsij teritoriyi SRSR Krim togo v krayini isnuvala sistema derzhtrudoshadkas yaki ne buli bankami Reorganizaciya bankivskoyi sistemi pochalasya u zv yazku z perehodom do rinku i do novoyi ekonomiki v cilomu Metoyu reformi bulo pidvishennya roli bankiv u mehanizmi kredituvannya i rozvitku ekonomiki Pislya trivalih diskusij bulo virisheno stvoriti dvorivnevu bankivsku sistemu centralnij emisijnij bank Derzhbank ta derzhavni specializovani banki sho diyali b na zasadah povnogo gospodarskogo rozrahunku j samofinansuvannya Nimi stali peretvoreni z Budbanku Prombudbank ros Promstrojbank SSSR Promyshlenno stroitelnyj bank SSSR Agroprombank ros Agroprombank SSSR Agropromyshlennyj bank SSSR Zhitlosocbank ros Zhilsocbank SSSR Bank zhilishno kommunalnogo hozyajstva i socialnogo razvitiya SSSR peretvorenij iz Zovnishtorgbanku Zovnishekonombank SRSR ros Vneshekonombank SSSR Bank vneshneekonomicheskoj deyatelnosti SSSR peretvorenij iz oshadkas Oshadbank ros Sberbank SSSR Bank trudovyh sberezhenij i kreditovaniya naseleniya SSSR Specializovani banki pristupili do operacij z 1 sichnya 1988 r Dolya nashadkiv Budbanku Prombudbank SRSR finansuvav kapitalni vkladennya u promislovist budivnictvo transport i zv yazok v sistemi Derzhpostachu SRSR ta Akademiyi nauk SRSR U 1990 1991 rokah vin mav nazvu Derzhavnij komercijnij promislovo budivelnij bank ros Gosudarstvennyj kommercheskij promyshlenno stroitelnyj bank SSSR u 1991 Akcionernij investicijno komercijnij promislovo budivelnij bank ros Akcionernyj investicionno kommercheskij promyshlenno stroitelnyj bank SSSR V Ukrayini jogo nastupnikom stav Prominvestbank Akcionernij komercijnij promislovo investicijnij bank U 2008 vin perezhiv masshtabnu finansovu krizu u 2009 perejshov pid kontrol rosijskogo derzhavnogo akcionera Z 2018 roku jogo akciyi namagayutsya prodati za borgi pered firmoyu z grupi Privat Agroprombank SRSR finansuvav kapitalni vkladennya v agropromislovij kompleks krayini i spozhivchu kooperaciyu U 1990 r otrimav nazvu Zagalnosoyuznij akcionernij komercijnij agropromislovij bank ros Obshesoyuznyj akcionernyj kommercheskij agropromyshlennyj bank SSSR V Ukrayini jogo nastupnikom stav Agroprombank Ukrayina Akcionernij komercijnij agropromislovij bank Ukrayina Z 1998 vin mav finansovi problemi u 2001 pochalasya procedura likvidaciyi u 2009 likvidovanij Zhitlosocbank SRSR finansuvav kapitalni vkladennya u galuzi nevirobnichoyi sferi zhitlovo komunalne gospodarstvo derzhavnu torgivlyu pobutove obslugovuvannya legku i miscevu promislovist v gospodarstvo pidvidomche miscevim Radam narodnih deputativ a takozh u sferu kooperativnoyi ta individualnoyi trudovoyi diyalnosti U 1990 r peretvorenij na Akcionernij komercijnij bank socialnogo rozvitku ros Socbank Akcionernyj kommercheskij Bank socialnogo razvitiya V Ukrayini jogo nastupnikom stav Ukrsocbank Akcionerno komercijnij bank socialnogo rozvitku Ukrsocbank Z 2011 r vin pracyuvav pid brendom Unicredit Bank z 2016 roku perejshov u holdingovu