Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Іван Григорович Бубнов рос Иван Григорьевич Бубнов 6 18 січня 1872 Нижній Новгород 13 березня 1919 Петроград російський

Бубнов Іван Григорович

Бубнов Іван Григорович

Іван Григорович Бубнов (рос. Иван Григорьевич Бубнов;6 [18] січня 1872, Нижній Новгород — 13 березня 1919, Петроград) — російський корабельний інженер, математик і механік.

Бубнов Іван Григорович
image
Народився18 січня 1872(1872-01-18)
Нижній Новгород, Російська імперія
Помер13 березня 1919(1919-03-13)[1](47 років)
Петроград, Російська СФРР
·черевний тиф
ПохованняСмоленське православне кладовище
Країнаimage Російська імперія
Діяльністьматематик, корабел, підводник, військовослужбовець, інженер
Alma materВище воєнно-морське інженерне училище імені Ф. Е. Дзержинського
Військово-морська академія імені М. Г. Кузнєцова
Галузьопір матеріалів
ЗакладКонструкторське бюро «Рубін»
Військово-морська академія імені М. Г. Кузнєцова
Санкт-Петербурзький державний політехнічний університет Петра Великого
Посадаd
Військове званнягенерал-майор
Нагороди
image image image

Життєпис

Народився 6 (18) січня 1872 року у Нижньому Новгороді в купецькій сім'ї. У 1887 році закінчив Нижьоновгородське Володимирське реальне училище і вступив до Технічного училища Морського відомства в Кронштадті, яке закінчив у 1891 році з занесенням його імені на мармурову дошку.

У 1891—1893 роках служив молодшим суднобудівником на , брав участь у спорудженні ескадреного броненосця «Полтава».

У 1894 році вступив до Миколаївської морської академії, і знову його ім'я було занесено на мармурову дошку при закінченні ним у 1896 році суднобудівного відділу академії. Під час навчання в академії він створив перший вітчизняний прилад для вимірювання деформацій, і на крейсері «Росія» досліджував динаміку спуску корабля на воду. Також він виконав конкурсний проєкт океанського швидкохідного крейсера, який отримав першу премію у 1895 році. За пропозицією педагога академії О. М. Крилова його залишили в академії штатним викладачем. Одночасно слухав лекції з математики, аналітичної механіки та теорії ймовірностей у .

image
Микола II приймає доповідь командира субмарини «Дельфін» М. К. Беклемишева на Балтійському заводі. І. Г. Бубнов стоїть за імператором. 1903 рік
image
Споруда «» і її конструктор — корабельний інженер І. Г. Бубнов. 1906—1909 роки

У 1900 році Бубнову доручили проєктування крейсера-яхти «Алмаз», успішне випробування якого відбулося в 1903 році. Цей корабель взяв участь у Цусімській битві і єдиний зміг прорватися до Владивостока.

У 1900 році Бубнов очолив Комісію з розробки проєкту першого російського підводного човна з двигунами внутрішнього згоряння — (до складу комісії входили також , ). До весни 1901 року проєкт був готовий, і Бубнова призначили його будівельником, керував випробуваннями і здачею. У 1903 році човен пройшов випробування на Неві.

З 1903 року по 1908 рік І. Г. Бубнов — начальник суднобудівної креслярської , де були розроблені проєкти підводних човнів , , , типів , . За його проєктами збудовано 32 субмарини.

Як писав І. Г. Бубнов у 1917 році, з кінця 1909 року він вирішив звільнитися з Балтійського заводу; «…тільки вмовляння начальника заводу і прохання моїх співробітників, які переконували, що моє звільнення може зруйнувати з великими зусиллями створену справу, змусили мене тимчасово залишитися. Але все ж з цього часу (з кінця 1909 року) я перестав бути будівельником човнів, і став лише консультантом Балтійського заводу». У 1908 році І. Г. Бубнов призначений старшим помічником завідувача Опитовим басейном у Петербурзі; завідувачем у тому ж році став його вчитель О. М. Крилов. У 1913 році Бубнов здійснив повну модернізацію обладнання басейну. З цього року почав функціонувати другий — динамометричний — візок з електрорухом, спроєктована ним.

З 1904 року він також був викладачем у Петербурзькому політехнічному інституті. З 1909 року — професор. З 1910 року — викладач у Морській академії; одночасно викладав у Морському корпусі.

