Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

П єр Буагільбе р Буагійбер фр Boisguillebert 17 лютого 1646 10 жовтня 1714 французький економіст Засновник класичної пол

Буагільбер П'єр

Буагільбер П'єр

П'єр Буагільбе́р (Буагійбер) (фр. Boisguillebert; 17 лютого 1646 — 10 жовтня 1714) — французький економіст. Засновник класичної політичної економії у Франції.

П'єр Буагільбер
фр. Pierre Le Pesant de Boisguilbert
image
Народився 17 лютого 1646(1646-02-17)[1][2][3]
Руан
Помер 10 жовтня 1714(1714-10-10)[1][2][3] (68 років)
Руан
Країна image Королівство Франція
Діяльність економіст, драматург
Галузь економіка
Відомий завдяки: засновник класичної політичної економії у Франції
image Роботи у Вікіджерелах
image П'єр Буагільбер у Вікісховищі

Біографічні відомості

Народився в Руані в дворянській сім'ї. Здобув гарну освіту. Займався певний час літературною діяльністю, потім юриспруденцією. Від 1689 року і до останніх днів життя займав посаду судді в Руані.

Економічні погляди

Особливості економічного розвитку Франції позначилися на формуванні економічних поглядів Буагільбера. У працях «Докладний опис становища Франції…» (1696), «Роздрібна торгівля Франції» (1699), «Міркування про природу багатства, грошей і податків» (1707) та інших Буагільбер виступав з гострою критикою меркантилізму. Усупереч останньому він джерелом багатства вважав не обіг, а виробництво, зокрема сільське господарство. Він оголосив себе «адвокатом сільського господарства» і вимагав від уряду всілякого сприяння аграріям.

Буагільбер виступав за реформування податкової системи, проти державного регулювання цін на зерно. Свої економічні ідеї, спрямовані на реформування державної економічної політики, він викладав у досить різкій формі, не уникаючи політичних випадів проти уряду, що накликало на нього навіть репресії.

Теоретично обґрунтовуючи питання реформування економічної політики, Буагільбер, як і Петті, ставив кілька проблем: чим визначається економічне зростання країни, дією яких законів забезпечується, що є джерелом багатства, що лежить в основі ціни.

Буагільбер розумів об'єктивну суть економічних законів, які діють як закони природи. Природу він ототожнює з Провидінням, тобто з Богом. Він виступав проти втручання держави в економічне життя. Природа, наголошує він, сама встановить порядок, пропорційність цін, відновить торгівлю.

На противагу меркантилістам, які багатство ототожнювали тільки з грошима, Буагільбер доводив, що справжнє багатство нації — це різні корисні речі, а передусім продукти землеробства. Джерелом багатства є праця.

Теорія вартості

Буагільбера, як і Петті, Карл Маркс називав засновником трудової теорії вартості. Буагільбер виділяв ринкову ціну і «істинну», або «справедливу» вартість товару. Величину останньої він визначав затратами праці. Буагільбер виходив із того, що всі економічні зв'язки між людьми ґрунтуються на обміні продуктами праці. Цей обмін, підкреслював він, має відбуватися згідно із витратами праці. Отже, Буагільбер стояв на позиціях .

Для нормального економічного розвитку країни, за Буагільбером, потрібен вільний обмін між галузями виробництва й відшкодовування витрат виробників. Ці проблеми можна розв'язати міжгалузевим поділом праці за умов вільної конкуренції. Робочий час, який припадає на одну одиницю товару за умов такого поділу, і становить, на думку Буагільбера, його «істинну вартість».

Метою товарного виробництва Буагільбер вважав споживання. Основну увагу він звертав на .

Заслуговує на увагу думка Буагільбера про необхідність рівноваги в ринковій економіці. Порушення рівноваги, підкреслював він, задушить усе в державі.

Теорія грошей

Оскільки Буагільбер не мав чіткого розуміння природи товарного виробництва, то це проявилося у трактуванні ним самого поняття «гроші». Якщо в Петті вартість проявляється у грошах, то Буагільбер брав за основу . Він вважав, що гроші взагалі порушують природну рівновагу товарного обміну відповідно до «істинної вартості».

Усупереч меркантилістам, які вважали гроші єдиним видом багатства, Буагільбер бачив у них джерело всіх нещасть товаровиробників. Єдина корисна функція грошей, яку визначав Буагільбер, — це полегшення обміну. Саме тому, на його думку, не має значення, який товар виконує функцію засобу обігу. Отже, золото і срібло можна замінити паперовими знаками.

Економічні ідеї Буагільбера сприйняли та далі розвинули фізіократи.

Примітки

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  3. GeneaStar
    d:Track:Q98769076d:Track:Q3100478

Література

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

P yer Buagilbe r Buagijber fr Boisguillebert 17 lyutogo 1646 10 zhovtnya 1714 francuzkij ekonomist Zasnovnik klasichnoyi politichnoyi ekonomiyi u Franciyi P yer Buagilberfr Pierre Le Pesant de BoisguilbertNarodivsya 17 lyutogo 1646 1646 02 17 1 2 3 RuanPomer 10 zhovtnya 1714 1714 10 10 1 2 3 68 rokiv RuanKrayina Korolivstvo FranciyaDiyalnist ekonomist dramaturgGaluz ekonomikaVidomij zavdyaki zasnovnik klasichnoyi politichnoyi ekonomiyi u FranciyiRoboti u Vikidzherelah P yer Buagilber u VikishovishiBiografichni vidomostiNarodivsya v Ruani v dvoryanskij sim yi Zdobuv garnu osvitu Zajmavsya pevnij chas literaturnoyu diyalnistyu potim yurisprudenciyeyu Vid 1689 roku i do ostannih dniv zhittya zajmav posadu suddi v Ruani Ekonomichni poglyadiOsoblivosti ekonomichnogo rozvitku Franciyi poznachilisya na formuvanni ekonomichnih poglyadiv Buagilbera U pracyah Dokladnij opis stanovisha Franciyi 1696 Rozdribna torgivlya Franciyi 1699 Mirkuvannya pro prirodu bagatstva groshej i podatkiv 1707 ta inshih Buagilber vistupav z gostroyu kritikoyu merkantilizmu Usuperech ostannomu vin dzherelom bagatstva vvazhav ne obig a virobnictvo zokrema silske gospodarstvo Vin ogolosiv sebe advokatom silskogo gospodarstva i vimagav vid uryadu vsilyakogo spriyannya agrariyam Buagilber vistupav za reformuvannya podatkovoyi sistemi proti derzhavnogo regulyuvannya cin na zerno Svoyi ekonomichni ideyi spryamovani na reformuvannya derzhavnoyi ekonomichnoyi politiki vin vikladav u dosit rizkij formi ne unikayuchi politichnih vipadiv proti uryadu sho naklikalo na nogo navit represiyi Teoretichno obgruntovuyuchi pitannya reformuvannya ekonomichnoyi politiki Buagilber yak i Petti staviv kilka problem chim viznachayetsya ekonomichne zrostannya krayini diyeyu yakih zakoniv zabezpechuyetsya sho ye dzherelom bagatstva sho lezhit v osnovi cini Buagilber rozumiv ob yektivnu sut ekonomichnih zakoniv yaki diyut yak zakoni prirodi Prirodu vin ototozhnyuye z Providinnyam tobto z Bogom Vin vistupav proti vtruchannya derzhavi v ekonomichne zhittya Priroda nagoloshuye vin sama vstanovit poryadok proporcijnist cin vidnovit torgivlyu Na protivagu merkantilistam yaki bagatstvo ototozhnyuvali tilki z groshima Buagilber dovodiv sho spravzhnye bagatstvo naciyi ce rizni korisni rechi a peredusim produkti zemlerobstva Dzherelom bagatstva ye pracya Teoriya vartosti Buagilbera yak i Petti Karl Marks nazivav zasnovnikom trudovoyi teoriyi vartosti Buagilber vidilyav rinkovu cinu i istinnu abo spravedlivu vartist tovaru Velichinu ostannoyi vin viznachav zatratami praci Buagilber vihodiv iz togo sho vsi ekonomichni zv yazki mizh lyudmi gruntuyutsya na obmini produktami praci Cej obmin pidkreslyuvav vin maye vidbuvatisya zgidno iz vitratami praci Otzhe Buagilber stoyav na poziciyah Dlya normalnogo ekonomichnogo rozvitku krayini za Buagilberom potriben vilnij obmin mizh galuzyami virobnictva j vidshkodovuvannya vitrat virobnikiv Ci problemi mozhna rozv yazati mizhgaluzevim podilom praci za umov vilnoyi konkurenciyi Robochij chas yakij pripadaye na odnu odinicyu tovaru za umov takogo podilu i stanovit na dumku Buagilbera jogo istinnu vartist Metoyu tovarnogo virobnictva Buagilber vvazhav spozhivannya Osnovnu uvagu vin zvertav na Zaslugovuye na uvagu dumka Buagilbera pro neobhidnist rivnovagi v rinkovij ekonomici Porushennya rivnovagi pidkreslyuvav vin zadushit use v derzhavi Teoriya groshej Oskilki Buagilber ne mav chitkogo rozuminnya prirodi tovarnogo virobnictva to ce proyavilosya u traktuvanni nim samogo ponyattya groshi Yaksho v Petti vartist proyavlyayetsya u groshah to Buagilber brav za osnovu Vin vvazhav sho groshi vzagali porushuyut prirodnu rivnovagu tovarnogo obminu vidpovidno do istinnoyi vartosti Usuperech merkantilistam yaki vvazhali groshi yedinim vidom bagatstva Buagilber bachiv u nih dzherelo vsih neshast tovarovirobnikiv Yedina korisna funkciya groshej yaku viznachav Buagilber ce polegshennya obminu Same tomu na jogo dumku ne maye znachennya yakij tovar vikonuye funkciyu zasobu obigu Otzhe zoloto i sriblo mozhna zaminiti paperovimi znakami Ekonomichni ideyi Buagilbera sprijnyali ta dali rozvinuli fiziokrati PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311 GeneaStar d Track Q98769076d Track Q3100478LiteraturaUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1978 T 2 Boronuvannya Gergeli 542 2 s 30 ark il il portr karti 1 ark s S 49

Дата публікації:
Топ