kompaniyu ABH Holdings SA sho volodiye Alfa Bankom a 25 zhovtnya 2019 roku ostatochno priyednavsya do ostannogo Upravlinnya j organizacijna strukturaBudbankom SRSR keruvalo Pravlinnya u skladi Golovi Pravlinnya zastupnikiv Golovi ta chleniv Pravlinnya priznachuvanih Radoyu Ministriv SRSR Budbank z usima svoyimi ustanovami stanoviv yedinu centralizovanu sistemu U stolicyah respublik v krajovih i oblasnih centrah v rajonnih centrah mistah ta inshih naselenih punktah Budbank mav svoyi kontori viddilennya a takozh punkti upovnovazhenih pri ustanovah Derzhbanku SRSR U naselenih punktah de nemaye kontor viddilen ta punktiv upovnovazhenih operaciyi vid imeni Budbanku mogli zdijsnyuvati viddilennya Derzhbanku SRSR Kontori Budbanku keruvali diyalnistyu ustanov roztashovanih na teritoriyi vidpovidnih teritorialnih odinic U respublikanskij kontori Budbanku takozh utvoryuvalosya pravlinnya u skladi keruyuchogo kontoroyu golova pravlinnya jogo zastupnikiv ta chleniv pravlinnya priznachuvanih Golovoyu Pravlinnya Budbanku SRSR Kontori ta viddilennya Budbanku SRSR ocholyuvali keruyuchi Kilkist respublikanskih ta oblasnih krajovih kontor stanovila 180 Viddilennya vidkrivalisya z urahuvannyam obsyagu finansuvannya ta kredituvannya kapitalnih vkladen u danomu rajoni Na pochatok 1986 r yih nalichuvalosya 908 Punkti upovnovazhenih Budbanku buli vidkriti chislom blizko 800 Protyagom 1960 1975 rr zagalne chislo ustanov Budbanku SRSR zroslo bilsh nizh udvichi z 746 do 1500 Sho stosuyetsya Ukrayini to stanom na 1977 rik u pidporyadkuvanni Ukrayinskoyi respublikanskoyi kontori Budbanku SRSR perebuvalo 25 oblasnih kontor 13 miskih upravlin 97 viddilen 99 punktiv upovnovazhenih ta respublikanskij obchislyuvalnij centr Kerivniki Budbanku Spisok mistit imena goliv Pravlinnya Budbanku SRSR pro yakih ye vidomosti 1922 1923 Krasnoshokov Oleksandr Mihajlovich Abram Mojsejovich Krasnoshok 1923 19311931 1936 Tumanov Mikola Gavrilovich1936 1937 Levin Ruvim Yakovich1937 19631963 1970 Ginzburg Semen Zaharovich1970 19731973 1987 Zotov Mihajlo SemenovichOperaciyi BudbankuBudbank obslugovuvav derzhzamovnikiv na vsih etapah roboti Jogo pracivniki divilisya proektno koshtorisnu dokumentaciyu fizichno vihodili na ob yekt i divilisya zrobleno chi ni Isnuye miska legenda sho koli buduvalasya najbilsha v Yevropi Dnipropetrovska miska naberezhna buhgalteri Budbanku vdyagati vodolazni kostyumi i spuskatisya na dno Dnipra shob pereviriti chi dijsno namito stilki to kubiv pisku Budbank SRSR zdijsnyuvav operaciyi sho obumovlyuvalisya jogo funkciyami v umovah radyanskoyi administrativno komandnoyi ekonomiki zaluchennya koshtiv priznachenih dlya finansuvannya kapitalnih vkladen finansuvannya kapitalnih vkladen pidpriyemstv i organizacij promislovosti transportu zv yazku derzhavnoyi torgivli ta inshih galuzej a takozh vitrat po budivnictvu za kordonom pov yazanih z nadannyam SRSR tehnichnoyi dopomogi inshim krayinam korotkostrokove kredituvannya pidryadnih organizacij