У 1907 році Бубнов зарахований до списків офіцерів підводного плавання.

До 1917 року І. Г. Бубнов закінчив проєкт нового інституту, який мав розміщуватися на території Марсового поля.

З 1912 року — генерал-майор корпусу корабельних інженерів.

У 1910—1912 роках і 1914—1916 роках — консультант Балтійського заводу з перервами, і з 1912—1917 років — суднобудівного товариства «Ноблесснер» у Ревелі. Був членом центральної ради експертів, очолюваної К. П. Боклевським, керував на Балтійському заводі переробкою легких крейсерів на нафтоналивні судна, розробляв програму для річкового флоту.

Вперше створив методи розрахунку пластин, які працюють у складі корпусу судна («Напруження в обшивці суден від тиску води», 1902). Математично пояснив питання місцевої та загальної міцності суден у наступних роботах.

Його теоретичні роботи використовувалися при проєктуванні лінійних кораблів і підводних човнів у 1908—1910 роках, частково використовуються і наразі.

Бубнов керував розробкою на Балтійському суднобудівному заводі в Санкт-Петербурзі проєкту  — перших дредноутів Росії (закладені в червні 1909 року, спущені на воду у червні-вересні 1911 року, введені в дію у листопаді-грудні 1914 року), що брали участь у першій і другій світовій війні, обороні Ленінграда. Решта лінкорів, побудованих у Росії, також проектувалися і будувалися на основі цього типу.

У 1914 році під керівництвом Бубнова в ГУК (Головному Управлінні Кораблебудування) розроблено могутнішого дредноута з винятковими для свого часу бойовими якостями (реалізований цей проєкт не був).

Помер у 1919 році від тифу. відзначав, що «Після смерті І. Г. Бубнова не залишилося ні його учнів у цій специфічній сфері, ні теоретичних робіт, методик, розрахунків або пояснювальних записок. Тільки готові кораблі і їх креслення…». Похований І. Г. Бубнов на Смоленському кладовищі у Санкт-Петербурзі.

Нагороди

Нагороджений орденами Святого Володимира 3-го і 4-го ступеня, Святої Анни 2-го ступеня.

Пам'ять

image
Поштова марка Росії із серії «Російські суднобудівники. До 300-річчя Російського флоту», присвячена І. Г. Бубнову, 1993, 100 рублів ( 118, Скотт 6172)
  • Його ім'ям названі танкер (1975) і контейнеровоз (1985).
  • У центрі Нижнього Новгорода на колишній будівлі реального училища, яке він закінчив у 1887 році, встановлено меморіальну дошку.
  • У 2001 році на будинку за адресою вулиця Марата, 90 встановлено меморіальну дошку (автори І. Д. Спаський, В. П. Семенов, художник В. П. Алексєєв) з текстом: «Бубнов Іван Григорович, головний конструктор ПЛ ВМФ Росії, заснував у 1901 році конструкторське бюро (наразі ЦКБ МТ „Рубін“) заслужений професор, генерал-майор корпусу корабельних інженерів».

Адреси в Санкт-Петербурзі — Петрограді

  • 1892—1893, 1894—1899, 1907 - 13 березень 1919 року — прибутковий будинок Б. Б. Глазова (16-а лінія, б. 13);
  • 1893—1894 — Англійський проспект, 5;
  • 1899—1900 — Миколаївська (Лейтенанта Шмідта з 1925) набережна, 13;
  • 1900—1905 — лінія 11-а, 24;
  • 1905—1907 — Середній проспект Василівського острова, 34.

Див. також

Бібліографія

  • Про погашення бічної хитавиці судна водним баластом. — 1896.
  • Спуск судна на воду. // Морська збірка. — 1900. — № 1, 2, 3, 5, 6.
  • Про непотоплюваність суден. // Морська збірка. — 1901. — № 4, 5.
  • Основи статистики суднобудування. — 1901.
  • Напруження в обшивці суден від тиску води. — 1902.
  • Непотоплюваність — 1902.
  • Будівельна механіка і теорія пружності. — 1906.
  • Будівельна механіка корабля. — СПб., 1912—1914. — У 2-х частинах
  • Про один метод визначення головних розмірів проєктованого судна. — 1916.
  • Праці з теорії пластин. — М., 1953.

Примітки

  1. Бубнов Иван Григорьевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135
  2. Бубнов, Иван Григорьевич // Военная энциклопедия — СПб: Иван Дмитриевич Сытин, 1911. — Т. 5. — С. 131.
    d:Track:Q25373124d:Track:Q656d:Track:Q4114391d:Track:Q4448234d:Track:Q26160601
  3. Бубнов, Иван Григорьевич // Больница — Буковина — 1927. — Т. 7. — С. 764–765.
    d:Track:Q20078554d:Track:Q43200238d:Track:Q36627388
  4. Ударение — см. «Российский Энциклопедический словарь» или «Всемирный биографический энциклопедический словарь».
  5. Сергей Виноградов. Последние исполины Российского императорского флота.
  6. . Архів оригіналу за 18 вересня 2016. Процитовано 7 грудня 2020.
  7. Бубнов, Иван Григорьевич // Военная энциклопедия : [в 18 т.] : ( )[рос.] / под ред. В. Ф. Новицкого [и др.]. — СПб. ; [М.] : Тип. т-ва [ru], 1911—1915. (рос.)

Література

  • Благовіщенський С. М. Про роботи І. Г. Бубнова з теорії корабля // Праці Ленінградського суднобудівного інституту. — 1951. — Вип. 8.
  • Малінін С. М. Російська система // . — 2011. — № 8 (9 липня). — С. 28—32. з джерела 16 січня 2020. Процитовано 7 грудня 2020.

