Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Бро́нники — село в Україні, у Городоцькій сільській територіальній громаді Рівненського району Рівненської області.
| село Бронники | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Область | Рівненська область |
| Район | Рівненський |
| Громада | Городоцька сільська громада |
| Основні дані | |
| Населення | 882 |
| Площа | 1,53 км² |
| Густота населення | 576,47 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 35330 |
| Телефонний код | +380 362 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°42′10″ пн. ш. 26°05′57″ сх. д. / 50.70278° пн. ш. 26.09917° сх. д.Координати: 50°42′10″ пн. ш. 26°05′57″ сх. д. / 50.70278° пн. ш. 26.09917° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 208 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 35330, Рівненська обл., Рівненський р-н, с. Бронники, вул. Б. Хмельницького, 2 |
| Карта | |
  Бронники | |
 Бронники | |
| Мапа | |
| | |
Населення становить 882 осіб. Тут жили у дитячі роки поет і краєзнавець Ящук Володимир Іванович та відомий хірург Носальчук Микола Кузьмич. На даний час проживає місцева письменниця, член національної спілки письменників України, член спілки журналістів України, Шевчук Софія Опанасівна. Тут розташована Свято-Покровська церква. Архітектор С.Тимошенко.
Історія села Бронники.
У записах Бронники виринають з 1545 року. Тоді в описі Луцького замку вказано, що брати Бронєвицькі Василь і Ждан «с. Бронник» були зобов’язані утримувати 3 замкові «городні». У 1569 році Сигізмунд II Август видав універсал з вимогою засвідчити згоду приєднання земель Волині, до Польщі. У списку присягнувших Короні числиться дворянин «Василь Бронницкій з Бронник». За документом 1582 року «Бронники» належать частинами князю Мартину Велицькому, Василю Бронницькому й Здановій Бронницькій. Два роки опісля згадується Бронницький став і «Брониций двор».
Акт 1595 року, за яким Юрій Чарторийський дає сестрі Олені Горностаєвій майно Пересопниці, щоб вона доходи з нього давала на утримування Пересопницького монастиря, визначає границі наданих земель, де серед іншого сказано: «од Белева едучи аж до долины, у которой дорежка з Бронник до Ясенинич идет».
У 1603 році «по дороге на Бронники» нічними вартовими були затримані чумацькі «валки», які оминули митну рогатку. Тоді ж «в Броницком лесу» виявлено кражу «строевых колод длиной 9 аршин».
Під час Визвольної війни 1653 року «бронницкие крестяне» давали пожертви втікачам від шляхетських каральних загонів. У 1707 році весняна повінь принесла велику шкоду «Бронницкому имению».
За даними 1889 року «с.Броники волости Клеванской» мало 77 дворів, 602 жителів, 37 римо-католиків. Церква Покрови Пресвятої Богородиці тут збудована у 1754 році, а церковно-приходська школа знаходилась у «деревни Дахов».
Та мало кому відомо, що цей чудовий Свято-Покровський храм, як і в Ясининичах в ім’я Різдва Пресвятої Богородиці, проектував архітектор зі світовим іменем - Сергій Прокопович Тимошенко (1881-1950). На той приблизно час у с. Бронники була горілчана крамниця, паровий млин.
Бронники мали колись значення оборонного форпосту до княжої Пересопниці, що були «бронним» осередком.
За розповіддю Якова Ковальчука, Бронники здавен ділили на 42 ґрунти (один ґрунт власника мав 12 десятин, а десятина дорівнювала 1,09 га). Крім того, у 1909 році, селяни закупили панські землі. Усі ці наділи мали свої імена, як Кривуля - «культивований ґрунт кривої форми»; Чорториї - «пасовисько, поле з глибоким яром, поритими ковбанями, про яких казали: «тут чорти риють»; Задуб (Задуба) - «поля, городи в околиці кутка Дуби, де був дубовий гай»; Кочувщина - «орний ґрунт на маєтності власника Кочува»; Сіножаті - «старовинний сінокіс»; Ваканци - «вакантні наділи землі»; Придатки (Вузькі, Широкі) - «ґрунти площею 0,5 десятин, надані в придаток до основних наділів»; Зарів’я - «поле за колись великим ровом»; Прогін - «дорога, якою переганяли худобу, тут брали червону глину»; Вигін - «міжгорбиста долина, де випасають тварин»; Гора - «висотні місця, засаджені лісовими деревами»; Зайцева шия - «пасовисько формою шиї на маєтності Зайця»; Вовче поле - «колись громадська земля з густими заростями провалистих ярів»; Піскунова долина - «пасовисько за горбами в широкій долині»; Новини - «ліс на колишньому корчунку»; Панський ліс - «березовий гай, належний дворовому панові Яроцькому»; Шулякова гора - «колишня маєтність Шуляка»; Губоч - «горбисте поле, яке колись селянин міг обробити сохою протягом дня»; Бичовник - «кусок вимощеної дороги в село від головної траси»; Сажавка - «водоймище неподалік колишнього панського двора»; Вільховиця (Ольховіца) - «вільховий гай»; Сидорова гора «на маєтності Сидора»; Лихий рів (Лихирув) - «глибокий рів з небезпечними зсувами»; Німецькі могили коло церкви.
