«Брюґґе-як-Смерть» (Bruges-la-Morte) — символістська повість бельгійського письменника [fr]. Опубліковано 1892 року в лютневих номерах паризької газети «Фігаро». Окреме видання проілюстровано фотографіями, чого раніше не траплялося в історії літератури.
Брюґґе-як-Смерть | ||||
---|---|---|---|---|
фр. Bruges-la-Morte | ||||
Жанр | роман | |||
Форма | роман | |||
Автор | d | |||
Мова | французька | |||
Опубліковано | 1892 | |||
| ||||
Цей твір у Вікісховищі | ||||
Сюжет
Головний герой твору — Гюґ Віан, вдівець, який невтішно оплакує свою дружину, що рано пішла. Він оселяється в місті Брюгге, де живе вкрай замкнуто і самотньо. Постійно згадуючи покійну, він створює навколо її образу своєрідний культ, знову і знову переживаючи гіркоту непоправної втрати. Місто Брюгге, що втратило колишнє значення через втрату статусу морського порту, видається герою місцем, що повною мірою відображає його особисту меланхолію. Тому він подумки називає місто «мертвим».
Одного разу, безцільно гуляючи вулицями міста, Віан зустрічає жінку, яка здалася йому дружиною, що ожила. Пізніше він знайомиться із нею ближче. Це Жанна, танцівниця, яка підробляє у місцевому музичному театрі у складі кордебалету. Незвичайна подібність із померлою змушує героя вступити з нею у зв'язок. Однак він не відчуває повного задоволення своєї пристрасті. Віан одночасно відчуває потяг до Жанни та почуття провини перед своєю померлою дружиною.
Поступово все місто дізнається про цей зв'язок та засуджує Віана. Стосунки між ним і Жанною набувають все боліснішого характеру. Так, наприклад, він умовляє її приміряти сукні своєї покійної дружини. Віану підкидають анонімні листи, в яких звинувачують Жанну в моральній неохайності, а його стара служниця, не здатна пережити майбутнього візиту Жанни в хазяйський будинок, залишає службу. Після цього настає криза у стосунках Віана та Жанни. У пориві розпачу герой убиває свою коханку.
Характеристика
Повість вважають зразком декадентства кінця XIX століття. У повісті порушено багато тем, що розбурхували на той час уми: криза європейської культури, самотність, занепад і смерть, співвідношення повсякденної реальності та творчої фантазії. У [en] повість переповнюють образи згасання, деградації. Велике значення для естетики твору мають патологічні стани психіки, певний фізіологізм, звернення до релігійної тематики.
Спадок
- Повість лягла в основу опери Еріха Корнгольда [en]», яку вперше поставлено 1920 року.
- 1915 року Євген Бауер зняв за мотивами повісті фільм [ru].
- Буало та Нарсежак переробили сюжет роману Роденбаха у книзі [en]», яку Гічкок екранізував під назвою «Запаморочення».
- Умберто Еко згадав «Брюґґе-як-Смерть» у романі «Таємниче полум'я цариці Лоани».
Видання українською мовою
- Жорж Роденбах. Брюґґе-як-Смерть. — Навчальна книга - Богдан, 2022. — 80 с. — .
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bryugge yak Smert Bruges la Morte simvolistska povist belgijskogo pismennika fr Opublikovano 1892 roku v lyutnevih nomerah parizkoyi gazeti Figaro Okreme vidannya proilyustrovano fotografiyami chogo ranishe ne traplyalosya v istoriyi literaturi Bryugge yak Smertfr Bruges la MorteZhanrromanFormaromanAvtordMovafrancuzkaOpublikovano1892 Cej tvir u VikishovishiSyuzhetGolovnij geroj tvoru Gyug Vian vdivec yakij nevtishno oplakuye svoyu druzhinu sho rano pishla Vin oselyayetsya v misti Bryugge de zhive vkraj zamknuto i samotno Postijno zgaduyuchi pokijnu vin stvoryuye navkolo yiyi obrazu svoyeridnij kult znovu i znovu perezhivayuchi girkotu nepopravnoyi vtrati Misto Bryugge sho vtratilo kolishnye znachennya cherez vtratu statusu morskogo portu vidayetsya geroyu miscem sho povnoyu miroyu vidobrazhaye jogo osobistu melanholiyu Tomu vin podumki nazivaye misto mertvim Odnogo razu bezcilno gulyayuchi vulicyami mista Vian zustrichaye zhinku yaka zdalasya jomu druzhinoyu sho ozhila Piznishe vin znajomitsya iz neyu blizhche Ce Zhanna tancivnicya yaka pidroblyaye u miscevomu muzichnomu teatri u skladi kordebaletu Nezvichajna podibnist iz pomerloyu zmushuye geroya vstupiti z neyu u zv yazok Odnak vin ne vidchuvaye povnogo zadovolennya svoyeyi pristrasti Vian odnochasno vidchuvaye potyag do Zhanni ta pochuttya provini pered svoyeyu pomerloyu druzhinoyu Postupovo vse misto diznayetsya pro cej zv yazok ta zasudzhuye Viana Stosunki mizh nim i Zhannoyu nabuvayut vse bolisnishogo harakteru Tak napriklad vin umovlyaye yiyi primiryati sukni svoyeyi pokijnoyi druzhini Vianu pidkidayut anonimni listi v yakih zvinuvachuyut Zhannu v moralnij neohajnosti a jogo stara sluzhnicya ne zdatna perezhiti majbutnogo vizitu Zhanni v hazyajskij budinok zalishaye sluzhbu Pislya cogo nastaye kriza u stosunkah Viana ta Zhanni U porivi rozpachu geroj ubivaye svoyu kohanku HarakteristikaPovist vvazhayut zrazkom dekadentstva kincya XIX stolittya U povisti porusheno bagato tem sho rozburhuvali na toj chas umi kriza yevropejskoyi kulturi samotnist zanepad i smert spivvidnoshennya povsyakdennoyi realnosti ta tvorchoyi fantaziyi U en povist perepovnyuyut obrazi zgasannya degradaciyi Velike znachennya dlya estetiki tvoru mayut patologichni stani psihiki pevnij fiziologizm zvernennya do religijnoyi tematiki SpadokPovist lyagla v osnovu operi Eriha Korngolda en yaku vpershe postavleno 1920 roku 1915 roku Yevgen Bauer znyav za motivami povisti film ru Bualo ta Narsezhak pererobili syuzhet romanu Rodenbaha u knizi en yaku Gichkok ekranizuvav pid nazvoyu Zapamorochennya Umberto Eko zgadav Bryugge yak Smert u romani Tayemniche polum ya carici Loani Vidannya ukrayinskoyu movoyuZhorzh Rodenbah Bryugge yak Smert Navchalna kniga Bogdan 2022 80 s ISBN 978 966 10 6853 6 Div takozhSmert u Veneciyi Peterburg roman Zalyagti na dno v Bryugge