Посилання

  • Біографія на сайті ХРОНОС [ 25 червня 2021 у Wayback Machine.]
  • Іван Григорович Бубнов (1872—1919) [ 31 жовтня 2020 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Ivan Grigorovich Bubnov ros Ivan Grigorevich Bubnov 6 18 sichnya 1872 Nizhnij Novgorod 13 bereznya 1919 Petrograd rosijskij korabelnij inzhener matematik i mehanik Bubnov Ivan GrigorovichNarodivsya18 sichnya 1872 1872 01 18 Nizhnij Novgorod Rosijska imperiyaPomer13 bereznya 1919 1919 03 13 1 47 rokiv Petrograd Rosijska SFRR cherevnij tifPohovannyaSmolenske pravoslavne kladovisheKrayina Rosijska imperiyaDiyalnistmatematik korabel pidvodnik vijskovosluzhbovec inzhenerAlma materVishe voyenno morske inzhenerne uchilishe imeni F E Dzerzhinskogo Vijskovo morska akademiya imeni M G KuznyecovaGaluzopir materialivZakladKonstruktorske byuro Rubin Vijskovo morska akademiya imeni M G Kuznyecova Sankt Peterburzkij derzhavnij politehnichnij universitet Petra VelikogoPosadadVijskove zvannyageneral majorNagorodiZhittyepisNarodivsya 6 18 sichnya 1872 roku u Nizhnomu Novgorodi v kupeckij sim yi U 1887 roci zakinchiv Nizhonovgorodske Volodimirske realne uchilishe i vstupiv do Tehnichnogo uchilisha Morskogo vidomstva v Kronshtadti yake zakinchiv u 1891 roci z zanesennyam jogo imeni na marmurovu doshku U 1891 1893 rokah sluzhiv molodshim sudnobudivnikom na brav uchast u sporudzhenni eskadrenogo bronenoscya Poltava U 1894 roci vstupiv do Mikolayivskoyi morskoyi akademiyi i znovu jogo im ya bulo zaneseno na marmurovu doshku pri zakinchenni nim u 1896 roci sudnobudivnogo viddilu akademiyi Pid chas navchannya v akademiyi vin stvoriv pershij vitchiznyanij prilad dlya vimiryuvannya deformacij i na krejseri Rosiya doslidzhuvav dinamiku spusku korablya na vodu Takozh vin vikonav konkursnij proyekt okeanskogo shvidkohidnogo krejsera yakij otrimav pershu premiyu u 1895 roci Za propoziciyeyu pedagoga akademiyi O M Krilova jogo zalishili v akademiyi shtatnim vikladachem Odnochasno sluhav lekciyi z matematiki analitichnoyi mehaniki ta teoriyi jmovirnostej u Mikola II prijmaye dopovid komandira submarini Delfin M K Beklemisheva na Baltijskomu zavodi I G Bubnov stoyit za imperatorom 1903 rikSporuda i yiyi konstruktor korabelnij inzhener I G Bubnov 1906 1909 roki U 1900 roci Bubnovu doruchili proyektuvannya krejsera yahti Almaz uspishne viprobuvannya yakogo vidbulosya v 1903 roci Cej korabel vzyav uchast u Cusimskij bitvi i yedinij zmig prorvatisya do Vladivostoka U 1900 roci Bubnov ocholiv Komisiyu z rozrobki proyektu pershogo rosijskogo pidvodnogo chovna z dvigunami vnutrishnogo zgoryannya do skladu komisiyi vhodili takozh Do vesni 1901 roku proyekt buv gotovij i Bubnova priznachili jogo budivelnikom keruvav viprobuvannyami i zdacheyu U 1903 roci choven projshov viprobuvannya na Nevi Z 1903 roku po 1908 rik I G Bubnov nachalnik sudnobudivnoyi kreslyarskoyi de buli rozrobleni proyekti pidvodnih chovniv tipiv Za jogo proyektami zbudovano 32 submarini Yak pisav I G Bubnov u 1917 roci z kincya 1909 roku vin virishiv zvilnitisya z Baltijskogo zavodu tilki vmovlyannya nachalnika zavodu i prohannya moyih spivrobitnikiv yaki perekonuvali sho moye zvilnennya mozhe zrujnuvati z velikimi zusillyami stvorenu spravu zmusili mene timchasovo zalishitisya Ale vse zh z cogo chasu z kincya 1909 roku ya perestav buti budivelnikom chovniv i stav lishe konsultantom Baltijskogo zavodu U 1908 roci I G Bubnov priznachenij starshim pomichnikom zaviduvacha Opitovim basejnom u Peterburzi zaviduvachem u tomu zh roci stav jogo vchitel O M Krilov U 1913 roci Bubnov zdijsniv povnu modernizaciyu obladnannya basejnu Z cogo roku pochav funkcionuvati drugij dinamometrichnij vizok z elektroruhom sproyektovana nim Z 1904 roku vin takozh buv vikladachem u Peterburzkomu politehnichnomu instituti Z 1909 roku profesor Z 1910 roku vikladach u Morskij akademiyi odnochasno vikladav u Morskomu korpusi U 1907 roci Bubnov zarahovanij do spiskiv oficeriv pidvodnogo plavannya Do 1917 roku I G Bubnov zakinchiv proyekt novogo institutu yakij mav rozmishuvatisya na teritoriyi Marsovogo polya Z 1912 roku general major korpusu korabelnih inzheneriv U 1910 1912 rokah i 1914 1916 rokah konsultant Baltijskogo zavodu z perervami i z 1912 1917 rokiv