Броніслав Дембінський (пол. Bronisław Dembiński; 14 серпня 1858, Мала Коможа — 23 листопада 1939, Познань) — польський історик, професор Львівського, Варшавського і Познанського університетів, ректор Львівського університету (1907—1908), політик, дипломат, член. Почесний доктор Оксфордського (1930) і Варшавського (1933) університетів. Дійсний член Академії знань у Кракові (1917), голова Познанського товариства друзів науки (1923—1939), Наукового товариства у Львові, Варшавського наукового товариства.
Броніслав Дембінський | ||||||
---|---|---|---|---|---|---|
Bronisław Dembiński | ||||||
Народився | 14 серпня 1858 Мала Коможа, нині Ґміна Тухоля, Тухольський повіт, Куявсько-Поморське воєводство | |||||
Помер | 23 листопада 1939 (81 рік) Познань, Республіка Польща | |||||
Країна | Польська Республіка | |||||
Національність | поляк | |||||
Діяльність | історик, політик | |||||
Alma mater | Берлінський університет, Вроцлавський університет | |||||
Галузь | історія | |||||
Заклад | Львівський університет, Варшавський університет, Познанський університет | |||||
Посада | ректор Львівського університету (1907—1908) | |||||
Вчене звання | професор | |||||
Науковий ступінь | доктор історії | |||||
Членство | d Польське наукове товариство у Львові | |||||
Партія | d | |||||
Рід | d | |||||
Діти | d | |||||
Нагороди | ||||||
Броніслав Дембінський у Вікісховищі |
Життєпис
Навчався у Берлінському і Вроцлавському університетах. Докторську дисертацію захистив у Вроцлаві (1883), габілітований у Яґеллонському університеті в Кракові (1886), де відтоді працював доцентом кафедри всесвітньої історії. Від 1892 року — надзвичайний професор кафедри всесвітньої історії, від 1897 року — звичайний професор, 1898—1899 роки — декан філософського факультету, 1907—1908 роки — ректор Львівського університету; у 1916—1923 роках — професор кафедри нової історії Польщі Варшавського університету; у 1923—1933 роках — професор кафедри всесвітньої історії Познанського університету, з якою продовжував співпрацювати після виходу на пенсію.
Водночас у 1914—1918 роках — депутат австрійської Державної ради, 1918—1922 роках — Законодавчого сейму Польщі; 1918—1920 — віце-міністр Міністерства релігійних визнань і публічної освіти Польщі. Очолював польську групу Міжпарламентського союзу (1919–30) і Міжнародного союзу співтовариств Ліги Націй (1927).
До 1918 був пов'язаний з галицькими консерваторами, згодом — з католицькими колами. Досліджував історію папства та його стосунків з Польщею, дипломатичні відносини XVIII—XIX ст., зокрема місію Василя Капніста до Пруссії з метою визволення України з-під російської влади, теоретичні питання історії.
Нагороди і відзнаки
Публікації
- «Nowsza historiografia niemiecka» (1886)
- «O materiałach do dziejów Polski wieku XVI i XVII» (1886)
- «Stosunek włoskiej literatury politycznej do polskiej w XVI wieku» (1888)
- «Upadek polityczny i utrata niepodległości Włoch w epoce Odrodzenia» (1889)
- «Rzym i Europa przed rozpoczęciem trzeciego okresu soboru trydenckiego» (1890)
- «Leon XIII wobec prądów współczesnych» (1893)
- «Papiestwo wobec upadku Polski» (1893)
- «Rosya a rewolucja francuska» (1896)
- «Tajna misja Ukraińca w Berlinie» (1896)
- «U zarania stuleci» (1903)
- «Ostatni wielki mistrz zakonu niemieckiego» (1925)
- «Źródła do dziejów drugiego i trzeciego rozbioru Polski», t. I, (Львів 1902)
- «Misja Ignacego Potockiego w Berlinie w 1792 roku» (Львів 1939)
Примітки
- Order Odrodzenia Polski. Trzechlecie pierwszej kapituły 1921—1924 [ 31 жовтня 2021 у Wayback Machine.]. — Warszawa: Prezydium Rady Ministrów, 1926. — S. 17.
Джерела
- Biogramy uczonych polskich, część I: Nauki społeczne, zeszyt 1: A-J (red.) A. Śródka, P. Szczawiński. — Wrocław 1983.
- Rybarski A. Centralny zarząd archiwalny w odrodzonej Rzeczypospolitej polskiej // «Archeion», T. I (1927). — S. 1-14.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Dembinskij Bronislav Dembinskij pol Bronislaw Dembinski 14 serpnya 1858 Mala Komozha 23 listopada 1939 Poznan polskij istorik profesor Lvivskogo Varshavskogo i Poznanskogo universitetiv rektor Lvivskogo universitetu 1907 1908 politik diplomat chlen Pochesnij doktor Oksfordskogo 1930 i Varshavskogo 1933 universitetiv Dijsnij chlen Akademiyi znan u Krakovi 1917 golova Poznanskogo tovaristva druziv nauki 1923 1939 Naukovogo tovaristva u Lvovi Varshavskogo naukovogo tovaristva Bronislav DembinskijBronislaw DembinskiNarodivsya14 serpnya 1858 1858 08 14 Mala Komozha nini Gmina Tuholya Tuholskij povit Kuyavsko Pomorske voyevodstvoPomer23 listopada 1939 1939 11 23 81 rik Poznan Respublika PolshaKrayina Polska RespublikaNacionalnistpolyakDiyalnististorik politikAlma materBerlinskij universitet Vroclavskij universitetGaluzistoriyaZakladLvivskij universitet Varshavskij universitet Poznanskij universitetPosadarektor Lvivskogo universitetu 1907 1908 Vchene zvannyaprofesorNaukovij stupindoktor istoriyiChlenstvod Polske naukove tovaristvo u LvoviPartiyadRiddDitidNagorodiOrden Vidrodzhennya Polshi Komandorskij Hrest Orden Vidrodzhennya Polshi Komandorskij hrest iz zirkoyu Oficer ordena Pochesnogo legionuOrden Bilogo Leva I stupenyaKomandor ordena Svyatogo Grigoriya Velikogo Bronislav Dembinskij u VikishovishiZhittyepisNavchavsya u Berlinskomu i Vroclavskomu universitetah Doktorsku disertaciyu zahistiv u Vroclavi 1883 gabilitovanij u Yagellonskomu universiteti v Krakovi 1886 de vidtodi pracyuvav docentom kafedri vsesvitnoyi istoriyi Vid 1892 roku nadzvichajnij profesor kafedri vsesvitnoyi istoriyi vid 1897 roku zvichajnij profesor 1898 1899 roki dekan filosofskogo fakultetu 1907 1908 roki rektor Lvivskogo universitetu u 1916 1923 rokah profesor kafedri novoyi istoriyi Polshi Varshavskogo universitetu u 1923 1933 rokah profesor kafedri vsesvitnoyi istoriyi Poznanskogo universitetu z yakoyu prodovzhuvav spivpracyuvati pislya vihodu na pensiyu Vodnochas u 1914 1918 rokah deputat avstrijskoyi Derzhavnoyi radi 1918 1922 rokah Zakonodavchogo sejmu Polshi 1918 1920 vice ministr Ministerstva religijnih viznan i publichnoyi osviti Polshi Ocholyuvav polsku grupu Mizhparlamentskogo soyuzu 1919 30 i Mizhnarodnogo soyuzu spivtovaristv Ligi Nacij 1927 Do 1918 buv pov yazanij z galickimi konservatorami zgodom z katolickimi kolami Doslidzhuvav istoriyu papstva ta jogo stosunkiv z Polsheyu diplomatichni vidnosini XVIII XIX st zokrema misiyu Vasilya Kapnista do Prussiyi z metoyu vizvolennya Ukrayini z pid rosijskoyi vladi teoretichni pitannya istoriyi Nagorodi i vidznakiKomandorskij hrest ordena Vidrodzhennya Polshi Komandorskij hrest iz zirkoyu ordena Vidrodzhennya Polshi Orden Bilogo leva III stupenya Komandorskij hrest ordena svyatogo Grigoriya Velikogo Oficerskij hrest ordena Pochesnogo legionu Zolota medal Alliance Francaise Publikaciyi Nowsza historiografia niemiecka 1886 O materialach do dziejow Polski wieku XVI i XVII 1886 Stosunek wloskiej literatury politycznej do polskiej w XVI wieku 1888 Upadek polityczny i utrata niepodleglosci Wloch w epoce Odrodzenia 1889 Rzym i Europa przed rozpoczeciem trzeciego okresu soboru trydenckiego 1890 Leon XIII wobec pradow wspolczesnych 1893 Papiestwo wobec upadku Polski 1893 Rosya a rewolucja francuska 1896 Tajna misja Ukrainca w Berlinie 1896 U zarania stuleci 1903 Ostatni wielki mistrz zakonu niemieckiego 1925 Zrodla do dziejow drugiego i trzeciego rozbioru Polski t I Lviv 1902 Misja Ignacego Potockiego w Berlinie w 1792 roku Lviv 1939 PrimitkiOrder Odrodzenia Polski Trzechlecie pierwszej kapituly 1921 1924 31 zhovtnya 2021 u Wayback Machine Warszawa Prezydium Rady Ministrow 1926 S 17 DzherelaBiogramy uczonych polskich czesc I Nauki spoleczne zeszyt 1 A J red A Srodka P Szczawinski Wroclaw 1983 Rybarski A Centralny zarzad archiwalny w odrodzonej Rzeczypospolitej polskiej Archeion T I 1927 S 1 14