Анте Бруно Бушич (хорв. Ante Bruno Bušić); нар. 6 жовтня 1939, Доні Виняни, Хорватія — пом. 16 жовтня 1978, Париж, Франція) — хорватський письменник і дисидент, політичний лідер хорватської еміграції та одна з найвідоміших жертв югославської таємної поліції.
Бруно Бушич | |
---|---|
хорв. Bruno Bušić | |
Народився | 6 жовтня 1939[2] Доні Виняни[3] |
Помер | 16 жовтня 1978[1][2](39 років) Париж, Франція[4] ·вогнепальне поранення |
Поховання | Мирогойське кладовище[5] |
Країна | СФРЮ[1] |
Діяльність | журналіст |
Alma mater | Паризький університет і d |
Знання мов | хорватська[6] |
Нагороди | |
|
Біографія
Дитинство та навчання
Анте Бруно Бушич народився 6 жовтня 1939 у селі Доні Виняни, поблизу міста Імотський. Предком Бруно був відомий гайдук Іван Рошо Бушич. Його матір померла 1943 року. Бруно закінчив початкову школу в рідному селі, а пізніше вступив до гімназії в Імотському. Під час навчання в гімназії вперше в житті потрапив під нагляд таємної поліції Югославії (UDBA) за те, що в «анонімній» анкеті висловив невдоволення комуністинчною владою в державі, а 1955 року навіть двічі потрапляв до в'язниці. 1957 року Бушич вступив до організації «TIHO» (хорв. Tajna organizacija hrvatske inteligencije), яка боролась за «свободу, рівність та утворення вільної Хорватії, базованої на демократичних принципах». За участь у ній Бруно та його шкільних друзів, які теж були в цій організації, виключили з гімназії з дворічною забороною вступати до іншої. 1960 року Бруно все ж таки зміг закінчити гімназію в Спліті. Після закінчення навчання вступив спочатку на філософський факультет Загребського університету, а пізніше перевівся на економічний за наполяганням батька. 1964 року захистив диплом на тему «Мораль та соціалізм».
Суспільна та політична діяльність
Наступного року Бруно Бушич випадково дізнався про можливість працевлаштування до Інституту історії робітничого руху Хорватії, який очолював Франьо Туджман, майбутній президент Хорватії. Того ж року знову був засуджений на 10 місяців за читання емігрантської літератури та «ворожої пропаганди». Після суду був випущений до набуття вироком чинності, чим і скористався 24 жовтня 1966 року, незаконно втікши до Австрії. У грудні за наполяганням Туджмана повернувся додому, проте через зміщення з посади голови югославських спецслужб Олександра Ранковича, що проводив політику «сербізації» в державі, Бушич уникнув в'язниці.1969 року почав роботу в місячнику «Хорватський книжковий лист», а після його закриття переїхав до Парижа, де жив до квітня 1971 року. Після повернення до Загреба, працював у «Хорватському тижневику». Того ж року уряд Югославії розпочав репресії проти національно налаштованих діячів Хорватської весни, під які потрапив і Бруно Бушич. Він провів у тюрмі два роки.
1974 року в Дубровнику був жорстоко побитий п'ятнадцятьма невідомими особами. Тоді поряд із ним був студент з Єрусалима Йосип Леві, якого не чіпали. За цим також спостерігали два міліціонери, які нічого не вчинили, щоб урятувати Бруно або хоча б затримати злочинців. Бушич намагався подати на дубровницьку міліцію до суду, проте на його заяву ніхто не відповів. Наприкінці 1975 Бруно Бушич незаконно перетнув кордон Великої Британії, де зміг отримати політичний притулок. У Лондоні працював над часописом «Нова Хорватія» до квітня наступного року. 1977 року був обраний до 2-го Хорватського народного віча на посаду голови Управління пропаганди.
Вбивство
Бруно Бушич був убитий16 жовтня 1978 року о 23:20 годині на вулиці Беллевілль у Парижі. В нього влучили дві кулі від пістолета «Астра» калібру 7,65 мм. Його вбили співробітники Служби державної безпеки Югославії. Був похований 23 жовтня 1978 року на паризькому кладовищі Пер-Лашез. В останню путь його провели 1200 чоловік. На його могильній плиті були написані слова з пісні поета Добриші Цесарича «Трубач із Сени». Його тіло було перепоховане в Загребі 16 жовтня 1999 року на кладовищі Мірогой.
Винко Синдичич, колишній агент УДБА, був притягнутий до кримінальної відповідальності за вбивство Бушича. Він був визнаний невинним 2000 року. 6 червня 2005 року Верховний суд Хорватії залишив цей вирок без змін. Тим часом Єрко Драгин, який працював разом із Синдичичем, заявив, що вбивство Бушича схвалив сам Йосип Броз Тіто.
Відзнаки
1995: Орден князя Домагоя з намистом.
1995: Орден Степана Радича.
Примітки
- Le Monde / J. Fenoglio — Paris: Société éditrice du Monde, 1978. — ISSN 0395-2037; 1284-1250; 2262-4694
- Brozović D., Ladan T. Hrvatska enciklopedija — LZMK, 1999. — 9272 с.
- Freebase Data Dumps — Google.
- Deutsche Nationalbibliothek Record #1042793255 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- https://www.gradskagroblja.hr/trazilica-pokojnika/15
- CONOR.Sl
- Анджелко Міятович. Bruno Bušić. Prilog istraživanju života i djelovanja (1939.-1978.). — 1983. — .
- . Архів оригіналу за 28 липня 2020. Процитовано 28 липня 2020.
- Vinko D. Lasić. Slovo o Bruni Bušiću i njegovim sabranim spisima, u: Bruno Bušić, Jedino Hrvatska!: sabrani spisi. — 1983.
- John Schindler. Doctor of Espionage: The Victims of UDBA. — Slobodna Bosna, 2010. — С. 35—38.
- Radoslav Dodig. . Архів оригіналу за 14 квітня 2016. Процитовано 28 липня 2020.
- Došen, Igor. . Slobodna Dalmacija. Архів оригіналу за 28 липня 2020. Процитовано 28 липня 2020.
- Bože VUKUŠIĆ (30.06.2010). . Архів оригіналу за 28 липня 2020. Процитовано 28 липня 2020.
- Odluka kojom se odlikuju Redom kneza Domagoja s ogrlicom. narodne-novine.nn.hr. Процитовано 29 травня 2023.
- Odluka kojom se odlikuju Redom Stjepana Radića. narodne-novine.nn.hr. Процитовано 29 травня 2023.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ante Bruno Bushich horv Ante Bruno Busic nar 6 zhovtnya 1939 Doni Vinyani Horvatiya pom 16 zhovtnya 1978 Parizh Franciya horvatskij pismennik i disident politichnij lider horvatskoyi emigraciyi ta odna z najvidomishih zhertv yugoslavskoyi tayemnoyi policiyi Bruno Bushichhorv Bruno BusicNarodivsya6 zhovtnya 1939 1939 10 06 2 Doni Vinyani 3 Pomer16 zhovtnya 1978 1978 10 16 1 2 39 rokiv Parizh Franciya 4 vognepalne poranennyaPohovannyaMirogojske kladovishe 5 Krayina SFRYu 1 DiyalnistzhurnalistAlma materParizkij universitet i dZnannya movhorvatska 6 NagorodiVislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u VikishovishiBiografiyaDitinstvo ta navchannya Ante Bruno Bushich narodivsya 6 zhovtnya 1939 u seli Doni Vinyani poblizu mista Imotskij Predkom Bruno buv vidomij gajduk Ivan Rosho Bushich Jogo matir pomerla 1943 roku Bruno zakinchiv pochatkovu shkolu v ridnomu seli a piznishe vstupiv do gimnaziyi v Imotskomu Pid chas navchannya v gimnaziyi vpershe v zhitti potrapiv pid naglyad tayemnoyi policiyi Yugoslaviyi UDBA za te sho v anonimnij anketi visloviv nevdovolennya komunistinchnoyu vladoyu v derzhavi a 1955 roku navit dvichi potraplyav do v yaznici 1957 roku Bushich vstupiv do organizaciyi TIHO horv Tajna organizacija hrvatske inteligencije yaka borolas za svobodu rivnist ta utvorennya vilnoyi Horvatiyi bazovanoyi na demokratichnih principah Za uchast u nij Bruno ta jogo shkilnih druziv yaki tezh buli v cij organizaciyi viklyuchili z gimnaziyi z dvorichnoyu zaboronoyu vstupati do inshoyi 1960 roku Bruno vse zh taki zmig zakinchiti gimnaziyu v Spliti Pislya zakinchennya navchannya vstupiv spochatku na filosofskij fakultet Zagrebskogo universitetu a piznishe perevivsya na ekonomichnij za napolyagannyam batka 1964 roku zahistiv diplom na temu Moral ta socializm Suspilna ta politichna diyalnist Nastupnogo roku Bruno Bushich vipadkovo diznavsya pro mozhlivist pracevlashtuvannya do Institutu istoriyi robitnichogo ruhu Horvatiyi yakij ocholyuvav Frano Tudzhman majbutnij prezident Horvatiyi Togo zh roku znovu buv zasudzhenij na 10 misyaciv za chitannya emigrantskoyi literaturi ta vorozhoyi propagandi Pislya sudu buv vipushenij do nabuttya virokom chinnosti chim i skoristavsya 24 zhovtnya 1966 roku nezakonno vtikshi do Avstriyi U grudni za napolyagannyam Tudzhmana povernuvsya dodomu prote cherez zmishennya z posadi golovi yugoslavskih specsluzhb Oleksandra Rankovicha sho provodiv politiku serbizaciyi v derzhavi Bushich uniknuv v yaznici 1969 roku pochav robotu v misyachniku Horvatskij knizhkovij list a pislya jogo zakrittya pereyihav do Parizha de zhiv do kvitnya 1971 roku Pislya povernennya do Zagreba pracyuvav u Horvatskomu tizhneviku Togo zh roku uryad Yugoslaviyi rozpochav represiyi proti nacionalno nalashtovanih diyachiv Horvatskoyi vesni pid yaki potrapiv i Bruno Bushich Vin proviv u tyurmi dva roki 1974 roku v Dubrovniku buv zhorstoko pobitij p yatnadcyatma nevidomimi osobami Todi poryad iz nim buv student z Yerusalima Josip Levi yakogo ne chipali Za cim takozh sposterigali dva milicioneri yaki nichogo ne vchinili shob uryatuvati Bruno abo hocha b zatrimati zlochinciv Bushich namagavsya podati na dubrovnicku miliciyu do sudu prote na jogo zayavu nihto ne vidpoviv Naprikinci 1975 Bruno Bushich nezakonno peretnuv kordon Velikoyi Britaniyi de zmig otrimati politichnij pritulok U Londoni pracyuvav nad chasopisom Nova Horvatiya do kvitnya nastupnogo roku 1977 roku buv obranij do 2 go Horvatskogo narodnogo vicha na posadu golovi Upravlinnya propagandi Vbivstvo Bruno Bushich buv ubitij16 zhovtnya 1978 roku o 23 20 godini na vulici Bellevill u Parizhi V nogo vluchili dvi kuli vid pistoleta Astra kalibru 7 65 mm Jogo vbili spivrobitniki Sluzhbi derzhavnoyi bezpeki Yugoslaviyi Buv pohovanij 23 zhovtnya 1978 roku na parizkomu kladovishi Per Lashez V ostannyu put jogo proveli 1200 cholovik Na jogo mogilnij pliti buli napisani slova z pisni poeta Dobrishi Cesaricha Trubach iz Seni Jogo tilo bulo perepohovane v Zagrebi 16 zhovtnya 1999 roku na kladovishi Mirogoj Vinko Sindichich kolishnij agent UDBA buv prityagnutij do kriminalnoyi vidpovidalnosti za vbivstvo Bushicha Vin buv viznanij nevinnim 2000 roku 6 chervnya 2005 roku Verhovnij sud Horvatiyi zalishiv cej virok bez zmin Tim chasom Yerko Dragin yakij pracyuvav razom iz Sindichichem zayaviv sho vbivstvo Bushicha shvaliv sam Josip Broz Tito Vidznaki1995 Orden knyazya Domagoya z namistom 1995 Orden Stepana Radicha PrimitkiLe Monde J Fenoglio Paris Societe editrice du Monde 1978 ISSN 0395 2037 1284 1250 2262 4694 d Track Q17154220d Track Q67146272d Track Q90d Track Q12461 Brozovic D Ladan T Hrvatska enciklopedija LZMK 1999 9272 s d Track Q1264934d Track Q429032d Track Q18446d Track Q1789619 Freebase Data Dumps Google d Track Q95d Track Q648625d Track Q15241312d Track Q1453477 Deutsche Nationalbibliothek Record 1042793255 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 https www gradskagroblja hr trazilica pokojnika 15 CONOR Sl d Track Q16744133 Andzhelko Miyatovich Bruno Busic Prilog istrazivanju zivota i djelovanja 1939 1978 1983 ISBN 978 953 0 61298 3 Arhiv originalu za 28 lipnya 2020 Procitovano 28 lipnya 2020 Vinko D Lasic Slovo o Bruni Busicu i njegovim sabranim spisima u Bruno Busic Jedino Hrvatska sabrani spisi 1983 John Schindler Doctor of Espionage The Victims of UDBA Slobodna Bosna 2010 S 35 38 Radoslav Dodig Arhiv originalu za 14 kvitnya 2016 Procitovano 28 lipnya 2020 Dosen Igor Slobodna Dalmacija Arhiv originalu za 28 lipnya 2020 Procitovano 28 lipnya 2020 Boze VUKUSIC 30 06 2010 Arhiv originalu za 28 lipnya 2020 Procitovano 28 lipnya 2020 Odluka kojom se odlikuju Redom kneza Domagoja s ogrlicom narodne novine nn hr Procitovano 29 travnya 2023 Odluka kojom se odlikuju Redom Stjepana Radica narodne novine nn hr Procitovano 29 travnya 2023