sudnobudivnogo tovaristva Noblessner u Reveli Buv chlenom centralnoyi radi ekspertiv ocholyuvanoyi K P Boklevskim keruvav na Baltijskomu zavodi pererobkoyu legkih krejseriv na naftonalivni sudna rozroblyav programu dlya richkovogo flotu Vpershe stvoriv metodi rozrahunku plastin yaki pracyuyut u skladi korpusu sudna Napruzhennya v obshivci suden vid tisku vodi 1902 Matematichno poyasniv pitannya miscevoyi ta zagalnoyi micnosti suden u nastupnih robotah Jogo teoretichni roboti vikoristovuvalisya pri proyektuvanni linijnih korabliv i pidvodnih chovniv u 1908 1910 rokah chastkovo vikoristovuyutsya i narazi Bubnov keruvav rozrobkoyu na Baltijskomu sudnobudivnomu zavodi v Sankt Peterburzi proyektu pershih drednoutiv Rosiyi zakladeni v chervni 1909 roku spusheni na vodu u chervni veresni 1911 roku vvedeni v diyu u listopadi grudni 1914 roku sho brali uchast u pershij i drugij svitovij vijni oboroni Leningrada Reshta linkoriv pobudovanih u Rosiyi takozh proektuvalisya i buduvalisya na osnovi cogo tipu U 1914 roci pid kerivnictvom Bubnova v GUK Golovnomu Upravlinni Korablebuduvannya rozrobleno mogutnishogo drednouta z vinyatkovimi dlya svogo chasu bojovimi yakostyami realizovanij cej proyekt ne buv Pomer u 1919 roci vid tifu vidznachav sho Pislya smerti I G Bubnova ne zalishilosya ni jogo uchniv u cij specifichnij sferi ni teoretichnih robit metodik rozrahunkiv abo poyasnyuvalnih zapisok Tilki gotovi korabli i yih kreslennya Pohovanij I G Bubnov na Smolenskomu kladovishi u Sankt Peterburzi NagorodiNagorodzhenij ordenami Svyatogo Volodimira 3 go i 4 go stupenya Svyatoyi Anni 2 go stupenya Pam yatPoshtova marka Rosiyi iz seriyi Rosijski sudnobudivniki Do 300 richchya Rosijskogo flotu prisvyachena I G Bubnovu 1993 100 rubliv 118 Skott 6172 Jogo im yam nazvani tanker 1975 i kontejnerovoz 1985 U centri Nizhnogo Novgoroda na kolishnij budivli realnogo uchilisha yake vin zakinchiv u 1887 roci vstanovleno memorialnu doshku U 2001 roci na budinku za adresoyu vulicya Marata 90 vstanovleno memorialnu doshku avtori I D Spaskij V P Semenov hudozhnik V P Aleksyeyev z tekstom Bubnov Ivan Grigorovich golovnij konstruktor PL VMF Rosiyi zasnuvav u 1901 roci konstruktorske byuro narazi CKB MT Rubin zasluzhenij profesor general major korpusu korabelnih inzheneriv Adresi v Sankt Peterburzi Petrogradi1892 1893 1894 1899 1907 13 berezen 1919 roku pributkovij budinok B B Glazova 16 a liniya b 13 1893 1894 Anglijskij prospekt 5 1899 1900 Mikolayivska Lejtenanta Shmidta z 1925 naberezhna 13 1900 1905 liniya 11 a 24 1905 1907 Serednij prospekt Vasilivskogo ostrova 34 Div takozhMetod Bubnova GalorkinaBibliografiyaPro pogashennya bichnoyi hitavici sudna vodnim balastom 1896 Spusk sudna na vodu Morska zbirka 1900 1 2 3 5 6 Pro nepotoplyuvanist suden Morska zbirka 1901 4 5 Osnovi statistiki sudnobuduvannya 1901 Napruzhennya v obshivci suden vid tisku vodi 1902 Nepotoplyuvanist 1902 Budivelna mehanika i teoriya pruzhnosti 1906 Budivelna mehanika korablya SPb 1912 1914 U 2 h chastinah Pro odin metod viznachennya golovnih rozmiriv proyektovanogo sudna 1916 Praci z teoriyi plastin M 1953 PrimitkiBubnov Ivan Grigorevich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Bubnov Ivan Grigorevich Voennaya enciklopediya SPb Ivan Dmitrievich Sytin 1911 T 5 S 131 d Track Q25373124d Track Q656d Track Q4114391d Track Q4448234d Track Q26160601 Bubnov Ivan Grigorevich Bolnica Bukovina 1927 T 7 S 764 765 d Track Q20078554d Track Q43200238d Track Q36627388 Udarenie sm Rossijskij Enciklopedicheskij slovar ili Vsemirnyj biograficheskij enciklopedicheskij slovar Sergej Vinogradov Poslednie ispoliny Rossijskogo imperatorskogo flota Arhiv originalu za 18 veresnya 2016 Procitovano 7 grudnya 2020 Bubnov Ivan Grigorevich Voennaya enciklopediya v 18 t ros pod red V F Novickogo i dr SPb M Tip t va ru 1911 1915 ros LiteraturaBlagovishenskij S M Pro roboti I G Bubnova z teoriyi korablya Praci Leningradskogo sudnobudivnogo institutu 1951 Vip 8 Malinin S M Rosijska sistema 2011 8 9 lipnya S 28 32 z dzherela 16 sichnya 2020 Procitovano 7 grudnya 2020 PosilannyaBiografiya na sajti HRONOS 25 chervnya 2021 u Wayback Machine Ivan Grigorovich Bubnov 1872 1919 31 zhovtnya 2020 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