i budov dovgostrokove kredituvannya kapitalnogo budivnictva ta vitrat na vprovadzhennya novoyi tehniki rozshirennya vipusku tovariv narodnogo spozhivannya budivelnih materialiv dovgostrokove kredituvannya individualnogo ta kooperativnogo zhitlovogo budivnictva bank takozh kontrolyuvav pravilne j efektivne vikoristannya koshtiv vikonannya planiv budivnictva i zavdan po vvedennyu v diyu virobnichih potuzhnostej Takim chinom operaciyi Budbanku SRSR mozhna podiliti na kategoriyi finansuvannya kapitalnih vkladen usih galuzej narodnogo gospodarstva na bezpovorotnij osnovi dovgostrokove kredituvannya na povorotnij osnovi korotkostrokove kredituvannya pidpriyemstv ob yednan organizacij yaki perebuvayut na gospodarskomu rozrahunku mayut samostijnij balans i nadilenih vlasnimi oborotnimi zasobami zabezpechennya rozrahunkiv u budivnictvi ta geologiyi dlya chogo kliyentam vidkrivalisya rahunki finansuvannya rozrahunkovi ta inshi rahunki Budbank koristuvavsya pravom vidavati obov yazkovi dlya svoyeyi kliyenturi instrukciyi ta inshi akti Div takozhBPS SberbankPrimitki Arhiv originalu za 12 serpnya 2014 Procitovano 6 serpnya 2014 Arhiv originalu za 19 serpnya 2014 Procitovano 17 serpnya 2014 Arhiv originalu za 25 veresnya 2014 Procitovano 16 serpnya 2014 Arhiv originalu za 1 lipnya 2014 Procitovano 17 serpnya 2014 Arhiv originalu za 19 serpnya 2014 Procitovano 16 serpnya 2014 Strojbank SSSR 1922 1982 M S Zotov P D Podshivalenko M A Pessel i dr M Finansy i statistika 1982 S 3 9 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 8 serpnya 2014 Arhiv originalu za 19 serpnya 2014 Procitovano 14 serpnya 2014 Postanovlenie Sovmina SSSR ot 15 10 1981 1007 Ob utverzhdenii Ustava Vsesoyuznogo banka finansirovaniya kapitalnyh vlozhenij Strojbanka SSSR 11 08 2014 u Wayback Machine Arhiv originalu za 21 lipnya 2014 Procitovano 13 serpnya 2014 Arhiv originalu za 14 serpnya 2014 Procitovano 13 serpnya 2014 Arhiv originalu za 16 serpnya 2014 Procitovano 13 serpnya 2014 Arhiv originalu za 29 listopada 2014 Procitovano 13 serpnya 2014 Arhiv originalu za 2 lipnya 2014 Procitovano 13 serpnya 2014 Arhiv originalu za 14 08 2014 Procitovano 13 08 2014 EP 25 zhovtnya 2019 Arhiv originalu za 25 zhovtnya 2019 Procitovano 25 zhovtnya 2019 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 14 serpnya 2014 Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Arhiv originalu za 19 serpnya 2014 Procitovano 15 serpnya 2014 V Dnepropetrovske vyshla kniga o tom kak zdes stroilas samaya bolshaya v Evrope naberezhnaya KP v Ukraine 14 aprelya 2012 14 45PosilannyaPro kreditnij plan Budbanku SRSR po Ukrayinskij RSR na 1986 rik Rada Ministriv URSR Postanova vid 27 01 1986 20 7 bereznya 2016 u Wayback Machine Pro kreditnij plan Budbanku SRSR po Ukrayinskij RSR na 1987 rik Rada Ministriv URSR Postanova vid 20 02 1987 48 4 bereznya 2016 u Wayback Machine KomentariDiv GOELRO Div Administrativnij podil SRSR Cya stattya nalezhit do dobrih statej ukrayinskoyi Vikipediyi