У Бронниках з часів панщини стояв високий обеліск «Свята Ганна», дотла зруйнований нещодавно. Розповідають, що пам’ятний знак, ошпилений хрестом, звеліла поставити якась знаменита вельможа Ганна, оскільки на цьому місці коні врятували її життя: перед страшною прірвою раптом зупинились. Зараз ця горбиста околиця - Свята Ганна - частково забудована. У селі є ще давні кутки: Береги, Гора, Вулиця (Гулиця), Дуби, Село.
Крім того, пам’ятають хутір Покоси, де проживали чеські колоністи; Гуки, де в 1910 поселились люди з околиць Здолбунова; Колосища - колишнє поселення з чотирьох дворів на однойменному полі. Але, на жаль, засвідчену в 1889 році «деревню Дахов», що на віддалі 2-х верств від «Броник», не вдалося виявити в пам’яті місцевих жителів.
Бронники мають кілька ставків (один у центрі села), які відливають 2 джерельні струмки: Оксентові Джерела, Баби Ганни джерела. Вони в напрямку Грабова об’єднуються у річечку, яка впадає до Усті.
Поблизу села виявлені залишки поселення й курганний могильник доби ранньої бронзи.
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 868 | 98.42% |
| російська | 9 | 1.02% |
| вірменська | 3 | 0.34% |
| румунська | 1 | 0.11% |
| польська | 1 | 0.11% |
| Усього | 882 | 100% |
Див. також
Джерела
- Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року. — Вінніпег : Накладом Товариства «Волинь», 1984—1986.
- Погода в селі Бронники [ 25 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bro nniki selo v Ukrayini u Gorodockij silskij teritorialnij gromadi Rivnenskogo rajonu Rivnenskoyi oblasti selo BronnikiKrayina UkrayinaOblast Rivnenska oblastRajon RivnenskijGromada Gorodocka silska gromadaOsnovni daniNaselennya 882Plosha 1 53 km Gustota naselennya 576 47 osib km Poshtovij indeks 35330Telefonnij kod 380 362Geografichni daniGeografichni koordinati 50 42 10 pn sh 26 05 57 sh d 50 70278 pn sh 26 09917 sh d 50 70278 26 09917 Koordinati 50 42 10 pn sh 26 05 57 sh d 50 70278 pn sh 26 09917 sh d 50 70278 26 09917Serednya visota nad rivnem morya 208 mMisceva vladaAdresa radi 35330 Rivnenska obl Rivnenskij r n s Bronniki vul B Hmelnickogo 2KartaBronnikiBronnikiMapa Bronniki u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Bronniki Derev yana silska cerkva Naselennya stanovit 882 osib Tut zhili u dityachi roki poet i krayeznavec Yashuk Volodimir Ivanovich ta vidomij hirurg Nosalchuk Mikola Kuzmich Na danij chas prozhivaye misceva pismennicya chlen nacionalnoyi spilki pismennikiv Ukrayini chlen spilki zhurnalistiv Ukrayini Shevchuk Sofiya Opanasivna Tut roztashovana Svyato Pokrovska cerkva Arhitektor S Timoshenko Istoriya sela Bronniki U zapisah Bronniki virinayut z 1545 roku Todi v opisi Luckogo zamku vkazano sho brati Bronyevicki Vasil i Zhdan s Bronnik buli zobov yazani utrimuvati 3 zamkovi gorodni U 1569 roci Sigizmund II Avgust vidav universal z vimogoyu zasvidchiti zgodu priyednannya zemel Volini do Polshi U spisku prisyagnuvshih Koroni chislitsya dvoryanin Vasil Bronnickij z Bronnik Za dokumentom 1582 roku Bronniki nalezhat chastinami knyazyu Martinu Velickomu Vasilyu Bronnickomu j Zdanovij Bronnickij Dva roki opislya zgaduyetsya Bronnickij stav i Bronicij dvor Akt 1595 roku za yakim Yurij Chartorijskij daye sestri Oleni Gornostayevij majno Peresopnici shob vona dohodi z nogo davala na utrimuvannya Peresopnickogo monastirya viznachaye granici nadanih zemel de sered inshogo skazano od Beleva educhi azh do doliny u kotoroj dorezhka z Bronnik do Yaseninich idet U 1603 roci po doroge na Bronniki nichnimi vartovimi buli zatrimani chumacki valki yaki ominuli mitnu rogatku Todi zh v Bronickom lesu viyavleno krazhu stroevyh kolod dlinoj 9 arshin Pid chas Vizvolnoyi vijni 1653 roku bronnickie krestyane davali pozhertvi