Буданов Абрам Єфремович

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Буданов.

Буданов Абрам Єфремович (1886—1929) — анархо-махновець учасник махновського руху в Донбасі. Неззмінний член Реввійськради РПАУ.

Буданов Абрам Єфремович
Народження	1886(1886) Старий Крим Маріупольський повіт
Смерть	1929(1929) СРСР
Країна	Вільна територія
Приналежність	Революційна повстанська армія України
Роки служби	1918-1921
Командування	1 Донська бригада (РПАУ)
Війни / битви	Революція 1905—1907,Українська революція

Життєпис

Народився 1882 році в селі Старий Крим Маріупольського повіту, тут же здобув освіту чотири класи.

Приєднався до анархістів-комуністів в 1905 році, учасник Революції 1905—1907 років в Луганську. У 1917—1918 роках займався організацією анархо-синдикалістських профспілок серед шахтарів Донбасу, потім брав участь у підпільній боротьбі проти Української Держави гетьмана Павла Скоропадського.

Навесні 1919 року приєднався до Махновського руху. У серпні 1919 організував і очолив Анархо-Махновське повстання в частинах червоної 58-ї дивізії. 1 вересня 1919 року Абрама було обрано до революційної військової ради армії РПАУ в селі Добровеличківці.

У РПАУ командував Першою Донською бригадою, що згодом була перетворена на корпус (1919), керував партизанською боротьбою в Харківській і Донецькій губерніях (1920), був членом Ради революційних повстанців України.

Ввечері 23 лютого 1920 року приїхав разом з махновцями в Гаврилівку. Буданов скликав мітинг в селі і власноручно розклеював листівки. Наприкінці березня 17-18 числа в селі Б. Янісоль вів політичну та пропогандистську роботу. В Олександрівці у культурно-просвітній відділ 29 травня обрали Буданова, призначивши його головою відділу.

29 вересня 1920 року утворена Дипломатична комісія Ради РПАУ яка вирушила до Харкова для підтримки зв'язку з радянським урядом членом дипмісії був обраний Буданов.

Його було заарештовано при розриві військово-політичної угоди з російсько-більшовицькою владою 26 листопада 1920 року, але влітку 1921 року він утік з Рязанської в'язниці і повернувся, очолював повстанський рух, поки його не було розбито в 1922 року на Донбасі.

До кінця 1928 року організував підпільну анархічну групу під Маріуполем, розкриту ДПУ УСРР у листопаді 1928 року.

У 1995 році посмертно був реабілітований.

Примітки

1. Белаш Виктор — Дороги Нестора Махно стр 338
2. . Архів оригіналу за 1 лютого 2018. Процитовано 27 квітня 2016.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
3. Белаш Виктор — Дороги Нестора Махно стр 436
4. Белаш Виктор — Дороги Нестора Махно стр 438
5. Белаш Виктор — Дороги Нестора Махно стр 446
6. Волин В. М. — «Неизвестная революция. 1917—1921» Стр 259
7. Волин В. М. — «Неизвестная революция. 1917—1921» Стр.372
8. Белаш Виктор — Дороги Нестора Махно стр 542

Джерела

• Волин В. М. — «Неизвестная революция. 1917—1921» (рос.)
• Бєлаш Віктор — Дороги Нестора Махно (рос.)
• Джерело: Книга пам'яті Маріуполя