Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Сергі́й Анато́лійович Бугайчу́к (1988—2014) — український військовик, учасник війни на сході України, солдат Збройних сил України. Лицар Ордена «За мужність» III ступеня, Почесний громадянин Нововолинська.
| Сергій Бугайчук | ||
|---|---|---|
 Солдат | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження | 28 вересня 1988 Мизове | |
| Смерть | 25.8.2014. Кутейникове | |
| Військова служба | ||
| Роки служби | 2014 | |
| Приналежність |  Україна | |
| Вид ЗС |  Збройні сили | |
| Рід військ |  Механізовані війська | |
| Формування | ||
| Війни / битви | ||
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Життєпис
Народився 1988 року в селі Мизове і проживав в місті Нововолинськ (Волинська область). Батько Анатолій Оксентійович шахтар, 23 роки підземного стажу, 2013 року переніс операцію з онкозахворювання. Закінчив нововолинську ЗОШ № 6, по тому здобув професію підземного електрослюсаря та машиніста підземних установок — у Нововолинському ВПУ. Любив спорт, мотоцикли. Працював на шахті у Нововолинську.
В часі війни мобілізований, командир мінометного розрахунку, 51-ша окрема механізована бригада.
В ніч на 25 серпня 2014-го загинув у бою за Іловайськ під Кутейниковим. Тоді 3-й батальйон бригади був оточений російсько-терористичними силами біля Березного — Оленівки, та перебував під постійним артобстрілом.
Похований в селі Мизове Старовижівського району 1 вересня 2014 року.
Без Сергія лишились батько і мама Галина Оверківна та молодший брат.
Нагороди та вшанування
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни
- нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (4.6.2015, посмертно)
- Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 3, ряд 9, місце 5
- Вшановується 25 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії
- Почесний громадянин Нововолинська (посмертно)
Примітки
- 42 рази пролунав Дзвін Пам'яті 25 серпня 2020 року
- Почесні громадяни міста
Джерела
- Указ № 873/2014 [ 24 вересня 2015 у Wayback Machine.]
- Бугайчук Сергій Анатолійович [ 7 грудня 2015 у Wayback Machine.]
- «Це не АТО, це війна»: розповіли історії загиблих на Сході Героїв-випускників Нововолинського ВПУ
- Він їм сина віддав, а вони…
 | Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sergi j Anato lijovich Bugajchu k 1988 2014 ukrayinskij vijskovik uchasnik vijni na shodi Ukrayini soldat Zbrojnih sil Ukrayini Licar Ordena Za muzhnist III stupenya Pochesnij gromadyanin Novovolinska Sergij Bugajchuk SoldatZagalna informaciyaNarodzhennya28 veresnya 1988 1988 09 28 MizoveSmert25 8 2014 KutejnikoveVijskova sluzhbaRoki sluzhbi2014Prinalezhnist UkrayinaVid ZS Zbrojni siliRid vijsk Mehanizovani vijskaFormuvannya 51 OMBrVijni bitviVijna na shodi Ukrayini Ilovajskij kotelNagorodi ta vidznakiOrden Za muzhnist III stupenyaU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Bugajchuk ZhittyepisNarodivsya 1988 roku v seli Mizove i prozhivav v misti Novovolinsk Volinska oblast Batko Anatolij Oksentijovich shahtar 23 roki pidzemnogo stazhu 2013 roku perenis operaciyu z onkozahvoryuvannya Zakinchiv novovolinsku ZOSh 6 po tomu zdobuv profesiyu pidzemnogo elektroslyusarya ta mashinista pidzemnih ustanovok u Novovolinskomu VPU Lyubiv sport motocikli Pracyuvav na shahti u Novovolinsku V chasi vijni mobilizovanij komandir minometnogo rozrahunku 51 sha okrema mehanizovana brigada V nich na 25 serpnya 2014 go zaginuv u boyu za Ilovajsk pid Kutejnikovim Todi 3 j bataljon brigadi buv otochenij rosijsko teroristichnimi silami bilya Bereznogo Olenivki ta perebuvav pid postijnim artobstrilom Pohovanij v seli Mizove Starovizhivskogo rajonu 1 veresnya 2014 roku Bez Sergiya lishilis batko i mama Galina Overkivna ta molodshij brat Nagorodi ta vshanuvannyaZa osobistu muzhnist i geroyizm viyavleni u zahisti derzhavnogo suverenitetu ta teritorialnoyi cilisnosti Ukrayini virnist vijskovij prisyazi pid chas rosijsko ukrayinskoyi vijni nagorodzhenij ordenom Za muzhnist III stupenya 4 6 2015 posmertno Jogo portret rozmishenij na memoriali Stina pam yati poleglih za Ukrayinu u Kiyevi sekciya 3 ryad 9 misce 5 Vshanovuyetsya 25 serpnya na shodennomu rankovomu ceremoniali vshanuvannya ukrayinskih zahisnikiv yaki zaginuli cogo dnya u rizni roki vnaslidok rosijskoyi zbrojnoyi agresiyi Pochesnij gromadyanin Novovolinska posmertno Primitki42 razi prolunav Dzvin Pam yati 25 serpnya 2020 roku Pochesni gromadyani mistaDzherelaUkaz 873 2014 24 veresnya 2015 u Wayback Machine Bugajchuk Sergij Anatolijovich 7 grudnya 2015 u Wayback Machine Ce ne ATO ce vijna rozpovili istoriyi zagiblih na Shodi Geroyiv vipusknikiv Novovolinskogo VPU Vin yim sina viddav a voni Ce nezavershena stattya pro vijskovogo chi vijskovu Zbrojnih sil Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi