Терез, графиня фон Брунсвік (угор. gróf korompai Brunszvik Teréz) (27 липня, 1775 Братислава, Королівство Угорщина — 23 вересня 1861, Пешт, Королівство Угорщина) була членом угорської знаті, педагогом і послідовником швейцарця Песталоцці. Її батько, Антон Брунсвік, був угорським графом, мати — баронеса Анна Цеберг; мала братів та сестер (Франц, , і Шарлотта).
Терез Брунсвік | |
---|---|
Brunszvik Teréz | |
Народилася | 27 липня 1775[1][3][…] Братислава, Габсбурзька монархія[1][2] |
Померла | 23 вересня 1861[1] (86 років) або 17 вересня 1861[2] (86 років) d, d, Пешт, Угорщина |
Країна | Угорщина |
Діяльність | композиторка, музикознавиця |
Знання мов | німецька[3] |
Батько | d |
Брати, сестри | d і d |
|
Графиня фон Брунсвік була засновником дитячих садків в Угорщині з 1 липня 1828, після експерименту Роберта Оуена у Нью-Ланарку, Шотландія, 1816. На підставі власного досвіду Оуен виробив систему «патронату». Створює інститут для формування характеру. В перше десятиліття XIX століття нью-ланаркська фабрика привертала до себе натовпи відвідувачів. На фабриці в Нью-Ланарку була заборонена праця дітей до 10 років і скорочений робочий день до 10 годин 45 хвилин, що було нечуваним нововведенням для того часу, коли серед робітників англійської промисловості значну частину становили діти від 5 до 10 років, які працювали нарівні з дорослими по 14-16 годин на день. Дошкільний заклад став відомим по всій Угорщині і у 1837 році Фрідріх Фребель заснував перший «дитячий сад» в Німеччині.
Терез Брунсвік заснувала Асоціацію жінок в Буді і Пешті та ініціювала інститут для навчання жінок, послідовно підтримували їх рівність.
Одна з учениць Людвіга ван Бетховена. Соната для фортепіано № 24 фа-дієз мажор, op. 78, написана в 1809 році та присвячена саме їй.
Деякі вчені і письменники вважають, що вона, а не її сестра Жозефіна, можливо, була «безсмертною Улюбленою», у котру був закоханий композитор. її мемуари були вперше опубліковані . Пізніше загалу стали доступні щоденники та замітки (до 1813), котрі розкрили багато фактів про відносини між Бетховеном і сім'єю Брунсвік, зокрема, її сестрою Жозефіною.
На честь Брунсвік названі дитячі садки Вечеша, Хевіза, Сарваша, Берліна, Мішкольца, , Дьйора, Годмезевашаргея, Секешфегервара, Будапешта.
Посилання
- (угор.) http://www.mek.iif.hu/porta/szint/egyeb/lexikon/eletrajz/html/ABC00523/02357.htm [ 19 січня 2005 у Wayback Machine.]
- (нім.) http://www.aeiou.at/aeiou.encyclop.b/b830508.htm [ 3 березня 2016 у Wayback Machine.]
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118674900 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Czech National Authority Database
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- FemBio database
- Public Preschool Education In Hungary: A Historical Survey, 1980
- Vag, Otto (March 1975). The Influence of the English Infant School in Hungary. International Journal of Early Childhood. Springer. 7 (1): 132—136. doi:10.1007/bf03175934.[недоступне посилання]
- История педагогики и образования. От зарождения воспитания в первобытном обществе до конца XX в.: Учебное пособие для педагогических учебных заведений/Под ред. А. И. Пискунова.- М., 2001.
- Mariam Tenger (1890): Beethoven’s Unsterbliche Geliebte. Bonn: Nusser. Wolfgang A Thomas-San-Galli (1910): Beethoven und die unsterbliche Geliebte: Amalie Sebald, Goethe, Therese Brunswik und anderes; mit Benutzung unbekannten Materials. Munich: Wunderhorn. Romain Rolland (1928): Beethoven the Creator. The Great Creative Epochs: I. From the Eroica to the Appassionata. [Beethoven. Les grandes époques créatrices. I. De l’Héroïque à l’Appassionata.] Transl. Ernest Newman. New York: Garden City. Elliot Forbes (1967, ed.): Thayer’s Life of Beethoven. 2nd ed. Princeton: University Press.
- La Mara (1909) [Ida Maria Lipsius]: Beethovens Unsterbliche Geliebte. Das Geheimnis der Gräfin Brunsvik und ihre Memoiren. Leipzig: Breitkopf & Härtel.
- Marianne Czeke (1938): Brunszvik Teréz grófno naplói és feljegyzései. [Countess Therese Brunsvik's Diaries and Notes.] Vol. 1. Budapest.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Terez grafinya fon Brunsvik ugor grof korompai Brunszvik Terez 27 lipnya 1775 Bratislava Korolivstvo Ugorshina 23 veresnya 1861 Pesht Korolivstvo Ugorshina bula chlenom ugorskoyi znati pedagogom i poslidovnikom shvejcarcya Pestalocci Yiyi batko Anton Brunsvik buv ugorskim grafom mati baronesa Anna Ceberg mala brativ ta sester Franc i Sharlotta Terez BrunsvikBrunszvik TerezNarodilasya27 lipnya 1775 1775 07 27 1 3 Bratislava Gabsburzka monarhiya 1 2 Pomerla23 veresnya 1861 1861 09 23 1 86 rokiv abo 17 veresnya 1861 1861 09 17 2 86 rokiv d d Pesht UgorshinaKrayina UgorshinaDiyalnistkompozitorka muzikoznavicyaZnannya movnimecka 3 BatkodBrati sestrid i d Mediafajli u Vikishovishi Grafinya fon Brunsvik bula zasnovnikom dityachih sadkiv v Ugorshini z 1 lipnya 1828 pislya eksperimentu Roberta Ouena u Nyu Lanarku Shotlandiya 1816 Na pidstavi vlasnogo dosvidu Ouen virobiv sistemu patronatu Stvoryuye institut dlya formuvannya harakteru V pershe desyatilittya XIX stolittya nyu lanarkska fabrika privertala do sebe natovpi vidviduvachiv Na fabrici v Nyu Lanarku bula zaboronena pracya ditej do 10 rokiv i skorochenij robochij den do 10 godin 45 hvilin sho bulo nechuvanim novovvedennyam dlya togo chasu koli sered robitnikiv anglijskoyi promislovosti znachnu chastinu stanovili diti vid 5 do 10 rokiv yaki pracyuvali narivni z doroslimi po 14 16 godin na den Doshkilnij zaklad stav vidomim po vsij Ugorshini i u 1837 roci Fridrih Frebel zasnuvav pershij dityachij sad v Nimechchini Terez Brunsvik zasnuvala Asociaciyu zhinok v Budi i Peshti ta iniciyuvala institut dlya navchannya zhinok poslidovno pidtrimuvali yih rivnist Odna z uchenic Lyudviga van Bethovena Sonata dlya fortepiano 24 fa diyez mazhor op 78 napisana v 1809 roci ta prisvyachena same yij Deyaki vcheni i pismenniki vvazhayut sho vona a ne yiyi sestra Zhozefina mozhlivo bula bezsmertnoyu Ulyublenoyu u kotru buv zakohanij kompozitor yiyi memuari buli vpershe opublikovani Piznishe zagalu stali dostupni shodenniki ta zamitki do 1813 kotri rozkrili bagato faktiv pro vidnosini mizh Bethovenom i sim yeyu Brunsvik zokrema yiyi sestroyu Zhozefinoyu Na chest Brunsvik nazvani dityachi sadki Vechesha Heviza Sarvasha Berlina Mishkolca Djora Godmezevashargeya Sekeshfegervara Budapeshta Posilannya ugor http www mek iif hu porta szint egyeb lexikon eletrajz html ABC00523 02357 htm 19 sichnya 2005 u Wayback Machine nim http www aeiou at aeiou encyclop b b830508 htm 3 bereznya 2016 u Wayback Machine PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 118674900 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Czech National Authority Database d Track Q13550863 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 FemBio database d Track Q61356138 Public Preschool Education In Hungary A Historical Survey 1980 Vag Otto March 1975 The Influence of the English Infant School in Hungary International Journal of Early Childhood Springer 7 1 132 136 doi 10 1007 bf03175934 nedostupne posilannya Istoriya pedagogiki i obrazovaniya Ot zarozhdeniya vospitaniya v pervobytnom obshestve do konca XX v Uchebnoe posobie dlya pedagogicheskih uchebnyh zavedenij Pod red A I Piskunova M 2001 Mariam Tenger 1890 Beethoven s Unsterbliche Geliebte Bonn Nusser Wolfgang A Thomas San Galli 1910 Beethoven und die unsterbliche Geliebte Amalie Sebald Goethe Therese Brunswik und anderes mit Benutzung unbekannten Materials Munich Wunderhorn Romain Rolland 1928 Beethoven the Creator The Great Creative Epochs I From the Eroica to the Appassionata Beethoven Les grandes epoques creatrices I De l Heroique a l Appassionata Transl Ernest Newman New York Garden City Elliot Forbes 1967 ed Thayer s Life of Beethoven 2nd ed Princeton University Press La Mara 1909 Ida Maria Lipsius Beethovens Unsterbliche Geliebte Das Geheimnis der Grafin Brunsvik und ihre Memoiren Leipzig Breitkopf amp Hartel Marianne Czeke 1938 Brunszvik Terez grofno naploi es feljegyzesei Countess Therese Brunsvik s Diaries and Notes Vol 1 Budapest