vtikacham vid shlyahetskih karalnih zagoniv U 1707 roci vesnyana povin prinesla veliku shkodu Bronnickomu imeniyu Za danimi 1889 roku s Broniki volosti Klevanskoj malo 77 dvoriv 602 zhiteliv 37 rimo katolikiv Cerkva Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici tut zbudovana u 1754 roci a cerkovno prihodska shkola znahodilas u derevni Dahov Ta malo komu vidomo sho cej chudovij Svyato Pokrovskij hram yak i v Yasininichah v im ya Rizdva Presvyatoyi Bogorodici proektuvav arhitektor zi svitovim imenem Sergij Prokopovich Timoshenko 1881 1950 Na toj priblizno chas u s Bronniki bula gorilchana kramnicya parovij mlin Bronniki mali kolis znachennya oboronnogo forpostu do knyazhoyi Peresopnici sho buli bronnim oseredkom Za rozpoviddyu Yakova Kovalchuka Bronniki zdaven dilili na 42 grunti odin grunt vlasnika mav 12 desyatin a desyatina dorivnyuvala 1 09 ga Krim togo u 1909 roci selyani zakupili panski zemli Usi ci nadili mali svoyi imena yak Krivulya kultivovanij grunt krivoyi formi Chortoriyi pasovisko pole z glibokim yarom poritimi kovbanyami pro yakih kazali tut chorti riyut Zadub Zaduba polya gorodi v okolici kutka Dubi de buv dubovij gaj Kochuvshina ornij grunt na mayetnosti vlasnika Kochuva Sinozhati starovinnij sinokis Vakanci vakantni nadili zemli Pridatki Vuzki Shiroki grunti plosheyu 0 5 desyatin nadani v pridatok do osnovnih nadiliv Zariv ya pole za kolis velikim rovom Progin doroga yakoyu pereganyali hudobu tut brali chervonu glinu Vigin mizhgorbista dolina de vipasayut tvarin Gora visotni miscya zasadzheni lisovimi derevami Zajceva shiya pasovisko formoyu shiyi na mayetnosti Zajcya Vovche pole kolis gromadska zemlya z gustimi zarostyami provalistih yariv Piskunova dolina pasovisko za gorbami v shirokij dolini Novini lis na kolishnomu korchunku Panskij lis berezovij gaj nalezhnij dvorovomu panovi Yarockomu Shulyakova gora kolishnya mayetnist Shulyaka Guboch gorbiste pole yake kolis selyanin mig obrobiti sohoyu protyagom dnya Bichovnik kusok vimoshenoyi dorogi v selo vid golovnoyi trasi Sazhavka vodojmishe nepodalik kolishnogo panskogo dvora Vilhovicya Olhovica vilhovij gaj Sidorova gora na mayetnosti Sidora Lihij riv Lihiruv glibokij riv z nebezpechnimi zsuvami Nimecki mogili kolo cerkvi U Bronnikah z chasiv panshini stoyav visokij obelisk Svyata Ganna dotla zrujnovanij neshodavno Rozpovidayut sho pam yatnij znak oshpilenij hrestom zvelila postaviti yakas znamenita velmozha Ganna oskilki na comu misci koni vryatuvali yiyi zhittya pered strashnoyu prirvoyu raptom zupinilis Zaraz cya gorbista okolicya Svyata Ganna chastkovo zabudovana U seli ye she davni kutki Beregi Gora Vulicya Gulicya Dubi Selo Krim togo pam yatayut hutir Pokosi de prozhivali cheski kolonisti Guki de v 1910 poselilis lyudi z okolic Zdolbunova Kolosisha kolishnye poselennya z chotiroh dvoriv na odnojmennomu poli Ale na zhal zasvidchenu v 1889 roci derevnyu Dahov sho na viddali 2 h verstv vid Bronik ne vdalosya viyaviti v pam yati miscevih zhiteliv Bronniki mayut kilka stavkiv odin u centri sela yaki vidlivayut 2 dzherelni strumki Oksentovi Dzherela Babi Ganni dzherela Voni v napryamku Grabova ob yednuyutsya u richechku yaka vpadaye do Usti Poblizu sela viyavleni zalishki poselennya j kurgannij mogilnik dobi rannoyi bronzi NaselennyaMova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist Vidsotokukrayinska 868 98 42 rosijska 9 1 02 virmenska 3 0 34 rumunska 1 0 11 polska 1 0 11 Usogo 882 100 Div takozhUrochishe Pokosi DzherelaCinkalovskij O Stara Volin i Volinske Polissya Krayeznavchij slovnik vid najdavnishih chasiv do 1914 roku Vinnipeg Nakladom Tovaristva Volin 1984 1986 Pogoda v seli Bronniki 25 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih